ВІРШ 14
VERSO 14
Текст
Texto
хастй-аш́ва̄н нр̣патір вара̄н
пра̄да̄т сваннам̇ ча віпребгйах̣
праджа̄-тіртге са тіртгавіт
hasty-aśvān nṛpatir varān
prādāt svannaṁ ca viprebhyaḥ
prajā-tīrthe sa tīrthavit
Послівний переклад
Sinônimos
хіран̣йам — золото; ґа̄м — корови; махім — землю; ґра̄ма̄н — селища ; хасті — слонів ; аш́ва̄н — коней ; нр̣патіх̣ — цар ; вара̄н — винагороду ; пра̄да̄т — дав у дар ; су-аннам — добре збіжжя; ча—та; віпребгйах̣—брахманам; праджа̄-тіртге— як милостиню на честь народження сина; сах̣ — він; тіртга- віт — той, хто знає, як, коли і де слід роздавати милостиню.
hiraṇyam — ouro; gām — vacas; mahīm — terra; grāmān — vilas; hasti — elefantes; aśvān — cavalos; nṛpatiḥ — o rei; varān — recompensas; prādāt — deu em caridade; su — annam – grãos alimentícios de qualidade; ca — e; viprebhyaḥ — aos brāhmaṇas; prajā — tīrthe – na ocasião de dar caridade no dia do nascimento de um filho; saḥ — ele; tīrtha-vit — aquele que sabe como, quando e onde se deve dar caridade.
Переклад
Tradução
На народження дитини цар Юдгіштгіра, що добре знався на тому, коли, де і як давати милостиню, роздав у дар брахманам золото, землю, селища, слонів, коней і добре збіжжя.
Com o nascimento de um filho, o rei, que sabia como, onde e quando se deve dar caridade, deu ouro, terra, vilas, elefantes, cavalos e grãos alimentícios de qualidade aos brāhmaṇas.
Коментар
Comentário
Лише брахмани та санн’ясі вповноважені брати в домогосподарів милостиню. Брахмани виконують найвище служіння, якого людство потребує передусім, і тому під час різних самскар, головно з приводу народження, весілля й смерти, їх обдаровують. Колись милостиню щедро давали золотом, землею, селищами, конями, слонами й добрим збіжжям разом з усім потрібним для готування їжі. Отже, брахмани бідні не були. Навпаки, вони, мавши золото, землю, селища, коней, слонів і доволі збіжжя, не потребували заробляти собі на прожиття — єдиною їхньою турботою було трудитися задля добра всього суспільства.
SIGNIFICADO—Somente os brāhmaṇas e sannyāsīs são autorizados a aceitar caridade dos chefes de família. Em todas as diferentes ocasiões dos saṁskāras, especialmente por ocasião de nascimento, casamento e morte, distribuem-se riquezas aos brāhmaṇas, pois os brāhmaṇas prestam a mais elevada qualidade de serviço, referente à necessidade primordial da humanidade. A caridade era substancial, na forma de ouro, terra, vilas, cavalos, elefantes e grãos alimentícios, junto de outros ingredientes para cozinhar alimentos completos. Portanto, os brāhmaṇas não eram pobres no verdadeiro sentido do termo. Ao contrário, porque possuíam ouro, terra, vilas, cavalos, elefantes e cereais suficientes, eles nada tinham a ganhar para eles mesmos. Eles simplesmente se devotavam ao bem-estar de toda a sociedade.
Особливу вагу має слово тіртгавіт: цар добре знав, де і коли роздавати милостиню. Не слід жертвувати бездумно і аби кому. Шастри приписують давати милостиню особам духовно просвітленим і тому гідним цього. В жодній з шастр не знайти поради давати милостиню так званим дарідра-нараянам, з якими хибно ототожнюють Верховного Господа люди, що геть не гідні довіри. Та й як нещасний жебрак може розпорядитись щедрою милостинею — конями, слонами, землею та селищами? З усього сказаного видно, що люди найрозвинутішого інтелекту, брахмани, цілковито присвячували себе на служіння Господеві, і їх утримували належним чином, щоб вони не відволікалися думками про підтримання свого тіла. Цар та інші домогосподарі радо дбали за їхній всебічний добробут.
A palavra tīrthavit é significativa, dado que o rei sabia bem onde e quando se devia fazer caridade. A caridade nunca é improdutiva ou cega. Nos śāstras, a caridade era oferecida a pessoas merecedoras de aceitarem caridade em virtude da iluminação espiritual. O assim chamado daridra-nārāyaṇa, uma falsa concepção do Senhor Supremo feita por pessoas desautorizadas, jamais se encontra nos śāstras como objeto de caridade. Tampouco um desprezível homem pobre recebe caridade muito munificente na forma de cavalos, elefantes, terras e vilas. A conclusão é que os homens inteligentes, ou os brāhmaṇas especificamente ocupados no serviço ao Senhor, eram adequadamente mantidos, sem ansiedades em relação às necessidades do corpo, e o rei e outros chefes de família zelavam alegremente por todo o seu conforto.
У шастрах сказано: доки дитину зв’язує з матір’ю пуповина, вважають, що в неї з матір’ю одне тіло, але скоро пуповину перетнуто і дитину відділено від матері, виконують очисний обряд джата-карма. Подивитися на новонароджену дитину приходять панівні півбоги й предки родини, і цю подію мають за особливо сприятливу, і тому під час неї ради духовного поступу суспільства роздають пожертви гідним людям.
Prescreve-se nos śāstras que, enquanto uma criança está unida à mãe pelo cordão umbilical, a criança é considerada como tendo o mesmo corpo que a mãe, mas logo que o cordão é cortado e a criança é separada da mãe, executa-se o processo purificatório jāta-karma. Os semideuses administrativos e antepassados falecidos da família vão ver a criança recém-nascida, e essa ocasião é especificamente aceita como o momento adequado para distribuir as riquezas às pessoas certas a fim de que seja produtivo para o avanço espiritual da sociedade.