TEXT 3
STIH 3
Текст
Tekst
акшарам̇ брахма парамам̇
свабга̄во ’дгйа̄тмам учйате
бгӯта-бга̄водбгава-каро
вісарґах̣ карма-сам̇джн̃ітах̣
akṣaraṁ brahma paramaṁ
svabhāvo ’dhyātmam ucyate
bhūta-bhāvodbhava-karo
visargaḥ karma-saṁjñitaḥ
Послівний переклад
Synonyms
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; акшарам—незруйновний; брахма—Брахман; парамам—трансцендентний; свабга̄вах̣—вічна природа; адгйа̄тмам—«я»; учйате—називають; бгӯта-бга̄ва-удбгава-карах̣—виробляє матеріальні тіла живих істот; вісарґах̣—творіння; карма—кармічна діяльність; сам̇джн̃ітах̣—називають.
śrī-bhagavān uvāca – Svevišnja Božanska Osoba reče; akṣaram – neuništivo; brahma – Brahman; paramam – transcendentalno; svabhāvaḥ – vječna priroda; adhyātmam – jastvo; ucyate – naziva se; bhūta-bhāva-udbhava-karaḥ – koje uzrokuje materijalna tijela živih bića; visargaḥ – stvaranje; karma – plodonosnim djelatnostima; saṁjñitaḥ – naziva se.
Переклад
Translation
Верховний Господь сказав: Непідвладну знищенню, трансцендентну живу істоту називають Брахманом, а її вічна природа носить назву адгйа̄тми, «я». Дії, що стосуються розвитку матеріальних тіл, називають кармою, або діяльністю заради плодів.
Svevišnja Božanska Osoba reče: Neuništivo, transcendentalno živo biće naziva se Brahman, a njegova vječna priroda adhyātma, jastvo. Djelovanje koje uzrokuje razvoj materijalnih tijela živih bića naziva se karma ili plodonosne djelatnosti.
Коментар
Purport
Брахман не підвладний знищенню й вічносущий, і його природа ніколи не змінюється. Але вище од Брахмана стоїть Парабрахман. Поняття Брахмана стосується живої істоти, а Парабрахман означає Верховного Бога-Особу. Вічне природне становище живої істоти відмінне від її становища в матеріальному світі. Обумовлена матеріальною свідомістю, вона природним чином намагається панувати над матерією, але в духовній свідомості, свідомості Кр̣шн̣и, її становище полягає в служінні Всевишньому. Якщо істота має матеріальну свідомість, вона змушена прибирати різні матеріальні тіла в матеріальному світі. Це називають кармою, або мінливістю творіння, причиною якої є матеріальна свідомість.
SMISAO: Brahman je neuništiv i vječno postojeći i njegova se priroda nikada ne mijenja, ali Parabrahman je viši od Brahmana. Brahman se odnosi na živo biće, a Parabrahman na Svevišnju Božansku Osobu. Prirodni položaj živoga bića razlikuje se od položaja koji prihvaća u materijalnom svijetu. U materijalnoj svjesnosti pokušava postati gospodar materije, ali u duhovnoj svjesnosti, svjesnosti Kṛṣṇe, služi Svevišnjeg. Kad je obuzeto materijalnom svjesnošću, mora prihvaćati različita tijela u materijalnom svijetu. To se naziva karma ili raznovrsno stvaranje pod prinudom materijalne svjesnosti.
У ведичній літературі живу істоту називають джı̄ва̄тмою і Брахманом, але її ніколи не називають Парабрахманом. Жива істота (джı̄ва̄тма̄) займає різні позиції: іноді вона занурюється в пітьму матеріальної природи й ототожнює себе з матерією, а іноді вона ототожнює себе з вищою, духовною природою. Тому її називають межовою енерґією Верховного Господа. Жива істота приймає матеріальне або ж духовне тіло залежно від того, з якою природою вона себе ототожнює: з матеріальною, чи з духовною. В матеріальній природі вона може мати тіло, що відповідає одному з 8 400 000 видів життя, але в духовній природі вона має лише одне тіло. Занурена в матеріальну природу, вона іноді стає людиною, напівбогом, твариною, звіром, птахом тощо, згідно із своєю кармою. Інколи жива істота виконує жертвопринесення (йаджн̃и) для того, щоб досягнути райських матеріальних планет й насолодитися сприятливими тамтешніми умовами життя, але, вичерпавши свої заслуги, вона знову повертається на Землю в людській подобі.
U vedskoj književnosti živo se biće naziva jīvātmā i Brahman, ali nikada Parabrahman. Živo biće (jīvātmā) prihvaća razne položaje – ponekad se stapa s mračnom materijalnom prirodom i poistovjećuje s materijom, a ponekad se poistovjećuje s višom, duhovnom prirodom. Zato se naziva graničnom energijom Svevišnjega Gospodina. Ovisno o tome poistovjećuje li se s materijalnom ili duhovnom prirodom dobiva materijalno ili duhovno tijelo. U materijalnoj prirodi može dobiti tijelo koje pripada bilo kojoj od 8 400 000 vrsta života, ali u duhovnoj prirodi ima samo jedno tijelo. Ovisno o svojoj karmi u materijalnoj se prirodi katkada očituje kao čovjek, polubog, životinja, zvjer, ptica itd. Da bi dostiglo materijalne rajske planete i uživalo u njihovim pogodnostima, katkada izvodi yajñe (žrtvovanja), ali kada se njihovi rezultati iscrpe, ponovno se vraća na Zemlju u obliku čovjeka. Taj se proces naziva karma.
Чга̄ндоґйа Упанішада описує спосіб ведичного жертвопринесення. На жертовному вівтарі підношення п’яти різновидів покладають на п’ять різного роду вогнищ. П’ять вогнищ уособлюють собою райські планети, хмари, Землю, чоловіка й жінку, а п’ять різновидів жертовних підношень — це відповідно: віра, той, хто насолоджується життям на Місяці, дощ, злаки і сім’я.
Chāndogya Upaniṣada opisuje vedski proces žrtvovanja. Na žrtvenom oltaru prinosi se pet vrsta ponuda u pet vrsta vatre. Smatra se da su pet vrsta vatri rajski planeti, oblaci, zemlja, muškarac i žena, a pet vrsta žrtvenih ponuda vjera, uživatelj na Mjesecu, kiša, žitarice i sjeme.
Під час жертвопринесення жива істота приносить певні жертви, щоб досягти відповідних райських планет і зрештою потрапляє туди. Коли заслуги, що здобуті жертвопринесенням, вичерпуються, жива істота спускається на Землю у вигляді дощу, далі набуває форми зерна, зерно з’їдає чоловік, в якому воно перетворюється на сім’я, яке запліднює жінку, й відтак жива істота знов якось досягає людської форми життя, щоб приносити жертвопринесення і знову повторювати цей самий цикл. Таким чином жива істота блукає туди й сюди дорогами матеріального життя. Але свідома Кр̣шн̣и особистість уникає таких жертвопринесень. Вона безпосередньо звертається до свідомості Кр̣шн̣и й належним чином готується повернутись до Бога.
U procesu žrtvovanja živo biće vrši određena žrtvovanja kako bi dostiglo određene rajske planete i tako ih dostiže. Kada se rezultati žrtvovanja iscrpe, silazi na Zemlju u obliku kiše i poprima oblik žitarica. One se u tijelu muškarca koji ih pojede preobražavaju u sjeme. Sjeme biva položeno u maternicu žene i tako živo biće ponovno dobiva ljudski oblik života, kako bi vršilo žrtvovanja i podvrglo se istom procesu. Na taj način živo biće na materijalnom putu neprestano dolazi i odlazi. Međutim, osoba svjesna Kṛṣṇe izbjegava takva žrtvovanja. Ona izravno prihvaća svjesnost Kṛṣṇe i time se priprema za povratak Bogu.
Коментатори Бгаґавад-ґı̄ти імперсоналістського толку безпідставно вважають, що Брахман прибирає форми джı̄ви в матеріальному світі, і щоб обґрунтувати це, посилаються на сьомий вірш п’ятнадцятої глави Ґı̄ти. Але в даному вірші Господь також каже про живу істоту: «Моя вічна фраґментарна частка». Часточка Бога, жива істота, може впасти донизу, в матеріальний світ, але Верховний Господь (Ачйута) ніколи не падає. Тому припущення, що Верховний Брахман набуває форми джı̄ви, є неприйнятним. Слід пам’ятати, що ведична література відрізняє Брахмана (живу істоту) од Парабрахмана (Верховного Господа).
Impersonalistički tumači Bhagavad-gīte nerazumno zamišljaju da u materijalnom svijetu Brahman poprima oblik jīve i pozivaju se na sedmi stih petnaestoga poglavlja Gīte kako bi to potkrijepili. Ali u tom stihu Gospodin također kaže da je živo biće „Njegov vječni djelić". Djelić Boga, živo biće, može pasti u materijalni svijet, ali Svevišnji Gospodin (Acyuta) nikada ne pada. Prema tome, postavka da Vrhovni Brahman poprima oblik jīve nije prihvatljiva. Trebamo imati na umu da se u vedskoj književnosti pravi razlika između Brahmana (živoga bića) i Parabrahmana (Svevišnjega Gospodina).