Skip to main content

TEXT 3

TEXT 3

Текст

Tekst

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
акшарам̇ брахма парамам̇
свабга̄во ’дгйа̄тмам учйате
бгӯта-бга̄водбгава-каро
вісарґах̣ карма-сам̇джн̃ітах̣
śrī-bhagavān uvāca
akṣaraṁ brahma paramaṁ
svabhāvo ’dhyātmam ucyate
bhūta-bhāvodbhava-karo
visargaḥ karma-saṁjñitaḥ

Послівний переклад

Synonyms

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; акшарам—незруйновний; брахма—Брахман; парамам—трансцендентний; свабга̄вах̣—вічна природа; адгйа̄тмам—«я»; учйате—називають; бгӯта-бга̄ва-удбгава-карах̣—виробляє матеріальні тіла живих істот; вісарґах̣—творіння; карма—кармічна діяльність; сам̇джн̃ітах̣—називають.

śrī-bhagavān uvāca — Guddommens Højeste Personlighed sagde; akṣaram — uforgængelig; brahma — Brahman; paramam — transcendental; svabhāvaḥ — evig natur; adhyātmam — selvet; ucyate — kaldes; bhūta- bhāva-udbhava-karaḥ — som frembringer de levende væseners materielle kroppe; visargaḥ — skabelsen; karma — frugtstræbende handlinger; saṁjñitaḥ — kaldes.

Переклад

Translation

Верховний Господь сказав: Непідвладну знищенню, трансцендентну живу істоту називають Брахманом, а її вічна природа носить назву адгйа̄тми, «я». Дії, що стосуються розвитку матеріальних тіл, називають кармою, або діяльністю заради плодів.

Guddommens Højeste Personlighed sagde: Det uforgængelige transcendentale levende væsen kaldes Brahman, og hans evige natur betegnes som adhyātma, selvet. Handlinger i relation til udviklingen af de levende væseners materielle kroppe kaldes karma, frugtstræbende handlinger.

Коментар

Purport

Брахман не підвладний знищенню й вічносущий, і його природа ніколи не змінюється. Але вище од Брахмана стоїть Парабрахман. Поняття Брахмана стосується живої істоти, а Парабрахман означає Верховного Бога-Особу. Вічне природне становище живої істоти відмінне від її становища в матеріальному світі. Обумовлена матеріальною свідомістю, вона природним чином намагається панувати над матерією, але в духовній свідомості, свідомості Кр̣шн̣и, її становище полягає в служінні Всевишньому. Якщо істота має матеріальну свідомість, вона змушена прибирати різні матеріальні тіла в матеріальному світі. Це називають кармою, або мінливістю творіння, причиною якої є матеріальна свідомість.

FORKLARING: Brahman er uforgængelig og evigt eksisterende, og dets væsen forandrer sig på intet tidspunkt. Men over Brahman findes Parabrahman. Brahman refererer til det levende væsen, og Parabrahman refererer til Guddommens Højeste Personlighed. Det levende væsens naturlige position er forskellig fra den position, han indtager i den materielle verden. I materiel bevidsthed er det hans natur at prøve at blive herre over materien, men når han befinder sig i åndelig bevidsthed eller Kṛṣṇa-bevidsthed, er hans position at tjene den Højeste. I materiel bevidsthed tvinges det levende væsen til at antage forskellige kroppe i den materielle verden. Det kaldes karma eller forskelligartet skabelse fremtvunget af materiel bevidsthed.

У ведичній літературі живу істоту називають джı̄ва̄тмою і Брахманом, але її ніколи не називають Парабрахманом. Жива істота (джı̄ва̄тма̄) займає різні позиції: іноді вона занурюється в пітьму матеріальної природи й ототожнює себе з матерією, а іноді вона ототожнює себе з вищою, духовною природою. Тому її називають межовою енерґією Верховного Господа. Жива істота приймає матеріальне або ж духовне тіло залежно від того, з якою природою вона себе ототожнює: з матеріальною, чи з духовною. В матеріальній природі вона може мати тіло, що відповідає одному з 8 400 000 видів життя, але в духовній природі вона має лише одне тіло. Занурена в матеріальну природу, вона іноді стає людиною, напівбогом, твариною, звіром, птахом тощо, згідно із своєю кармою. Інколи жива істота виконує жертвопринесення (йаджн̃и) для того, щоб досягнути райських матеріальних планет й насолодитися сприятливими тамтешніми умовами життя, але, вичерпавши свої заслуги, вона знову повертається на Землю в людській подобі.

I den vediske litteratur betegnes det levende væsen som jīvātmā eller Brahman, men han bliver aldrig kaldt Parabrahman. Det levende væsen (jīvātmā) antager forskellige positioner. Sommetider forsvinder han ind i den mørke materielle natur og identificerer sig med materien, og somme tider identificerer han sig med den højere åndelige natur. Derfor bliver han betegnet som den Højeste Herres marginale energi. Alt efter om han identificerer sig med den materielle eller åndelige natur, får han en materiel eller åndelig krop. I den materielle natur kan han få en krop fra en hvilken som helst af de 8.400.000 arter, men i den åndelige natur har han kun én krop. Afhængigt af sin karma manifesterer han sig sommetider i den materielle natur som menneske og sommetider som halvgud eller dyr, fugl osv. For at komme til de materielle himmelske planeter og nyde de goder, der findes der, udfører det levende væsen sommetider ofringer (yajña), men når hans fortjeneste er opbrugt, kommer han atter tilbage til Jorden som menneske. Denne proces kaldes karma.

Чга̄ндоґйа Упанішада описує спосіб ведичного жертвопринесення. На жертовному вівтарі підношення п’яти різновидів покладають на п’ять різного роду вогнищ. П’ять вогнищ уособлюють собою райські планети, хмари, Землю, чоловіка й жінку, а п’ять різновидів жертовних підношень — це відповідно: віра, той, хто насолоджується життям на Місяці, дощ, злаки і сім’я.

I Chāndogya Upaniṣad beskrives de vediske offermetoder. På offeralteret bliver fem slags offergaver tilbudt til fem former for ild. De fem former for ild repræsenterer de himmelske planeter, skyerne, Jorden, manden og kvinden, og de fem former for offergaver er tro, nyderen på Månen, regn, korn og sæd.

Під час жертвопринесення жива істота приносить певні жертви, щоб досягти відповідних райських планет і зрештою потрапляє туди. Коли заслуги, що здобуті жертвопринесенням, вичерпуються, жива істота спускається на Землю у вигляді дощу, далі набуває форми зерна, зерно з’їдає чоловік, в якому воно перетворюється на сім’я, яке запліднює жінку, й відтак жива істота знов якось досягає людської форми життя, щоб приносити жертвопринесення і знову повторювати цей самий цикл. Таким чином жива істота блукає туди й сюди дорогами матеріального життя. Але свідома Кр̣шн̣и особистість уникає таких жертвопринесень. Вона безпосередньо звертається до свідомості Кр̣шн̣и й належним чином готується повернутись до Бога.

I ofringsprocessen udfører det levende væsen visse rituelle offerhandlinger for at nå bestemte himmelske planeter og kommer følgelig til dem. Når fortjenesten fra offerhandlingerne er opbrugt, falder det levende væsen ned til Jorden som regn for derefter at tage form som korn. Kornet spises af en mand og omdannes til sæd, der derefter befrugter en kvinde. På den måde får det levende væsen atter en menneskekrop, i hvilken han kan udføre ofringer og gentage den samme cyklus. Således kommer og går det levende væsen uophørligt på den materielle vej. Den Kṛṣṇa-bevidste person undgår imidlertid den slags offerhandlinger. Han engagerer sig direkte i Kṛṣṇa-bevidsthed og forbereder sig derved på at vende tilbage til Guddommen.

Коментатори Бгаґавад-ґı̄ти імперсоналістського толку безпідставно вважають, що Брахман прибирає форми джı̄ви в матеріальному світі, і щоб обґрунтувати це, посилаються на сьомий вірш п’ятнадцятої глави Ґı̄ти. Але в даному вірші Господь також каже про живу істоту: «Моя вічна фраґментарна частка». Часточка Бога, жива істота, може впасти донизу, в матеріальний світ, але Верховний Господь (Ачйута) ніколи не падає. Тому припущення, що Верховний Брахман набуває форми джı̄ви, є неприйнятним. Слід пам’ятати, що ведична література відрізняє Брахмана (живу істоту) од Парабрахмана (Верховного Господа).

Upersonalistiske Bhagavad-gītā-kommentatorer antager urimeligt, at Brahman tager form som en jīva i den materielle verden, og for at bevise dette refererer de til Bhagavad-gītā, kapitel 15, vers 7. Men i det vers omtaler Herren også det levende væsen som “et evigt fragment af Mig Selv”. Dette fragment af Gud, det levende væsen, kan falde ned til den materielle verden, men den Højeste Herre (Acyuta) falder aldrig ned. Derfor er ideen om, at den Højeste Brahman tager form som en jīva, ikke acceptabel. Det er vigtigt at huske på, at der i den vediske litteratur skelnes mellem Brahman (det levende væsen) og Parabrahman (den Højeste Herre).