TEXT 18
STIH 18
Текст
Tekst
а̄тманй ева̄ватішт̣гате
ніспр̣хах̣ сарва-ка̄мебгйо
йукта ітй учйате тада̄
ātmany evāvatiṣṭhate
nispṛhaḥ sarva-kāmebhyo
yukta ity ucyate tadā
Послівний переклад
Synonyms
йада̄—коли; вінійатам—старанно дисциплінований; чіттам—розум і його діяльність; а̄тмані—в Трансцендентному; ева—неодмінно; аватішт̣гате—розташовується; ніспр̣хах̣—позбавлений бажань; сарва — до будь-якого різновиду; ка̄мебгйах̣ — матеріальне чуттєве задоволення; йуктах̣—той, хто досяг високого рівня в йозі; іті—так; учйате—сказано, що; тада̄—тоді.
yadā – kada; viniyatam – dovede u red; cittam – um i njegove djelatnosti; ātmani – u transcendenciji; eva – zacijelo; avatiṣṭhate – biva utemeljen; nispṛhaḥ – bez želja; sarva – za svim vrstama; kāmebhyaḥ – materijalnog osjetilnog zadovoljstva; yuktaḥ – potpuno utemeljen u yogi; iti – tako; ucyate – kaže se; tadā – tada.
Переклад
Translation
Коли людина, здійснюючи йоґу, дисциплінує свою розумову діяльність й, позбувшись усіх матеріальних бажань, підіймається до трансцендентного рівня, кажуть, що вона досягла високого ступеня йоґи.
Kada yogī primjenom yoge ovlada umnim djelatnostima i utemelji se u transcendenciji – oslobođen svih materijalnih želja – kaže se da je potpuno utemeljen u yogi.
Коментар
Purport
Характерною рисою діяльності йоґа, що вирізняє її від діяльності звичайної людини, є зникнення всіх матеріальних бажань, головне з яких — статеве бажання. Досконалий йоґ так добре врівноважує свій розум, що його більше не можуть турбувати ніякі матеріальні бажання. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (9.4.18 – 20) стверджується, що люди, які перебувають в свідомості Кр̣шн̣и, природним чином можуть досягти такого досконалого ступеня:
SMISAO: Djelatnosti yogīja razlikuju se od djelatnosti obična čovjeka, jer yogī odbacuje sve materijalne želje – od kojih je seks glavna. Savršeni yogī tako vlada djelatnostima uma da ga nikakva materijalna želja ne može više uznemiriti. Prema Śrīmad-Bhāgavatamu (9.4.18–20), osobe svjesne Kṛṣṇe automatski dostižu taj stadij savršenstva:
вача̄м̇сі ваікун̣т̣га-ґун̣а̄нуварн̣ане
карау харер мандіра-ма̄рджана̄дішу
ш́рутім̇ чака̄ра̄чйута-сат-катгодайе
vacāṁsi vaikuṇṭha-guṇānuvarṇane
karau harer mandira-mārjanādiṣu
śrutiṁ cakārācyuta-sat-kathodaye
тад-бгр̣тйа-ґа̄тра-спарш́е ’н̇ґа-сан̇ґамам
ґгра̄н̣ам̇ ча тат-па̄да-сароджа-саурабге
ш́рı̄мат-туласйа̄ расана̄м̇ тад-арпіте
tad-bhṛtya-gātra-sparśe ’ṅga-saṅgamam
ghrāṇaṁ ca tat-pāda-saroja-saurabhe
śrīmat-tulasyā rasanāṁ tad-arpite
ш́іро хр̣шı̄кеш́а-пада̄бгівандане
ка̄мам̇ ча да̄сйе на ту ка̄ма-ка̄мйайа̄
йатготтама-ш́лока-джана̄ш́райа̄ ратіх̣
śiro hṛṣīkeśa-padābhivandane
kāmaṁ ca dāsye na tu kāma-kāmyayā
yathottama-śloka-janāśrayā ratiḥ
«Спершу цар Амбарı̄ша заполонив свій розум думками про лотосні стопи Господа Кр̣шн̣и; потім, послідовно, мову свою він використав на висвітлювання трансцендентних якостей Господа, свої руки — на прибирання храму Господнього, свої вуха — на слухання про Господні чинки, свої очі — на споглядання трансцендентних форм Господа, своє тіло — щоб торкатися тіл відданих, свій нюх — щоб відчувати аромат квітів лотоса, запропонованих Господу, свій язик — на смакування листя туласı̄, піднесеного до лотосних стіп Господа, свої ноги — для відвідин місць прощ і храмів Господа, свою голову — для шанобливих поклонів перед Господом й свої бажання він спрямував на виконання Господньої місії. Вся така трансцендентна діяльність цілком притаманна відданому Господа».
„Kralj Ambarīṣa najprije je usredotočio svoj um na lotosolika stopala Gospodina Kṛṣṇe. Potom je svoje riječi upotrijebio za opisivanje Gospodinovih transcendentalnih odlika, svoje ruke za čišćenje Gospodinova hrama, svoje uši za slušanje o Gospodinovim djelatnostima, svoje oči za gledanje Gospodinovih transcendentalnih oblika, svoje tijelo za dodirivanje tijela bhakta, svoj nos za mirisanje lotosovih cvjetova ponuđenih Gospodinu, svoj jezik za kušanje lišća biljke tulasī ponuđena Gospodinovim lotosolikim stopalima, svoje noge za obilaženje svetih mjesta i posjećivanje Gospodinova hrama, svoju glavu za odavanje poštovanja Gospodinu, a svoje želje za ostvarivanje Gospodinove misije. Sve te transcendentalne djelatnosti dolikuju čistom bhakti."
Можливо, що послідовникам імперсоналізму трансцендентний стан і здається невимовним, але його легко досягає людина в свідомості Кр̣шн̣и, що очевидно з вищенаведеного опису занять Маха̄ра̄джі Амбарı̄ши. Якщо людина не зосереджує свій розум на лотосних стопах Господа, постійно пам’ятаючи про Нього, то такі трансцендентні заняття марні. Саме тому у відданому служінні Господеві цю визначену людині діяльність називають арчаною, тобто залученням усіх чуттів до служіння Господу. Чуття й розум не терплять бездіяльності. Недоцільно просто пригнічувати їх. Тому, для основної маси людей, особливо для тих, хто не провадить життя у відреченні, вище описаний трансцендентний спосіб використання чуттів та розуму — то є досконалий шлях до трансцендентних досягнень, і в Бгаґавад-ґı̄ті це називано йуктою.
Taj transcendentalni stadij može za sljedbenike impersonalizma biti subjektivno neopisiv, ali za osobu svjesnu Kṛṣṇe postaje vrlo lak i praktičan, kao što možemo vidjeti iz opisa djelatnosti Mahārāje Ambarīṣe. Ako um nije usredotočen na Gospodinova lotosolika stopala zahvaljujući neprestanu sjećanju, takve transcendentalne djelatnosti nisu praktične. U predanu služenju takve se propisane djelatnosti nazivaju arcana, služenje Gospodina svim osjetilima. Osjetila i um moraju biti aktivni. Samo odricanje nije praktično. Stoga je za ljude – osobito one koji nisu prihvatili red odricanja – transcendentalno zaokupljanje osjetila i uma opisanim djelatnostima savršen proces za dostizanje transcendentalnog cilja, koji se u Bhagavad-gīti naziva yukta.