Бґ. 6.18
Текст
а̄тманй ева̄ватішт̣гате
ніспр̣хах̣ сарва-ка̄мебгйо
йукта ітй учйате тада̄
Послівний переклад
йада̄—коли; вінійатам—старанно дисциплінований; чіттам—розум і його діяльність; а̄тмані—в Трансцендентному; ева—неодмінно; аватішт̣гате—розташовується; ніспр̣хах̣—позбавлений бажань; сарва — до будь-якого різновиду; ка̄мебгйах̣ — матеріальне чуттєве задоволення; йуктах̣—той, хто досяг високого рівня в йозі; іті—так; учйате—сказано, що; тада̄—тоді.
Переклад
Коли людина, здійснюючи йоґу, дисциплінує свою розумову діяльність й, позбувшись усіх матеріальних бажань, підіймається до трансцендентного рівня, кажуть, що вона досягла високого ступеня йоґи.
Коментар
Характерною рисою діяльності йоґа, що вирізняє її від діяльності звичайної людини, є зникнення всіх матеріальних бажань, головне з яких — статеве бажання. Досконалий йоґ так добре врівноважує свій розум, що його більше не можуть турбувати ніякі матеріальні бажання. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (9.4.18 – 20) стверджується, що люди, які перебувають в свідомості Кр̣шн̣и, природним чином можуть досягти такого досконалого ступеня:
вача̄м̇сі ваікун̣т̣га-ґун̣а̄нуварн̣ане
карау харер мандіра-ма̄рджана̄дішу
ш́рутім̇ чака̄ра̄чйута-сат-катгодайе
тад-бгр̣тйа-ґа̄тра-спарш́е ’н̇ґа-сан̇ґамам
ґгра̄н̣ам̇ ча тат-па̄да-сароджа-саурабге
ш́рı̄мат-туласйа̄ расана̄м̇ тад-арпіте
ш́іро хр̣шı̄кеш́а-пада̄бгівандане
ка̄мам̇ ча да̄сйе на ту ка̄ма-ка̄мйайа̄
йатготтама-ш́лока-джана̄ш́райа̄ ратіх̣
«Спершу цар Амбарı̄ша заполонив свій розум думками про лотосні стопи Господа Кр̣шн̣и; потім, послідовно, мову свою він використав на висвітлювання трансцендентних якостей Господа, свої руки — на прибирання храму Господнього, свої вуха — на слухання про Господні чинки, свої очі — на споглядання трансцендентних форм Господа, своє тіло — щоб торкатися тіл відданих, свій нюх — щоб відчувати аромат квітів лотоса, запропонованих Господу, свій язик — на смакування листя туласı̄, піднесеного до лотосних стіп Господа, свої ноги — для відвідин місць прощ і храмів Господа, свою голову — для шанобливих поклонів перед Господом й свої бажання він спрямував на виконання Господньої місії. Вся така трансцендентна діяльність цілком притаманна відданому Господа».
Можливо, що послідовникам імперсоналізму трансцендентний стан і здається невимовним, але його легко досягає людина в свідомості Кр̣шн̣и, що очевидно з вищенаведеного опису занять Маха̄ра̄джі Амбарı̄ши. Якщо людина не зосереджує свій розум на лотосних стопах Господа, постійно пам’ятаючи про Нього, то такі трансцендентні заняття марні. Саме тому у відданому служінні Господеві цю визначену людині діяльність називають арчаною, тобто залученням усіх чуттів до служіння Господу. Чуття й розум не терплять бездіяльності. Недоцільно просто пригнічувати їх. Тому, для основної маси людей, особливо для тих, хто не провадить життя у відреченні, вище описаний трансцендентний спосіб використання чуттів та розуму — то є досконалий шлях до трансцендентних досягнень, і в Бгаґавад-ґı̄ті це називано йуктою.