Skip to main content

ГЛАВА ШОСТА

Дгйа̄на-йоґа

Текст

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ана̄ш́рітах̣ карма-пгалам̇
ка̄рйам̇ карма кароті йах̣
са саннйа̄сı̄ ча йоґı̄ ча
на ніраґнір на ча̄крійах̣

Послівний переклад

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; ана̄ш́рітах̣— без залежності; карма-пгалам—плодів роботи; ка̄рйам—обов’язково; карма—робота; кароті—виконує; йах̣—той, хто; сах̣—він; саннйа̄сı̄—у відреченні; ча—також; йоґı̄—містик; ча—також; на—не; ніх—без; аґніх—вогонь; на—не; ча—також; акрійах—без обов’язків.

Переклад

Верховний Бог-Особа сказав: Хто працює не заради плодів, а во ім’я виконання свого обов’язку — той живе у відреченні і є справжній містик, а не той, хто не запалює вогню і не виконує обов’язку.

Коментар

У цій главі Господь пояснює, що восьмиступенева йоґа призначена на опанування розуму й чуттів. Однак, більшості людей дуже важко йти цим шляхом, особливо в епоху Калі. Хоча в даній главі і рекомендовано систему восьмиступеневої йоґи, Господь підкреслює, що шлях карма-йоґи, або діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, є кращим. У цьому світі кожен працює задля сім’ї та її добробуту, але ніхто не стане працювати безкорисливо, не маючи на меті власне задоволення, пряме чи посереднє. Мірилом досконалості є діяльність в свідомості Кр̣шн̣и, виконувана без наміру насолоджуватись плодами своєї праці. Діяти в свідомості Кр̣шн̣и — обов’язок кожної живої істоти, тому що всі ми за своєю природою є невід’ємними частками Всевишнього. Частини тіла працюють, щоб задовольняти все тіло. Члени тіла діють не заради свого задоволення, а для того, щоб задовольнити все тіло в цілому. Так само і людина, яке діє во ім’я верховного цілого, а не задля власного задоволення, є досконалим саннйа̄сı̄ і досконалим йоґом.

Інколи саннйа̄сі здається, ніби вони звільнились від усіх матеріальних обов’язків, і тому вони припиняють виконувати аґніхотра йаджн̃и (вогняні жертвопринесення), але насправді їхнє прагнення злитись з безособистісним Брахманом є просто вияв їхнього егоїзму. Таке бажання вище за будь-яке матеріальне, але й воно не позбавлене власної зацікавленості. Подібно до цього і йоґи-містики, які, напівзаплющивши очі і припинивши будь-яку матеріальну діяльність, виконують вправи системи йоґи, також бажають якось задовольнити самих себе. Але людина, яка діє в свідомості Кр̣шн̣и, працює без власної зацікавленості на догоду цілому. В свідомості Кр̣шн̣и людина не прагне задовольняти себе. Мірило успіху для неї — вдоволення Кр̣шн̣и, і тому вона — досконалий саннйа̄сı̄, або досконалий йоґ. Господь Чаітанйа, найдосконаліший взірець зреченої особистості, молився так:

на дганам̇ на джанам̇ на сундарı̄м̇
кавіта̄м̇ ва̄ джаґад-ı̄ш́а ка̄майе
мама джанмані джанманı̄ш́варе
бгавата̄д бгактір ахаітукı̄ твайі

«О Всемогутній Господи, не бажаю я накопичувати багатства або втішатись вродливими жінками. Не хочу я мати і жодного послідовника. Єдине, чого я бажаю в житті — даруй мені Свою безпідставну ласку — відданно служити Тобі, народження за народженням».

Текст

йам̇ саннйа̄сам іті пра̄хур
йоґам̇ там̇ віддгі па̄н̣д̣ава
на хй асаннйаста-сан̇калпо
йоґı̄ бгаваті каш́чана

Послівний переклад

йам—що; саннйа̄сам—відречення; іті—таким чином; пра̄хух̣—вони кажуть; йоґам—возз’єднання із Всевишнім; там—той; віддгі— ти повинен знати; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у; на—ніколи; хі—неодмінно; асаннйаста—не відмовляючись; сан̇калпах̣—прагнення до самозадоволення; йоґı̄—містик-трансценденталіст; бгаваті—стає; каш́чана—будь-який.

Переклад

Знай же, що те, що називають відреченням — це те ж саме, що і йоґа, возз’єднання із Всевишнім, адже ніхто ніколи не зможе стати йоґом, о сину Па̄н̣д̣у, доки не зречеться бажання чуттєвого задоволення.

Коментар

Справжня саннйа̄са-йоґа або бгакті означає, що необхідно усвідомлювати своє одвічне природне становище живої істоти і діяти відповідним чином. Жива істота не має ніякого реального окремого незалежного буття. Вона є межовою енерґією Всевишнього. Потрапивши до пастки матеріальної енерґії, вона стає обумовленою, але коли вона приходить до свідомості Кр̣шн̣и, тобто усвідомлення духовної енерґії, вона перебуває в своєму справжньому, природному стані життя. Тому, сповнившись знання, вона облишає всі матеріальні почуттєві втіхи, тобто зрікається будь-якої діяльності, скерованої на чуттєве задоволення. До такої практики вдаються йоґи, що відмежовують чуття від матеріальних об’єктів. Але в свідомості Кр̣шн̣и людина навіть не уявляє собі, що можна спрямовувати чуття на щось інше, що не пов’язане з Кр̣шн̣ою. Тому свідома Кр̣шн̣и особистість водночас є і саннйа̄сı̄, і йоґом. В свідомості Кр̣шн̣и природним чином досягають мети пізнання й приборкання чуттів, до якої йдуть шляхами джн̃а̄ни і йоґи. Якщо людина не здатна облишити корисливої діяльності, то джн̃а̄на і йоґа не допоможуть їй. Справжня мета живої істоти полягає в тому, щоб відмовитися од будь-якого власного чуттєвого задоволення й бути готовим вдовольняти Всевишнього. Людина, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, не бажає ніякого задоволення для себе. Вона завжди намагається догодити й бути радісною Всевишньому. А той, хто не знає нічого про Всевишнього, змушений задовольняти власні потреби, тому що ніхто не може залишатись бездіяльним. Але діяльність у свідомості Кр̣шн̣и досконало служить усім цілям.

Текст

а̄рурукшор мунер йоґам̇
карма ка̄ран̣ам учйате
йоґа̄рӯд̣гасйа тасйаіва
ш́амах̣ ка̄ран̣ам учйате

Послівний переклад

а̄рурукшох̣—для того, хто лише розпочав практикувати йоґу; мунех̣—мудреця; йоґам—система восьмиступеневої йоґи; карма—робота; ка̄ран̣ам—засіб; учйате—сказано, що; йоґа—восьмиступенева йоґа; а̄рӯд̣гасйа—того, хто досяг; тасйа—його; ева—неодмінно; ш́амах̣—припинення будь-якої матеріальної діяльності; ка̄ран̣ам— засіб; учйате—сказано, що.

Переклад

Вважають, що для неофіта у восьмиступеневій системі йоґи робота є засобом, а для того, хто вже досяг вершин, засобом стає припинення будь-якої матеріальної діяльності.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Йоґа — це шлях, який веде до возз’єднання із Всевишнім. Її можна порівняти із сходами, що ведуть до найвищої духовної реалізації. Сходи ці починаються з найнижчих матеріальних умов існування живої істоти й підіймаються до верховин досконалого самоусвідомлення і чистого духовного життя. Залежно від рівня сходження, різні частини сходів називають по-різному. Але всі сходи загалом називають йоґою й поділяють їх на три частини, а саме: на джн̃а̄на-йоґу, дгйа̄на-йоґу і бгакті-йоґу. Початок цих сходів називають стадією йоґа̄рурукшу, а найвищий східець, вершину — йоґа̄рӯд̣гою.

Що стосується восьмиступеневої йоґи, то початкові спроби ввійти в стан медитації за допомогою засад на впорядкування життя й практики різних сидячих поз (які в більший чи меншій мірі є фізичними вправами), слід розглядати як матеріальну кармічну діяльність. Така діяльність допомагає досягнути досконалої психічної рівноваги, необхідної для того, щоб опанувати свої чуття. Коли людина оволодіває технікою медитації, її розум стає врівноваженим.

Однак, людина, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, з самого початку перебуває в стані медитації, тому що завжди думає про Кр̣шн̣у. Вважають, що така людина, завдяки своєму неухильному служінні Кр̣шн̣і, припинила будь-яку матеріальну діяльність.

Текст

йада̄ хі нендрійа̄ртгешу
на кармасв анушаджджате
сарва-сан̇калпа-саннйа̄сı̄
йоґа̄рӯд̣гас тадочйате

Послівний переклад

йада̄—коли; хі—неодмінно; на—не; індрійа-артгешу—в чуттєвому задоволенні; на—ніколи; кармасу—в кармічній діяльності; анушаджджате—обов’язково залучені; сарва-сан̇калпа—усіх матеріальних бажань; саннйа̄сı̄—той, що відрікся; йоха-а̄рӯд̣гах̣—той, що піднісся шляхом йоґи; тада̄—тоді; учйате—сказано, що.

Переклад

Кажуть, що людина досягла високого ступеня йоґи, якщо, відмовившись від усіх матеріальних бажань, вона не шукає чуттєвого задоволення й не вдається до кармічної діяльності.

Коментар

Повністю перейнявшись трансцендентним любовним служінням Господеві, людина відчуває радість всередині себе, й відтак припиняє кармічну діяльність, не шукаючи чуттєвого задоволення. В противному разі їй доводиться діяти задля чуттєвого задоволення, адже неможливо жити, зовсім не виконуючи ніякої діяльності. Без свідомості Кр̣шн̣и людина змушена шукати діяльності, метою якої є власне благо, або благо її близьких. Але людина в свідомості Кр̣шн̣и може робити все задля вдоволення Кр̣шн̣и й завдяки цьому зовсім втрачає схильність до задоволення своїх чуттів. Той, хто позбавлений такого розуміння, повинен намагатись уникати матеріальних бажань механічним робом, перш ніж він підніметься до вищого східця сходин йоґи.

Текст

уддгаред а̄тмана̄тма̄нам̇
на̄тма̄нам аваса̄дайет
а̄тмаіва хй а̄тмано бандгур
а̄тмаіва ріпур а̄тманах̣

Послівний переклад

уддгарет—нехай визволить; а̄тмана̄—розумом; а̄тма̄нам—обумовлена душа; на—ніколи; а̄тма̄нам—обумовлена душа; аваса̄дайет—нехай викликає занепад; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; хі— справді; а̄тманах̣—обумовленої душі; бандгух̣—друг; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; ріпух̣—ворог; а̄тманах̣—обумовленої душі.

Переклад

Людина повинна використати свій розум для звільнення, а не занепадати через нього. Розум — і друг обумовленої душі, і ворог її.

Коментар

Санскритське слово а̄тма̄, залежно від різних обставин, означає тіло, розум або душу. В системі йоґи особливу увагу приділено душі, що перебуває в обумовленому стані, та розуму. В цьому вірші слово а̄тма̄ стосується розуму, тому що в практиці йоґи розум посідає центральне місце. Мета йоґи полягає в тому, щоб опанувати розум й відвернути його від прив’язаності до об’єктів чуття. В даному вірші наголошується, що розум треба виховувати таким чином, щоб він був здатний вирятувати обумовлену душу з трясовини невідання. Перебуваючи в матеріальному існуванні, людина підпадає впливові розуму і почуттів. Насправді, чиста душа заплуталась в тенетах матеріального світу через те, що оманне его, яке бажає панувати над матеріальною природою, огорнуло її розум. Отже, розум треба виховувати так, щоб його не приваблювала мішура матеріальної природи і завдяки такому правильно спрямованому розумові обумовлена душа зможе врятуватися. Не треба деґрадувати, віддавшись почуттям. Чим сильніше об’єкти чуття приваблюють людину, тим більше вона заплутується в матеріальному існуванні. Найкращий спосіб виплутатися — просто заполонити розум свідомістю Кр̣шн̣и. Слово хі використане для того, щоб підкреслити важливість та необхідність вчинити саме так. Сказано також:

мана ева манушйа̄н̣а̄м̇
ка̄ран̣ам̇ бандга-мокшайох̣
бандга̄йа вішайа̄сан̇ґо
муктйаі нірвішайам̇ манах̣

«Для людини розум — причина рабства і причина звільнення водночас. Розум, що занурений в об’єкти чуття — це причина рабства, а розум, що відчужений від об’єктів чуття — причина звільнення» (Амр̣та-бінду Упанішада 2). Отже, розум, що завжди заглиблений у свідомість Кр̣шн̣и, веде людину до найвищого щабля звільнення.

Текст

бандгур а̄тма̄тманас тасйа
йена̄тмаіва̄тмана̄ джітах̣
ана̄тманас ту ш́атрутве
вартета̄тмаіва ш́атру-ват

Послівний переклад

бандгух̣—друг; а̄тма̄—розум; а̄тманах̣—живої істоти; тасйа—того; йена—ким; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; а̄тмана̄—живою істотою; джітах̣—переможений; анатманах̣—того, хто не може контролювати розум; ту—але; ш́атрутве—через ворожість; вартета—залишається; а̄тма̄ ева—сам розум; ш́атру-ват—як ворог.

Переклад

Для того, хто підкорив собі свій розум, він — найкращий друг. Але для того, хто не зміг цього зробити, розум залишається найзапеклішим ворогом.

Коментар

Мета занять восьмиступеневою йоґою полягає в тому, щоб опанувати розум і зробити його помічником у виконанні місії людського життя. Поки людина не опанувала свій розум, практика йоґи напоказ — це просто даремна трата часу. Хто не може контролювати свого розуму, той завжди живе в товаристві найзапеклішого ворога і нівечить своє життя, не досягаючи свого головного призначення. Коритися старшим — це природній обов’язок живої істоти. Доки розум залишатиметься непереможеним ворогом, людина буде змушена служити диктату хтивості, злостивості, захланності, ілюзії тощо. Але, перемігши свій розум, людина охоче віддає себе в розпорядження Бога-Особи, який перебуває в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Заняття справжньою йоґою приводять до того, що людина помічає Наддушу всередині свого серця і починає виконувати Її накази. Той, хто безпосередньо звертається до свідомості Кр̣шн̣и, природним чином вручає себе Господу.

Текст

джіта̄тманах̣ праш́а̄нтасйа
парама̄тма̄ сама̄хітах̣
ш́ı̄тошн̣а-сукга-дух̣кгешу
татга̄ ма̄на̄пама̄найох̣

Послівний переклад

джіта-а̄тманах̣ — того, хто переміг розум; праш́а̄нтасйа — хто, контролюючи розум, віднайшов спокій; парама-а̄тма̄—Наддуша; сама̄хітах̣—повністю наблизився; ш́ı̄та—у холод; ушн̣а̄—у спеку; сукга—в щасті; дух̣кгешу—і відчаї; татга̄—також; ма̄на—у пошані; апама̄найох̣—і ганьбі.

Переклад

Хто підкорив собі свій розум, той вже досяг Наддуші, віднайшовши спокій. Для такої людини щастя і горе, спека й холод, ганьба і шана — одне і те ж.

Коментар

Справжнє призначення кожної живої істоти полягає в тому, щоб коритися наказам Верховного Господа, що перебуває в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Коли розум введено в оману зовнішньою, ілюзорною енерґією, людина заплутується в матеріальній діяльності. Але якщо людина опанувала розум за допомогою однієї з систем йоґи, слід вважати, що вона вже досягла свого призначення. В своєму житті кожен повинен дотримувати вищих настанов. Коли розум людини зосереджено на верховній природі, вона не хоче більше нічого — тільки виконувати накази Всевишнього. Розум мусить визнати чийсь вищий авторитет і слідувати йому. Коли розум врівноважується, людина природним чином дотримується наказів Парама̄тми, або Наддуші. Відданий Господа одразу ж досягає такого трансцендентного стану, стану свідомості Кр̣шн̣и, і тому стає непідвладним двоїстості матеріального існування, а саме: горю й радості, холоду й спеці тощо. Таке становище відданого є справжнім сама̄дгі, тобто станом повної заглибленості у Всевишнього.

Текст

джн̃а̄на-віджн̃а̄на-тр̣пта̄тма̄
кӯт̣а-стго віджітендрійах̣
йукта ітй учйате йоґı̄
сама-лошт̣ра̄ш́ма-ка̄н̃чанах̣

Послівний переклад

джн̃а̄на—завдяки здобутому знанню; віджн̃а̄на—і реалізованому знанню; тр̣пта—задоволений; а̄тма̄—жива істота; кӯт̣а-стгах̣— духовно установлений; віджіта-індрійах̣—що володіє своїми чуттями; йуктах̣—здатний до самоусвідомлення; іті—так; учйате— сказано; йоґı̄—містик; сама—однакові; лошт̣ра—галька; аш́ма— камінь; ка̄н̃чанах̣—золото.

Переклад

Йоґом (або містиком) називають того, хто, завдяки поглибленню та реалізації свого знання, утверджується в самоусвідомленні. Така особистість перебуває в трансцендентнім стані й володіє собою. Вона однаковими очима дивиться на все — на гальку, на каміння, чи на золото.

Коментар

Книжкове знання, яке не приводить до осягнення Вищої Істини — ні на що не придатне. Про це сказано так:

атах̣ ш́рı̄-кр̣шн̣а-на̄ма̄ді
на бгавед ґра̄хйам індрійаіх̣
севонмукге хі джіхва̄дау
свайам ева спгуратй адах̣

«Ніхто не може збагнути трансцендентної природи імені, форми, якості і розваг Ш́рı̄ Кр̣шн̣и за допомогою своїх опоганених матерією чуттів. Тільки тоді, коли людину духовно насичує трансцендентне служіння Господеві, трансцендентне ім’я, форма, якості та розваги Господа відкриваються їй» (Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу 1.2.234).

Бгаґавад-ґı̄та̄ — це наука про свідомість Кр̣шн̣и. Ніхто не може усвідомити Кр̣шн̣у просто завдяки світській ученості. Це велике щастя — зустрітися з особистістю, яка має чисту свідомість. Той, хто усвідомлює Кр̣шн̣у, з Його ласки реалізує своє знання в чистому відданому служінні і знаходить у цьому задоволення. Таке реалізоване в житті знання робить людину досконалою. Спираючись на трансцендентальне знання, людина ніколи не одходить від своїх переконань, тоді як світську людину, яка має звичайні академічні знання, дуже легко спантеличити й одурити уявними суперечностями. Лише ту душу можна назвати досягшою самоусвідомлення, яка, завдяки цілковитій відданості Кр̣шн̣і, по-справжньому володіє собою. Така людина трансцендентна, бо вона не має нічого спільного зі світською вченістю. Світська наука та філософські роздуми — те, що інші мають за золото — варті для неї не більше гальки чи каміння.

Текст

сухр̣н-мітра̄рй-уда̄сı̄на-
мадгйастга-двешйа-бандгушу
са̄дгушв апі ча па̄пешу
сама-буддгір віш́ішйате

Послівний переклад

су-хр̣т — доброзичливих від природи; мітра — благодійників; арі— ворогів; уда̄сı̄на—які зберігають нейтралітет між сторонами, що ворогують між собою; мадгйастга—посередників між сторонами, що воюють між собою; двешйа—заздрісних; бандгушу—до родичів та доброзичливців; са̄дгушу—до благочестивих; апі—так само як; ча—і; па̄пешу—до грішників; сама-буддгіх̣—однаково ставиться; віш́ішйате—розвивається духовно.

Переклад

Вважають, що людина пішла далі по шляху духовного поступу, коли вона однаково ставиться до чесних доброзичливців, люблячих блогодійників, заздрісних та безсторонніх спостерігачів, посередників, друзів та ворогів, грішників й праведників, не розрізняючи їх у своєму розумі.

Текст

йоґı̄ йун̃джı̄та сататам
а̄тма̄нам̇ рахасі стгітах̣
ека̄кı̄ йата-чітта̄тма̄
ніра̄ш́ı̄р апаріґрахах̣

Послівний переклад

йоґı̄—трансценденталіст; йун̃джı̄та—повинен зосередитись в свідомості Кр̣шн̣и; сататам—постійно; а̄тма̄нам—сам (тілом, розумом і душею); рахасі—у відлюдному місці; стгітах̣—розташований; ека̄кı̄—один; йата-чітта-а̄тма̄—розум якого завжди зосереджений; ніра̄ш́ı̄х̣—не приваблює щось інше; апаріґрахах̣—вільний від почуття власності.

Переклад

Трансценденталіст повинен завжди зосереджувати все своє єство (тіло, розум і душу) на взаємостосунках з Всевишнім; він повинен жити самотньо у відлюдному місці й завжди старанно контролювати свій розум. Йому слід звільнитись від бажань й власницьких почуттів.

Коментар

Кр̣шн̣у усвідомлюють на різних рівнях: як Брахмана, Парама̄тму та Верховного Бога-Особу. Стисло кажучи, свідомість Кр̣шн̣и означає постійне трансцендентне любовне служіння Господеві. Але ті, хто має схильність до пізнання безособистісного Брахмана або локалізованої Парама̄тми, теж частково усвідомлюють Кр̣шн̣у, тому що безособистісний Брахман є духовним промінням Кр̣шн̣и, а Парама̄тма̄ є специфічною експансією Кр̣шн̣и, яка входить у все. Таким чином, імперсоналісти й ті, хто вдається до медитації, також непрямо усвідомлюють Кр̣шн̣у. Особистість, яка безпосередньо усвідомлює Кр̣шн̣у, є найвищим трансценденталістом, бо такий відданий знає, що стоїть за Брахманом і Парама̄тмою. Його знання Абсолютної Істини досконале, тоді як імперсоналіст та йоґ-медитатор не мають довершеної свідомості Кр̣шн̣и.

Однак, усім їм тут дано настанову невідступно переслідувати свої окремі цілі, щоб рано чи пізно прийти до найвищої досконалості. Найголовніший обов’язок трансценденталіста полягає в тому, що він повинен постійно зосереджувати свій розум на Кр̣шн̣і. Слід постійно думати про Кр̣шн̣у й ні на мить не забувати Його. Зосередження розуму на Всевишньому називають сама̄дгі, або трансом. Для того, щоб зосередити свій розум, треба залишатись у відлюдному місці й уникати збудливого впливу зовнішніх об’єктів. Особливо старанно треба уникати будь-яких несприятливих умов, що можуть перешкодити самоусвідомленню і приймати всі сприятливі. З усією рішучістю людина повинна відмовитись од зайвих матеріальних речей, які обплутують її власницькими почуттями.

Усі такі звершення й заходи перестороги стають досконалими, коли людина безпосередньо перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, тому що безпосередня свідомість Кр̣шн̣и — це стан самозречення, за якого майже неможливо мати матеріальні власницькі почуття. Ш́рı̄ла Рӯпа Ґосва̄мı̄ характеризує свідомість Кр̣шн̣и таким чином:

ана̄сактасйа вішайа̄н йатга̄рхам упайун̃джатах̣
нірбандгах̣ кр̣шн̣а-самбандге йуктам̇ ваіра̄ґйам учйате
пра̄пан̃чікатайа̄ буддгйа̄
харі-самбандгі-вастунах̣
мумукш́убгіх̣ парітйа̄ґо
ваіра̄ґйам̇ пгалґу катгйате

«Якщо людина ні до чого не прив’язана й водночас приймає все як приналежне Кр̣шн̣і, це означає, що вона цілком перевершила власницькі почуття. З іншого боку, відречення того, хто відкидає все, не усвідомлюючи зв’язку всього із Кр̣шн̣ою, є неповним відреченням» (Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу 1.2.255 – 256).

Свідома Кр̣шн̣и людина добре розуміє, що все належить Кр̣шн̣і, і тому в неї ніколи не виникає власницьких почуттів. Таким чином вона не домагається чогось для себе особисто. Вона знає, як приймати речі, сприятливі для свідомості Кр̣шн̣и і як відкидати шкідливе. Перебуваючи на трансцендентному рівні, вона завжди стоїть осторонь матеріального, і вона завжди самотня, бо не має нічого спільного з людьми, які не мають свідомості Кр̣шн̣и. Тому людина в свідомості Кр̣шн̣и є досконалим йоґом.

Текст

ш́учау деш́е пратішт̣га̄пйа
стгірам а̄санам а̄тманах̣
на̄тй-уччгрітам̇ на̄ті-нı̄чам̇
чаіла̄джіна-куш́оттарам
татраіка̄ґрам̇ манах̣ кр̣тва̄
йата-чіттендрійа-крійах̣
упавіш́йа̄сане йун̃джйа̄д
йоґам а̄тма-віш́уддгайе

Послівний переклад

ш́учау—в освяченому; деш́е—місці; пратішт̣га̄пйа—помістивши; стгірам—тверде; а̄санам—сидіння; а̄тманах̣—своє власне; на— не; аті—також; уччгрітам—високе; на—не; аті—також; нı̄чам— низьке; чаіла-аджіна—м’якою тканиною і шкурою оленя; куш́а— травою куш́а; уттарам—покрите; татра—з того часу; ека-аґрам—з увагою на єдиному; манах̣—розум; кр̣тва̄—роблячи так; йата-чітта—контролюючи розум; індрійа—чуття; крійах̣—і діяльність; упавіш́йа—сидячи; а̄сане—на сидінні; йун̃джйа̄т—слід виконувати; йоґам—практику йоґи; а̄тма—серця; віш́уддгайе—для очищення.

Переклад

Щоб здійснювати йоґу, слід піти у відлюдне місце, постелити на землю траву куш́а і накрити її шкурою оленя й м’якою тканиною. Треба, щоб сидіння було не дуже високе й не дуже низьке і розташовувалось у святому місці. Потім йоґ повинен всістись на ньому дуже стійко і виконувати йоґу задля очищення серця, контролюючи розум, чуття та діяльність, і зосередивши розум в одній точці.

Коментар

«Святе місце» означає «місце прощ». В Індії всі йоґи, трансценденталісти або віддані залишають домівку й оселяються в таких святих місцях, як Прайа̄ґа, Матгура̄, Вр̣нда̄вана, Хр̣шı̄кеш́а, Хардвар і на самоті практикують йоґу там, де протікають такі священні ріки, як Йамуна̄ й Ґанґа. Але здебільшого слідувати цьому неможливо, особливо для людей на Заході. Так звані «товариства йоґи» у великих містах може і приносять матеріальну користь, однак вони зовсім не відповідають вимогам справжньої йоґи. Той, хто не володіє собою і має неспокійний розум, не може практикувати медитації. Тому в Бр̣хан-на̄радı̄йа Пура̄н̣і сказано, що в Калі- йуґу (в теперішню йуґу, або епоху), коли люди загалом живуть недовго, повільно осягають духовне й завше стривожені різними турботами, найкращим засобом духовного усвідомлення є оспівувати святі імена Господа.

харер на̄ма харер на̄ма
харер на̄маіва кевалам
калау на̄стй ева на̄стй ева
на̄стй ева ґатір анйатга̄

«В цю епоху ворожнечі й лицемірства існує єдиний спосіб визволитися — оспівування святих Господніх імен. Немає іншого шляху. Немає іншого шляху. Немає іншого шляху».

Текст

самам̇ ка̄йа-ш́іро-ґрı̄вам̇
дга̄райанн ачалам̇ стгірах̣
сампрекшйа на̄сіка̄ґрам̇ свам̇
діш́аш́ ча̄навалокайан
праш́а̄нта̄тма̄ віґата-бгı̄р
брахмача̄рі-врате стгітах̣
манах̣ сам̇йамйа мач-чітто
йукта а̄сı̄та мат-парах̣

Послівний переклад

самам—прямий; ка̄йа—тіло; ш́ірах̣—голову; ґрı̄вам—і шию; дга̄райан—тримаючи; ачалам—нерухомий; стгірах̣—спокійно; сампрекшйа—дивлячись; на̄сіка̄—носа; аґрам—на кінчик; свам—власний; діш́ах̣—на всі боки; ча—також; анавалокайан—не дивлячись; праш́а̄нта — незбуджений; а̄тма̄ — розум; віґата-бгı̄х̣ — позбавлений страху; брахмача̄рі-врате—в обітниці целібату; стгітах̣—розташований; манах̣—розум; сам̇йамйа—повністю підкоривши; мат— Мені (Кр̣шн̣і); чіттах̣—зосереджуючи розум; йуктах̣—справжній йоґ; а̄сı̄та—повинен сидіти; мат—Мені; парах̣—кінцева мета.

Переклад

Треба утримувати тулуб, шию й голову вертикально, на одній прямій лінії, й обома очима невідривно дивитися на кінчик носа. Відтак, з незбудженим, упокореним розумом, позбувшись страху, повністю відмовившись од статевого життя, треба споглядати Мене в своєму серці й зробити Мене кінцевою метою життя.

Коментар

Мета життя — пізнати Кр̣шн̣у, який присутній в серці кожної живої істоти у вигляді Парама̄тми, чотирирукої форми Вішн̣у. Йоґу практикують лише для того, щоб виявити і побачити цю локалізовану форму Вішн̣у і ні для чого іншого. Локалізована вішн̣у-мӯрті — це повновладний вияв Кр̣шн̣и, що перебуває в серці. Той, хто не сподівається усвідомити вішн̣у-мӯтрі, надаремно вдається до пародії на йоґу, й, безсумнівно, марнує час. Кр̣шн̣а — кінцева мета життя, а вішн̣у-мӯрті, що перебуває в серці — мета занять йоґою. Щоб осягнути вішн̣у-мӯрті в серці, треба повністю утримуватись від статевого життя; тому слід залишити домівку й жити самотньо у відлюдному місці, сидячи в описаній вище позі. Не можна стати йоґом, щодня насолоджуючись статевим життям вдома чи ще деінде і відвідуючи так званий «гурток йоґи». Треба вчитись керувати розумом й уникати всіх різновидів чуттєвого задоволення, головним з яких є статеве життя. В правилах безшлюбності, які записав великий мудрець Йа̄джн̃авалкйа, сказано:

карман̣а̄ манаса̄ ва̄ча̄
сарва̄вастга̄су сарвада̄
сарватра маітгуна-тйа̄ґо
брахмачарйам̇ прачакшате

«Обітниця брахмачарйа призначена на те, щоб допомогти людині повністю утримуватись, не потурати хтивості в діях, словах і думках — за будь-яких обставин, скрізь і завжди». Ніхто, потураючи хтивості, не зможе правильно практикувати йоґу. Засадам брахмачарйі вчать з дитинства, коли людина ще не знайома із статевим життям. У п’ятирічному віці дітей посилають до ґуру-кули, в дім духовного вчителя, і вчитель, в умовах суворої дисципліни, виховує в маленьких хлопчиках справжніх брахмача̄рі. Для того, хто не пройшов такої підготовки, йоґа, будь-то дгйа̄на, джн̃а̄на або бгакті, залишатиметься тайною за сімома печатками. Однак, того, хто слідує правилам і приписам шлюбного життя і має статеві зносини лише із своєю дружиною (у визначених межах) теж називають брахмача̄рı̄. Такого стриманого сім’янина-брахмача̄рı̄ можуть прийняти в школу бгакті, однак до школи джн̃а̄ни або дгйа̄ни його навіть не допустять. Вони вимагають повного утримування, без поступок. У школі бгакті сім’янину-брахмача̄рı̄ дозволено вести впорядковане статеве життя, тому що культ бгакті-йоґи настільки могутній, що людина сама по собі втрачає статеві потяги, присвятивши себе вищому над усе служінню Господеві. В Бгаґавад-ґı̄ті (2.59) сказано:

віш́айа̄ вінівартанте
ніра̄ха̄расйа дехінах̣
раса-варджам̇ расо ’пй асйа
парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате

Тоді як інші йоґи змушені силоміць утримуватися від почуттєвого задоволення, відданий Господа стримує себе природним чином, бо він відчуває вищий смак. Нікому, крім відданих, не відомий цей смак.

Віґата-бгı̄х̣. Людина не може позбутися страхів, доки вона повністю не перейметься свідомістю Кр̣шн̣и. Обумовлена душа відчуває страх, тому що її пам’ять спотворена і вона забула про свій вічний зв’язок з Кр̣шн̣ою. В Бга̄ґаватам (11.2.37) сказано: бгайам̇ двітı̄йа̄бгінівеш́атах̣ сйа̄д ı̄ш́а̄д апетасйа віпарйайо ’смр̣тіх̣. Свідомість Кр̣шн̣и — єдина основа безстрашності. Тому особа, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, практикує досконалу йоґу. Й оскільки кінцева мета йоґи — побачити всередині себе Господа, то людина в свідомості Кр̣шн̣и вже є найкращим з усіх йоґів. Засади йоґи, які згадано тут, відрізняються од модних нині методик «товариств йоґи».

Текст

йун̃джанн евам̇ сада̄тма̄нам̇
йоґı̄ нійата-ма̄насах̣
ш́а̄нтім̇ нірва̄н̣а-парама̄м̇
мат-сам̇стга̄м адгіґаччгаті

Послівний переклад

йун̃джан—практикуючи; евам—як згадано вище; сада̄—постійно; а̄тма̄нам—тіло, розум і душа; йоґı̄—містик-трансценденталіст; нійата-ма̄насах̣—із врівноваженим розумом; ш́а̄нтім—миру; нірва̄н̣а-парама̄м — припинення матеріального існування; мат-сам̇стга̄м—духовного неба (царства Божого); адгіґаччгаті—досягає.

Переклад

Постійно опановуючи таким чином тіло, розум і діяльність, трансценденталіст-містик, врівноваживши розум, припиняє матеріальне існування і досягає царства Господа (обителі Кр̣шн̣и).

Коментар

Тут точно визначено кінцеву мету занять йоґою. Йоґу не призначено на те, щоб досягати якихось матеріальних благ, навпаки, вона дає можливість цілком припинити матеріальне існування. Якщо хтось прагне просто поліпшити своє здоров’я або домагається іншої матеріальної досконалості, то, згідно з Бгаґавад-ґı̄тою, — він не йоґ. Припинення матеріального існування не означає також, що людина входить у «порожнечу», така думка є просто міфом. В Господньому творінні ніде немає порожнечі. Скоріше, припинення матеріального існування дає можливість піднятись в духовне небо, до Господньої обителі. Царство Господа описано в Бгаґавад-ґı̄ті як місце, де не потрібні ні сонце, ні місяць, ні електрика. Всі планети в духовному царстві самосвітні, подібно до Сонця в матеріальному небі. Царство Боже — скрізь, однак духовне небо й планети в ньому називають парам̇ дга̄мою, або вищими обителями.

Досконалий йоґ, який заглибився в пізнання Господа Кр̣шн̣и, може віднайти, як про це ясно каже тут Сам Господь (мат-чіттах̣, мат-парах̣, мат-самстга̄м), справжній мир і, зрештою, досягти Його верховної обителі, Кр̣шн̣алоки, відомої як Ґолока Вр̣нда̄вана. В Брахма-сам̇гіті (5.37) недвозначно сказано: ґолока ева нівасатй акгіла̄тма-бгӯтах̣ — «Господь, хоча Він завжди перебуває в Своїй обителі, яку називають Ґолокою, поширює Себе за допомогою Своїх вищих духовних енерґій, і Він є всепроникаючим Брахманом і локалізованою Парама̄тмою». Ніхто не може досягнути духовного неба (Ваікун̣т̣ги) або увійти в вічну Господню обитель (Ґолоку Вр̣нда̄вана), якщо він належним чином не усвідомить Кр̣шн̣у та Його повновладну експансію Вішн̣у. Так, людина, яка працює в свідомості Кр̣шн̣и, є досконалим йоґом, тому що її розум завжди заглиблений у діяння Кр̣шн̣и (са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣). Із Вед (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 3.8) ми також дізнаємось: там ева відітва̄ті мр̣тйум еті — «перевершити шлях народження та смерті можна лише усвідомивши Верховного Бога-Особу, Кр̣шн̣у». Іншими словами, досконалість йоґи полягає в тому, щоб вивільнитись із матеріального існування, а не в тому, щоб демонструвати магічні прийоми та гімнастичні трюки, які обманюють наївних людей.

Текст

на̄тй-аш́натас ту йоґо ’сті
на чаіка̄нтам анаш́натах̣
на ча̄ті-свапна-ш́ı̄ласйа
джа̄ґрато наіва ча̄рджуна

Послівний переклад

на—ніколи; аті—надто багато; аш́натах̣—того, хто їсть; ту— але; йоґах̣—єднання із Всевишнім; асті—є; на—не; ча—також; ека̄нтам—надто; анаш́натах̣—того, хто утримується від їжі; на— не; ча—також; аті—забагато; свапна-ш́ı̄ласйа—того, хто спить; джа̄ґратах̣—або того, хто не спить достатньо; на—не; ева—коли- небудь; ча—і; арджуна—о Арджуно.

Переклад

О Арджуно, не може стати йоґом той, хто їсть надто багато або надто мало, спить надто багато або спить недостатньо.

Коментар

Йоґи можуть дізнатись звідси про правильний режим харчування та відпочинку. Їсти забагато означає їсти більше того, ніж потрібно на підтримування життя в тілі. Людям не слід вживати м’яса тварин, адже є достатньо збіжжя, овочів, фруктів й молока. Згідно з Бгаґавад-ґı̄тою, така проста їжа належить до ґун̣и благочестя. Тваринна їжа — для тих, хто перебуває в ґун̣і невігластва. Тому ті, хто з задоволенням вживають їжу тваринного походження, спиртні напої, палять, їдять страви, не запропоновані спочатку Кр̣шн̣і, — страждатимуть від гріховних наслідків, бо вони споживають нечисту їжу. Бгун̃джате те тв аґгам̇ па̄па̄ йе пачантй а̄тма-ка̄ран̣а̄т. Кожен, хто їсть задля власного чуттєвого задоволення або готує для себе, не пропонуючи своєї їжі Кр̣шн̣і, споживає лише гріх. Той, хто споживає гріх і їсть більше того, ніж йому виділено, не може стати досконалим йоґом. Найліпше, якщо людина їсть тільки рештки їжі, запропонованої Кр̣шн̣і. Людина в свідомості Кр̣шн̣и не стане їсти ніякої страви, що не була спочатку запропонована Кр̣шн̣і. Тому лише той, хто усвідомлює Кр̣шн̣у, може досягнути досконалості в заняттях йоґою. Практикувати йоґу також не зможе той, хто штучно утримується від їжі, вигадуючи свою власну методику говіння. Людина в свідомості Кр̣шн̣и дотримується постів, як це радять священні писання. Вона не говіє і не їсть більше того, ніж потрібно, й тому спроможна слідувати шляхом йоґи. Той, хто їсть забагато, вночі бачитиме багато снів і, відповідно, спатиме більше, ніж потрібно. Не треба спати більше шести годин на добу. На того, хто спить більше шести годин, безумовно, впливає ґун̣а невігластва. Людина в ґун̣і невігластва млява і схильна багато спати. Така людина не може практикувати йоґу.

Текст

йукта̄ха̄ра-віха̄расйа
йукта-чешт̣асйа кармасу
йукта-свапна̄вабодгасйа
йоґо бгаваті дух̣кга-ха̄

Послівний переклад

йукта — упорядкований; а̄ха̄ра — їжа; віха̄расйа—відпочинок; йукта—упорядкований; чешт̣асйа—того, хто працює задля підтримування; кармасу—при виконанні обов’язків; йукта—упорядкований; свапна-авабодгасйа—сон і неспання; йоґах̣—практика йоґи; бгаваті—стає; дух̣кга-ха̄—той, хто вгамовує біль.

Переклад

Той, хто впорядкував свої звички щодо їжі, сну, відпочинку й роботи, — може пом’якшити всі матеріальні страждання, практикуючи йоґу.

Коментар

Необмежена їжа, сон, самооборона й статеві зносини, які є тілесними потребами, шкодять поступові в заняттях йоґою. Що стосується харчування, то впорядкувати його можна лише тоді, коли людина привчиться вживати праса̄дам — освячену їжу. Згідно з Бгаґавад-ґı̄тою (9.26), Господу Кр̣шн̣і пропонують овочі, квіти, фрукти, зерно, молоко тощо. Тому у людини в свідомості Кр̣шн̣и само по собі входить у звичку не вживати їжі, що не призначена для людини або ту, що не належить до категорії благості. Щодо сну, то людина в свідомості Кр̣шн̣и завжди жвава і з охотою виконує свої обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и й тому весь зайвий час, витрачений на сон, вважає за велику втрату. Авйартга-ка̄ла̄твам: особистість, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, не може знести, щоб навіть хвилина її життя сплинула поза служінням Господеві. Тому її сон обмежений до мінімуму. Її ідеал у цьому є Ш́рı̄ла Рӯпа Ґосва̄мı̄, який завжди був заглиблений у служіння Кр̣шн̣і й не міг спати більше двох годин на добу, а іноді й менше. Т̣га̄кура Харіда̄са навіть не приймав праса̄ду й не спав жодної хвилини, не скінчивши щоденного оспівування на своїх чотках трьохсот тисяч святих імен. Щодо роботи, то людина, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, не робить нічого, що не пов’язувалося б з інтересами Кр̣шн̣и, й тому її праця завжди впорядкована і не скерована на почуттєве задоволення. Для людини в свідомості Кр̣шн̣и на постає питання про почуттєве задоволення, і тому вона не знає, що таке матеріальне дозвілля. А що вся її тілесна діяльність: робота, мова, сон, неспання й т. ін. упорядковані, то матеріальні злигодні не існують для неї.

Текст

йада̄ вінійатам̇ чіттам
а̄тманй ева̄ватішт̣гате
ніспр̣хах̣ сарва-ка̄мебгйо
йукта ітй учйате тада̄

Послівний переклад

йада̄—коли; вінійатам—старанно дисциплінований; чіттам—розум і його діяльність; а̄тмані—в Трансцендентному; ева—неодмінно; аватішт̣гате—розташовується; ніспр̣хах̣—позбавлений бажань; сарва — до будь-якого різновиду; ка̄мебгйах̣ — матеріальне чуттєве задоволення; йуктах̣—той, хто досяг високого рівня в йозі; іті—так; учйате—сказано, що; тада̄—тоді.

Переклад

Коли людина, здійснюючи йоґу, дисциплінує свою розумову діяльність й, позбувшись усіх матеріальних бажань, підіймається до трансцендентного рівня, кажуть, що вона досягла високого ступеня йоґи.

Коментар

Характерною рисою діяльності йоґа, що вирізняє її від діяльності звичайної людини, є зникнення всіх матеріальних бажань, головне з яких — статеве бажання. Досконалий йоґ так добре врівноважує свій розум, що його більше не можуть турбувати ніякі матеріальні бажання. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (9.4.18 – 20) стверджується, що люди, які перебувають в свідомості Кр̣шн̣и, природним чином можуть досягти такого досконалого ступеня:

са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайор
вача̄м̇сі ваікун̣т̣га-ґун̣а̄нуварн̣ане
карау харер мандіра-ма̄рджана̄дішу
ш́рутім̇ чака̄ра̄чйута-сат-катгодайе
мукунда-лін̇ґа̄лайа-дарш́ане др̣ш́ау
тад-бгр̣тйа-ґа̄тра-спарш́е ’н̇ґа-сан̇ґамам
ґгра̄н̣ам̇ ча тат-па̄да-сароджа-саурабге
ш́рı̄мат-туласйа̄ расана̄м̇ тад-арпіте
па̄дау харех̣ кшетра-пада̄нусарпан̣е
ш́іро хр̣шı̄кеш́а-пада̄бгівандане
ка̄мам̇ ча да̄сйе на ту ка̄ма-ка̄мйайа̄
йатготтама-ш́лока-джана̄ш́райа̄ ратіх̣

«Спершу цар Амбарı̄ша заполонив свій розум думками про лотосні стопи Господа Кр̣шн̣и; потім, послідовно, мову свою він використав на висвітлювання трансцендентних якостей Господа, свої руки — на прибирання храму Господнього, свої вуха — на слухання про Господні чинки, свої очі — на споглядання трансцендентних форм Господа, своє тіло — щоб торкатися тіл відданих, свій нюх — щоб відчувати аромат квітів лотоса, запропонованих Господу, свій язик — на смакування листя туласı̄, піднесеного до лотосних стіп Господа, свої ноги — для відвідин місць прощ і храмів Господа, свою голову — для шанобливих поклонів перед Господом й свої бажання він спрямував на виконання Господньої місії. Вся така трансцендентна діяльність цілком притаманна відданому Господа».

Можливо, що послідовникам імперсоналізму трансцендентний стан і здається невимовним, але його легко досягає людина в свідомості Кр̣шн̣и, що очевидно з вищенаведеного опису занять Маха̄ра̄джі Амбарı̄ши. Якщо людина не зосереджує свій розум на лотосних стопах Господа, постійно пам’ятаючи про Нього, то такі трансцендентні заняття марні. Саме тому у відданому служінні Господеві цю визначену людині діяльність називають арчаною, тобто залученням усіх чуттів до служіння Господу. Чуття й розум не терплять бездіяльності. Недоцільно просто пригнічувати їх. Тому, для основної маси людей, особливо для тих, хто не провадить життя у відреченні, вище описаний трансцендентний спосіб використання чуттів та розуму — то є досконалий шлях до трансцендентних досягнень, і в Бгаґавад-ґı̄ті це називано йуктою.

Текст

йатга̄ дı̄по ніва̄та-стго
нен̇ґате сопама̄ смр̣та̄
йоґіно йата-чаттасйа
йун̃джато йоґам а̄тманах̣

Послівний переклад

йатга̄—як; дı̄пах̣—лампа; ніва̄та-стгах̣—у безвітряному місці; на—не; ін̇ґате—блимає; са̄—ця; упама̄—аналогія; смр̣та̄—вважають; йоґінах̣йоґа; йата-чіттасйа—чий розум підкорено; йун̃джатах̣—хто постійно практикує; йоґам—медитацією; а̄тманах̣— на Трансцендентне.

Переклад

Як світильник не мерехтить в затишнім місці, так і трансценденталіст, що приборкав свій розум, завжди залишається стійким в своїй медитації на трансцендентну сутність.

Коментар

Людина, яка поправді усвідомлює Кр̣шн̣у, завжди заглиблена в трансцендентне, і, в умиротвореному стані невідривно споглядаючи свого улюбленого Господа, вона непохитна, мов полум’я світильника в затишку.

Текст

йатропарамате чіттам̇
ніруддгам̇ йоґа-севайа̄
йатра чаіва̄тмана̄тма̄нам̇
паш́йанн а̄тмані тушйаті
сукгам а̄тйантікам̇ йат тад
буддгі-ґра̄хйам атı̄ндрійам
ветті йатра на чаіва̄йам̇
стгіташ́ чалаті таттватах̣
йам̇ лабдгва̄ ча̄парам̇ ла̄бгам̇
манйате на̄дгікам̇ татах̣
йасмін стгіто на дух̣кгена
ґурун̣а̄пі віча̄лйате
там̇ відйа̄д дух̣кга-сам̇йоґа-
війоґам̇ йоґа-сам̇джн̃ітам

Послівний переклад

йатра—за такого стану речей, коли; упарамате—припиняється (тому, що людина відчуває трансцендентне щастя); чіттам—розумова діяльність; ніруддгам—відчужений од матерії; йоґа-севайа̄— заняттям йоґою; йатра—в якому; ча—також; ева—неодмінно; а̄тмана̄—чистим розумом; а̄тма̄нам—«я»; паш́йан—усвідомлюючи становище; а̄тмані—в собі; тушйаті—стає задоволеним; сукгам—щастя; а̄тйантікам—найвище; йат—котре; тат—те; буддгі—інтелектом; ґра̄хйам—що прийняте; атı̄ндрійам—трансцендентне; ветті—знає; йатра—де; на—ніколи; ча—також; ева—неодмінно; айам—він; стгітах̣—розташований; чалаті—рухається; таттватах̣—від істини; йам—той, хто; лабдгва̄—досягає; ча— також; апарам—будь-який інший; ла̄бгам—виграє; манйате—розглядає; на—ніколи; адгікам—більш; татах̣—ніж той; йасмін—в якому; стгітах̣—розташований; на—ніколи; дух̣кгена—нещастями; ґурун̣а̄ апі—хоча навіть й дуже важко; віча̄лйате—стає схвильованим; там—той; відйа̄т—ти мусиш знати; дух̣кга-сам̇йоґа— нещастя внаслідок зв’язку з матерією; війоґам—винищування; йоґа-сам̇джн̃ітам—називають трансом.

Переклад

На стадії досконалості, яку називають трансом, або сама̄дгі, матеріально спрямована діяльність розуму повністю гамується завдяки заняттям йоґою. Здатність бачити свою сутність чистим розумом й відчувати вищий смак і радість у собі є характерною ознакою такої досконалості. Перебуваючи в такому блаженному стані, людина за допомогою своїх трансцендентних чуттів зазнає безмежного трансцендентного щастя. Пізнавши його, вона ніколи не відхиляється од істини, бо вважає, що немає вищого здобутку. За такого стану вона залишається непохитною навіть посеред найбільших труднощів. Це і є справжня свобода від усіх злигоднів, що постають із зв’язку з матерією.

Коментар

Практикуючи йоґу, людина поступово збувається матеріальних уявлень. Це — найважливіший принцип йоґи. Після того людина входить в стан трансу, або сама̄дгі, і це означає, що вона за допомогою трансцендентного розуму та інтелекту усвідомила Наддушу, чітко відрізняючи себе від Верховної душі. Методику йоґи в більшій або меншій мірі засновано на засадах системи Патан̃джалі. Деякі неавторитетні коментатори намагаються ототожнити індивідуальну душу з Наддушею, а моністи вважають, що це і є звільнення, але вони не розуміють істинної мети системи йоґи Патан̃джалі. В системі Патан̃джалі визнано трансцендентну насолоду, але моністи не визнають її, остерігаючись підставити під сумнів теорію єдності. Моністи не визнають різниці між знанням і тим, хто пізнає, але в даному вірші прийнято трансцендентну насолоду, якої дізнають за допомогою трансцендентних чуттів. І Патан̃джалі Муні, знаменитий тлумач системи йоґи, підтримує такий погляд. Великий мудрець каже в своїх Йоґа-сӯтрах (4.34): пуруша̄ртга-ш́ӯнйа̄на̄м̇ ґун̣а̄на̄м̇ пратіпрасавах̣ каівалйам̇ сварӯпа-пратішт̣га̄ ва̄ чіті-ш́актір іті.

Ця чіті-ш́акті, або внутрішня потенція, — трансцендентна. Пуруша̄ртга означає матеріально спрямовану релігійність, економічний розвиток, чуттєве задоволення і, зрештою, прагнення злитись із Всевишнім. Таку «єдність із Всевишнім» моністи називають каівалйам. Але, згідно з Патан̃джалі, каівалйам — це внутрішня, або трансцендентна потенція, за допомогою якої жива істота усвідомлює своє одвічне природне становище. Господь Чаітанйа називає такий стан чето-дарпан̣а-ма̄рджанам, очищенням забрудненого свічада розуму. Це «очищення» насправді і є звільнення, або бгава- маха̄-да̄ва̄ґні-нірва̄пан̣ам. Теорія нірва̄н̣и — як підготовчої стадії — також не суперечить цьому принципові. В Бга̄ґаватам (2.10.6) це називано сварӯпен̣а вйавастгітіх̣. У даному вірші Бгаґавад-ґı̄та̄ також підтримує таке положення.

Після нірва̄н̣и, тобто припинення матеріальної діяльності, проявляється діяльність духовна, або віддане служіння Господу, тобто свідомість Кр̣шн̣и. В Бга̄ґаватам пояснюється, що сварӯпен̣а вйавастгітіх̣ означає «істинне життя живої істоти». Ма̄йа̄, або ілюзія, — це опоганений матеріальною заразою стан духовного життя. Звільнення від такої матеріальної інфекції не означає руйнування одвічного первинного становища живої істоти. Патан̃джалі також визнає це, кажучи: каівалйам̇ сварӯпа-пратішт̣га̄ ва̄ чіті-ш́актір іті. Ця чіті-ш́акті, або трансцендентна насолода і є справжнє життя. Це також підтверджено у Веда̄нта-сӯтрі (1.1.12): а̄нанда-майо ’бгйа̄са̄т. Природна трансцендентна насолода є кінцевою метою йоґи і її легко досягнути за допомогою відданого служіння Господеві, бгакті-йоґи. Бгакті-йоґу виразно описано в сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти.

Як з’ясовано в даній главі, в системі йоґи є два різновиди сама̄дгі, які називають сампраджн̃а̄та-сама̄дгі і асампраджн̃а̄та-сама̄дгі. Коли людина шляхом різних філософських досліджень досягає трансцендентного стану, кажуть, що вона досягла сампраджн̃ата- сама̄дгі. Але стан асампраджн̃а̄та-сама̄дгі не має нічого спільного із світськими насолодами, тому що людина стає трансцендентною до будь-якого щастя матеріально-чуттєвого походження. І, досягши такого трансцендентного стану, йоґ стає непохитним. Йоґ не знатиме успіху, якщо не перебуватиме в такому стані. Нинішні так звані «заняття йоґою», що включають в себе різні почуттєві втіхи, — досить сумнівні. Йоґ, який захоплюється сексом і наркотиками — це посміховисько. Навіть становище йоґів, яких приваблюють сіддги (різного роду досконалості) на шляху йоґи, не вельми гарне. Якщо йоґів приваблюють супровідні ефекти йоґи, то вони не зможуть досягнути ступеня досконалості, як це стверджується у даному вірші. Тому «йоґи», які роблять виставу з гімнастичних трюків або сіддг, повинні знати, що таким шляхом вони втрачають мету йоґи.

Найкращим способом йоґи для цієї епохи є свідомість Кр̣шн̣и, і на цьому шляху зовсім мало перешкод. Людина в свідомості Кр̣шн̣и черпає стільки блаженства в своїх повсякденних заняттях, що не прагне ніякого іншого щастя. Існує чимало перешкод, особливо в нашому віці лицемірства, для занять хат̣га-йоґою, дгйа̄на-йоґою або джн̃а̄на-йогою, але у здійсненні карма-йоґи й бгакті-йоґи таких проблем немає.

Доки існує матеріальне тіло, людині доводиться йти назустріч його потребам: їсти, спати, захищатись й паруватись. Однак той, хто перебуває в стані чистої бгакті-йоґи, або в свідомості Кр̣шн̣и, задовольняючи потреби свого тіла, не збуджує почуттів. Він просто задовольняє свої найнеобхідніші потреби, здобуваючи, так би мовити, найбільшу вигоду з невдалої угоди, і насолоджується трансцендентним щастям в свідомості Кр̣шн̣и. Він спокійно сприймає будь- які випадкові події, такі, наприклад, як аварія, хвороба, злидні й навіть смерть найкревнішого родича, але він завжди готовий виконувати свої обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и, або бгакті-йозі. Нещасні випадки ніколи не відхиляють його од виконання свого обов’язку. В Бгаґавад-ґı̄ті (2.14) сказано: а̄ґама̄па̄йіно ’нітйа̄с та̄м̇с тітікшасва бга̄рата. Він терпляче зносить всі такі непередбачені події, бо знає, що вони приходять і відходять й не впливають на виконання його обов’язків. Таким шляхом він досягає найвищої досконалості йоґи.

Текст

са ніш́чайена йоктавйо
йоґо ’нірвін̣н̣а̄-четаса̄
сан̇калпа-прабгава̄н ка̄ма̄м̇с
тйактва̄ сарва̄н аш́ешатах̣
манасаівендрійа-ґра̄мам̇
вінійамйа самантатах̣

Послівний переклад

сах̣—той; ніш́чайена—з непохитною рішучістю; йоктавйах̣—треба практикувати; йоґах̣—система йоґи; анірвін̣н̣а-четаса̄—без відхилень; сан̇калпа—спекулятивних роздумів; прабгава̄н—народжених з; ка̄ма̄н—матеріальних бажань; тйактва̄—відмовляючись; сарва̄н—усіх; аш́ешатах̣—цілком; манаса̄—розумом; ева—неодмінно; індрійа-ґра̄мам—сукупність чуттів; вінійамйа—упорядковуючи; самантатах̣—зусебічно.

Переклад

Людина повинна виконувати йоґу з непохитною рішучістю й вірою і не відхилятись од обраного шляху. Треба відкинути всі без винятку матеріальні бажання, що породжені філософськими роздумами, й, відтак, за допомогою розуму приборкати всі свої чуття, контролюючи найменший їх вияв.

Коментар

Той, хто практикує йоґу, повинен сповнитись рішучості й терпляче, без відхилень, продовжувати заняття. Він повинен бути впевненим в кінцевій перемозі і наполегливо йти обраним шляхом, ніколи не впадаючи у відчай, навіть якщо щось заважає досягнути успіху. Людині, яка неухильно практикує йоґу, забезпечена удача. Рӯпа Ґосва̄мı̄ сказав про бгакті-йоґу:

утса̄ха̄н ніш́чайа̄д дгаірйа̄т
тат-тат-карма-правартана̄т
сан̇ґа-тйа̄ґа̄т сато вр̣ттех̣
шад̣бгір бгактіх̣ прасідгйаті

«Бгакті-йоґу увінчає успіх, якщо людина віддається їй з натхненням, наполегливо й рішуче виконує визначені їй обов’язки, спілкуючись з відданими, цілком присвятивши себе доброчесній діяльністі» (Упадеш́амр̣та 3).

Щодо рішучості, то тут треба наслідувати приклад горобчихи, яка загубила в океані свої яйця. Горобчиха відклала яйця на океанському березі, але великий океан підхопив й поніс їх на своїх хвилях. Горобчиха дуже засмутилась й попрохала океан повернути їй яйця. Але океан навіть не зважив на її прохання. Відтак, горобчиха вирішила осушити океан. Вона почала вичерпувати воду своїм маленьким дзьобом, і всі сміялись з її неймовірної рішучості. Чутка про це рознеслась усюди, і, зрештою, дійшла до Ґаруд̣и, велетенського птаха, який носить на собі Господа Вішн̣у. Ґаруд̣а перейнявся співчуттям до своєї маленької сестри і прилетів до неї. Йому дуже сподобалась рішучість маленької горобчихи, і він пообіцяв допомогти їй. Ґаруд̣а попросив океан повернути яйця, щоб йому самому не довелося виконати намір горобчихи. Океан злякався цього й повернув яйця. Ось так з Ґаруд̣иної ласки горобчиха віднайшла своє щастя.

Так само може здаватись, що практика йоґи, особливо бгакті- йоґи в свідомості Кр̣шн̣и — це дуже важка справа. Але якщо з великою рішучістю дотримуватись її засад, Господь неодмінно допоможе, бо, як кажуть: «Роби, небоже, то й Бог поможе».

Текст

ш́анаіх̣ ш́анаір упарамед
буддгйа̄ дгр̣ті-ґр̣хı̄тайа
а̄тма-сам̇стгам̇ манах̣ кр̣тва̄
на кін̃чід апі чінтайет

Послівний переклад

ш́анаіх̣—поступово; ш́анаіх̣—крок за кроком; упарамет—нехай стримується; буддгйа̄—інтелектом; дгр̣ті-ґр̣хı̄тайа̄—що діє з переконаністю; а̄тма-сам̇стгам—приміщений у трансцендентному; манах̣—розум; кр̣тва̄—роблячи; на—ні; кін̃чіт—ще що-небудь; апі—навіть; чінтайет—нехай думає про.

Переклад

Поступово, крок за кроком, за допомогою інтелекту, зміцненого переконаністю, треба ввійти в транс, й відтак слід зосередити свій розум лише на душі, й не думати ні про що інше.

Коментар

За допомогою інтелекту і належної переконаності слід поступово припинити чуттєву діяльність. Це називають пратйа̄ха̄рою. Розум, який приборкано за допомогою переконаності, медитації й угамування чуттів, заглиблюється в транс, або сама̄дгі. І тоді вже зникає всяка небезпека знову підпасти впливові матеріальних уявлень про життя. Іншими словами, хоча покрив матерії і огортатиме духовну душу — живу істоту — доти, доки існуватиме матеріальне тіло, вона не повинна думати про чуттєве задоволення. Не слід думати ні про які насолоди, а тільки про те, як принести насолоду Верховній Душі. Такого стану можна легко досягнути шляхом безпосереднього відданого служіння в свідомості Кр̣шн̣и.

Текст

йато йато ніш́чалаті
манаш́ чан̃чалам астгірам
татас тато нійамйаітад
а̄тманй ева ваш́ам̇ найет

Послівний переклад

йатах̣ йатах̣—куди б, коли б; ніш́чалаті—збуджується воістину; манах̣—розум; чан̃чалам—мінливий; астгірам—нестійкий; татах̣ татах̣—звідти, тоді; нійамйа—вгамовуючи; етат—цей; а̄тмані—у собі; ева—неодмінно; ваш́ам—контроль; найет—повинен поставити під.

Переклад

Де б не блукав розум, мінливий та нестійкий за своєю природою, треба неодмінно повертати його назад, під контроль душі.

Коментар

Природа розуму мінлива й нестійка. Однак, йоґ, який усвідомив себе, повинен володіти своїм розумом, а не навпаки. Того, хто контролює розум (а отже й почуття), називають ґосва̄мı̄, або сва̄мı̄, а того, хто підпадає впливові розуму, називають ґо-да̄са, тобто слуга почуттів. Ґосва̄мı̄ відоме справжнє почуттєве щастя. В стані почуттєвого трансцендентного щастя, чуття служать Хр̣шı̄кеш́і, тобто вищому володареві чуттів—Кр̣шн̣і. Служіння Кр̣шн̣і з очищеними чуттями називають свідомістю Кр̣шн̣и. Таким є шлях цілковитого опановування чуттями. Більше того, саме в цьому полягає вища досконалість йоґи.

Текст

праш́а̄нта-манасам̇ хй енам̇
йоґінам̇ сукгам уттамам
упаіті ш́а̄нта-раджасам̇
брахма-бгӯтам акалмашам

Послівний переклад

праш́а̄нта—спокійний, зосереджений на лотосних стопах Кр̣шн̣и; манасам — чий розум; хі — неодмінно; енам — цей; йоґінам — йоґ; сукгам—щастя; уттамам—найвищого; упаіті—досягає; ш́а̄нта- раджасам—вгамування пристрасті; брахма-бгӯтам—звільнення через ототожнення з Абсолютом; акалмашам—звільнення від усіх наслідків минулих гріховних дій.

Переклад

Йоґ, що укріпив розум на Мені, воістину досяг найвищого ступеня досконалості трансцендентного щастя. Він перебуває поза ґун̣ою пристрасті й усвідомлює свою якісну тотожність із Всевишнім, і таким чином він звільнюється від усіх наслідків своїх попередніх вчинків.

Коментар

Досягши стану брахма-бгӯти, людина звільнюється від матеріальної скверни й відтоді розпочинає трансцендентне служіння Господеві. Мад-бгактім̇ лабгате пара̄м (Бґ. 18.54). Неможливо вічно утримувати себе в якісному стані Брахмана, Абсолюту, якщо розум не зосередився на лотосних стопах Господа. Са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣. Невпинне трансцендентне любовне служіння Господеві, тобто відданість Кр̣шн̣і є ознакою справжнього звільнення від впливу ґун̣и пристрасті та всієї матеріальної скверни.

Текст

йун̃джанн евам̇ сада̄тма̄нам̇
йоґı̄ віґата-калпашах̣
сукгена брахма-сам̇спарш́ам
атйантам̇ сукгам аш́нуте

Послівний переклад

йун̃джан—практикуючи йоґу; евам—таким чином; сада̄—завжди; а̄тма̄нам—«я»; йоґı̄—той, хто перебуває в зв’язкові з Верховною Душею; віґата—звільнений від; калмашах̣—будь-яка матеріальна скверна; сукгена—в трансцендентному щасті; брахма-сам̇спарш́ам—перебуваючи в міцному зв’язкові з Всевишнім; атйантам— найвище; сукгам—щастя; аш́нуте—досягає.

Переклад

Таким чином йоґ, який володіє собою й наполегливо здійснює йоґу, звільнюється від усякої матеріальної скверни й досягає найвищого ступеня досконалого щастя в трансцендентному любовному служінні Господеві.

Коментар

Самоусвідомлення означає розуміння свого одвічного природного становища в стосунках з Всевишнім. Індивідуальна душа є невід’ємною часткою Всевишнього, і її призначення — з любов’ю служити Господеві. Такий трансцендентний зв’язок із Всевишнім називають брахма-сам̇спарш́ею.

Текст

сарва-бгӯта-стгам а̄тма̄нам̇
сарва-бгӯта̄ні ча̄тмані
ı̄кшате йоґа-йукта̄тма̄
сарватра сама-дарш́анах̣

Послівний переклад

сарва-бгӯта-стгам—що перебуває в усіх істотах; а̄тма̄нам—Наддуша; сарва—усі; бгӯта̄ні—істоти; ча—також; а̄тмані—у собі; ı̄кшате—бачить насправді; йоґа-йукта-а̄тма̄—той, хто в злагоді із свідомістю Кр̣шн̣и; сарватра—скрізь; сама-дарш́анах̣—бачачи однаково.

Переклад

Справжній йоґ бачить Мене в усіх істотах і також бачить кожну істоту в Мені. Воістину, особа, що усвідомила себе, бачить Мене, незмінного Верховного Господа, скрізь і всюди.

Коментар

Йоґ, який усвідомлює Кр̣шн̣у, володіє досконалим баченням, тому що Він бачить Всевишнього, який перебуває в серці кожної живої істоти у вигляді Наддуші. Īш́варах̣ сарва-бгӯта̄на̄м̇ хр̣д-деш́е ’рджуна тішт̣гаті. Господь, у Своєму аспекті Парама̄тми, присутній як у серці собаки, так і в серці бра̄хман̣и. Досконалий йоґ знає, що Господь вічно трансцендентний і що Він не залежить від того, в якому матеріальному тілі Він перебуває, — собаки чи бра̄хман̣и. В цьому полягає верховний нейтралітет Господа. Індивідуальна душа також перебуває в своєму індивідуальному серці, але не може бути присутньою в усіх серцях. Такою є різниця між індивідуальною душею і Наддушею. Той, хто не практикує йоґу по-справжньому, не може бачити все це так ясно. Але свідома Кр̣шн̣и особистість може бачити Господа і в серці віруючого, і в серці атеїста. В смр̣ті це підтверджено таким чином: а̄тататва̄ч ча ма̄тр̣тва̄ч ча а̄тма̄ хі парамо харіх̣. Господь є джерелом усіх істот, і Він подібний до матері, що піклується про своїх дітей. Як мати з любов’ю однаково ставиться до всіх своїх дітей: і добрих, і лихих, так і Верховний батько (або мати) однаково ставиться до всіх живих істот. Отже, Парама̄тма̄ завжди присутня в усіх живих істотах.

Із зовнішнього боку кожна жива істота також перебуває в енерґії Господа. Як це буде пояснено в сьомій главі, Господь первинно має дві енерґії: духовну (вищу) і матеріальну (нижчу). Жива істота, хоча і належить до верховної енерґії, обумовлена нижчою енерґією, — вона ніколи не може існувати поза енерґією Господа. Всяка жива істота тим чи іншим чином завжди перебуває в Ньому.

Йоґ бачить усіх живих істот однаковими, бо знає, що всі живі істоти за будь-яких обставин залишаються Господніми слугами, хоча і перебувають в різних становищах, згідно з наслідками своєї кармічної діяльності. Пробуваючи в матеріальній енерґії, жива істота служить матеріальним почуттям, а перебуваючи в духовній енерґії, вона безпосередньо служить Верховному Господеві. В обох випадках жива істота залишається слугою Бога. Таке досконале бачення рівності всіх живих істот притаманне людині в свідомості Кр̣шн̣и.

Текст

йо ма̄м̇ паш́йаті сарватра
сарвам̇ ча майі паш́йаті
тасйа̄хам̇ на пран̣аш́йа̄мі
са ча ме на пран̣аш́йаті

Послівний переклад

йах̣ — хто б не; ма̄м — Мене; паш́йаті — бачить; сарватра —скрізь; сарвам—усе; ча—і; майі—в Мені; паш́йаті—бачить; тасйа—того; ахам—Я; на—не; пран̣аш́йа̄м̇і—втрачає; сах̣—він; ча—також; ме—Мене; на—не; пран̣аш́йаті—втрачає.

Переклад

Той, хто бачить Мене скрізь, і все — в Мені, ніколи не втратить Мене, і Я ніколи не покину його.

Коментар

Людина в свідомості Кр̣шн̣и неодмінно бачить Господа Кр̣шн̣у всюди і бачить усе в Кр̣шн̣і. Може здаватися, що така людина бачить лише якісь окремі проявлення матеріальної природи, однак у кожнім випадку вона усвідомлює Кр̣шн̣у, бо розуміє, що все суще є вияв енерґії Кр̣шн̣и. Без Кр̣шн̣и нічого не може існувати, Кр̣шн̣а є Господь усього сущого — ось головна підвалина свідомості Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и означає розвиток любові до Кр̣шн̣и, і стан цей перевершує будь-яке звільнення від матеріального. За цього стану свідомості Кр̣шн̣и, вищому від рівня самоусвідомлення, відданий досягає єдності з Кр̣шн̣ою в тому розумінні, що відданий у всьому бачить Кр̣шн̣у і сповнюється любові до Нього. Відтоді між Господом та відданим виникають близькі особистісні взаємостосунки. На цьому ступені жива істота досягає безсмертя, і Бог-Особа ніколи не зникає з очей відданого. Злитись з Кр̣шн̣ою означає духовно знищити себе. Відданий не наражає себе на таку небезпеку. В Брахма-сам̇гіті (5.38) стверджується:

према̄н̃джана-ччгуріта-бгакті-вілочанена
сантах̣ садаіва хр̣дайешу вілокайанті
йам̇ ш́йа̄масундарам ачінтйа-ґун̣а-сварӯпам̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

«Я поклоняюсь одвічному первинному Господеві Ґовінді, якого завжди бачить відданий, чиї очі зволожені бальзамом любові. Господь проявляється у Своєму вічному образі Ш́йа̄масундари, образі, який перебуває в серці відданого».

На такій стадії відданий завжди бачить перед собою Господа Кр̣шн̣у й Господь також не відвертає од нього Своїх очей. Те ж саме стосується і йоґа, який бачить Господа у вигляді Наддуші всередині свого серця. Такий йоґ перетворюється на чистого відданого й не може прожити жодної миті, щоб не бачити Господа у собі.

Текст

сарва-бгӯта-стгітам̇ йо ма̄м̇
бгаджатй екатвам а̄стгітах̣
сарватга̄ вартама̄но ’пі
са йоґı̄ майі вартате

Послівний переклад

сарва-бгӯта-стгітам—розташований у серці кожного; йах̣—той, хто; ма̄м—Мене; бгаджаті—віддано шанує; екатвам—в єдності; а̄стгітах̣—розташований; сарватга̄—за всіх обставин; вартама̄нах̣—бувши розташованим; апі—незважаючи на; сах̣—він; йоґı̄— трансценденталіст; майі—в Мені; вартате—залишається.

Переклад

Йоґ, який віддано служить Наддуші, знаючи що Я і Наддуша — суть одне, перебуває в Мені за всіх обставин.

Коментар

Йоґ, що заглиблений в медитацію на Верховну Душу, бачить у собі повновладну частку Кр̣шн̣и в образі Вішн̣у, що має чотири руки і тримає мушлю, диск, булаву і квітку лотоса. Такий йоґ повинен знати, що Вішн̣у не відрізняється од Кр̣шн̣и. Кр̣шн̣а, як Наддуша, перебуває в серці кожного. Більше того, незліченні Наддуші, що існують в серцях незліченних живих істот не відрізняються одна від одної. Немає також різниці між людиною в свідомості Кр̣шн̣и, яка завжди з любов’ю служить Кр̣шн̣і на трансцендентальному рівні, й досконалим йоґом, що заглиблений у медитацію на Верховну Душу. Йоґ в свідомості Кр̣шн̣и, навіть якщо він і виконує найрізноманітнішу діяльність, пробуваючи в матеріальному світі, завжди залишається в Кр̣шн̣і. В Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.2.187) Ш́рı̄ли Рӯпи Ґосва̄мı̄ підтверджується це: нікгіла̄св апй авастга̄су джı̄ван-муктах̣ са учйате. До відданого Господа, який завжди діє в свідомості Кр̣шн̣и, звільнення приходить само по собі. В На̄рада-пан̃чара̄трі це підтверджено таким чином:

дік-ка̄ла̄дй-анаваччгінне
кр̣шн̣е чето відга̄йа ча
тан-майо бгаваті кшіпрам̇
джı̄во брахман̣і йоджайет

«Зосередивши свою увагу на трансцендентній формі Кр̣шн̣и, який проникає в усе і перебуває поза часом і простором, людина заглиблюється в думки про Кр̣шн̣у і досягає тоді блаженного стану трансцендентного спілкування з Ним».

Свідомість Кр̣шн̣и — це транс найвищого рівня в практиці йоґи. Розуміння того, що Кр̣шн̣а як Наддуша присутній в серці кожного, робить йоґа бездоганним. У Ведах (Ґопа̄ла-та̄панı̄ Упанішада 1.21) про цю незбагненну Господню потенцію сказано так: еко ’пі сан бахудга̄ йо ’вабга̄ті — «хоча Господь один, Він присутній в незчисленних серцях у безлічі Своїх форм». Подібне ж сказано в смр̣ті-ш́а̄стрі:

ека ева паро вішн̣ух̣
сарва-вйа̄пı̄ на сам̇ш́айах̣
аіш́варйа̄д рӯпам екам̇ ча
сӯрйа-ват бахудгейате

«Хоча Вішн̣у один, Він, безсумнівно, всюдисущий. Попри Свою єдину форму, Він присутній скрізь завдяки Своїй незбагненній потенції, як те сонце, що з’являється в багатьох місцях водночас».

Текст

а̄тмаупамйена сарватра
самам̇ паш́йаті йо ’рджуна
сукгам̇ ва̄ йаді ва̄ дух̣кгам̇
са йоґı̄ парамо матах̣

Послівний переклад

а̄тма—своїм «я»; аупамйена—порівнянням; сарватра—скрізь; самам—однаково; паш́йаті—бачить; йах̣—той, хто; арджуна—о Арджуно; сукгам—щастя; ва̄—або; йаді—якщо; ва̄—або; дух̣кгам— відчай; сах̣—такий; йоґı̄—трансценденталіст; парамах̣—досконалий; матах̣—вважають.

Переклад

О Арджуно, той є досконалим йоґом, хто, порівнюючи їх з самим собою, бачить справжню рівність всіх живих істот, як у щасті, так і в горі.

Коментар

Той, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и — досконалий йоґ: він чуйний до щастя й нещастя кожної живої істоти завдяки своєму власному досвідові. Причина страждань живої істоти полягає в тому, що вона забула про свої взаємостосунки з Богом. А щастя їхнє — в усвідомленні того, що плоди діяльності всіх живих істот призначені для Кр̣шн̣и, що Він насолоджується ними, що Він — власник усіх земель та планет і найщиріший друг усіх живих істот. Досконалий йоґ знає, що будь-яка жива істота, яку обумовлюють ґун̣и матеріальної природи, зазнає троякого роду страждань матеріального характеру, бо забула про свої стосунки з Кр̣шн̣ою. Людина в свідомості Кр̣шн̣и щаслива і тому вона намагається скрізь поширювати знання про Кр̣шн̣у. Досконалий йоґ намагається переконати всіх у важливості усвідомлення Кр̣шн̣и, і тому він є найкращий у світі благодійник, і він — найулюбленіший слуга Господа. На ча тасма̄н манушйешу каш́чін ме прійа-кр̣ттамах̣ (Бґ. 18.69). Іншими словами, відданий Господа завжди турбується про добробут усіх живих істот, і тому є справжній друг кожному. Він — найліпший йоґ, тому що не бажає ніяких досконалостей йоґи просто задля власного блага, але трудиться також заради інших. Він не заздрить іншим живим істотам. У цьому полягає контраст між чистим відданим Господа і йоґом, що зацікавлений лише в особистому поступові. Йоґ, який усамітнюється заради медитації, не може зрівнятись з досконалим відданим, який намагається зробити все можливе, щоб направити кожну людину до свідомості Кр̣шн̣и.

Текст

арджуна ува̄ча
йо ’йам̇ йоґас твайа̄ проктах̣
са̄мйена мадгусӯдана
етасйа̄хам̇ на паш́йа̄мі
чан̃чалатва̄т стгітім̇ стгіра̄м

Послівний переклад

арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; йах̣ айам—ця система; йоґах̣— містицизм; твайа̄—Тобою; проктах̣—описаний; са̄мйена—взагалі; мадгу-сӯдана—о вбивцю демона Мадгу; етасйа—цього; ахам—я; на—не; паш́йа̄мі—бачу; чан̃чалатва̄т—внаслідок непогамованості; стгітім—основи; стгіра̄м—твердої.

Переклад

Арджуна сказав: О Мадгусӯдано, система йоґи, про яку Ти щойно розповів, здається мені нездійсненною і неприйнятною, бо розум неспокійний та нестійкий.

Коментар

Арджуна відхилив систему містицизму, що її Господь Кр̣шн̣а був описав йому, починаючи зі слів сучау деш́е і закінчуючи йоґі парамах̣, бо він почувався неспроможним слідувати їй. У цю епоху Калі пересічна людина не може залишити домівку й піти до відлюдного місця в горах або джунглях для того, щоб практикувати там йоґу. Несамовита боротьба за існування — таке скороминуще — характерна ознака нашого часу. Люди несерйозно ставляться до самопізнання, навіть якщо їм пропонують легкі дійові способи, годі казати про таку складну систему йоґи, яка передписує життя у відреченні, важкі пози, вибір певного місця і передбачає відчуження розуму від матеріальних справ. Як людина практична, Арджуна вирішив, що не зможе додержуватись цієї системи йоґи, хоча і мав перед іншими багато переваг. Він належав до царської родини і його було обдаровано численними шляхетними чеснотами: він був великий воїн, йому була дарована довговічність і, найголовніше, він був найближчим другом Кр̣шн̣и, Верховного Бога- Особи. П’ять тисяч років тому в Арджуни були набагато сприятливіші умови, ніж у нас з вами зараз, однак він відмовився прийняти цю систему йоґи. Справді, ніде в історичних хроніках ми не знаходимо, що Арджуна коли-небудь практикував цю йоґу. Тому, в епоху Калі, цю систему слід вважати неприйнятною для загального кола людей. Звичайно, може вона і доступна для окремих небагатьох виняткових особистостей, але для більшості вона нездійсненна. Якщо так було ще багато тисяч років тому, що ж тоді казати про наші часи? Ті, що імітують цю систему йоґи в так званих «школах» та «товариствах», хоча і вдоволені собою, насправді лише марнують час. Їм невідома справжня мета йоґи.

Текст

чан̃чалам̇ хі манах̣ кр̣шн̣а
прама̄тгі балавад др̣д̣гам
тасйа̄хам̇ ніґрахам̇ манйе
ва̄йор іва су-душкарам

Послівний переклад

чан̃чалам—мерехтливий; хі—неодмінно; манах̣—розум; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; прама̄тгі—що несе збудження; бала-ват—сильний; др̣д̣гам—упертий; тасйа—його; ахам—я; ніґрахам—підкорити; манйе—думати; ва̄йох̣—вітру; іва—як; су-душкарам—важко.

Переклад

Розум неспокійний, бурхливий, впертий і дуже сильний, о Кр̣шн̣о, і підкорити його, мені здається, важче, ніж приборкати пориви вітру.

Коментар

Розум настільки сильний та настирливий, що іноді він перемагає інтелект, хоча інтелект за своєю природою призначений керувати розумом. У повсякденному житті людині, яка змушена долати стільки перешкод, звичайно дуже важко контролювати розум. Можна штучно врівноважити розум у ставленні до друзів та ворогів, але, врешті-решт, жодній пересічній людині це не під силу, бо це важче, ніж стримувати шалені пориви вітру. В ведичній літературі (Кат̣га Упанішада 1.3.3 – 4) сказано:

а̄тма̄нам̇ ратгінам̇ віддгі
ш́арı̄рам̇ ратгам ева ча
буддгім̇ ту са̄ратгім віддгі
манах̣ праґрахам ева ча
індрійа̄н̣і хайа̄н а̄хур
вішайа̄м̇с тешу ґо-чара̄н
а̄тмендрійа-мано-йуктам̇
бгоктетй а̄хур манı̄шін̣ах̣

«Душа сидить у повозці матеріального тіла, а інтелект правує. Розум — це віжки, а чуття — це коні. Таким чином, «я», душа, насолоджується або страждає в оточенні розуму та чуттів. Такою є думка великих мислителів». Інтелект повинен скеровувати розум, але розум такий дужий і впертий, що часто долає інтелект людини, подібно до того, як сильна інфекція іноді перевершує ефективність ліків. Цей владний розум слід приборкувати, практикуючи йоґу, однак для такої світської людини, як Арджуна, її практика є нездійсненною. Що ж тоді можна сказати про сучасну людину? Тут наведене дуже вдале порівняння: неможливо стримати пориви вітру. А приборкати бурхливий розум навіть іще важче. Найлегшим засобом розумового контролю, за порадою Господа Чаітанйі, є смиренне оспівування Харе Кр̣шн̣а-мантри, великої мантри визволення. На такому шляху — са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣ — людина повинна цілком зосередити свій розум на Кр̣шн̣і. І тоді не залишиться жодної шпарини, крізь яку могли б просякнути чинники, що збуджують розум.

Текст

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
асам̇ш́айам̇ маха̄-ба̄хо
мано дурніґрахам̇ чалам
абгйа̄сена ту каунтейа
ваіра̄ґйен̣а ча ґр̣хйате

Послівний переклад

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; асам̇ш́айам— безумовно; маха̄-ба̄хо — о міцнорукий; манах̣ — розум; дурніґрахам—важко опанувати; чалам—мерехтливий; абгйа̄сена—практикою; ту—але; каунтейа—син Кунтı̄; ваіра̄ґйен̣а—відчуженістю; ча—також; ґр̣хйате—можна так опанувати.

Переклад

Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а сказав: О міцнорукий сину Кунтı̄, безсумнівно, дуже важко приборкати непокірний розум, але це можна зробити за допомогою відповідної практики й відречення.

Коментар

Бог-Особа погоджується із словами Арджуни, що важко контролювати впертий розум. Але водночас Він каже, що це можливо за допомогою відповідної практики і відречення. Що ж це за практика? В сучасну епоху ніхто не має змоги дотримуватись суворих правил та приписів: оселитися в святому місці, зосередити розум на Наддуші, стримувати почуття й розум, дотримуватись целібату, залишатись самотнім тощо. Однак, якщо людина практикує свідомість Кр̣шн̣и, вона залучається до відданого служіння Господеві, яке виконують дев’ятьма різними способами. Перше і найголовніше заняття у відданому служінні — слухати про Кр̣шн̣у. Це — надзвичайно могутній трансцендентний метод очищення розуму від будь-яких сумнівів і страхів. Чим більше людина чує про Кр̣шн̣у, тим просвітленішою вона стає й сильніше відчужується од усього, що відвертає розум від Кр̣шн̣и. Одмежовуючи розум від діяльності, не присвяченої Кр̣шн̣і, людина зможе легко навчитися ваіра̄ґйі. Ваіра̄ґйа означає відчуження від матерії й залучення розуму до духовної діяльності. Імперсональне духовне зречення набагато важче, ніж залучення розуму до діяльності у свідомості Кр̣шн̣и. Такий метод доцільний, бо завдяки слуханню про Кр̣шн̣у, сама по собі виникає прив’язаність до Вищого Духу. Таку прив’язаність називають пареш́а̄нубгӯті, духовним вдоволенням. Цей стан нагадує почуття задоволення, яке відчуває голодна людина з кожним шматком проковтнутої їжі. І поки вона їсть, наростає її задоволення і прибувають сили. Голод зникає — з’являється вдоволення. Так само у відданому служінні людина відчуває трансцендентне задоволення, по мірі того, як розум її звільнюється від матеріалістичних потягів. Це нагадує одужання від хвороби після правильного лікування та відповідної дієти. Отже, слухання про трансцендентні діяння Господа Кр̣шн̣и зціляє збожеволівший розум, а вживання їжі, запропонованої Кр̣шн̣і, є відповідна дієта для хворого, який страждає. Таке лікування пропонує свідомість Кр̣шн̣и.

Текст

асам̇йата̄тмана̄ йоґо
душпра̄па іті ме матіх̣
ваш́йа̄тмана̄ ту йатата̄
ш́акйо ’ва̄птум упа̄йатах̣

Послівний переклад

асам̇йата—неприборканим; а̄тмана̄—розумом; йоґах̣—самоусвідомлення; душпра̄пах̣—важко набути; іті—така; ме—Моя; матіх̣—думка; ваш́йа—опанований; а̄тмана̄—розумом; ту—але; йатата̄—намагаючись; ш́акйах̣—практичний; ава̄птум—досягати; упа̄йатах̣—за допомогою відповідних засобів.

Переклад

Для того, чий розум неприборканий, самоусвідомлення — важкий труд. Але обов’язково доб’ється успіху той, хто стежить за своїм розумом, докладаючи зусиль за допомогою відповідних засобів. Така Моя думка.

Коментар

Верховний Бог-Особа наголошує, що той, хто не приймає належного лікування, щоб відвернути розум від матеріальних занять, навряд чи досягне успіху в самоусвідомленні. Намагання практикувати йоґу, коли розум захоплюється матеріальними насолодами, це все одно, що розпалювати вогонь, ллючи на нього воду. Практикувати йоґу, не опанувавши розумової діяльності, — лише гаяти час. Така позірна йоґа, можливо, і прибуткова з матеріального погляду, але що стосується духовної реалізації — вона марна. Отож, слід стежити за розумом, повсякчас залучаючи його до трансцендентного любовного служіння Господеві. Якщо людина не знайде собі діла в свідомості Кр̣шн̣и, вона не зможе неухильно стежити за своїм розумом. Свідома Кр̣шн̣и особистість легко, не докладаючи окремих зусиль, оволодіває плодами занять йоґою, але той, хто практикує йоґу, не усвідомлюючи Кр̣шн̣у, навряд чи досягне успіху.

Текст

арджуна ува̄ча
айатіх̣ ш́раддгайопето
йоґа̄ч чаліта-ма̄насах̣
апра̄пйа йоґа-сам̇сіддгім̇
ка̄м̇ ґатім̇ кр̣шн̣а ґаччгаті

Послівний переклад

арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; айатіх̣—невдатний трансценденталіст; ш́раддгайа̄ — з вірою; упетах̣ — зайнятий; йоґа̄т — від містичного зв’язку; чаліта—відхиляючись; ма̄насах̣—той, хто наділений таким розумом; апра̄пйа—зазнавши поразки в досягненні; йоґа-сам̇сіддгім—найвищої досконалості в містицизмі; ка̄м—котрого; ґатім—призначення; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣а; ґаччгаті—досягає.

Переклад

Арджуна сказав: О Кр̣шн̣а, що очікує невдаху-трансценденталіста, який спочатку з вірою ступає на шлях самореалізації, але згодом, внаслідок світського складу розуму, припиняє заняття і не досягає успіху в містицизмі?

Коментар

В Бгаґавад-ґı̄ті описано шлях самоусвідомлення, або містицизму. Підвалинами самореалізації є розуміння того, що жива істота не є матеріальним тілом, а відмінна од нього і що щастя її полягає в вічному житті, блаженстві й знанні. Ці поняття трансцендентні, вони виходять за межі тілесних та розумових концепцій. Люди прямують до самоусвідомлення або шляхом пізнання, або здійснюючи восьмиступеневу систему йоґи, або ж дотримуючись засад бгакті-йоґи. На кожному з цих шляхів людина повинна усвідомити природне становище живої істоти, свої взаємостосунки з Богом, а також діяльність, за допомогою якої можна поновити втрачений зв’язок з Богом і досягти найвищої стадії досконалості свідомості Кр̣шн̣и. Дотримуючись будь-якого з трьох вищезгаданих способів самоусвідомлення, рано чи пізно, людина неодмінно досягне вищої мети. Господь обстоював це в другій главі: навіть невелике зусилля до поступу на трансцендентнім шляху дає велику надію на звільнення. З цих трьох методів бгакті-йоґа особливо підходить для нашої епохи, бо вона являє собою найпряміший шлях до пізнання Бога. Щоб ще раз впевнитись у цьому, Арджуна просить Господа Кр̣шн̣у підтвердити те, що Він сказав раніше. Можна ступити на шлях самоусвідомлення із щирим бажанням досягти мети, однак процес розвитку знань або практика восьмиступеневої йоґи взагалі дуже важкі в цю епоху. Тому, незважаючи на постійні зусилля, з багатьох причин можна зазнати невдачі. І перш за все — внаслідок недостатньо серйозного ставлення до своїх занять. Йти трансцендентним шляхом означає в більшій чи меншій мірі оголосити війну ілюзорній енерґії. Отже, як тільки жива істота починає вириватися з пазурів ілюзорної енерґії, ця енерґія за допомогою різноманітних матеріальних спокус намагається перемогти сміливця. Обумовлену душу повсякчас приваблюють проявлення матеріальної енерґії, тому дуже ймовірно, що вона, навіть дотримуючись трансцендентної дисципліни, спокуситься знову. Це називають йоґа̄ч чаліта-ма̄насах̣ — збочити з трансцендентного шляху. Арджуні цікаво знати про наслідки відходу від шляху самоусвідомлення.

Текст

каччін нобгайа-вібграшт̣аш́
чгінна̄бграм іва наш́йаті
апратішт̣го маха̄-ба̄хо
вімӯд̣го брахман̣ах̣ патгі

Послівний переклад

каччіт—чи; на—не; убгайа—обох; вібграшт̣ах̣—відхилившись од; чгінна—розірваний; абграм—хмара; іва—подібний; наш́йаті—гине; апратішт̣гах̣—без будь-якого становища; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий Кр̣шн̣о; вімӯд̣гах̣—схибивши; брахман̣ах̣—трансцендентності; патгі—зі шляху.

Переклад

О могутньорукий Кр̣шн̣о, чи правда це, що людина, яка збилася з трансцендентного шляху, втрачає свої духовні й матеріальні досягнення і зникає, як та розірвана хмарина, не знайшовши ніде собі місця?

Коментар

Існує два шляхи поступу. Матеріалістів не цікавить трансцендентне, вони більше зацікавлені в матеріальному проґресі, що зумовлений економічним розвитком, або в досягненні вищих планет за допомогою відповідного способу дій. Ставши на трансцендентний шлях, треба припинити всіляку матеріальну діяльність і пожертвувати своїм, будь-яким так званим «матеріальним щастям». Якщо шукач-трансценденталіст зазнає невдачі, він, здається, втрачає плоди обох шляхів, іншими словами, він не може насолоджуватися ні матеріальним щастям, ні духовними успіхами. Образно кажучи, в нього немає притулку, і він нагадує розірвану хмару. Іноді можна побачити на небі, як від однієї хмарини відділяється мала хмаринка і пристає до іншої, великої хмари. Але, якщо вона не може пристати до більшої хмари, то вітер підхоплює її і вона зникає в просторах неба. Брахман̣ах̣ патгі — це шлях трансцендентної реалізації, пізнання своєї духовної сутності, усвідомлення себе невід’ємною часткою Верховного Господа, який проявляє Себе як Брахман, Парама̄тма̄ і Бгаґава̄н. Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а — це найдовершеніший аспект Вищої Абсолютної Істини, і тому той трансценденталіст зазнає успіху, хто вручає себе Верховній Особі. Для того, щоб досягти такої ж мети життя шляхом усвідомлення Брахмана і Парама̄тми, доведеться народжуватись безліч разів (бахӯна̄м̇ джанмана̄м анте). Тому прямий шлях — бгакті-йоґа, або свідомість Кр̣шн̣и, є найкращим способом трансцендентної реалізації.

Текст

етан ме сам̇ш́айам̇ кр̣шн̣а
чгеттум архасй аш́ешатах̣
твад-ахйах̣ сам̇ш́айасйа̄сйа
чгетта̄ на хй упападйате

Послівний переклад

етат—це є; ме—мій; сам̇ш́айам—сумнів; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; чгеттум — розвіяти; архасі — прошу Тебе; аш́ешатах̣ — повністю; тват—крім Тебе; анйах̣—інший; сам̇ш́айасйа—сумніву; асйа— цього; чгетта̄—той, хто усуває; на—ніколи; хі—неодмінно; упападйате—знайдеться.

Переклад

В цьому полягає мій сумнів, о Кр̣шн̣о, і я прошу Тебе повністю розвіяти його. Немає нікого, крім Тебе, хто може зробити це.

Коментар

Кр̣шн̣а знає все про минуле, теперішнє і майбутнє. На початку Бгаґавад-ґı̄ти Господь каже, що всі живі істоти існували як індивідуальності в минулому, існують в теперішньому і залишаться індивідуальними особистостями в майбутньому, навіть після звільнення з матеріальних пут. Отже, Він вже з’ясував питання майбутнього індивідуальної живої істоти. Тепер Арджуна хоче дізнатись про майбутнє невдалого трансценденталіста. Ніхто не рівний Кр̣шн̣і і ніхто не може перевершити Кр̣шн̣у, і, звичайно, так звані «великі» мудреці та філософи, що залежні від милості матеріальної природи, не можуть бути рівнею Йому. Тому судження Кр̣шн̣и — остаточна й вичерпна відповідь на всі сумніви, бо Він досконало знає минуле, теперішнє і майбутнє, тоді як Його Самого ніхто не пізнав. Лише Кр̣шн̣а і відданий, який усвідомлює Кр̣шн̣у, знають, що до чого.

Текст

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
па̄ртга наівеха на̄мутра
віна̄ш́ас тасйа відйате
на хі калйа̄н̣а-кр̣т каш́чід
дурґатім̇ та̄та ґаччгаті

Послівний переклад

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; па̄ртга—син Пр̣тги; на ева—ніколи такого не буває; іха—у цьому матеріальному світі; на—ніколи; амутра—в наступному житті; віна̄ш́ах̣— руйнування; тасйа—його; відйате—існує; на—ніколи; хі—неодмінно; калйа̄н̣а-кр̣т—той, хто зайнятий сприятливою діяльністю; каш́чіт—кожен; дурґатім—до занепаду; та̄та—Мій друг; ґаччгаті—йде.

Переклад

Верховний Бог-Особа сказав: Сину Пр̣тги, трансценденталіст, що вдається до сприятливої діяльності, не зазнає загибелі ні в цьому світі, ні в світі духовному. Мій друже, зло ніколи не переможе того, хто творить добро.

Коментар

В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (1.5.17) Ш́рı̄ На̄рада Муні так повчає Вйа̄садеву:

тйактва̄ сва-дгармам̇ чаран̣а̄мбуджам̇ харер
бгаджанн апакво ’тга патет тато йаді
йатра ква ва̄бгадрам абгӯд амушйа кім̇
ко ва̄ртга а̄пто ’бгаджата̄м̇ сва-дгарматах̣

«Якщо хтось облишає всі матеріальні сподівання й цілком вдається до заступництва Верховного Бога-Особи, він нічого не втрачає й не зазнає занепаду. З іншого боку, невідданий може бездоганно виконувати свої фахові обов’язки й однак нічого не здобути». Для здійснення матеріальних планів існує різноманітна традиційна й визначена у ш́а̄страх діяльність. Трансценденталіст же повинен відмовитись од будь-якої матеріальної діяльності задля духовного поступу в житті, в свідомості Кр̣шн̣и. Хтось може заперечити, що, мовляв, на шляху свідомості Кр̣шн̣и можна досягти досконалості лише пройшовши його до кінця, а якщо ж людина не досягла такого досконалого стану, то вона програє як з матеріального, так і з духовного погляду. Ш́а̄стри вчать, що людина мусить страждати від наслідків невиконання визначених їй обов’язків, і той, хто не зможе належними чином виконувати трансцендентної діяльності, споживатиме гіркі плоди такого нехтування обов’язками. Бга̄ґаватам запевняє невдалого трансценденталіста, що йому нема чого хвилюватись. Навіть якщо він і зазнаватиме впливу зворотніх наслідків на невдале виконання визначених обов’язків, все одно він не програє, тому що благотворна свідомість Кр̣шн̣и ніколи не забувається, і той, хто вже відчував її, в майбутньому знову звернеться до неї, хоч, можливо, і народиться наступного життя в низькій родині. З іншого боку, ще невідомо, чи досягне сприятливих результатів той, хто лише строго дотримується визначених обов’язків, але якщо йому бракує свідомості Кр̣шн̣и.

Це слід розуміти так. Людей можна розділити на дві групи: ті, хто веде впорядкований спосіб життя і хто — невпорядкований. Ті, хто занурився лише у тваринне чуттєве задоволення, не відаючи про наступне життя й духовне визволення, складають ту частину людства, що веде невпорядковане життя. А ті, що живуть згідно з приписами ш́а̄стр, складають іншу групу. Ті, що живуть невпорядкованим життям, цивілізовані чи нецивілізовані, освічені чи неосвічені, сильні чи слабкі, — сповнені тваринних нахилів. Їхня діяльність завжди несприятлива, тому що, задовольняючи тваринні нахили до їжі, сну, самозахисту й злягання, вони довічно залишатимуться в матеріальному, завжди злиденному, існуванні. З іншого боку, життя тих, що керуються приписами ш́а̄стр й поступово піднімаються до свідомості Кр̣шн̣и, неодмінно повертає на краще.

Тих, хто обрав сприятливий для духовного поступу шлях, можна поділити на три групи: 1) вірних послідовників заповідей та статуту ш́а̄стр, які насолоджуються матеріальним процвітанням; 2) тих, хто прагне остаточно звільнитись від матеріального існування і, 3) відданих у свідомості Кр̣шн̣и. Далі, тих, хто дотримується заповідей і статуту ш́а̄стр задля матеріального щастя, можна поділити ще на два класи: кармічних працівників і тих, хто не прагне плодів роботи для свого чуттєвого задоволення. Кармı̄, що прагнуть результатів своєї праці для того, щоб задовольняти свої чуття, можуть сягнути більш високого життєвого рівня і навіть вищих планет, однак вони не вільні від матеріального існування, отже, їх шлях насправді не дуже сприятливий. Сприятливими є лише ті дії, що ведуть до звільнення. Будь-яка діяльність, що не передбачає остаточного самоусвідомлення або звільнення від матеріалістичних тілесних уявлень про життя, ніколи не буде сприятливою. Єдиною сприятливою діяльністю є діяльність в свідомості Кр̣шн̣и, і кожен, хто добровільно приймає всі тілесні незручності задля того, щоб йти вперед шляхом свідомості Кр̣шн̣и, може називатися досконалим трансценденталістом, який веде строге аскетичне життя. Система восьмиступеневої йоґи скерована на досягнення свідомості Кр̣шн̣и, і тому вона також є сприятливою, й ніхто не повинен боятись занепаду, якщо він докладає всіх зусиль на цій терені.

Текст

пра̄пйа пун̣йа-кр̣та̄м̇ лока̄н
ушітва̄ ш́а̄ш́ватı̄х̣ сама̄х̣
ш́учı̄на̄м̇ ш́рı̄мата̄м̇ ґехе
йоґа-бграшт̣о ’бгіджа̄йате

Послівний переклад

пра̄пйа—досягнувши; пун̣йа-кр̣та̄м—тих, хто здійснює доброчесну діяльність; лока̄н — планет; ушітва̄ — після проживання; ш́а̄ш́ватı̄х̣—багато; сама̄х̣—роки; ш́ӯчı̄на̄м—доброчесного; ш́рı̄-мата̄м— що процвітає; ґехе—у домі; йоґа-бграшт̣ах̣—той, хто зійшов з шляху самоусвідомлення; абгіджа̄йате—народжується.

Переклад

Невдалий йоґ після багатьох-багатьох років щасливого життя на планетах, де мешкають праведні істоти, народжується в родині доброчесних людей або в заможній шляхетній сім’ї.

Коментар

Невдалих йоґів можна розділити на дві категорії: одні падають вже на початку свого шляху, інші ж деґрадують після невеличкого проґресу, інші ж падають вже після тривалих занять йоґою. Йоґ, який невдовзі падає, іде на вищі планети, на які допускають доброчесних істот. Після тривалого життя там, йоґ знову повертається на цю планету, щоб народитись в родині доброчесних бра̄хман̣-ваішн̣ав або в сім’ї шляхетних комерсантів.

Істинна мета йоґи — досягнути найвищої досконалості свідомості Кр̣шн̣и, як пояснюватиметься в останньому вірші даної глави. Однак, тим, хто не домагається наполегливо такого рівня і не встоює перед матеріальними спокусами, дозволено, з Господньої ласки, повністю використати свої матеріальні нахили. А після цього їм надається сприятлива можливість вести заможне життя в добропорядних або шляхетних сім’ях. Народжені в таких сім’ях можуть скористатись такими привілеями і спробувати піднятися до цілковитого усвідомлення Кр̣шн̣и.

Текст

атга ва̄ йоґіна̄м ева
куле бгаваті дгı̄мата̄м
етад дгі дурлабгатарам̇
локе джанма йад ı̄др̣ш́ам

Послівний переклад

атга ва̄—або; йоґіна̄м—вчених трансценденталістів; ева—неодмінно; куле—в родині; бгаваті—народжується; дгı̄-мата̄м—тих, що наділені великою мудрістю; етат—це; хі—неодмінно; дурлабга- тарам—дуже рідко; локе—у цьому світі; джанма—народження; йат—той, хто; ı̄др̣ш́ам—як це.

Переклад

Або (зазнавши невдачі після тривалих занять йоґою) він народжується в сім’ї трансценденталістів, мудрість яких безумовно велика. Звісно, таке народження — велика рідкість у цьому світі.

Коментар

У цьому вірші віддається належне народженню в сім’ї йоґів або трансценденталістів, наділених великою мудрістю, бо дитина, що народжена в такій сім’ї, отримує духовний поштовх з самого початку свого життя. Це особливо стосується сімей а̄ча̄рій та ґосва̄мı̄. Представники таких родин завдяки традиції та вихованню дуже обізнані й побожні, і тому вони стають духовними вчителями. В Індії є чимало родин а̄ча̄рій, однак тепер вони занепадають внаслідок недостатнього виховання й освіти. І все ж таки з Господньої ласки ще залишились родини, які з покоління в покоління пестять трансценденталістів. Звісно, це велика удача — народитись в подібній сім’ї. Наш духовний учитель, Ом̇ Вішн̣упа̄да Ш́рı̄ Ш́рı̄мад Бгактісіддга̄нта Сарасватı̄ Ґосва̄мı̄ Маха̄ра̄джа і смиренний автор цих рядків Господньою милістю мали щастя народитися в таких сім’ях, і обох нас виховували в дусі відданого служіння Господеві з самого початку нашого життя. Згодом ми зустріли один одного згідно із законами трансцендентної природи.

Текст

татра там̇ буддгі-сам̇йоґам̇
лабгате паурва-дехікам
йатате ча тато бгӯйах̣
сам̇сіддгау куру-нандана

Послівний переклад

татра—тоді; там—той; буддгі-сам̇йоґам—відродження свідомості; лабгате—отримує; паурва-дехікам—від попереднього тіла; йатате—прагне; ча—також; татах̣—тому; бгӯйах̣—знову; сам̇сіддгау—до досконалості; куру-нандана—син Куру.

Переклад

Діставши таке народження, він відроджує божественну свідомість свого попереднього життя і намагається йти далі, щоб досягти цілковитого успіху, о сину Куру.

Коментар

Цар Бгарата, який одержав своє третє народження в сім’ї порядного бра̄хман̣и, є прикладом того, як завдяки гарному народженню можна відновити попередню трансцендентну свідомість. Цар Бгарата був імператором світу, і з його часів ця планета прозвалася серед напівбогів Бга̄рата-варшою. Раніше вона була відома як Іла̄вр̣та-варша. Ще за молодих років імператор залишив свої справи в пошуках духовної досконалості, але досягти успіху йому не вдалось. У своєму наступному житті він народився в сім’ї добропорядного бра̄хман̣и і був відомий під ім’ям Джад̣а Бгарата, бо завжди залишався самотнім й ні з ким не розмовляв. Згодом цар Рахӯґан̣а визнав його за великого трансценденталіста. На прикладі життя царя Бгарати можна зрозуміти, що трансцендентальні прагнення або заняття йоґою ніколи не проходять намарно. З Господньої ласки трансценденталісти одержують нові можливості для того, щоб досягнути цілковитої досконалості в свідомості Кр̣шн̣и.

Текст

пӯрва̄бгйа̄сена тенаіва
хрійате хй аваш́о ’пі сах̣
джіджн̃а̄сур апі йоґасйа
ш́абда-брахма̄тівартате

Послівний переклад

пӯрва—попереднім; абгйа̄сена—практикою; тена—тим; ева—неодмінно; хрійате—приваблюється; хі—напевно; аваш́ах̣—сам по собі; апі—також; сах̣—він; джіджн̃а̄сух̣—допитливий; апі—навіть; йоґасйа — до йоґи; ш́абда-брахма — ритуали; атівартате — перевершує.

Переклад

Завдяки божественній свідомості попереднього життя, засади йоґи самі по собі приваблюють його, навіть якщо він і не шукає їх. Такий спраглий знань трансценденталіст завжди стоїть вище ритуальних догматів ш́а̄стр.

Коментар

Удачливих йоґів не вельми приваблюють ритуальні обряди, які описано в ш́а̄страх, але вони самі по собі притягуються до засад йоґи, які можуть підняти живу істоту до цілковитої свідомості Кр̣шн̣и, найвищої досконалості йоґи. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (3.33.7) таку байдужість до ведичних ритуалів з боку розвинутих трансценденталістів, пояснено таким чином:

ахо бата ш́ва-пачо ’то ґарı̄йа̄н
йадж-джіхва̄ґре вартате на̄ма тубгйам
тепус тапас те джухувух̣ саснур а̄рйа̄
брахма̄нӯчур на̄ма ґр̣н̣анті йе те

«О мій Господь! Ті, хто повторює святі імена Твоєї Божественної Світлості, пішли дуже далеко в духовному житті, навіть якщо вони народились у сім’ях собакоїдів. Той, хто оспівує Тебе, безумовно, пройшов через усі аскези, здійснив усі рекомендовані жертвопринесення, омився в усіх священних місцях прощ і вивчив усі ш́а̄стри».

Яскравий приклад цього явив Господь Чаітанйа, який визнав Т̣га̄кура Харіда̄су за одного із Своїх найвидатніших учнів. Хоча Т̣га̄кура Харіда̄са й був народжений в мусульманській родині, Господь Чаітанйа підніс його до статусу на̄ма̄ча̄рйі, тому що Т̣га̄кура Харіда̄са твердо дотримувався обітниці триста тисяч разів щоденно повторювати імена Господа: Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а, Харе, Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма, Ра̄ма, Харе, Харе. З того, що він постійно оспівував святе Господнє ім’я, можна зрозуміти, що він у своєму попередньому житті напевно пройшов усі ведичні ритуальні обряди, що загалом відомі як ш́абда-брахма. Тому, доки людина не очистилась, вона не зможе дотримуватися засад свідомості Кр̣шн̣и або почати оспівувати святе ім’я Господа, Харе Кр̣шн̣а.

Текст

прайатна̄д йатама̄нас ту
йоґı̄ сам̇ш́уддга-кілбішах̣
анека-джанма-сам̇сіддгас
тато йа̄ті пара̄м̇ ґатім

Послівний переклад

прайатна̄т — суворою практикою; йатама̄нах̣ — з прагненням; ту—і; йоґı̄—такий трансценденталіст; сам̇ш́уддга—змивши; кілбішах̣—усі його гріхи; анека—після великої кількості; джанма— народжень; сам̇сіддгах̣—досягши досконалості; татах̣—внаслідок того; йа̄ті—досягає; пара̄м—найвищого; ґатім—призначення.

Переклад

Коли ж йоґ, що змив із себе усю скверну, щиро прагне піти ще далі, то, врешті-решт, сягнувши досконалості після дуже багатьох життів, сповнених практики йоґи, він досягає найвищої мети.

Коментар

Той, хто народився в одній з привілейованих родин — у добропорядній, шляхетній або святій сім’ї, усвідомлює, що перебуває за умов, сприятливих для занять йоґою. Тому він починає наполегливо довершувати своє призначення, й таким способом повністю очищується від будь-якої матеріальної скверни. Відтак, остаточно звільнившись від усієї скверни, він досягає найвищої досконалості — свідомості Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и — це досконалий ступінь свободи від усієї скверни. Це підтверджується в Бгаґавад- ґı̄ті (7.28):

йеша̄м̇ тв анта-ґатам̇ па̄пам̇
джана̄на̄м̇ пун̣йа-карман̣а̄м
те двандва-моха-нірмукта̄
бгаджанте ма̄м̇ др̣д̣га-врата̄х̣

«Після багатьох життів, численність яких важко уявити, людина, яка проводить їх у праведній діяльності, повністю очищується від усієї скверни та ілюзорної двоїстості, й відтак отримує можливість присвятити себе трансцендентному любовному служінню Господеві».

Текст

тапасвібгйо ’дгіко йоґı̄
джн̃а̄нібгйо ’пі мато ’дгіках̣
кармібгйаш́ ча̄дгіко йоґı̄
тасма̄д йоґı̄ бгава̄рджуна

Послівний переклад

тапасвібгйах̣ — аскета; адгіках̣ — більший; йоґı̄ — йоґ; джн̃а̄нібгйах̣—мудрий; апі—також; матах̣—вважають; адгіках̣—більший ніж; кармібгйах̣—кармічні працівники; ча—також; адгіках̣—більший ніж; йоґı̄—йоґ; тасма̄т—тому; йоґı̄—трансценденталіст; бгава—лише стань; арджуна—о Арджуно.

Переклад

Йоґ перевершує аскета, вище він і від філософа-емпірика й кармічного працівника. Тому, о Арджуно, за всіх обставин будь йоґом.

Коментар

Кажучи про йоґу, ми маємо на увазі возз’єднання нашої свідомості із Верховною Абсолютною Істиною. Різні виконавці йоґи називають цей процес по-різному, залежно від засобів, що застосовуються. Коли до такого з’єднання йдуть шляхом кармічної діяльності, то це — карма-йоґа, коли переважає емпіризм — це джн̃а̄на-йоґа, а коли возз’єднання відбувається на основі відданості у взаємостосунках з Верховним Господом, це — бгакті-йоґа. Бгакті-йоґа, або свідомість Кр̣шн̣и, є вищою досконалістю всієї йоґи, як це буде пояснено в дальшому вірші. Господь підтверджує тут перевагу йоґи, але Він не згадує про те, що вона вища за бгакті- йоґу. Бгакті-йоґа — це довершене духовне знання, й ніщо не може перевищити її. Аскетизм без самопізнання — недосконалий. Емпіричне знання без відданості Господу також недосконале. А кармічна діяльність без свідомості Кр̣шн̣и — даремно витрачений час. Тому з усіх способів йоґи, про які згадувалося тут, найбільш схвалюваною є бгакті-йоґа, що і підтверджує дальший вірш.

Текст

йоґіна̄м апі сарвеша̄м̇
мад-ґатена̄нтар-а̄тмана̄
ш́раддга̄ва̄н бгаджате йо ма̄м̇
са ме йуктатамо матах̣

Послівний переклад

йоґіна̄м—з йоґів; апі—також; сарвеша̄м—усіх різновидів; мат-ґатена—перебуваючи в Мені, завжди думаючи про Мене; антах̣- а̄тмана̄—у собі; ш́раддга̄-ва̄н—сповнений віри; бгаджате—виявляє трансцендентне любовне служіння; йах̣—той, хто; ма̄м—Мені (Верховному Господеві); сах̣—він; ме—Мною; йукта-тамах̣— найвидатніший йоґ; матах̣—розцінюється.

Переклад

А з усіх йоґів той, хто з великою вірою завжди перебуває в Мені, думає про Мене в своєму серці і служить Мені з трансцендентною любов’ю та відданістю, найтісніше поєднаний зі Мною в йозі і серед усіх він — найкращий. Така Моя думка.

Коментар

Тут важливим є слово бгаджате. Корінь слова бгаджате походить від дієслова бгадж, яке виражає ідею служіння. Слово «поклонятися» не можна вжити в тому самому розумінні, що і бгадж. Поклонятися означає боготворити або вшановувати й поважати достойного. Але служіння з вірою й любов’ю особливо призначене на вдоволення Верховного Бога-Особи. Можна ухилятись від поклоніння шанованим людям або напівбогам й набути слави нечемного, але не можна знехтувати служінням Верховному Господеві й не бути засудженим. Кожна жива істота є невід’ємна частка Верховного Бога-Особи, і, таким чином, за самою своєю природою призначена служити Верховному Господеві. Вона падає, якщо не робить цього. Бга̄ґаватам (11.5.3) підтверджує це таким чином:

йа еша̄м̇ пурушам̇ са̄кша̄д
а̄тма̄прабгавам ı̄ш́варам
на бгаджантй аваджа̄нанті
стга̄на̄д бграшт̣а̄х̣ патантй адгах̣

«Кожен, хто нехтує своїми обов’язками перед одвічним Господом і не служить Йому, тому, хто є джерелом усіх живих істот, — той неодмінно втрачає своє істинне, притаманне живій істоті становище».

У даному вірші вжите це слово бгаджанті. Отже, його можна застосувати лише до Верховного Господа, тоді як слово «поклонятись» може вживатись стосовно напівбогів або будь-якої іншої звичайної живої істоти. Слово аваджа̄нанті, що використане в цьому вірші Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, зустрічається також у Бгаґавад-ґı̄ті: аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄х̣ — «тільки нерозумні та негідники кепкують з Верховного Бога-Особи, Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и». Такі недалекі люди заходжуються писати коментарі до Бгаґавад-ґı̄ти, не розуміючи значущості служіння Господу. Відповідно, вони не можуть належним чином збагнути різницю між словом бгаджанті і словом «поклонятись».

Бгакті-йоґа є вершиною всієї йоґи. Всі інші системи йоґи — лише засоби для того, щоб досягнути бгакті у бгакті-йозі. Йоґа насправді вказує на бгакті-йоґу: всі інші йоґи — це ступені на шляху досягнення бгакті-йоґи. Шлях самореалізації довгий, він починається з карма-йоґи і закінчується бгакті-йоґою. Карма-йоґа, що позбавлена прагнення до плодів діяльності, є початок цього шляху. Коли карма-йоґа збагачується знанням і відреченням, цей ступінь називають джн̃а̄на-йоґою. Коли за допомогою різних фізичних процесів джн̃а̄на-йоґа переходить у медитацію на Наддушу і розум зосереджується на Ній, це називається ашт̣а̄н̇ґа-йоґою. А коли людина долає рівень ашт̣а̄н̇ґа-йоґи і безпосередньо наближається до Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и — це вища йоґа, бгакті-йоґа. Фактично, бгакті-йоґа є кінцевою метою, але, щоб мати чітке уявлення про неї, треба розглянути всі ці інші йоґи. Отже, той, хто вдосконалює себе за допомогою йоґи, слідує шляхом вічної удачі. Того ж, хто зупиняється в певному місці і не йде далі, називають відповідно карма-йоґом, джн̃а̄на-йоґом або дгйа̄на-йоґом, ра̄джа-йоґом, хат̣га-йоґом тощо. Але якщо людині пощастить прийти до бгакті- йоґи, то слід розуміти, що вона перевершила всі інші йоґи. Отже, становлення у свідомості Кр̣шн̣и є найвищий ступінь йоґи, так само як, говорячи про Гімалаї, ми маємо на увазі найвищі в світі гори, де пік Еверест — найбільша вершина.

Це велика удача, коли людина стає на шлях бгакті-йоґи і приходить до свідомості Кр̣шн̣и, віднаходячи своє правильне становище згідно з вказівками Вед. Ідеальний йоґ зосереджує увагу на Кр̣шн̣і, якого називають Ш́йа̄масундарою. Шкіра у Кр̣шн̣и кольору грозової хмари, Його лотосоподібне обличчя сяє мов сонце, Його чудове вбрання прикрашають коштовні камені і Його тіло покрите ґірляндами квітів. Все довкола освітлює Його яскраве сяйво брахмаджйоті. Господь втілюється у різних формах, таких як Ра̄ма, Нр̣сім̇га, Вара̄ха і Кр̣шн̣а, Верховний Бог-Особа, й Він приходить у людській подобі, як син матері Йаш́оди, і Його знають під іменами Кр̣шн̣и, Ґовінди і Ва̄судеви. Він досконало виконує ролі дитини, чоловіка, друга і наставника, і Він сповнений усіх щедрот і трансцендентних якостей. Якщо людина цілковито усвідомлює ці надзвичайні достоїнства Господа, то її називають найкращим йоґом.

Рівня найвищої досконалості в йозі можна досягти лише шляхом бгакті-йоґи, і це підтверджує вся ведична література:

йасйа деве пара̄ бгактір
йатга̄ дева татга̄ ґурау
тасйаіте катгіта̄ хй артга̄х̣
прака̄ш́анте маха̄тманах̣

«Лише тим великим душам, які сповнені цілковитої віри в Господа і духовного вчителя, відкривається сам по собі весь смисл ведичного знання» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.23).

Бгактір асйа бгаджанам̇ тад іха̄мутропа̄дгі-наіра̄сйена̄мушмін манах̣-калпанам, етад ева наішкармйам. «„Бгакті” означає віддане служіння Господеві, вільне від бажання матеріальної вигоди, як у цьому житті, так і в наступному. Позбавившись таких нахилів, слід повністю заглибити розум у Всевишнього. Це і є метою наішкармйі» (Ґопа̄ла-та̄панı̄ Упанішада 1.15).

Такими є деякі із засобів, що необхідні для досягнення бгакті, або свідомості Кр̣шн̣и, вищого ступеня досконалості йоґи.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до шостої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалася дгйа̄на-йоґа.