TEXTS 27-28
ТЕКСТЫ 27-28
Текст
Текст
чакшуш́ чаіва̄нтаре бгрувох̣
пра̄н̣а̄па̄нау самау кр̣тва̄
на̄са̄бгйантара-ча̄рін̣ау
чакшуш́ чаива̄нтаре бхрувох̣
пра̄н̣а̄па̄нау самау кр̣тва̄
на̄са̄бхйантара-ча̄рин̣ау
мунір мокша-пара̄йан̣ах̣
віґатеччга̄-бгайа-кродго
йах̣ сада̄ мукта ева сах̣
мунир мокша-пара̄йан̣ах̣
вигатеччха̄-бхайа-кродхо
йах̣ сада̄ мукта эва сах̣
Послівний переклад
Пословный перевод
спарш́а̄н—об’єктів чуттів, таких, як звук; кр̣тва̄—утримуючись від; бахіх̣—зовнішній; ба̄хйа̄н—непотрібних; чакшух̣—очі; ча—також; ева—неодмінно; антаре—між; бгрувох̣—брови; пра̄н̣а-апа̄нау—повітря, що рухається вгору й униз; самау—у стані рівноваги; кр̣тва̄—утримуючи; на̄са-абгйантара—в ніздрях; ча̄рін̣ау— рухливі; йата—опанувавши; індрійа—чуття; манах̣—розум; буддгіх̣—інтелект; муніх̣—трансценденталіст; мокша—для звільнення; пара̄йан̣ах̣—на те призначений; віґата—залишивши; іччга̄—хотіння; бгайа—страх; кродгах̣—гнів; йах̣—той, хто; сада̄—завжди; муктах̣—звільнений; ева—неодмінно; сах̣—він є.
спарш́а̄н — объекты чувственного восприятия (такие, как звук); кр̣тва̄ — оставив; бахих̣ — снаружи; ба̄хйа̄н — внешние; чакшух̣ — зрение; ча — также; эва — безусловно; антаре — между; бхрувох̣ — бровей; пра̄н̣а-апа̄нау — восходящий и нисходящий потоки воздуха; самау — уравновешенные; кр̣тва̄ — зафиксировав; на̄са-абхйантара — в ноздрях; ча̄рин̣ау — движущиеся; йата — обузданы; индрийа — чувства; манах̣ — ум; буддхих̣ — тот, чей разум; муних̣ — йог; мокша — освобождение; пара̄йан̣ах̣ — тот, чья цель; вигата — устранены; иччха̄ — желания; бхайа — страх; кродхах̣ — тот, чей гнев; йах̣ — который; сада̄ — постоянно; муктах̣ — освобожденный; эва — безусловно; сах̣ — тот.
Переклад
Перевод
Одмежувавшись від усіх зовнішніх об’єктів чуття, спрямувавши очі й зосередивши зір у міжбрів’ї, затамувавши вдихання та видих у ніздрях і приборкавши таким чином розум, чуття та інтелект, трансценденталіст, що прагне звільнення, виходить з-під влади бажання, страху й гніву. Той, хто завжди перебуває в такому стані, вже, безумовно, досяг звільнення.
Полностью отрешившись от объектов чувственного восприятия, сосредоточив взор на межбровье, уравновесив в ноздрях вдох и выдох и остановив дыхание, йог, стремящийся к освобождению, укрощает таким образом свой ум, чувства и разум и избавляется от желаний, страха и гнева. Тот, кто всегда пребывает в таком состоянии, безусловно, освобожденная душа.
Коментар
Комментарий
Той, хто діє в свідомості Кр̣шн̣и, одразу ж усвідомлює свою духовну тотожність й тоді у нього з’являється можливість шляхом відданого служіння пізнавати Верховного Господа. Укріпившись у відданому служінні, людина досягає трансцендентного стану і стає здатною відчувати присутність Господа в усіх сферах своєї діяльності. Таке особливе становище називають звільненням у Всевишньому.
Развив в себе сознание Кришны, человек сразу осознаёт свою духовную природу и затем в процессе преданного служения постигает Верховного Господа. Достигнув совершенства в преданном служении, он утверждается на духовном уровне и обретает способность ощущать присутствие Господа в любой своей деятельности. Такое состояние называют высшей ступенью освобождения.
Пояснивши вищезгадані принципи звільнення у Всевишньому, Господь дає Арджуні настанову, як досягти такого стану, практикуючи містичну йоґу, або ашт̣а̄н̇ґа-йоґу, спосіб, що поділяється на вісім ступенів, власне: йаму, нійаму, а̄сану, пра̄н̣а̄йа̄му, пратйа̄ха̄ру, дга̄ран̣у, дгйа̄ну і сама̄дгі. В шостій главі буде вичерпно пояснено, що таке йоґа, наприкінці ж п’ятої її описано лише в загальних рисах. Треба спочатку відмежуватись від об’єктів чуття, якими є звук, дотик, форма, смак та запах, за допомогою пратйа̄ха̄ри, потім, утримуючи зір обох очей в міжбрів’ї, зосередитись на кінчику носа і напівзаплющити очі. Не можна повністю заплющувати очі, бо тоді легко заснути. Не слід також цілком розплющувати очей, щоб не з’являлась небезпека звабитися зовнішніми об’єктами чуттів. Дихання затримується в ніздрях шляхом врівноваження висхідних й нисхідних потоків повітря в тілі. Практикуючи таку йоґу, можна опанувати чуття, утримуючи їх від зовнішніх об’єктів чуття, і таким чином підготуватися до звільнення у Всевишньому.
Рассказав Арджуне об этой ступени освобождения, Господь говорит, как достичь этого состояния, занимаясь практикой аштанга-йоги, состоящей из восьми ступеней: ямы, ниямы, асаны, пранаямы, пратьяхары, дхараны, дхьяны и самадхи. Эта практика йоги подробно описана в шестой главе «Бхагавад-гиты», здесь же, в конце пятой главы, даны лишь предварительные сведения о ней. На ступени пратьяхары йог должен оторвать чувства от объектов восприятия, таких, как звук, осязательное ощущение, форма, вкус и запах, а затем, полузакрыв глаза, сосредоточить взгляд между бровей или устремить его на кончик носа. Глаза не нужно закрывать совсем, потому что так можно легко заснуть. Не имеет смысла и держать их широко открытыми, чтобы не отвлекаться на объекты восприятия. Уравновесив восходящий и нисходящий потоки воздуха в теле, йог задерживает дыхание в ноздрях. Тот, кто занимается такой практикой йоги, подчиняет себе чувства, отстраняется от объектов восприятия и таким образом подготавливает себя к тому, чтобы обрести освобождение и постичь Высшую Истину.
Такий шлях йоґи допомагає звільнитись від усякого страху й гніву й відтак, перебуваючи в трансцендентному стані, відчути присутність Наддуші. Іншими словами, свідомість Кр̣шн̣и є найлегший спосіб виконання йоґи. Це буде докладно з’ясовуватись у дальшій главі. Особа в свідомості Кр̣шн̣и завжди з любов’ю щось робить задля Господа і тому її чуття не відволікаються на інше. Такий спосіб керування чуттями більш прийнятний, ніж ашт̣а̄н̇ґа-йоґа.
Эта практика йоги помогает человеку избавиться от любых проявлений страха и гнева, подняться на духовный уровень и ощутить присутствие Сверхдуши. Отсюда следует, что самым легким из всех видов йоги является метод сознания Кришны. Об этом будет подробно рассказано в следующей главе. Здесь же можно сказать, что человек, обладающий сознанием Кришны и всегда занятый преданным служением Господу, никогда не рискует потерять контроль над своими чувствами и не позволит им найти себе другое занятие. Этот метод позволяет управлять чувствами гораздо лучше, чем метод аштанга-йоги.