TEXTS 27-28
TEXTS 27-28
Текст
Texte
чакшуш́ чаіва̄нтаре бгрувох̣
пра̄н̣а̄па̄нау самау кр̣тва̄
на̄са̄бгйантара-ча̄рін̣ау
cakṣuś caivāntare bhruvoḥ
prāṇāpānau samau kṛtvā
nāsābhyantara-cāriṇau
мунір мокша-пара̄йан̣ах̣
віґатеччга̄-бгайа-кродго
йах̣ сада̄ мукта ева сах̣
munir mokṣa-parāyaṇaḥ
vigatecchā-bhaya-krodho
yaḥ sadā mukta eva saḥ
Послівний переклад
Synonyms
спарш́а̄н—об’єктів чуттів, таких, як звук; кр̣тва̄—утримуючись від; бахіх̣—зовнішній; ба̄хйа̄н—непотрібних; чакшух̣—очі; ча—також; ева—неодмінно; антаре—між; бгрувох̣—брови; пра̄н̣а-апа̄нау—повітря, що рухається вгору й униз; самау—у стані рівноваги; кр̣тва̄—утримуючи; на̄са-абгйантара—в ніздрях; ча̄рін̣ау— рухливі; йата—опанувавши; індрійа—чуття; манах̣—розум; буддгіх̣—інтелект; муніх̣—трансценденталіст; мокша—для звільнення; пара̄йан̣ах̣—на те призначений; віґата—залишивши; іччга̄—хотіння; бгайа—страх; кродгах̣—гнів; йах̣—той, хто; сада̄—завжди; муктах̣—звільнений; ева—неодмінно; сах̣—він є.
sparśān: les objets des sens (le son, par exemple); kṛtvā: gardant; bahiḥ: externes; bāhyān: inutiles; cakṣuḥ: les yeux; ca: aussi; eva: certes; antare: entre; bhruvoḥ: les sourcils; prāṇa-apānau: les airs ascendant et descendant; samau: en suspension; kṛtvā: gardant; nāsa-abhyantara: dans les narines; cāriṇau: soufflant; yata: maîtrisés; indriya: les sens; manaḥ: le mental; buddhiḥ: l’intelligence; muniḥ: le spiritualiste; mokṣa: à la libération; parāyaṇaḥ: étant destiné; vigata: ayant rejeté; icchā: les désirs; bhaya: la peur; krodhaḥ: la colère; yaḥ: celui qui; sadā: toujours; muktaḥ: libéré; eva: certes; saḥ: il est.
Переклад
Translation
Одмежувавшись від усіх зовнішніх об’єктів чуття, спрямувавши очі й зосередивши зір у міжбрів’ї, затамувавши вдихання та видих у ніздрях і приборкавши таким чином розум, чуття та інтелект, трансценденталіст, що прагне звільнення, виходить з-під влади бажання, страху й гніву. Той, хто завжди перебуває в такому стані, вже, безумовно, досяг звільнення.
Fermé aux objets des sens, fixant son regard entre les sourcils et immobilisant dans ses narines les airs ascendant et descendant, le spiritualiste en quête de la libération qui a ainsi maîtrisé les sens, le mental et l’intelligence s’affranchit du désir, de la colère et de la peur. Qui demeure en cet état est certes libéré.
Коментар
Purport
Той, хто діє в свідомості Кр̣шн̣и, одразу ж усвідомлює свою духовну тотожність й тоді у нього з’являється можливість шляхом відданого служіння пізнавати Верховного Господа. Укріпившись у відданому служінні, людина досягає трансцендентного стану і стає здатною відчувати присутність Господа в усіх сферах своєї діяльності. Таке особливе становище називають звільненням у Всевишньому.
Dès qu’on adopte la conscience de Kṛṣṇa, on prend conscience de son identité spirituelle. Puis, par la pratique du service de dévotion, on développe la connaissance du Seigneur Suprême. Et quand on est bien établi dans le service de dévotion, on atteint l’état transcendantal qui permet de voir le Seigneur en chacun de ses actes. C’est ce qu’on appelle la libération dans l’Absolu.
Пояснивши вищезгадані принципи звільнення у Всевишньому, Господь дає Арджуні настанову, як досягти такого стану, практикуючи містичну йоґу, або ашт̣а̄н̇ґа-йоґу, спосіб, що поділяється на вісім ступенів, власне: йаму, нійаму, а̄сану, пра̄н̣а̄йа̄му, пратйа̄ха̄ру, дга̄ран̣у, дгйа̄ну і сама̄дгі. В шостій главі буде вичерпно пояснено, що таке йоґа, наприкінці ж п’ятої її описано лише в загальних рисах. Треба спочатку відмежуватись від об’єктів чуття, якими є звук, дотик, форма, смак та запах, за допомогою пратйа̄ха̄ри, потім, утримуючи зір обох очей в міжбрів’ї, зосередитись на кінчику носа і напівзаплющити очі. Не можна повністю заплющувати очі, бо тоді легко заснути. Не слід також цілком розплющувати очей, щоб не з’являлась небезпека звабитися зовнішніми об’єктами чуттів. Дихання затримується в ніздрях шляхом врівноваження висхідних й нисхідних потоків повітря в тілі. Практикуючи таку йоґу, можна опанувати чуття, утримуючи їх від зовнішніх об’єктів чуття, і таким чином підготуватися до звільнення у Всевишньому.
Après avoir expliqué ce principe de libération par réalisation de l’Absolu, Kṛṣṇa enseigne à Arjuna comment on peut y arriver par la pratique de l’aṣṭāṅga-yoga, qui comporte huit phases – yama, niyama, āsana, prāṇāyāma, pratyāhāra, dhāraṇā, dhyāna et samādhi. La pratique de ce yoga n’est en cette fin de chapitre que succinctement évoquée, mais sera détaillée dans le prochain chapitre.
On doit s’exercer au pratyāhāra, c’est-à-dire éloigner les sens de leurs objets (le son, le toucher, la forme, le goût et l’odeur) pour ensuite fixer le regard entre les sourcils et se concentrer, paupières mi-closes, sur l’extrémité du nez. Il ne faut ni fermer complètement les yeux, pour ne pas somnoler, ni les laisser complètement ouverts, au risque d’être à nouveau attiré par les objets des sens. La respiration doit être restreinte au niveau des narines, par une technique qui consiste à neutraliser dans le corps les airs ascendant et descendant. Ce yoga permet de maîtriser les sens en les écartant de leurs objets, et de se préparer à la libération dans l’Absolu.
Такий шлях йоґи допомагає звільнитись від усякого страху й гніву й відтак, перебуваючи в трансцендентному стані, відчути присутність Наддуші. Іншими словами, свідомість Кр̣шн̣и є найлегший спосіб виконання йоґи. Це буде докладно з’ясовуватись у дальшій главі. Особа в свідомості Кр̣шн̣и завжди з любов’ю щось робить задля Господа і тому її чуття не відволікаються на інше. Такий спосіб керування чуттями більш прийнятний, ніж ашт̣а̄н̇ґа-йоґа.
Il permet donc de s’affranchir de la colère et de la peur et de percevoir au niveau transcendantal la présence de l’Âme Suprême. Mais comme on le verra en détail dans le chapitre suivant, le moyen le plus simple de suivre les principes du yoga, c’est d’appliquer la méthode de la conscience de Kṛṣṇa. Elle est beaucoup plus efficace pour contrôler ses sens que celle de l’aṣṭāṅga-yoga, car le dévot étant constamment absorbé dans le service de dévotion, il n’y a aucun risque que ses sens se dispersent.