TEXT 36

Текст

Texte

арджуна ува̄ча
атга кена прайукто ’йам̇
па̄пам̇ чараті пӯрушах̣
аніччганн апі ва̄ршн̣ейа
бала̄д іва нійоджітах̣

arjuna uvāca
atha kena prayukto ’yaṁ
pāpaṁ carati pūruṣaḥ
anicchann api vārṣṇeya
balād iva niyojitaḥ

Послівний переклад

Synonyms

арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; атга—тоді; кена—ким; прайуктах̣—змушений; айам—він; па̄пам—гріхи; чараті—здійснює; пӯрушах̣—людина; аніччган—не бажаючи; апі—хоча; ва̄ршн̣ейа— нащадок Вр̣шн̣і; бала̄т—силою; іва—неначе; нійоджітах̣—залучений.

arjunaḥ uvāca: Arjuna dit; atha: alors; kena: par quoi; prayuktaḥ: poussé; ayam: celui qui; pāpam: des péchés; carati: commet; pūruṣaḥ: un homme; anicchan: sans le vouloir; api: bien que; vārṣṇeya: ô descendant de Vṛṣṇi; balāt: de force; iva: comme si; niyojitaḥ: engagé.

Переклад

Translation

Арджуна сказав: О нащадку Вр̣шн̣і, що ж змушує людину грішити навіть всупереч її волі, ніби її тягне якась сила?

Arjuna dit: Ô descendant de Vṛṣṇi, qu’est-ce qui pousse contre son gré l’homme au péché, comme s’il y était contraint ?

Коментар

Purport

Жива істота, як невід’ємна частка Всевишнього, за своєю суттю духовна, чиста й вільна від будь-якої матеріальної скверни і тому вона природно непідвладна гріхам матеріального світу. Але, вступивши в зв’язок з матеріальною природою, вона, не вагаючись, робить численні гріховні вчинки, інколи навіть проти своєї волі. Питання Арджуни про зіпсовану природу живої істоти особливо цікаве. Хоча іноді жива істота і не бажає грішити, вона, однак, робить це, але до цього її спонукує не Наддуша зсередини, а щось зовсім інше, про що Господь оповідає в дальшому вірші.

Parce qu’il fait partie intégrante du Suprême, l’être est originellement spirituel, pur et libre de toute contamination matérielle. Par nature, il n’est donc pas sujet aux péchés de ce monde. Mais au contact de la matière, il s’adonne sans hésitation à toutes sortes d’activités pécheresses, parfois même contre son gré. La question d’Arjuna concernant la nature pervertie des êtres vivants est donc particulièrement appropriée. L’homme se voit parfois contraint de commettre des méfaits sans l’avoir désiré. Or, ces actes coupables ne sont pas provoqués par l’Âme Suprême. Ils ont, comme l’explique le Seigneur dans le prochain verset, une toute autre cause.