TEXT 47
VERSO 47
Текст
Texto
ма̄ пгалешу када̄чана
ма̄ карма-пгала-хетур бгӯр
ма̄ те сан̇ґо ’ств акарман̣і
mā phaleṣu kadācana
mā karma-phala-hetur bhūr
mā te saṅgo ’stv akarmaṇi
Послівний переклад
Sinônimos
карман̣і—у виконанні визначених обов’язків; ева—неодмінно; адгіка̄рах̣—право; те—твоє; ма̄—ніколи; пгалешу—у плодах; када̄чана—у будь-який час; ма̄—ніколи; карма-пгала—наслідку роботи; хетух̣—причина; бгӯх̣—ставай; ма̄—ніколи; те—твоя; сан̇ґах̣— прихильність; асту—має бути; акарман̣і—не виконуючи обов’язку.
karmaṇi — nos deveres prescritos; eva — decerto; adhikāraḥ — direito; te — seu; mā — nunca; phaleṣu — nos frutos; kadācana — em tempo algum; mā — nunca; karma-phala — no resultado do trabalho; hetuḥ — causa; bhūḥ — se torne; mā — nunca; te — seu; saṅgaḥ — apego; astu — deve haver; akarmaṇi — em não cumprir os deveres prescritos.
Переклад
Tradução
Ти маєш право виконувати свій обов’язок, однак плоди твоїх дій не належать тобі. Ніколи не вважай себе причиною результатів своєї діяльності й ніколи не ухиляйся від виконання обов’язку.
Você tem o direito de executar seu dever prescrito, mas não tem o direito aos frutos da ação. Jamais se considere a causa dos resultados de suas atividades, e jamais se apegue ao não-cumprimento do seu dever.
Коментар
Comentário
Тут обговорено три питання: визначені обов’язки, свавільна діяльність і бездіяльність. Визначені обов’язки — це діяльність, яку виконують під впливом відповідних ґун̣ матеріальної природи, в гармонії з ними. Свавільна діяльність — це діяльність без дозволу авторитета на її здійснення, а бездіяльність означає невиконання приписаних обов’язків. Господь радить Арджуні не бути бездіяльним. Навпаки, йому слід виконувати обов’язок, не переймаючись результатами своїх дій. Якщо людина прив’язується до результатів своєї праці, вона стає причиною дії. Тому вона насолоджується або страждає, залежно від результатів своєї діяльності.
Tecem-se aqui três considerações: deveres prescritos, trabalho por capricho, e inação. Os deveres prescritos são atividades impostas segundo os modos da natureza material adquiridos pela pessoa. Trabalho por capricho significa ações sem a sanção da autoridade, e inação significa não executar os deveres prescritos. O Senhor aconselhou Arjuna a não ficar inativo, mas a executar seu dever prescrito sem se apegar ao resultado. Alguém que se apega ao resultado do próprio trabalho, é também a causa da ação. Assim, ele desfruta ou sofre o resultado de tais ações.
Визначені обов’язки можна розділити на три категорії: повсякденна діяльність, дії за надзвичайних обставин і дії за власним прагненням. Повсякденна робота, здійснювана згідно з повчаннями ш́а̄стр і без прагнення до її плодів, — це діяльність у ґун̣і благочестя. Робота задля результатів сковує, і тому її важають несприятливою. Кожна людина має право виконувати визначені їй обов’язки, однак вона повинна діяти, не турбуючись про результати. Таке безкорисливе виконання своїх обов’язків безумовно виведе людину на шлях звільнення.
Quanto aos deveres prescritos, eles podem incluir-se em três subdivisões, a saber, trabalho de rotina, trabalho de emergência e atividades desejadas. Trabalho de rotina executado por obrigação segundo as prescrições das escrituras, sem desejo dos resultados, é ação no modo da bondade. O trabalho visando resultados torna-se a causa do cativeiro; portanto, trabalho assim não é auspicioso. Todos têm direito de propriedade em relação aos deveres prescritos, mas deve-se agir sem apego ao resultado; tais deveres obrigatórios abnegados sem dúvida conduzem a pessoa ao caminho da liberação.
Тому Господь радить Арджуні битися, просто виконуючи свій обов’язок, і не турбуватись про наслідки. Відмова брати участь у битві — це інша сторона корисливості. Така корислива зацікавленість ніколи не виведе людину на шлях звільнення. Будь-яка прив’язаність, як позитивна, так і негативна, є причиною рабства. Бездіяльність — гріховна. Тому єдиним сприятливим шляхом звільнення для Арджуни було просто битись, як того вимагає обов’язок.
Portanto, o Senhor aconselhou que Arjuna lutasse por mero dever, sem apego ao resultado. Sua não-participação na batalha é outro aspecto de apego. Esse apego nunca leva alguém ao caminho da salvação. Qualquer apego, positivo ou negativo, é causa de cativeiro. A inação é pecaminosa. Por conseguinte, lutar como uma questão de dever era o único caminho auspicioso que propiciaria a Arjuna a salvação.