TEXT 1
ТЕКСТ 1
Текст
Текст
йе ш́а̄стра-відгім утср̣джйа
йаджанте ш́раддгайа̄нвіта̄х̣
теша̄м̇ нішт̣га̄ ту ка̄ кр̣шн̣а
саттвам а̄хо раджас тамах̣
йе ш́а̄стра-видхим утср̣джйа
йаджанте ш́раддхайа̄нвита̄х̣
теша̄м̇ ништ̣ха̄ ту ка̄ кр̣шн̣а
саттвам а̄хо раджас тамах̣
Послівний переклад
Пословный перевод
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; йе—ті, хто; ш́а̄стра-відгім— приписів писань; утср̣джйа—відмовляючись; йаджанте—поклоняються; ш́раддгйа̄—цілковитою вірою; анвіта̄х̣—той, хто володіє; теша̄м—їх; нішт̣га̄—віра; ту—але; ка̄—яка; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; саттвам—у благості; а̄хо—або ж; раджах̣—у пристрасті; тамах̣—у невігластві.
арджунах̣ ува̄ча — Арджуна сказал; йе — которые; ш́а̄стра-видхим — предписания шастр; утср̣джйа — отбросив; йаджанте — поклоняются; ш́раддхайа̄ — твердой верой; анвита̄х̣ — наделенные; теша̄м — их; ништ̣ха̄ — вера; ту — но; ка̄ — какова; кр̣шн̣а — о Кришна; саттвам — благость; а̄хо — или же; раджах̣ — страсть; тамах̣ — невежество.
Переклад
Перевод
Арджуна запитав: О Кр̣шн̣о, яким є становище тих, хто не дотримується принципів ш́а̄стр, а поклоняється згідно з власними уподобаннями? Перебувають вони в благочесті, пристрасті, чи в невігластві?
Арджуна спросил: О Кришна, каково положение тех, кто не следует предписаниям шастр, но выдумывает собственные способы поклонения? Под влиянием какой гуны — благости, страсти или невежества — они находятся?
Коментар
Комментарий
У тридцять дев’ятому вірші четвертої глави сказано, що людина, яка схильна до якогось окремого способу поклоніння, поступово підіймається до рівня знання і досягає найвищого ступеня миру й процвітання. З шістнадцятої глави можна довідатись, що той, хто не дотримується засад, викладених у ш́а̄страх, є асура, демон, того ж, хто чесно дотримується їх, називають девою, напівбогом. Але якщо людина вірить і дотримується якихось правил, що не згадані в ш́а̄страх, то яким є її становище? Незабаром Кр̣шн̣а розвіє цей сумнів Арджуни. Люди поклоняються, створивши певну подобу Бога, обравши на цю роль якусь особу і зосередивши на ній усю свою віру, але в якій же ґун̣і відбувається таке поклоніння — в благочесті, пристрасті або невігластві? Чи досягають такі люди досконалого знання? Чи можуть вони отримати істинне знання і піднестись до вищого ступеня досконалості? Чи досягають успіху в своїх зусиллях ті, що не дотримуються правил й настанов священних ш́а̄стр, але вірять у щось і поклоняються різним богам, напівбогам та людям? Про все це Арджуна запитує у Кр̣шн̣и.
В тридцать девятом стихе четвертой главы говорилось, что человек, обладающий верой, постепенно обретает знание, мир в сердце и процветание. В шестнадцатой главе был сделан вывод, что человек, не следующий предписаниям шастр, является асуром, демоном, а тех, кто неукоснительно выполняет указания священных писаний, называют девами, или праведными людьми. Резонно спросить: каково положение того, кто с верой следует правилам, не установленным в шастрах? Арджуна просит Кришну развеять его сомнения. Если люди возносят до уровня Бога одного из себе подобных и поклоняются ему с верой и преданностью, к какой гуне — благости, страсти или невежества — относится это поклонение? Смогут ли они таким образом достичь совершенства? Смогут ли они обрести истинное знание и подняться на высшую ступень совершенства? Увенчаются ли успехом усилия тех, кто не следует правилам и предписаниям шастр, но в то же время верит во что-то и поклоняется богам, полубогам или людям? Это вопросы, которые Арджуна задает здесь Кришне.