TEXT 19

Текст

Tekst

та̄н ахам̇ двішатах̣ крӯра̄н
сам̇са̄решу нара̄дгама̄н
кшіпа̄мй аджасрам аш́убга̄н
а̄сурı̄шв ева йонішу

tān ahaṁ dviṣataḥ krūrān
saṁsāreṣu narādhamān
kṣipāmy ajasram aśubhān
āsurīṣv eva yoniṣu

Послівний переклад

Synonyms

та̄н—тих; ахам—я; двішатах̣—заздрісних; крӯра̄н—лихих; сам̇са̄решу—в океан матеріального існування; нара-адгама̄н—останні з-поміж людей; кшіпа̄мі—Я приміщую; аджасрам—постійно; аш́убга̄н—несприятливі; а̄сурı̄шу—демонічні; ева—неодмінно; йонішу—в утроби.

tān — de; aham — Jeg; dviṣataḥ — misundelige; krūrān — ondsindede; saṁsāreṣu — i den materielle eksistens’ ocean; nara-adhamān — de laveste blandt mennesker; kṣipāmi — Jeg placerer; ajasram — bestandigt; aśubhān — ulykkevarslende; āsurīṣu — i dæmoniske; eva — afgjort; yoniṣu — i livmoderne.

Переклад

Translation

Їх, заздрісних і лихих, останніх з-поміж людей, Я постійно вкидаю в океан матеріального існування до різноманітних демонічних форм життя.

De, der er misundelige og ondsindede, de laveste blandt mennesker, kaster Jeg bestandigt ned i den materielle eksistens’ ocean i forskellige dæmoniske arter.

Коментар

Purport

У цьому вірші ясно сказано, що долю індивідуальної душі вирішує вища воля, яка приміщує кожного в певне тіло. Демон може і не визнавати вищої волі Господа й діяти на свій розсуд, однак наступне його народження визначає рішення Верховного Бога-Особи, а не його власні забаганки. В третій пісні Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам вказано, що після смерті індивідуальна душа потрапляє до утроби матері, де вона отримує певне тіло за вказівкою вищої влади. Саме тому існує таке розмаїття форм життя в матеріальному світі: тварини, комахи, люди тощо. Все це влаштовує не випадковість, а вища сила. Про демонів тут ясно сказано, що вони постійно потрапляють до черева демонів, і, таким чином, залишаються заздрісними ницими найостаннішими з-поміж людей. Демонічні істоти сповнені хтивості, аґресивності, вони огидні й завжди брудні. Вважають, що всілякі мисливці, які блукають лісами, належать до демонічних видів життя.

FORKLARING: I dette vers bliver det gjort klart, at placeringen af en bestemt individuel sjæl i en bestemt krop afgøres af den højeste vilje. Den dæmoniske person indvilliger måske ikke i at acceptere Herrens overhøjhed, og det er et faktum, at han kan handle ifølge sine egne luner, men hans næste fødsel afhænger af Guddommens Højeste Personligheds beslutning og ikke af ham selv. Ifølge Śrīmad-Bhāgavatams Tredje Bog (3.31.1) placeres en individuel sjæl efter sin død i en moders liv, hvor han får en bestemt krop under tilsyn af en højere magt. I den materielle tilværelse finder vi derfor alle mulige arter som dyr, insekter, mennesker osv. Det hele arrangeres af den højere magt. Intet er tilfældigt. Hvad N dæmonerne angår, står der tydeligt her, at de bestandigt bliver anbragt i dæmoners moderliv og på den måde fortsætter med at være misundelige og de laveste blandt mennesker. Sådanne dæmoniske menneskeracer er altid fulde af lyst, altid voldelige og hadefulde og altid urene. De mange former for jægere i junglen anses for at høre til de dæmoniske arter.