TEXT 15

Текст

Verš

раджасі пралайам̇ ґатва̄
карма-сан̇ґішу джа̄йате
татга̄ пралı̄нас тамасі
мӯд̣га-йонішу джа̄йате

rajasi pralayaṁ gatvā
karma-saṅgiṣu jāyate
tathā pralīnas tamasi
mūḍha-yoniṣu jāyate

Послівний переклад

Synonyma

раджасі — у пристрасті; пралайам — смерті; ґатва̄ — досягаючи; карма-сан̇ґішу—в оточенні тих, хто вдається до кармічної діяльності; джа̄йате—народжується; татга̄—подібно; пралı̄нах̣—той, хто помер; тамасі—у невігластві; мӯд̣га-йонішу—в тваринних формах; джа̄йате—народжується.

rajasi — pod vlivem kvality vášně; pralayam — smrt; gatvā — dosahující; karma-saṅgiṣu — ve společnosti ploduchtivých osob; jāyate — narodí se; tathā — podobně; pralīnaḥ — umírající; tamasi — pod vlivem nevědomosti; mūḍha-yoniṣu — mezi zvířaty; jāyate — narodí se.

Переклад

Překlad

Якщо людина помирає в ґун̣і пристрасті, вона народжується серед тих, хто зайнятий кармічною діяльністю, а скінчивши життя в ґун̣і невігластва, вона народжується в царстві тварин.

Zemře-li člověk pod vlivem kvality vášně, narodí se mezi těmi, kdo se věnují jednání s vidinou jeho plodů, a zemře-li pod vlivem kvality nevědomosti, narodí se v říši zvířat.

Коментар

Význam

Деякі люди вважають, що душа, досягнувши рівня людського життя, вже не залишатиме його. Це помилкова думка. Згідно з даним віршем, той, хто розвинув у собі ґун̣у невігластва, після смерті опускається до тваринної форми життя. З цього рівня він знову муситиме підійматися еволюційним шляхом, аби знову досягнути людської форми життя. Тому, якщо хтось насправді серйозно ставиться до людського життя, він повинен звернутися до якості благочестя й за допомогою сприятливого спілкування вийти за межі впливу всіх ґун̣ і досягти свідомості Кр̣шн̣и. В цьому полягає мета людського життя. Інакше немає жодної запоруки, що людина зможе зберегти свою людську подобу.

Někteří lidé se domnívají, že když duše dosáhne úrovně lidského života, již nikdy nepoklesne. Takové domněnky jsou však chybné. Tento verš nám sděluje, že člověk, u něhož převládá kvalita nevědomosti, po smrti poklesne a obdrží podobu zvířete. Z ní se do lidské podoby musí opět dostat postupnou evolucí. Ti, kdo berou lidský život skutečně vážně, by tedy měli tíhnout ke kvalitě dobra, v příznivé společnosti překonat kvality a trvale spočinout na úrovni vědomí Kṛṣṇy. To je cíl lidského života. V jiném případě nemá lidská bytost zaručeno, že příště bude znovu člověkem.