TEXT 15

Текст

Tekst

раджасі пралайам̇ ґатва̄
карма-сан̇ґішу джа̄йате
татга̄ пралı̄нас тамасі
мӯд̣га-йонішу джа̄йате

rajasi pralayaṁ gatvā
karma-saṅgiṣu jāyate
tathā pralīnas tamasi
mūḍha-yoniṣu jāyate

Послівний переклад

Synonyms

раджасі — у пристрасті; пралайам — смерті; ґатва̄ — досягаючи; карма-сан̇ґішу—в оточенні тих, хто вдається до кармічної діяльності; джа̄йате—народжується; татга̄—подібно; пралı̄нах̣—той, хто помер; тамасі—у невігластві; мӯд̣га-йонішу—в тваринних формах; джа̄йате—народжується.

rajasi — i lidenskab; pralayam — opløsning; gatvā — efter at have opnået; karma-saṅgiṣu — i samvær med dem, der er engageret i frugtstræbende aktiviteter; jāyate — fødes; tathā — på lignende måde; pralīnaḥ — blevet opløst (død); tamasi — i uvidenhed; mūḍha-yoniṣu — i dyrearter; jāyate — fødes.

Переклад

Translation

Якщо людина помирає в ґун̣і пристрасті, вона народжується серед тих, хто зайнятий кармічною діяльністю, а скінчивши життя в ґун̣і невігластва, вона народжується в царстві тварин.

Dør man i lidenskabens kvalitet, bliver man født blandt dem, der er optaget af frugtstræbende handlinger, og når man dør i uvidenhedens kvalitet, fødes man i dyreriget.

Коментар

Purport

Деякі люди вважають, що душа, досягнувши рівня людського життя, вже не залишатиме його. Це помилкова думка. Згідно з даним віршем, той, хто розвинув у собі ґун̣у невігластва, після смерті опускається до тваринної форми життя. З цього рівня він знову муситиме підійматися еволюційним шляхом, аби знову досягнути людської форми життя. Тому, якщо хтось насправді серйозно ставиться до людського життя, він повинен звернутися до якості благочестя й за допомогою сприятливого спілкування вийти за межі впливу всіх ґун̣ і досягти свідомості Кр̣шн̣и. В цьому полягає мета людського життя. Інакше немає жодної запоруки, що людина зможе зберегти свою людську подобу.

FORKLARING: Nogle er af den opfattelse, at når sjælen har opnået menneskelivet, kan han aldrig gå ned igen. Dette er ukorrekt. Ifølge dette vers glider man efter døden ned til dyreriget, hvis man kultiverer uvidenhedens kvalitet. Derfra bliver man så atter nødt til at ophøje sig selv gennem en udviklingsproces for igen at komme til den menneskelige livsform. De, der virkelig tager menneskelivet seriøst, bør derfor søge tilflugt i godhedens kvalitet og i godt selskab hæve sig over naturens kvaliteter og blive situeret i Kṛṣṇa-bevidsthed. Det er målet med menneskelivet. Ellers er der ingen garanti for, at et menneske opnår menneskelig status igen.