VERŠ 42
TEXT 42
Verš
Текст
hṛt-sthaṁ jñānāsinātmanaḥ
chittvainaṁ saṁśayaṁ yogam
ātiṣṭhottiṣṭha bhārata
хр̣т-стгам̇ джн̃а̄на̄сіна̄тманах̣
чгіттваінам̇ сам̇ш́айам̇ йоґам
а̄тішт̣готтішт̣га бга̄рата
Synonyma
Послівний переклад
tasmāt — preto; ajñāna-sambhūtam — zrodenú z nevedomosti; hṛt-stham — sídliacu v srdci; jñāna — poznanie; asinā — so zbraňou; ātmanaḥ — vlastného „ja“; chittvā — rozotni; enam — túto; saṁśayam — pochybnosť; yogam — v yoge; ātiṣṭha — buď umiestnený; uttiṣṭha — povstaň k boju; bhārata — ó, Bharatovec.
тасма̄т—тому; аджн̃а̄на-самбгӯтам—породжений невіглаством; хр̣т-стгам—розташований у серці; джн̃а̄на—знання; асіна̄—зброєю; а̄тманах̣ — себе; чгіттва̄ — відсікаючи; енам — цей; сам̇ш́айам—сумнів; йоґам—у йозі; а̄тішт̣га—бувши розташованим; уттішт̣га—підіймись на герць; бга̄рата—нащадок Бгарати.
Překlad
Переклад
Preto mečom poznania rozotni svoje pochybnosti, ktoré sa z nevedomosti zrodili v tvojom srdci, a ozbrojený yogou povstaň k boju, ó, Bharatovec.“
Отож, мечем знання зітни всі сумніви, що зринули в твоєму серці від невігластва. Озбройся йоґою, о Бга̄рато, підіймись і стань до бою!
Význam
Коментар
Yoga, ktorá bola vysvetlená v tejto kapitole, sa nazýva sanātana-yoga, večná činnosť živých bytostí, a obsahuje dva druhy obetí: jednou je obetovanie hmotného majetku a druhou čistá duchovná činnosť spočívajúca v poznaní vlastného „ja“. Keď nie je obetovanie hmotného majetku spojené s duchovnou realizáciou, stáva sa taká obeť obyčajnou hmotnou činnosťou. Oproti tomu ten, kto koná také obete s duchovným cieľom alebo ako oddanú službu, koná dokonalú obeť. Keď si povšimneme duchovné aktivity, zistíme, že aj tie sa rozdeľujú na dva druhy: poznanie vlastného „ja“ (čiže našej skutočnej povahy) a poznanie pravdy, týkajúce sa Najvyššej Božskej Osobnosti. Kto sa vydá na pravú cestu Bhagavad-gīty takej, aká je, veľmi ľahko porozumie týmto dvom dôležitým druhom transcendentálneho poznania. Bez problémov dosiahne dokonalé poznanie, že duša je čiastočkou Boha, a ľahko porozumie transcendentálnej povahe Pánových činov. Na začiatku tejto kapitoly rozprával Śrī Kṛṣṇa osobne o Svojich transcendentálnych činnostiach. Kto nechápe pokyny Gīty, je falošný a zneužíva čiastočnú nezávislosť, ktorú mu Pán pridelil. Ak niekto nechápe pravú, večnú, blaženú a vševedúcu povahu Božskej Osobnosti napriek všetkým informáciám, je to určite prvotriedny hlupák. Nevedomosť možno odstrániť, ak postupne prijmeme zásady oddanej služby vykonávanej pre uspokojenie Kṛṣṇu a riadime sa podľa nich. Vedomie Kṛṣṇu sa prebúdza vďaka rozličným obetiam polobohom, Najvyššiemu Brahmanu, vďaka celibátu, v manželstve vďaka ovládaniu zmyslov, vďaka vykonávaniu mystickej yogy, odriekaniu, obetovaniu hmotného majetku, štúdiu Ved a vďaka spoločenskému zriadeniu nazývanému varṇāśrama-dharma. Všetky tieto činnosti sa nazývajú obeťami a sú založené na usmernenej činnosti. Ich najdôležitejším faktorom je však sebarealizácia. Pre ozajstného stúpenca Bhagavad-gīty je sebarealizácia najvyšším cieľom, ale ten, kto pochybuje o Kṛṣṇovej autorite, poklesne. Preto dostávame radu, aby sme pokorne študovali Bhagavad-gītu a ostatné písma pod vedením pravého duchovného učiteľa a pokorne mu slúžili. Pravý duchovný učiteľ patrí do večnej učeníckej postupnosti a neodkláňa sa od pokynov Najvyššieho Pána, ktoré pred miliónmi rokov predniesol bohu Slnka. Od neho sa Bhagavad-gītā dostala na Zem k ľuďom. Človek by mal dodržiavať zásady Bhagavad-gīty tak, ako sú v nej opísané, a dávať si pozor na sebcov, ktorí túžia po sebapovýšení a zvádzajú ostatných z pravej cesty. Śrī Kṛṣṇa je nepochybne Najvyššia Osobnosť a Jeho činnosti sú transcendentálne. Kto tomu rozumie, je od samého začiatku svojho štúdia Bhagavad-gīty oslobodenou dušou.
Систему йоґи, що її було викладено в цій главі, називають сана̄тана-йоґою, або вічною діяльністю живої істоти. Цю йоґу складають два різновиди жертовних дій: перший — це принесення в жертву матеріальної власності, а другий називають знанням своєї сутності, і він є чистою духовною діяльністю. Якщо жертву матеріальною власністю не супроводжує духовне усвідомлення, то така жертва стає матеріальною. Але той, хто здійснює жертвопринесення, прагнучи духовних досягнень, тобто у відданому служінні, приносить досконалу жертву. Звертаючись до духовної діяльності, ми виявляємо, що вона також поділяється на два порядки: усвідомлення своєї власної сутності (тобто свого справжнього становища) й осягнення істини про Верховного Бога-Особу. Той, хто слідує шляхом, на який вказує Бгаґавад-ґı̄та̄, якою вона є, може легко зрозуміти ці дві важливі галузі духовного знання. Він без перешкод набуває досконалого знання про себе, як про невід’ємну Господню частку. Усвідомлення такого факту — благо для людини, бо воно відкриває шлях до пізнання трансцендентних діянь Господа. На початку глави Сам Верховний Господь розповідав про Свою трансцендентну діяльність. Той, хто не розуміє повчань Ґı̄ти, є невіруючим, і слід знати, що він неправильно використовує часткову незалежність, якою наділив його Господь. Той, хто, незважаючи на ці вказівки, не розуміє справжньої природи Господа, як вічного, сповненого блаженства всезнаючого Бога-Особи — той воістину найперший невіглас. Невігластва можна позбутись, поступово усвідомлюючи засади свідомості Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и можна пробудити за допомогою різного роду жертвопринесень: напівбогам, жертвування Брахману, жертвопринесень шляхом целібату, впорядкованого сімейного життя, через приборкання чуттів, практику містичної йоґи, покутою, зреченням від матеріальної власності, вивченням Вед й участю в суспільному устрої під назвою варн̣а̄ш́рама-дгарма. Все це є жертвопринесенням і всі вони засновані на впорядкованій діяльності. Але у всій такій діяльності головним чинником є самоусвідомлення. Істинний учень Бгаґавад-ґı̄ти — це той, хто прагне такої мети, але той, хто сумнівається в авторитеті Кр̣шн̣и, падає вниз. Тому нам дано пораду вивчати Бгаґавад-ґı̄ту або інше Святе Письмо під керівництвом істинного духовного вчителя, із смиренням слугуючи йому. Істинний духовний учитель перебуває в лінії учнівської послідовності, що триває з прадавніх часів, і він ні на йоту не відхиляється од повчань Верховного Господа, що їх було передано мільйони років тому богові Сонця, від якого вони перейшли на Землю. Тому потрібно слідувати шляхом, на який указує Бгаґавад-ґı̄та̄, як про те сказано в самій Ґı̄тı̄, остерігаючись людей, що цікавляться лише власним возвеличенням і збивають інших з істинного шляху. Безумовно, що Господь — це Верховна особистість, і Його діяльність — трансцендентна. Той, хто розуміє це, з самого початку вивчення Бгаґавад-ґı̄ти вже є звільненою особистістю.
Takto končia Bhaktivedantove výklady k štvrtej kapitole Śrīmad Bhagavad-gīty, nazvanej „Transcendentálne poznanie“.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до четвертої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розповідалося про трансцендентальне знання.