ТЕКСТ 16
ВІРШ 16
Текст
Текст
ратих̣ прасан̇гаш́ ча тад-а̄ш́райешу
махатсу йа̄м̇ йа̄м упайа̄ми ср̣шт̣им̇
маитрй асту сарватра намо двиджебхйах̣
ратіх̣ прасан̇ґаш́ ча тад-а̄ш́райешу
махатсу йа̄м̇ йа̄м упайа̄мі ср̣шт̣ім̇
маітрй асту сарватра намо двіджебгйах̣
Пословный перевод
Послівний переклад
пунах̣ — вновь; ча — и; бхӯйа̄т — да будет; бхагавати — Господу Шри Кришне; ананте — обладающему безграничной энергией; ратих̣ — привлекаясь; прасан̇гах̣ — общением; ча — также; тат — Его; а̄ш́райешу — с теми, кто является Его преданным; махатсу — в материальном мире; йа̄м йа̄м — где бы ни; упайа̄ми — я мог; ср̣шт̣им — родиться; маитрӣ — дружеское отношение; асту — да будет; сарватра — повсюду; намах̣ — мое почтение; двиджебхйах̣ — брахманам.
пунах̣ — знов; ча — і; бгӯйа̄т — нехай буде; бгаґаваті — Господеві Шрі Крішні; ананте — володареві безмежної могутности; ратіх̣—що приваблює; прасан̇ґах̣—спілкування; ча— також; тат — Його; а̄ш́райешу — з тими, хто віддався Йому; махатсу — в матеріальному творінні; йа̄м йа̄м — хоч би де; упайа̄мі — я можу отримати; ср̣шт̣ім — народження; маітрі— дружні стосунки; асту — нехай це буде; сарватра — всюди; намах̣ — мої поклони; двіджебгйах̣ — брахманам.
Перевод
Переклад
Вновь выражая почтение всем вам, о брахманы, я молюсь о том, что если мне будет суждено снова родиться в материальном мире, то я хотел бы быть безраздельно привязанным к безграничному Господу Кришне, общению с Его преданными и находиться в дружеских отношениях со всеми живыми существами.
Я знов складаю поклони вам усім, шановні брахмани, і благаю вас: якщо мені знов випаде народитися в матеріальному світі, нехай я матиму неподільну прив’язаність до безмежного Господа Крішни, товариство Його відданих і дружні стосунки з усіма живими істотами.
Комментарий
Коментар
В этом стихе Махараджа Парикшит объясняет, что преданный Господа — единственное совершенное живое существо. Преданный Господа ни к кому не относится враждебно, хотя многие могут считать его своим врагом. Преданному Господа не по душе общаться с непреданными, хотя он и не относится к ним враждебно. Он жаждет общения с преданными Господа. Это совершенно естественно, поскольку птицы одного полета держатся вместе. А самое важное для преданного — быть безраздельно привязанным к Господу Шри Кришне, отцу всех живых существ. Хороший сын своего отца дружен со всеми своими братьями, так и преданный Господа, будучи хорошим сыном верховного отца, Господа Кришны, видит связь всех живых существ с их высшим отцом. Он старается вернуть блудных сыновей своего отца в нормальное состояние и убедить их признать высшее отцовство Бога. Махараджа Парикшит, несомненно, должен был вернуться к Богу, но, если ему не суждено было вернуться, он молил о такой судьбе, которая в материальном мире является совершенной. Чистый преданный не стремится общаться с такими великими личностями, как Брахма, предпочитая им общество самого ничтожного живого существа, если оно — преданный Господа.
Слова Махараджі Парікшіта з’ясовують, що відданий Господа — єдина досконала істота. Відданий Господа нікого не вважає за ворога, хоча до самого відданого багато хто може ставитись вороже. Відданий Господа не любить спілкуватися з невідданими, хоча й не чує до них ніякої ворожости. Відданий прагне товариства Господніх відданих. Це цілком природно: адже подібне вабиться до подібного. Для відданого найважливіше — це розвинути в собі неподільну прив’язаність до Господа Шрі Крішни, що є батьком усіх живих істот. Добрий син свого батька ставиться дружньо до всіх своїх братів, і так само відданий Господа, добрий син верховного батька, Господа Крішни, бачить усі інші живі істоти у їхньому зв’язку з верховним батьком. Він старається переконати непокірливих синів дослухатись голосу здорового глузду й робить усе можливе, щоб вони визнали Бога, свого верховного батька. Махараджа Парікшіт, поза сумнівом, мав повернутися до Бога, однак він молився до Господа про долю, яка мала б забезпечити йому найдосконаліше у матеріальному світі життя, якби йому не судилося повернутися до Нього. Чистий відданий не прагне товариства навіть таких великих особистостей, як оце Брахма, — йому любіше товариство незначної істоти, тільки б вона була відданою Господа.