VERSO 33
ВІРШ 33
Texto
Текст
pitṛvyaḥ kva gataḥ suhṛt
api mayy akṛta-prajñe
hata-bandhuḥ sa bhāryayā
āśaṁsamānaḥ śamalaṁ
gaṅgāyāṁ duḥkhito ’patat
пітр̣вйах̣ ква ґатах̣ сухр̣т
апі майй акр̣та-праджн̃е
хата-бандгух̣ са бга̄рйайа̄
а̄ш́ам̇сама̄нах̣ ш́амалам̇
ґан̇ґа̄йа̄м̇ дух̣кгіто ’патат
Sinônimos
Послівний переклад
ambā — tia-mãe; ca — e; hata-putrā — que havia perdido todos os seu filhos; ārtā — em estado pesaroso; pitṛvyaḥ — tio Vidura; kva — onde; gataḥ — ido; suhṛt — benquerente; api — acaso; mayi — a mim; akṛta — prajñe – ingrato; hata-bandhuḥ — aquele que perdeu todos os seu filhos; saḥ — Dhṛtarāṣṭra; bhāryayā — com sua esposa; aśaṁsamānaḥ — com mente duvidosa; śamalam — ofensas; gaṅgāyām — na água do Ganges; duḥkhitaḥ — com mente aflita; apatat — caiu.
амба̄ — мати (тітка); ча — та; хата-путра̄ — що втратила всіх своїх синів; а̄рта̄ — у великому горі; пітр̣вйах̣ — дядько Відура; ква — де; ґатах̣ — пішов; сухр̣т — доброзичливець; апі — чи; майі — мені; акр̣та-праджн̃е — невдячному; хата-бандгух̣ — той, хто втратив синів; сах̣ — Дгрітараштра; бга̄рйайа̄ — з дружиною; а̄ш́ам̇сама̄нах̣ — з повними сумнівів думками; ш́амалам — образи; ґан̇ґа̄йа̄м — у водах Ґанґи; дух̣кгітах̣ — у горі; апатат — упав.
Tradução
Переклад
Onde está meu benquerente, tio Vidura, e mãe Gāndhārī, que está muito aflita devido à morte de todos os seus filhos? Meu tio Dhṛtarāṣṭra também estava muito mortificado devido à morte de todos os seus filhos e netos. Não há dúvidas de que sou muito ingrato. Teria ele, portanto, levado minhas ofensas muito a sério e, juntamente com sua esposa, se atirado ao Ganges?
Де дядько Відура, мій доброзичливець, де матінка Ґандгарі, що тяжко переживає смерть своїх синів? Загибель усіх синів та внуків завдала великого жалю і моєму дядькові Дгрітараштрі. Господи, який я невдячний! Невже взявши близько до серця мої образи, вони обоє втопилися у Ґанзі?
Comentário
Коментар
SIGNIFICADO—Os Pāṇḍavas, especialmente Mahārāja Yudhiṣṭhira e Arjuna, previram os efeitos posteriores da Guerra de Kurukṣetra, daí Arjuna ter-se recusado a executar a luta. A luta aconteceu pela vontade do Senhor, mas os efeitos do luto familiar, como eles haviam pensada antes, tornaram-se realidade. Mahārāja Yudhiṣṭhira estava sempre consciente do profundo estado de pesar de seu tio Dhṛtarāṣṭra e de sua tia Gāndhārī e, por isso, ele teve todo o cuidado possível com eles em sua velhice e condições de aflição. Quando, então, ele não pôde encontrar seu tio e sua tia no palácio, naturalmente suas dúvidas surgiram, e ele conjeturou que eles teriam se afogado na água do Ganges. Ele se julgou ingrato porque, quando os Pāṇḍavas ficaram órfãos, Mahārāja Dhṛtarāṣṭra lhes dera condições de vida próprias da realeza e, em troca, ele havia matado todos os filhos de Dhṛtarāṣṭra na Guerra de Kurukṣetra. Sendo um homem piedoso, Mahārāja Yudhiṣṭhira levou em conta todas as suas maldades inevitáveis e nunca pensou nas maldades de seu tio e companhia. Dhṛtarāṣṭra tinha sofrido os efeitos de suas próprias maldades, pela vontade do Senhor, mas Mahārāja Yudhiṣṭhira pensava apenas em termos de suas maldades inevitáveis. Essa é a natureza de um bom homem e devoto do Senhor. Um devoto nunca vê falhas nos outros, senão que tenta encontrar suas próprias falhas e, assim, retifica as mesmas na medida do possível.
Пандави, і першими Махараджа Юдгіштгіра та Арджуна, передбачали, які наслідки матиме битва на Курукшетрі, і через це Арджуна не хотів битися. Волею Господа битва відбулася, але вона засмутила всю родину, як і думали Пандави. Махараджа Юдгіштгіра ніколи не забував, яке велике нещастя впало на його дядька Дгрітараштру та тітку Ґандгарі, і тому він оточив їх, у їхній старості і горі, щирою увагою. Тож зрозуміло, що, не знайшовши в палаці дядька й тітки, Махараджа Юдгіштгіра занепокоївся і запідозрив, що вони пішли втопилися у Ґанзі. Він вирішив, що був невдячний: коли Пандави лишилися без батька, Махараджа Дгрітараштра забезпечив їм царські умови — а Махараджа Юдгіштгіра «на подяку» вбив на Курукшетрі всіх Дгрітараштриних синів. Бувши людина праведна, Махараджа Юдгіштгіра брав на себе відповідальність за всі свої погані вчинки, яких було годі уникнути, а про злочини Дгрітараштри та його прибічників не думав. Волею Господа Дгрітараштра пожинав гіркі плоди зла, яке вчинив, однак Махараджа Юдгіштгіра думав лише за те зло, яке вчинив волею обставин він сам. Така природа доброї людини і відданого Господа. Відданий ніколи не шукає хиб в інших — натомість він шукає їх у собі самому й старається виправляти, наскільки то можливо.