Text 12
12
Texto
Текст
syāt prajā-rakṣayā nṛpa
bhagavāṁs te prajā-bhartur
hṛṣīkeśo ’nutuṣyati
сйа̄т праджа̄-ракшайа̄ нр̣па
бгаґава̄м̇с те праджа̄-бгартур
хр̣шікеш́о ’нутушйаті
Palabra por palabra
Послівний переклад
param — el más grande; śuśrūṣaṇam — servicio devocional; mahyam — a mí; syāt — debe ser; prajā — las entidades vivientes nacidas en el mundo material; rakṣayā — salvándolas de la corrupción; nṛpa — ¡oh, rey!; bhagavān — la Personalidad de Dios; te — contigo; prajā-bhartuḥ — con el protector de los seres vivientes; hṛṣīkeśaḥ — el Señor de los sentidos; anutuṣyati — está satisfecho.
парам — найбільше; ш́уш́рӯшан̣ам — віддане служіння; махйам — мені; сйа̄т — має бути; праджа̄ — живі істоти, народжені в матеріальному світі; ракшайа̄ — рятуючи від занепаду; нр̣па — царю; бгаґава̄н — Бог-Особа; те — з тобою; праджа̄-бгартух̣ — захисником живих істот; хр̣шікеш́ах̣ — Господь чуттів; анутушйаті — задоволений.
Traducción
Переклад
¡Oh, rey! Si puedes dar protección adecuada a los seres vivientes del mundo material, ese será el mejor servicio que puedas ofrecerme. Cuando el Señor Supremo vea que eres un buen protector de las almas condicionadas, el amo de los sentidos estará muy satisfecho contigo, sin duda alguna.
О царю, якщо ти належно захищатимеш живих істот у матеріальному світі, це буде найліпше служіння для мене. Коли Верховний Господь, владика чуттів, побачить, що ти дбайливо піклуєшся про зумовлені душі, Він, безперечно, буде дуже задоволений тобою.
Significado
Коментар
Todo el sistema administrativo está organizado con el propósito de ir de regreso al hogar, de vuelta a Dios. Brahmā es el representante de la Suprema Personalidad de Dios, y Manu es el representante de Brahmā. De forma similar, todos los demás reyes, en los diferentes planetas del universo, son representantes de Manu. El libro de leyes de toda la sociedad humana es la Manu-saṁhitā, que dirige todas las actividades hacia el servicio trascendental del Señor. Cada rey, por lo tanto, debe saber que su responsabilidad administrativa no es meramente exigir impuestos a los ciudadanos, sino encargarse personalmente de que los ciudadanos bajo su cargo están siendo educados en la adoración a Viṣṇu. Todos deben ser educados en la adoración a Viṣṇu, y ocupados en el servicio devocional de Hṛṣīkeśa, el propietario de los sentidos. El destino de las almas condicionadas no consiste en satisfacer sus sentidos materiales, sino en satisfacer los sentidos de Hṛṣīkeśa, la Suprema Personalidad de Dios. Ese es el propósito de todo el sistema administrativo. Aquel que conoce este secreto tal como se revela aquí en la versión de Brahmā, es la cabeza administrativa perfecta. Aquel que no conoce esto es un administrador de pacotilla. Educando a los ciudadanos en el servicio devocional del Señor, el dirigente del estado puede quedar libre en su responsabilidad; de lo contrario, fracasará en el pesado deber que se le ha confiado, y, de este modo, será digno del castigo de la Suprema Autoridad. No hay otra alternativa en el desempeño del deber administrativo.
ПОЯСНЕННЯ: Вся система управління суспільством влаштована таким чином, щоб вести людей назад додому, до Бога. Брахма — це представник Верховного Бога-Особи, а Ману — представник Брахми. А всі інші царі на різних планетах всесвіту — це представники Ману. Кодекс законів для цілого людства має назву «Ману-самхіта». Це писання скеровує людей присвячувати всі свої дії на трансцендентне служіння Господу. Тому кожен цар поивнен усвідомлювати, що до його адміністративних обов’язків входить не тільки збирати податки, але також особисто піклуватися про те, щоб усі піддані вчилися поклонятися Вішну. Всі піддані повинні навчитися поклонятися Вішну і виконувати віддане служіння владиці чуттів, Хрішікеші. Живі істоти призначені не для того, щоб задовольняти свої матеріальні чуття, а для того щоб задовольняти чуття Хрішікеші, Верховного Бога-Особи. І довершена адміністративна система призначена для тої самої мети. Той, хто знає цей секрет, який відкриває тут сам Брахма, є досконалим правителем. Натомість той, хто цього не знає, не гідний зватися правителем. Якщо правитель держави навчає підданих відданого служіння Господу, він виконує свій обов’язок і тим самим звільняє себе від відповідальності за них. Якщо ж він не виконує цього відповідального обов’язку, який на нього покладено, його карає найвища влада всесвіту. У виконанні адмінстративних обов’язків уникнути цієї відповідальності неможливо.