Skip to main content
Biblioteca » El Bhagavad-gītā tal como es » CAPÍTULO 8

TEXT 5

TEXT 5

Texto

Текст

anta-kāle ca mām eva
smaran muktvā kalevaram
yaḥ prayāti sa mad-bhāvaṁ
yāti nāsty atra saṁśayaḥ
анта-ка̄ле ча ма̄м ева
смаран муктва̄ калеварам
йах̣ прайа̄ті са мад-бга̄вам̇
йа̄ті на̄стй атра сам̇ш́айах̣

Palabra por palabra

Послівний переклад

anta-kāle — al final de la vida; ca — también; mām — a Mí; eva — ciertamente; smaran — recordando; muktvā — abandonando; kalevaram — el cuerpo; yaḥ — aquel que; prayāti — va; saḥ — él; mat-bhāvam — Mi naturaleza; yāti — consigue; na — no; asti — hay; atra — aquí; saṁśayaḥ — duda.

анта-ка̄ле—наприкінці життя; ча—також; ма̄м—Мене; ева—неодмінно; смаран—пам’ятаючи; муктва̄—залишаючи; калеварам— тіло; йах̣—той, хто; прайа̄ті—йде; сах̣—він; мат-бга̄вам—Моєї природи; йа̄ті—досягає; на—не; асті—є; атра—тут; сам̇ш́айах̣— сумнів.

Traducción

Переклад

Y quienquiera que al final de la vida abandone el cuerpo recordándome únicamente a Mí, de inmediato alcanza Mi naturaleza. De esto no hay ninguna duda.

І кожен, хто наприкінці життя покидає тіло, пам’ятаючи лише про Мене одного, одразу ж досягає Моєї природи. Це безсумнівно.

Significado

Коментар

En este verso se recalca la importancia del proceso de conciencia de Kṛṣṇa. Todo aquel que abandone el cuerpo en estado de conciencia de Kṛṣṇa, es trasladado de inmediato a la naturaleza trascendental del Señor Supremo. El Señor Supremo es el más puro de los puros. Por lo tanto, todo aquel que esté consciente de Kṛṣṇa constantemente, también es el más puro de los puros. La palabra smaran («recordando») es importante. Recordar a Kṛṣṇa no le es posible al alma impura que no ha practicado el proceso de conciencia de Kṛṣṇa mediante el servicio devocional. En consecuencia, uno debe cultivar conciencia de Kṛṣṇa desde el mismo comienzo de la vida. Si uno quiere lograr el éxito al final de su vida, el proceso de recordar a Kṛṣṇa es esencial. De modo que, se debe cantar constante e incesantemente el mahā-mantra: Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare / Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare. El Señor Caitanya ha aconsejado que uno sea tan tolerante como un árbol (taror iva sahiṣṇunāy). A una persona que canta Hare Kṛṣṇa se le pueden presentar muchísimos impedimentos. No obstante, tolerando todos esos impedimentos, uno debe continuar cantando Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare / Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare, de modo que al final de su vida pueda tener todo el beneficio del proceso de conciencia de Kṛṣṇa.

У цьому вірші підкреслено важливість свідомості Кр̣шн̣и. Кожний, хто залишає своє тіло, перебуваючи в свідомості Кр̣шн̣и, одразу ж переноситься в трансцендентну природу Верховного Господа. Верховний Господь — найчистіший з чистих. Тому, кожний, хто завжди усвідомлює Кр̣шн̣у, також є найчистіший із чистих. Важливим тут є слово смаран («пам’ятаючи»). Душа, що не очистилась за допомогою відданого служіння в свідомості Кр̣шн̣и, не здатна пам’ятати про Кр̣шн̣у. Тому слід практикувати свідомість Кр̣шн̣и з самого початку свого життя. Той, хто бажає досягнути успіху наприкінці життя, повинен зрозуміти, наскільки це важливо — завжди пам’ятати про Кр̣шн̣у. Тому слід постійно повторювати маха̄-мантру Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе. Господь Чаітанйа радив бути терплячим, як дерево (тарор іва сахішн̣уна̄). Стільки перешкод може постати перед людиною, яка оспівує Харе Кр̣шн̣а! Однак вона, терпеливо зносячи усі труднощі, повинна продовжувати виспівувати Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе, щоб скористатись наприкінці життя всіма вигодами свідомості Кр̣шн̣и.