Sloka 10
10
Verš
Текст
puṁsa ātma-viparyayaḥ
pratīyata upadraṣṭuḥ
sva-śiraś chedanādikaḥ
пум̇са а̄тма-віпарйайах̣
пратійата упадрашт̣ух̣
сва-ш́іраш́ чгедана̄діках̣
Synonyma
Послівний переклад
йат — так; артгена — смислу; віна̄ — без; амушйа — такої; пум̇сах̣ — живої істоти; а̄тма-віпарйайах̣ — стурбований через неправильне самоототожнення; пратійате — так здається; упадрашт̣ух̣ — поверхового спостерігача; сва-ш́ірах̣ — власна голова; чгедана-а̄діках̣ — відрізання.
Překlad
Переклад
Živá bytost neví, jaká je její totožnost. Nemá žádný pevný základ — je jako člověk, kterému se ve snu zdá, že vidí svoji useknutou hlavu.
Жива істота страждає, ототожнюючи себе з тим, чим вона не є. Страждання її не мають під собою основи, як страждання людини, якій сниться, що їй відрізають голову.
Význam
Коментар
Učitel ve škole jednou pohrozil žákovi, že mu usekne hlavu a pověsí ji na zeď, aby žák viděl, jak má useknutou hlavu. Dítě dostalo strach a přestalo vyrušovat. Podobně je tomu s čistou duší: její utrpení a zmatek ohledně vlastní totožnosti jsou způsobené vnější energií Pána, která ovládá ty neposlušné živé bytosti, které se chtějí stavět proti Pánově vůli. Živá bytost ve skutečnosti není nikdy spoutána, nikdy netrpí ani neztrácí své čisté poznání. Když v čistém vědomí vážněji uvažuje o své situaci, pochopí, že je věčně podřízena milosti Nejvyššího a že její pokusy splynout s Nejvyšším Pánem jsou neskutečnou iluzí. Život za životem se živá bytost snaží panovat hmotné přírodě a stát se pánem hmotného světa, ale nedosahuje žádných hmatatelných výsledků. Nakonec znechucena zanechává svých materialistických činností a chce splynout s Pánem prostřednictvím spekulace a hry se slovy, ale i tehdy je neúspěšná.
ПОЯСНЕННЯ: Якось вчитель у школі пригрозив учневі, що відріже йому голову й повісить на стіні, щоб той дивився на неї. Малий бешкетун злякався і перестав пустувати. У подібний спосіб зовнішня енерґія Господа породжує страждання чистої душі і її хибне самоототожнення, таким чином приборкуючи бешкетні живі істоти, які повстають проти волі Господа. Насправді, для живої істоти немає рабства, немає страждань, і вона не втрачає чистого знання. Якщо людина розважливо, у чистій свідомості, обміркує своє становище, вона побачить, що вона вічно залежить від милості Всевишнього і що її спроба зрівнятися з Верховним Господом — породження ілюзії. У своїй ілюзії жива істота з життя в життя намагається опанувати матеріальну природу і стати повелителем матеріального світу, але не досягає в цьому жодного вагомого результату. Кінець-кінцем, розчарувавшись у матеріальній діяльності, вона облишає її і намагається злитися з Господом, пускаючись у плутане філософствування і граючись зі словами, однак ніякого успіху вона не досягає і в цьому.
Tyto činnosti probíhají na pokyn iluzorní energie. Jsou přirovnány ke snu, kdy se člověku zdá, že má useknutou hlavu. Člověk, jemuž byla useknuta hlava, zároveň vidí, že je bez hlavy. Když je někdo bez hlavy, nemůže nic vidět. Pokud tedy člověk vidí, že má useknutou hlavu, znamená to, že trpí halucinací. Stejně tak je živá bytost věčně podřízena Nejvyššímu Pánu a toto poznání nese v sobě, ale uměle si myslí, že je sama Bůh, a že i když je Bůh, ztratila své poznání působením māyi. Tato představa nedává žádný smysl, stejně jako nedává smysl vidět vlastní useknutou hlavu. Takovýmto způsobem je poznání zakryto. A jelikož tato umělá vzpurnost přináší všemožné problémy, měla by živá bytost pochopit, že musí začít s normálním životem jako oddaný Pána a osvobodit se od mylné představy, že je Bůh. Takzvané osvobození, kdy se živá bytost považuje za Boha, je poslední pastí avidyi. Závěr je takový, že živá bytost zbavená věčné transcendentální služby Pánu podléhá v mnoha směrech iluzi. I ve svém podmíněném životě je věčným služebníkem Pána. To, že slouží iluzorní māyi, je jen dalším projevem jejího věčného služebnického postavení. Jelikož se vzepřela službě Pánu, je zaměstnána ve službě māyi. Stále slouží, ale zvráceným způsobem. Když se chce vymanit ze služby v podmínkách hmotného otroctví, její další touha je splynout s Pánem. To je další iluze. Nejlepším postupem je tedy odevzdat se Pánovi, a zbavit se tak nadobro iluzorní māyi, jak potvrzuje Bhagavad-gītā (7.14):
Таку поведінку диктує живій істоті ілюзорна енерґія. Відчуття живої істоти в цьому стані можна порівняти з відчуттями людини, якій сниться, що їй відрізають голову. Такій людині сниться, що вона бачить, як їй відрізали голову. Однак людина, якій відтяли голову, більше неспроможна нічого бачити. Тому, якщо вона бачить, як їй відтинають голову, це означає, що вона галюцинує. Так само, жива істота завжди підвладна Верховному Господу і в душі завжди знає про це, але переконує себе, що вона Бог і що вона просто забула про це під впливом майі. Такі уявлення так само безглузді, як враження людини, яка начебто бачить, що їй відрізали голову. Саме такі уявлення покривають знання істоти. Цей неприродний стан непокори Господу завдає живій істоті суцільних страждань. Зваживши на це, їй слід повернутися до нормального життя Господнього відданого, позбувшись від ілюзорних уявлень про себе як про Бога. Так зване звільнення, за якого жива істота вважає себе за Бога, — це остання пастка авід’ї, в яку ловиться жива істота.
Отже, коли жива істота відходить від вічного трансцендентного служіння Господу, вона впадає в ілюзію з усіма різними наслідками цього. Проте і в зумовленому стані вона вічно залишається Господнім слугою. Її вічне становище слуги проявляється у тому, що навіть під впливом чарів ілюзії, майі, вона далі виконує служіння. Через те, що вона повстала проти служіння Господу, вона стає слугою майі. Прагнучи перестати служити майі і вирватися з пут матеріального рабства, вона розвиває бажання злитися з Господом. Це ще один різновид ілюзії. Отже, найліпше, що жива істота може зробити, — це віддатися Господу і таким чином назавжди вийти з-під впливу ілюзорної енерґії майі. Саме це радить і «Бгаґавад-ґіта» (7.14):
mama māyā duratyayā
mām eva ye prapadyante
māyām etāṁ taranti te
мама ма̄йа̄ дуратйайа̄
ма̄м ева йе прападйанте
ма̄йа̄м ета̄м̇ таранті те