Skip to main content

ГЛАВА ОСЕМНАДЕСЕТА

ГЛАВА ВІСІМНАДЦЯТА

Битката между Бог Глиган и демона Хиран̣я̄кш̣а

Битва між Господом Вепром і демоном Хіран’якшею

ТЕКСТ 1:
Маитрея продължи: Обладаният от гордост и тщеславие Даитя не се замисли твърде върху думите на Варун̣а. О, скъпи Видура, той научи от На̄рада къде се намира Върховната Божествена Личност и светкавично се гмурна в дълбините на океана.
1:
Майтрея вів далі: Пихатий і марнославний Дайт’я не звернув великої уваги на Варунині слова. Любий Відуро, дізнавшись від Наради, як знайти Верховного Бога-Особи, він поспішив зануритися в океанські глибини.
ТЕКСТ 2:
Там той видя всемогъщия Върховен Бог в инкарнацията му на глиган. Богът внимателно носеше Земята нагоре, крепейки я на върха на бивните си, и с великолепието на червените си очи затъмняваше цялото му демонично величие. Демонът се изсмя: „Ха, какво земноводно, каква твар!“.
2:
Там він побачив перед собою всемогутнього Бога-Особу у втіленні вепра, що тримав Землю на кінчиках Своїх іклів. Під поглядом рожевих очей Господа блиск Хіран’якші зблякнув. Демон розреготався: Овва, земноводна тварина!
ТЕКСТ 3:
Демонът се обърна към Бога: О, чуй ме, най-велики сред полубоговете, приел образа на глиган. Земята е поверена на нас, жителите на низшите владения, и докато аз съм тук, Ти не можеш да я отнемеш, без да пострадаш от ръката ми.
3:
Демон гукнув до Господа: Послухай-но, о найліпший з півбогів, що прибрав подобу вепра. Цю Землю довірено нам, жителям нижчих областей всесвіту, і Тобі не вдасться забрати її в мене на очах і залишитися при тому цілим.
ТЕКСТ 4:
О, негоднико, нашите врагове те отхраниха, за да ни убиеш, и Ти наистина успя да убиеш не малко демони, оставайки невидим. Твоята сила, глупако, е в мистичните трикове, ала днес аз ще зарадвам всичките си роднини, като те ликвидирам.
4:
Негіднику, вороги виплекали Тебе нам на згубу, і Ти вже вбив деяких демонів, залишаючись невидимим. Дурню, Твоя сила    —    це просто містична ілюзія, отож сьогодні я потішу своїх родичів Твоєю смертю.
ТЕКСТ 5:
Демонът продължи: Когато паднеш мъртъв, с череп, разтрошен от боздугана, който ще хвърля със собствените си ръце, тогава полубоговете и мъдреците, които Ти предлагат дарове и жертвоприношения в знак на преданост, също ще престанат да съществуват, подобно на дървета без корени.
5:
Демон вів далі: Коли я розтрощу булавою Твою голову і Ти впадеш мертвий, тоді півбоги та мудреці, які з відданістю складають Тобі дари й жертвопринесення, самі собою позникають, як гинуть дерева з перерубаним корінням.
ТЕКСТ 6:
Въпреки че Богът се почувства огорчен от обидните думи на демона, остри като стрели, Той изтърпя болката. Но щом видя, че Земята на върховете на бивните му трепери от страх, Той изскочи от водните дълбини, както слонът излиза със слоницата си, когато ги нападне алигатор.
6:
Хоча гострі, як стріли, слова демона завдали Господу болю, Він стерпів його. Але побачивши, як злякалася Земля, що спочивала на кінчиках Його іклів, Він вийшов з води, як виходить з води разом із своєю супутницею слон, на якого нападає крокодил.
ТЕКСТ 7:
Златокосият демон с ужасяващи зъби се спусна след Бога, който излизаше от водата, както алигаторът преследва слон. Той нададе оглушителен гръмотевичен рев и извика: Не те ли е срам да бягаш от неприятел, който те предизвиква? Безсрамните твари като теб не знаят що е позор!
7:
Коли Господь виходив з води, демон кинувся за Ним, як крокодил женеться за слоном. Громовим голосом золотоволосий демон із страшними іклами вигукнув: «Тобі не соромно втікати від противника, що кидає Тобі виклик? Справді, безсоромні тварини не знають, що таке честь».
ТЕКСТ 8:
Богът постави Земята върху водната повърхност така, че да може да я вижда, и ѝ предаде собствената си енергия под формата на способност да плува върху водата. И докато врагът стоеше и наблюдаваше какво става, Брахма̄, създателят на вселената, започна да възхвалява Бога, а другите полубогове – да сипят цветя върху него.
8:
Господь поклав Землю неподалік від Себе на поверхню води і наділив її власною енерґією, що дала їй змогу триматися на воді. Прямо на очах у демона Брахма, творець усесвіту, підніс Господу хвалу, а півбоги стали посипати Його квітами.
ТЕКСТ 9:
Демонът, целият покрит с бляскави украшения, гривни и красиви златни доспехи, се впусна след Бога с огромния си боздуган. Досега Богът мълчаливо понасяше неговите насмешки и оскърбления, но сега вече даде воля на унищожителния си гняв.
9:
Демон, повністю обвішаний оздобами, браслетами і чудовим золотим обладунком, гнався за Господом зі своєю величезною булавою. Господь терпляче вислухав його образливі, дошкульні слова, але, відповідаючи демону, явив Свій страхітливий гнів.
ТЕКСТ 10:
Божествената Личност каза: Наистина, ние сме рожби на джунглата и винаги търсим среща с ловни кучета като теб. Този, който се е освободил от мрежите на смъртта, не се бои от празни приказки като твоите, защото ти си подвластен на законите на смъртта.
10:
Бог-Особа сказав: Справді, Ми жителі джунґлів і завжди шукаємо таких гончих псів, як ти. Вільному від ланцюгів смерті нічого боятися твого базікання, адже сам ти підвладний законам смерті.
ТЕКСТ 11:
Ние наистина сме отнели повереното на жителите на Раса̄тала и сме загубили всякакъв срам. Даже и да ме нападнеш с могъщия си боздуган, Аз пак ще остана тук, във водата, защото след като веднъж съм започнал вражда с такъв мощен противник, няма повече къде да отида.
11:
Ми й справді викрали підопічну жителів Расатали і не відчуваємо ніякого сорому. І навіть якщо Мене вжалить твоя велетенська булава, Я залишусь на якийсь час у воді, бо, посварившись із таким могутнім ворогом, Я вже не можу нікуди подітися.
ТЕКСТ 12:
Ти си предводител на много пеши воини и можеш да вземеш незабавни мерки, ако искаш да ни победиш. Спри глупавите си приказки и разсей скръбта на роднините си, като ни убиеш. Колкото и горд да е някой, той няма място сред порядъчните хора, ако не е в състояние да изпълни обещанието, което е дал.
12:
Ти ж ватажок численних піхотинців    —    тепер ти можеш вжити всіх заходів, щоб швидко взяти над Нами гору. Припини своє дурне базікання і розвій смуток своїх родичів, убивши Нас. Хоч би як людина пишалася собою, якщо вона не тримає обіцянки, вона не гідна сидіти в зібранні шановних людей.
ТЕКСТ 13:
Шрӣ Маитрея каза: Предизвикан от Божествената Личност, демонът се разгневи страшно и в гнева си затрепери като раздразнена кобра.
13:
Шрі Майтрея сказав: Почувши виклик, який йому кинув Бог-Особа, демон, охоплений гнівом, затремтів від люті, як подратована кобра.
ТЕКСТ 14:
Съскайки от негодувание, със сетива, треперещи от необуздана ярост, демонът връхлетя върху Бога и му нанесе удар с могъщия си боздуган.
14:
Люто шиплячи і всім тілом трясучись від гніву, демон стрімко кинувся на Господа і вдарив Його своєю могутньою булавою.
ТЕКСТ 15:
Ала Богът се дръпна леко встрани и избегна жестокия удар на боздугана, хвърлен в гърдите му от противника, както един опитен йогӣ би избегнал смъртта.
15:
Однак Господь, трішки відступивши вбік, ухилився від лютого удару булави, який ворог скерував Йому в груди. Так досконалий йоґ ухиляється від руки смерті.
ТЕКСТ 16:
След това Божествената Личност даде пълна воля на гнева си и се хвърли напред да посрещне демона, който, яростно хапейки устни, грабна отново боздугана си и заплашително започна да го размахва.
16:
Врешті Бог-Особа явив Свій гнів і кинувся на демона, що, люто закусивши губу, знову взяв свою булаву і став нею розмахувати.
ТЕКСТ 17:
О, благородни Видура, тогава Богът замахна с боздугана си, целейки своя враг по дясната вежда, но демонът, който беше много опитен воин, успя да се защити с ловко движение на собствения си боздуган.
17:
Господь опустив Свою булаву на праву брову ворога, о піднесений Відуро, але демон, майстерний боєць, відбив удар рухом своєї булави.
ТЕКСТ 18:
Така демонът Харякш̣а и Божествената Личност продължиха да си нанасят удари с огромните си боздугани… И двамата бяха разярени, и двамата се стремяха към победа.
18:
Так демон Хар’якша і Господь, Бог-Особа, обидва охоплені люттю і шукаючи перемоги, обсипали одне одного ударами своїх велетенських булав.
ТЕКСТ 19:
Между двамата противници се водеше разгорещена битка. Телата им бяха покрити с кървави рани от острите боздугани, ала и двамата се разяряваха все повече и повече от мириса на собствената си кръв. В неудържимото си желание да победят те прибягваха до всякакви ходове и борбата им приличаше на схватка между два яки бика за някоя крава.
19:
Між двома суперниками точився запеклий бій. В обох тіла були поранені ударами шпичастих булав, і запах власної крові, що цебеніла з їхніх ран, розпалював у них дедалі більший гнів. Прагнучи перемоги, вони вдавались до всіх можливих витівок, і їхній бій скидався на бій двох могутніх биків, що змагаються за корову.
ТЕКСТ 20:
О, потомъко на Куру, Брахма̄, който е най-независимият полубог във вселената, дойде заедно с последователите си, за да види жестоката битка за Земята между демона и Божествената Личност, приела образа на глиган.
20:
О нащадку Куру! Щоб подивитися на запеклий бій, в якому зійшлися, вирішуючи долю світу, Бог-Особа в подобі вепра і демон, на місце події прибули Брахма, найбільш незалежний півбог у всесвіті, та його послідовники.
ТЕКСТ 21:
Когато пристигна на мястото на сражението, Брахма̄, предводителят на хиляди мъдреци и трансценденталисти, видя демона, който бе постигнал такова несравнимо могъщество, че никой не можеше да му излезе насреща. Тогава той се обърна към На̄ра̄ян̣а, който за пръв път бе приел формата на глиган.
21:
Прибувши на місце бою, Брахма, провідник тисяч мудреців і трансценденталістів, побачив демона, який здобув таку небувалу могутність, що ніхто у світі не міг воювати з ним. Тоді Брахма звернувся до Нараяни, що вперше прибрав подоби вепра.
ТЕКСТОВЕ 22 – 23:
Брахма̄ каза: О, Господи, този демон се е превърнал в постоянен източник на нещастия за полубоговете, бра̄хман̣ите, кравите и простосърдечните хора, които винаги обожават лотосовите Ти нозе. Той е станал страшилище за тях, защото ги измъчва без всякаква разумна причина. Откак получи моята благословия, той се превърна в демон, който постоянно си търси достоен противник, скитайки из цялата вселена с такива позорни намерения.
22–23:
Господь Брахма сказав: Господи, цей демон постійно завдає турбот півбогам, брахманам, коровам і безгрішним людям, які нічим не провинилися і завжди поклоняються Твоїм лотосовим стопам. Переслідуючи їх без жодної причини, він став для них джерелом постійного страху. Відколи він отримав від мене благословення, він став демоном і постійно шукає собі суперника для бою, блукаючи з цією негідною метою усім всесвітом.
ТЕКСТ 24:
Брахма̄ продължи: О, Господи, няма нужда да си играеш с този по-лош от змия демон, който е ненадминат в правенето на магии, който е нагъл, необуздан и изключително зъл.
24:
Господь Брахма вів далі: Господи, не треба гратися з цим нахабним, незалежним і вкрай жорстоким демоном, великим майстром на маґічні хитрощі, бо він нічим не ліпший за змію.
ТЕКСТ 25:
Брахма̄ продължи: О, непогрешими Господи, моля те, убий този грешен демон, преди да удари неговият час и той да опита някой друг застрашителен ход, който ще бъде от негова полза. Няма никакво съмнение, че Ти можеш да го убиеш чрез вътрешната си енергия.
25:
Брахма вів далі: Господи, Ти ніколи ні в чому не можеш схибити. Будь ласка, вбий цього демона ще до того, як настане демонічна година і він, опинившись у вигідному для себе становищі, вдасться до якихось небезпечних дій. Ти, поза сумнівом, можеш негайно вбити його Своєю внутрішньою енерґією.
ТЕКСТ 26:
О, Господи, наближава да падне нощта, която ще покрие света с непрогледната си тъмнина. Тъй като си Душата на всички души, убий го и извоювай победа за полубоговете.
26:
Господи, вечірній присмерк, що вкриває темрявою весь світ, ось-ось уже почнеться. Ти Душа всіх душ, тож, будь ласка, вбий його і здобудь перемогу для півбогів.
ТЕКСТ 27:
Благоприятният период, наречен абхиджит, който е най-подходящ за извоюване на победа, започна на обяд и вече изтича. Моля те, в името на своите приятели незабавно се отърси от страшния враг.
27:
Найсприятливіший для перемоги час, що зветься абгіджіт і починається опівдні, вже майже минув, тож задля Своїх друзів, будь ласка, чимшвидше позбудься цього грізного ворога.
ТЕКСТ 28:
За наше щастие, този демон сам дойде при тебе, за да намери смъртта си, пожелана от теб. Дай воля на могъществото си и го убий в този двубой, за да възстановиш мира в световете.
28:
На щастя для нас, цей демон сам прийшов до Тебе, назустріч своїй смерті, яку Ти йому приготував. Тож, яви Свою могутність і вбий його в двобої, щоб у всіх світах запанував мир.