ГЛАВА ОСМА
ГЛАВА ВОСЬМА
Молитвите на царица Кунтӣ и спасяването на Парӣкш̣ит
Молитви цариці Кунті і порятунок Парікшіта
- ТЕКСТ 1:
- Сӯта Госва̄мӣ каза: След това Па̄н̣д̣авите и Драупадӣ се отправиха към Ганг, за да дадат вода на умрелите роднини, както те бяха пожелали. Най-отпред вървяха жените.
- ВІРШ 1:
- Сута Ґосвамі сказав: По тому, з наміром зробити узливання води померлим родичам, що потребували цього, Пандави з Драупаді рушили на берег Ґанґи. Жінки йшли попереду.
- ТЕКСТ 3:
- Те седнаха, потънали в мъка: царят на Кауравите Маха̄ра̄джа Юдхиш̣т̣хира, по-младите му братя, Дхр̣тара̄ш̣т̣ра, Га̄ндха̄рӣ, Кунтӣ и Драупадӣ. Там беше и Бог Кр̣ш̣н̣а.
- ВІРШ 3:
- У великім смутку на березі річки сиділи цар Кауравів Махараджа Юдгіштгіра з молодшими братами, Дгрітараштра, Ґандгарі, Кунті та Драупаді. Був там і Господь Крішна.
- ТЕКСТ 4:
- Като се позоваваха на строгите закони на Всемогъщия и на въздействието им върху живите същества, Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а и муните започнаха да утешават потресените и опечалените.
- ВІРШ 4:
- Вказуючи на те, що закони Всевишнього суворі, а живі істоти цілковито у їхній владі, Господь Шрі Крішна й мудреці почали втішати тих, що все не могли прийти до пам’яті після страшного потрясіння.
- ТЕКСТ 5:
- Хитрият Дурьодхана и хората му с измама завзеха царството на Юдхиш̣т̣хира, който нямаше врагове. Но по милостта на Бога справедливостта бе възстановена и безсрамните царе, които бяха застанали на страната на Дурьодхана, бяха убити от Бога. Загинаха и тези, които грубо бяха хванали царица Драупадӣ за косите, приближавайки с това смъртта си.
- ВІРШ 5:
- Спритний Дурйодгана разом зі своїми прибічниками хитрощами захопили царство Юдгіштгіри, що ніколи не мав ворогів. З милости Господа втрачене повернулось, а безчесних царів, котрі пристали на бік Дурйодгани, Господь убив. Наклали життям і всі інші, що накликали свою смерть, зневаживши волосся цариці Драупаді.
- ТЕКСТ 6:
- Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а накара Маха̄ра̄джа Юдхиш̣т̣хира да извърши както трябва три ашвамедха-яги (жертвоприношения на коне) и добрата му слава се разнесе във всички посоки на света, също като славата на Индра, който бе извършил сто такива жертвоприношения.
- ВІРШ 6:
- Господь Шрі Крішна спонукав Махараджу Юдгіштгіру влаштувати три ашвамедга-яґ’ї [жертвопринесення коня], і той досконало здійснив жертвопринесення. Завдяки цьому слава всечесного Махараджі Юдгіштгіри розійшлася всім світом, як слава Індри, який виконав колись сто таких жертвопринесень.
- ТЕКСТ 7:
- След това Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а се приготви за заминаване. След като бе обожаван от бра̄хман̣ите, оглавявани от Шрӣла Вя̄садева, Той ги поздрави и покани при себе си синовете на Па̄н̣д̣у.
- ВІРШ 7:
- Після того Господь Шрі Крішна почав лаштуватися від’їжджати. Брахмани на чолі із Шрілою В’ясадевою склали Йому шану. Він відповів їм тим самим, а тоді запросив до Себе синів Панду.
- ТЕКСТ 9:
- Уттара̄ каза: О, Боже на боговете, господарю на вселената! Ти си най-великият мистик. Моля те, защити ме, защото в този свят на двойствености никой друг не може да ме спаси от прегръдките на смъртта.
- ВІРШ 9:
- Уттара сказала: О Господи всіх богів! О Господи всесвіту! Ти є найвищий містик. Благаю, захисти мене, бо ніхто крім Тебе не зможе врятувати мене з пазурів смерти в цьому світі двоїстости.
- ТЕКСТ 10:
- О, Господи, Ти си всемогъщ. Една огнена желязна стрела стремително приближава към мен. О, Господи, ако това е волята Ти, нека ме изпепели, но не позволявай да изгори и умъртви плода ми. Моля те, прояви тази милост, о, Господи.
- ВІРШ 10:
- О мій Господи, Ти всемогутній. До мене стрімко наближається вогняна залізна стріла. Любий Господи, нехай вона спалить мене, якщо Твоя воля, але не дай їй спалити й загубити мого плоду. Яви мені цю ласку, Господи.
- ТЕКСТ 11:
- Сӯта Госва̄мӣ каза: Като я изслуша спокойно, Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, който винаги е благосклонен към преданите си, веднага разбра, че Ашваттха̄ма̄, синът на Дрон̣а̄ча̄ря, е пуснал брахма̄страта, за да унищожи последния потомък от рода на Па̄н̣д̣авите.
- ВІРШ 11:
- Сута Ґосвамі сказав: Вислухавши спокійно її слова, Господь Шрі Крішна, що завжди дуже прихильний до Своїх відданих, одразу зрозумів — Ашваттгама, син Дроначар’ї, щоб звести зі світу останнього нащадка роду Пандав, випустив брахмастру.
- ТЕКСТ 12:
- О, най-велик от великите мислители (муни) (Шаунака), като видяха ослепителната брахма̄стра, която се приближаваше към тях, петимата Па̄н̣д̣ави грабнаха оръжията си.
- ВІРШ 12:
- О найбільший з великих мислителів [муні] [Шаунака]. Побачивши, що до них наближається вогняна брахмастра, п’ятеро Пандав схопилися кожен за свою зброю.
- ТЕКСТ 13:
- Когато всемогъщата Божествена Личност Шрӣ Кр̣ш̣н̣а видя, че чистите му предани, напълно отдадени души, са заплашени от голяма опасност, Той веднага взе диска си Сударшана, за да ги защити.
- ВІРШ 13:
- Постерігши, що Його бездомісним відданим, які цілковито впокорилися Йому, загрожує велика небезпека, Всемогутній Бог-Особа Шрі Крішна підняв Свій диск Сударшану оборонити їх.
- ТЕКСТ 14:
- Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, Върховният Повелител на мистичните сили, се намира във всяко сърце като Парама̄тма̄. За да защити потомството на династията Куру, той покри плода на Уттара̄ с личната си енергия.
- ВІРШ 14:
- Шрі Крішна, владика містичних сил, перебуває в кожному серці у прояві Параматми. Щоб захистити нащадка династії Куру, Він вкрив Уттарин плід Своєю особистою енерґією.
- ТЕКСТ 15:
- О, Шаунака, макар че бе невъзможно да бъде спряна, обезвредена или унищожена свръхмощната брахма̄стра, пусната от Ашваттха̄ма̄, когато срещна силата на Виш̣н̣у (Бог Кр̣ш̣н̣а), тя бе неутрализирана и лишена от мощта си.
- ВІРШ 15:
- О Шаунако, брахмастрі, надзвичайній зброї, яку пустив у дію Ашваттгама, ніщо не могло протидіяти чи протистояти, проте коли ця зброя наразилася на силу Вішну [Господа Крішни], вона була зупинена й знешкоджена.
- ТЕКСТ 16:
- О, бра̄хман̣и, не мислете, че това е някакво изключително чудо сред дейностите на загадъчната и непогрешима Божествена Личност. Чрез енергията си Богът поддържа и разрушава всички материални неща, макар че Той самият е нероден.
- ВІРШ 16:
- О брахмани, не думайте, що це було щось особливо дивне поміж іншими діями дивовижного й нехибимого Бога- Особи — Своєю трансцендентною енерґією Він, хоча нерожденний, підтримує й знищує все в матеріальному світі.
- ТЕКСТ 17:
- Спасени от лъчението на брахма̄страта, добродетелната и отдадена на Бога Кунтӣ, петимата ѝ синове и Драупадӣ се обърнаха към Бог Кр̣ш̣н̣а, когато Той вече потегляше към дома си.
- ВІРШ 17:
- По тому Господь Крішна зібрався рушати у зворотню путь. Кунті, праведна віддана Господа, та п’ятеро її синів разом із Драупаді, врятовані від випромінення брахмастри, звернулися до Нього з такими словами.
- ТЕКСТ 18:
- Шрӣматӣ Кунтӣ каза: О, Кр̣ш̣н̣а, отдавам Ти смирените си почитания, защото Ти си изначалната личност и качествата на материалния свят не те докосват. Ти съществуваш вън и вътре във всичко и въпреки това оставаш невидим за всички.
- ВІРШ 18:
- Шріматі Кунті сказала: Крішно, я складаю поклін Тобі, бо Ти відначальна особистість і вільний від якостей матеріального світу. Ти існуєш у всьому і поза всім, але однак Ти невидимий ні для кого.
- ТЕКСТ 19:
- Ти си отвъд ограничения обсег на сетивното възприятие, Ти си неизменната безупречна сила, скрита от завесата на заблуждаващата енергия. Ти си невидим за глупаците, както е неузнаваем актьорът, костюмиран за представление.
- ВІРШ 19:
- Недосяжний для обмежених чуттів, Ти є вічна бездоганна сила, схована за заслоною оманної енерґії. Ти невидимий для малорозумного споглядача так само, як лишається невпізнаним перевдягнутий для ролі актор.
- ТЕКСТ 20:
- Самият Ти идваш, за да дадеш трансценденталната наука за преданото служене в сърцата на извисените трансценденталисти и на мислителите, които са се пречистили, защото са се научили да различават материята от духа. А какво трябва да правим ние, жените, за да Те узнаем съвършено?
- ВІРШ 20:
- Щоб вкласти науку відданого служіння в серця піднесених трансценденталістів і умоглядних мислителів, які очистилися, вміючи розрізняти між матерією і духом, Ти сходиш власною особою. Тож як нам, жінкам, досконало пізнати Тебе?
- ТЕКСТ 21:
- Затова нека отдам смирените си почитания на Бога, който стана син на Васудева, радост на Девакӣ, момче на Нанда и на останалите пастири във Вр̣нда̄вана и който носи радост на кравите и на сетивата.
- ВІРШ 21:
- Я у великій шані схиляюся перед Господом, що став сином Васудеви та втіхою Девакі, дитиною Нанди й усіх пастухів Вріндавани, перед Ним, що дарує радість коровам і чуттям.
- ТЕКСТ 22:
- О, Господи, отдавам Ти най-смирените си почитания. О, Господи, на корема Ти има вдлъбнатина, подобна на лотосов цвят; Ти винаги си окичен с гирлянди от лотоси, погледът Ти е хладен и свеж като лотосов цвят, а стъпалата Ти са белязани със знака на лотоса.
- ВІРШ 22:
- Я шанобливо схиляюсь перед Тобою, Господи, що на Твоєму животі ямка, подібна до лотосу, перед Тобою, кого завжди прикрашає ґірлянда з лотосів, Тобою, чий погляд дарує таку прохолоду, як лотоси, і чиї стопи відмічені знаками лотосів.
- ТЕКСТ 23:
- О, Хр̣ш̣ӣкеша, о, господарю на сетивата и Боже на боговете, Ти освободи майка си Девакӣ, която злобният цар Кам̇са дълго измъчва и държа в затвора. Ти спаси също мен и децата ми от толкова опасности, които идваха една след друга.
- ВІРШ 23:
- О Хрішікешо, владико чуттів і Господи всіх богів! Ти звільнив Свою матір Девакі з темниці, де довгі роки її мучив злий цар Камса, а мене з дітьми Ти врятував од багатьох загроз, що безнастанно нас переслідували.
- ТЕКСТ 24:
- Скъпи Кр̣ш̣н̣а, Ти ни предпази от отровната торта, спаси ни от големия пожар, защити ни от людоедите и от порочните злодеи, избави ни от страданията по време на изгнанието ни в гората и от битката, където се сражаваха велики пълководци. А сега ни спаси и от оръжието на Ашваттха̄ма̄.
- ВІРШ 24:
- Любий Крішно, Твоя Господня Милість оберіг нас від отруєного пирога, від пожежі, від людожерів, від зборища лихих людей, від страждань вигнання у ліс, і оборонив у битві, в якій воювали великі воєначальники. А нині Ти захистив нас від Ашваттгаминої зброї.
- ТЕКСТ 25:
- Нека всички тези нещастия се случват отново и отново, за да можем пак да те виждаме, защото да те виждаме, означава да не виждаме повече кръговрата на раждането и смъртта.
- ВІРШ 25:
- Я прагну одного: хай ці лиха обпадають нас знову й знову, аби лише бачити Тебе ще і ще, адже бачити Тебе означає ніколи більше не бачити повторюваних народжень та смертей.
- ТЕКСТ 26:
- О, Господи, лесно могат да Те достигнат само тези, които са изоставили всичко материално. Този, който е поел пътя на (материалния) напредък и се опитва да постига в живота си знатен произход, голямо богатство, добро образование и красиво тяло, не може да се обърне към теб искрено.
- ВІРШ 26:
- Мій Господи, наблизитись до Твоєї Господньої Милости легко, але тільки тим, хто не має нічого матеріального. Той, хто дбає за [матеріальний] поступ, намагаючись посісти ліпше становище завдяки знатному походженню, великим статкам, високій освіті чи тілесній вроді, не може звернутися до Тебе із щирим почуттям.
- ТЕКСТ 27:
- Отдавам най-смирените си почитания на теб, защото Ти си богатството на материално бедните. Ти нямаш нищо общо с действията и противодействията на материалните проявления на природата. Ти си себеудовлетворен, затова си най-умиротвореният и си господар на монистите.
- ВІРШ 27:
- О Ти, хто є багатство бідних на матеріальні блага! Я схиляюсь перед Тобою. Ти не маєш нічого спільного з діями в ґунах матеріальної природи і їхніми наслідками. Ти задоволений Сам у Собі, а тому Ти найумиротвореніший і повелитель всіх моністів.
- ТЕКСТ 28:
- О, Господи, аз знам, че Ти си вечното време, че си върховният повелител, който няма нито начало, нито край и е всепроникващ. Ти раздаваш милостта си без никакви пристрастия. Раздорите между живите същества възникват единствено на основата на обществените взаимоотношения.
- ВІРШ 28:
- Господи, для мене Твоя Господня Милість — це вічний час, верховний скрізь сущий владика, що не має початку й кінця. Розподіляючи Свою милість, Ти однаково ставишся до всіх. Незгода між живими істотами постає з їхніх стосунків між собою.
- ТЕКСТ 29:
- О, Господи, никой не може да разбере трансценденталните Ти забавления – те приличат на развлеченията на хората и с това могат да подведат всеки. Ти не изпитваш към никого нито пристрастие, нито неприязън. На хората само им се струва, че си пристрастен.
- ВІРШ 29:
- Господи, нікому не збагнути Твоїх трансцендентних розваг, що схожі на дії людини і тому спантеличують. Ти ні до кого не прихильний і ні до кого не ворожий — людям тільки здається, що Ти небезсторонній.
- ТЕКСТ 30:
- О, душа на вселената, Ти действаш, макар че си бездеен, Ти се раждаш, макар че си самата жизнена сила и си нероден. Това може да обърка всеки. Ти самият се появяваш сред животните, хората, мъдреците и водните обитатели. Наистина това е много объркващо.
- ВІРШ 30:
- Звичайно, о душе всесвіту, те, що Ти дієш, хоча бездіяльний, народжуєшся, хоча Ти — життєва сила й нерожденний, спантеличує. Ти власною особою сходиш між тварин, людей, мудреців і водяних істот. Воїстину, це дивовижно.
- ТЕКСТ 31:
- Скъпи Кр̣ш̣н̣а, Яшода̄ искаше да те върже с въже, задето беше направил една пакост. Тогава уплашените Ти очи се напълниха със сълзи, които размиха черния грим от ресниците Ти. Ти беше изплашен, макар че от теб се бои дори олицетвореният страх. Това зрелище ме обърква.
- ВІРШ 31:
- Любий Крішно, коли Яшода, щоб зв’язати Тебе, як Ти наробив шкоди, взяла до рук мотузку, з Твоїх переляканих очей побігли сльози і змили чорну фарбу з Твоїх вій. Ти був переляканий, хоча Тебе боїться сам уособлений страх... Я не здатна збагнути цього.
- ТЕКСТ 32:
- Някои казват, че Ти, нероденият, се раждаш, за да прославиш благочестивите царе; други казват, че се раждаш, за да зарадваш цар Яду, един от най-скъпите Ти предани. Ти се появяваш в рода му така, както сандаловото дърво се появява в планините на Малая.
- ВІРШ 32:
- Дехто каже, що Нерожденний народився, щоб прославити праведних царів, а інші кажуть, Ти народився, щоб вдовольнити царя Яду, одного з найдорожчих Твоїх відданих. Ти з’являєшся в його родині так само, як сандал з’являється в Малайських горах.
- ТЕКСТ 33:
- Други казват, че Ти си се родил като син на Васудева и Девакӣ в отговор на молитвите им. Несъмнено Ти си нероден, но се раждаш за тяхно добро и за да убиеш тези, които са настроени враждебно към полубоговете.
- ВІРШ 33:
- Інші кажуть, що Ти народився сином Васудеви й Девакі, щоб задовольнити їхню молитву. Ти, що безсумнівно є нерожденний, народився задля їхнього добра і для того, щоб вбити тих, хто вороже ставиться до півбогів.
- ТЕКСТ 34:
- Други казват, че светът, претоварен като лодка в морето, се бил преизпълнил със скръб, затова Брахма̄, синът Ти, се молил да се появиш. И Ти си дошъл, за да намалиш бедите.
- ВІРШ 34:
- Ще інші кажуть, що світ, переобтяжений, як човен в морі, виповнився смутком, і Брахма, Твій син, молився до Тебе, прохаючи поменшити світовий тягар. І Ти з’явився.
- ТЕКСТ 35:
- А други казват, че си се появил, за да възстановиш преданото служене, което включва слушане, помнене, обожаване и пр., за да могат обусловените души, страдащи в материалните окови, да се възползват от него и да се освободят.
- ВІРШ 35:
- А ще інші кажуть, що Ти з’явився дати нове життя відданому служінню, яке складається зі слухання, пам’ятування, поклоніння тощо, аби зумовлені душі, які страждають від матеріальних нещасть, могли скористатися з нього й здобути собі звільнення.
- ТЕКСТ 36:
- О, Кр̣ш̣н̣а, тези, които непрекъснато слушат, възпяват и повтарят разказите за трансценденталните Ти деяния или се наслаждават, когато това правят другите, без съмнение, виждат лотосовите Ти нозе, които единствени могат да спрат кръговрата на раждането и смъртта.
- ВІРШ 36:
- О Крішно, ті, хто постійно слухають та оповідають за Твої трансцендентні діяння і весь час оспівують їх або тішаться тим, як це роблять інші, напевно споглядають Твої лотосові стопи, що єдині можуть покласти край повторенню народження й смерти.
- ТЕКСТ 37:
- О, Господи, Ти сам изпълни всички задължения. Нима днес ще ни напуснеш, макар че сме напълно зависими от милостта Ти и освен теб, няма кой друг да ни защити сега, когато всички царе враждуват с нас?
- ВІРШ 37:
- Мій Господи! Ти Сам виконав усі обов’язки. Невже Ти сьогодні покинеш нас незважаючи на те, що ми цілковито залежимо від Твоєї ласки і не маємо нікого, крім Тебе, хто б оборонив нас тепер, коли всі царі ворогують з нами?
- ТЕКСТ 38:
- Ако не обърнеш поглед към нас, с всичките ни дейности и слава, а също и със самите Па̄н̣д̣ави и Я̄дави ще бъде свършено, както името и славата на тялото намират края си, когато го напусне живият дух.
- ВІРШ 38:
- Як із відходом живого духу йде в небуття ім’я та слава будь-якого тіла, так само без Твого погляду на нас враз прийде край усій нашій славі та діянням, а також усім Пандавам та Яду.
- ТЕКСТ 39:
- О, Гада̄дхара (Кр̣ш̣н̣а), сега царството ни е белязано със следите от стъпките Ти и затова е красиво, но когато Ти ни напуснеш, то вече няма да е същото.
- ВІРШ 39:
- О Ґададгаро [Крішна], нині наше царство позначене відбитками Твоїх стіп і тому прекрасне, але коли Ти покинеш нас, вся ця краса зникне.
- ТЕКСТ 40:
- Всички тези градове и села процъфтяват, защото зърното и билките растат в изобилие, дърветата са отрупани с плодове, реките са пълноводни, недрата на планините са богати на минерали, а океаните са пълни с богатства. И всичко това е благодарение на погледа, с който Ти ги докосна.
- ВІРШ 40:
- Наші міста й села в усьому процвітають, бо зілля й збіжжя є доволі, дерева рясніють плодами, річки плинуть, в горах багаті розсипи мінералів, а в океанах — незліченні скарби, і все це завдяки Твоєму поглядові на них.
- ТЕКСТ 41:
- О, Господарю на вселената, Ти си душата на вселената и олицетворението на вселенската форма, моля те, разсечи възела на привързаността ми към роднините ми – Па̄н̣д̣авите и Вр̣ш̣н̣ите.
- ВІРШ 41:
- О Господи всесвіту, душе всесвіту, особо форми всесвіту, прохаю Тебе, розрубай вузол моєї прив’язаности до кревних, Пандав та Врішні.
- ТЕКСТ 42:
- О, Господарю на Мадху, както Ганг вечно тече към морето, без да се спира пред никакви препятствия, така и аз искам постоянно да се стремя към теб, без да се отклонявам към никой друг.
- ВІРШ 42:
- О Господи Мадгу, як Ґанґа вічно плине до моря, і ніщо не в змозі зупинити її, так нехай моя увага завжди лине до Тебе, не відволікаючись ні на кого іншого.
- ТЕКСТ 43:
- О, Кр̣ш̣н̣а, приятелю на Арджуна, о, предводителю на потомците на Вр̣ш̣н̣и, Ти унищожаваш управниците и хората им, които причиняват безпокойства на тази планета. Могъществото Ти никога не намалява. Ти си собственикът на трансценденталната обител и идваш, за да облекчиш страданията на кравите, бра̄хман̣ите и преданите. Ти притежаваш всички мистични сили и си учител на цялата вселена. Ти си всемогъщият Бог и аз Ти отдавам най-смирените си почитания.
- ВІРШ 43:
- О Крішно, о Арджунин друже, о найвищий з-поміж нащадків Врішні, о Ти, що знищуєш політичні угруповання, які порушують спокій Землі! Твоя доблесть ніколи не зменшується! Ти владця трансцендентної обителі, і сходиш, щоб позбавити від нещасть корів, брахман та відданих. Ти володар усіх містичних сил і вчитель усього всесвіту. Ти — всемогутній Бог, і я складаю Тобі шанобливі поклони.
- ТЕКСТ 44:
- Сӯта Госва̄мӣ каза: След като изслуша молитвите на Кунтӣдевӣ, които го възхваляваха с подбрани слова, Богът ласкаво се усмихна. Тази усмивка бе толкова пленителна, колкото и мистичното му могъщество.
- ВІРШ 44:
- Сута Ґосвамі сказав: Господь, вислухавши молитви Кунтідеві, в яких вишуканими словами вона прославляла Його, м’яко усміхнувся. Цей усміх зачаровував, як Його містична сила.
- ТЕКСТ 45:
- След като прие молитвите на Шрӣматӣ Кунтӣдевӣ, Богът влезе в двореца на Хастина̄пура и съобщи на останалите жени за заминаването си. Но когато беше готов за тръгване, цар Юдхиш̣т̣хира го спря и с много любов го помоли да остане.
- ВІРШ 45:
- Господь, прийнявши так молитви Шріматі Кунтідеві, увійшов до Хастінапурського палацу і повідомив про Свій від’їзд інших жінок. Проте коли Він вже налаштувався рушати, Його зупинив цар Юдгіштгіра, з любов’ю до Нього звернувшись.
- ТЕКСТ 46:
- Нищо не можеше да утеши цар Юдхиш̣т̣хира, който бе потънал в скръб – нито наставленията на великите мъдреци начело с Вя̄са, нито дори самият Бог Кр̣ш̣н̣а, вършителят на свръхчовешки дела, нито примерите от историята.
- ВІРШ 46:
- Ніщо не могло розрадити в горі царя Юдгіштгіру: ні повчання великих мудреців на чолі із В’ясою, ні Сам Господь Крішна, вершитель надлюдських діянь, ні приклади з історії.
- ТЕКСТ 47:
- Цар Юдхиш̣т̣хира, синът на Дхарма, бе потресен от смъртта на приятелите си и скърбеше като обикновен човек, подвластен на материалните представи. О, мъдреци, заблуден от привързаността си, той заговори.
- ВІРШ 47:
- Цар Юдгіштгіра, син Дгарми, через смерть друзів не пам’ятав себе від горя, наче звичайна матеріалістична людина. О мудреці, під чаром омани він підніс таку мову.
- ТЕКСТ 48:
- Цар Юдхиш̣т̣хира каза: О, какъв жребий! Аз съм най-големият грешник! Само погледнете сърцето ми, пълно с невежество! Това тяло, което всъщност е предназначено да служи на другите, погуби много вражески фаланги.
- ВІРШ 48:
- Цар Юдгіштгіра мовив: Лиха моя доля! Я найбільший з усіх грішників, а серце моє, погляньте, сповнене невігластва. Це тіло, що мало б діяти для добра інших, вигубило численні військові з’єднання.
- ТЕКСТ 49:
- Аз убих много юноши, бра̄хман̣и, доброжелатели, приятели, родители, учители и братя. И милиони години да живея, няма да мога да избегна ада, който ме очаква заради тези грехове.
- ВІРШ 49:
- Я вбив багато юнаків, брахман, доброзичливців, друзів, батьків, наставників і братів. Навіть якби мені довелося прожити мільйони років, я не зміг би відпокутувати своїх дій, що вгонять мене до пекла.
- ТЕКСТ 52:
- Както е невъзможно да пречистим калната вода, като я прецеждаме през кал, или с вино да измием винената кана, така не можем да унищожим последствията от убиването на хора с жертвоприношения на животни.
- ВІРШ 52:
- Неможливо очистити каламутну воду, фільтруючи її через глину, або вином відмити глек з-під вина. І так само неможливо відпокутувати смерть людей, приносячи в жертву тварин.