ТЕКСТ 24
ВІРШ 24
Текст
Текст
на випадйета кархичит
праджа̄-сарга-ниродхе 'пи
смр̣тиш ча мад-ануграха̄т
на віпадйета кархічіт
праджа̄-сарґа-ніродге ’пі
смр̣тіш́ ча мад-ануґраха̄т
Дума по дума
Послівний переклад
матих̣ – интелигентност; майи – отдадена на мен; нибаддха̄ – използвана; иям – това; на – никога; випадйета – отделена; кархичит – по никое време; праджа̄ – живите същества; сарга – по време на сътворението; ниродхе – също и по време на разрушението; апи – дори; смр̣тих̣ – памет; ча – и; мат – моята; ануграха̄т – по милостта на.
матіх̣ — інтелект; майі — відданий Мені; нібаддга̄ — залучений; ійам — цей; на — ніколи; віпадйета — відокремлюється; кархічіт — хоч коли; праджа̄ — живі істоти; сарґа — під час творення; ніродге — також під час знищення; апі — навіть; смр̣тіх̣ — пам’ять; ча — і; мат — з Моєї; ануґраха̄т — милости.
Превод
Переклад
Интелигентността, която се използва в предано служене на мен, никога не може да бъде унищожена. По милостта ми паметта ти ще се запази дори по времето на сътворението и на унищожението.
Інтелект , відданий Мені , вовіки незнищенний . Моєю ласкою навіть творення і знищення не перервуть твоєї пам’яті.
Пояснение
Коментар
Преданото служене, отдадено на Божествената Личност, никога не отива напразно. Божествената Личност е вечна, затова интелигентността, която се използва в служене на Бога, и всяко действие, свързано с него, също са вечни. В Бхагавад-гӣта̄ се казва, че трансценденталното служене се трупа живот след живот и когато преданият достигне пълна зрелост, цялото това служене го прави достоен да влезе в обкръжението на Божествената Личност. Служенето на Бога никога не е напразно – то се натрупва, докато не достигне пълна зрелост.
ПОЯСНЕННЯ: Не буває такого , щоб віддане служіння Богові-Особі пішло намарне. Бог-Особа є вічний, і тому інтелект, що застосований на службу Йому, і так само будь-яка пов’язана з Ним дія, також є вічні. В «Бгаґавад-ґіті» сказано, що таке трансцендентне служіння Богові-Особі зростає з життя в життя, і коли відданий досягає цілковитої зрілости, все те служіння робить його гідним приєднатись до товариства Бога-Особи. Служіння Богові ніколи не буває надаремне — воно накопичується й зростає, аж нарешті стає повністю зрілим.