ТЕКСТ 6
TEXT 6
Текст
Текст
на шаша̄н̇ко на па̄ваках̣
яд гатва̄ на нивартанте
тад дха̄ма парамам̇ мама
на ш́аш́а̄н̇ко на па̄ваках̣
йад ґатва̄ на нівартанте
тад дга̄ма парамам̇ мама
Дума по дума
Послівний переклад
на – не; тат – това; бха̄саяте – се осветява; сӯрях̣ – слънцето; на – нито; шаша̄н̇ках̣ – луната; на – нито; па̄ваках̣ – огън, електричество; ят – където; гатва̄ – като отидат; на – никога; нивартанте – те се връщат; тат дха̄ма – тази обител; парамам – върховно; мама – мое.
на—не; тат—те; бга̄сайате—освітлює; сӯрйах̣—сонце; на—не; ш́аш́а̄н̇ках̣—місяць; на—не; па̄ваках̣—вогонь, електрика; йат— куди; ґатва̄ — йдучи; на — ніколи; нівартанте — повертаються; тат дга̄ма—та обитель; парамам—вище; мама—Моє.
Превод
Переклад
Тази моя върховна обител не се осветява от слънце или луна, нито от огън или електричество. Тези, които я достигнат, никога не се връщат в материалния свят.
Моя вища обитель осяяна не сонцем, чи місяцем, не вогнем, чи іншим джерелом світла. Той, хто досяг її, ніколи не повертається в матеріальний світ.
Пояснение
Коментар
Тук се описва духовният свят, обителта на Бог Кр̣ш̣н̣а, известна като Кр̣ш̣н̣алока, Голока Вр̣нда̄вана. В духовното небе няма нужда от слънчева и лунна светлина, от огън и електричество, защото всички планети са самоосветени. В нашата Вселена има само една самоосветяваща се планета – Слънцето, – докато в духовното небе всички планети са самоосветяващи се. Сиянието на тези планети (наричани Ваикун̣т̣ха) образува блестящото небе, известно с името брахмаджьоти. В действителност сиянието се излъчва от планетата на Кр̣ш̣н̣а, Голока Вр̣нда̄вана. Част от това блестящо сияние е покрита от махат-таттва, материалния свят. Другата, по-голямата част от това блестящо небе, е пълна с духовни планети, наричани Ваикун̣т̣ха, главната от които е Голока Вр̣нда̄вана.
Тут змальовано духовний світ, обитель Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, що відома як Кр̣шн̣алока, або Ґолока Вр̣нда̄вана. В духовному небі нема потреби в світлі сонця чи місяця, вогню чи електрики, тому що всі планети — самосвітні. В цьому всесвіті лише одна планета, Сонце, — самосвітна, але в духовному небі всі планети освітлюють себе самі. Променисте сяйво всіх цих планет (званих Ваікун̣т̣гами) утворює небо, що яскраво сяє і котре називають брахмаджйоті. Насправді ж джерелом усього сяяння є планета Кр̣шн̣и, Ґолока Вр̣нда̄вана. Невелика частина того променистого сяєва покрита махат-таттвою і містить у собі матеріальний світ. Іншу, більшу частину того осяйного неба наповнюють духовні планети, що відомі як Ваікун̣т̣ги. Вища серед тих планет — Ґолока Вр̣нда̄вана.
Докато живото същество се намира в този мрачен материален свят, то води обусловен живот, но щом достигне духовното небе, отсичайки фалшивото, отразено дърво на материалния свят, то постига освобождение. И вече не съществува опасност да се върне обратно. В обусловеното си състояние живото същество се смята за господар на този материален свят, а в освободено състояние влиза в духовното царство и става приближен на Върховния Бог. Там се наслаждава на вечно блаженство, вечен живот и пълно знание.
Доки жива істота перебуває в цім темнім матеріальнім світі, вона живе обумовленим життям, але, як тільки вона досягає духовного неба, прорубуючись крізь оманне, спотворене дерево матеріального світу, вона звільнюється. Тоді їй більше не загрожує повернення назад. За свого обумовленого життя жива істота вважає себе господарем матеріального світу, але в звільненому стані вона входить в духовне царство і возз’єднується з Верховним Володарем, із Всевишнім Господом. Там вона насолоджується вічним блаженством, вічним життям і цілковитим знанням.
Човек би трябвало да бъде възхитен от тези сведения. Би трябвало да се стреми към този вечен свят и да се освободи от лъжливото отражение на реалността. На твърде силно привързания към материалния свят му е много трудно да преодолее привързаността си, но ако се заеме с Кр̣ш̣н̣а съзнание, той получава възможност постепенно да се откъсне от нея. Трябва да се общува с предани в Кр̣ш̣н̣а съзнание. Трябва да се търси обществото на хора, посветили се на Кр̣ш̣н̣а съзнание и да се изучава преданото служене. Това е начинът да се преодолее привързаността към материалния свят. Човек не може да стане безразличен към привлекателността на света просто като се облече в шафранена дреха. Трябва да се привърже към преданото служене на Бога. Затова е нужно да се отнесем много сериозно към преданото служене, както се описва в дванайсета глава. И това е единственият път за измъкване от фалшивото проявление на истинското дърво. В четиринайсета глава се обяснява, че материалната природа замърсява всички методи. Само преданото служене е описано като чисто трансцендентално.
Такі відомості повинні надихати людину. Вона повинна прагнути вибратись із оманного відображення реальності, перейти у вічний світ, і тому, хто надто прив’язаний до матеріального світу, дуже важко подолати таку прив’язаність, але якщо він звернеться до свідомості Кр̣шн̣и, то отримає можливість поступово стати незалежним від цього світу. Треба спілкуватись з відданими Кр̣шн̣и, з тими, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и. Потрібно знайти товариство людей, що присвятили себе свідомості Кр̣шн̣и, і навчитись віддано служити Господеві. Лише таким чином людина зможе порвати свої зв’язки з матеріальним світом. Неможливо стати незалежним від зваб матеріального світу, просто убравшись в одяг шафранового кольору. Треба розвинути в собі схильність до відданого служіння Господеві. Тому слід серйозно усвідомити, що віддане служіння, яким його описано в дванадцятій главі, є єдиний шлях, яким можна вибратись з лабіринту оманного відображення справжнього дерева. В чотирнадцятій главі змальовано різні шляхи, якими матеріальна природа опоганює живу істоту. Лише віддане служіння названо там чистим і трансцендентним.
Думите парамам̇ мама са много важни тук. Всъщност всяко място е собственост на Върховния Бог, но духовният свят е парамам̇, изпълнен с шест съвършенства. Кат̣ха Упаниш̣ад (2.2.15) също потвърждава, че в духовния свят няма нужда от слънчева и лунна светлина или от звезди (на татра сӯрьо бха̄ти на чандра-та̄ракам), защото цялото духовно небе се осветява от вътрешната енергия на Бога. Тази върховна обител може да бъде достигната единствено чрез отдаване и по никакъв друг начин.
Тут дуже велике значення мають слова парамам̇ мама. Справді, кожний куток і засторонок усесвіту є власність Верховного Господа, але духовний світ — парамам̇, тобто сповнений шести надзвичайних достоїнств. Кат̣га Упанішада (2.2.15) також підтверджує, що духовний світ не потребує світла сонця, місяця чи зірок (на татра сӯрйо бга̄ті на чандра-та̄ракам), тому що все духовне небо освітлює внутрішня потенція Верховного Господа. Лише вручивши себе Господу можна досягти цієї вищої обителі, й ніяк інакше.