17
ТЕКСТ 17
Текст
Текст
йаш́ ча буддгех̣ парам̇ ґатах̣
та̄в убгау сукгам едгете
кліш́йатй антаріто джанах̣
яш ча буддхех̣ парам̇ гатах̣
та̄в убхау сукхам едхете
клишятй антарито джанах̣
Послівний переклад
Дума по дума
йах̣ — той, хто; ча — також; мӯд̣га-тамах̣ — останній з дурній; локе — в світіт; йах̣ ча — і той, хто; буддгех̣ — інтелекту; парам — трансцендентний; ґатах̣ — пішов; тау — їх; убгау — обох; сукгам — щастя; едгете — насолоджуються; кліш́йаті — страждають; антарітах̣ — ті, хто посередині; джанах̣ — особи.
ях̣ – този, който е; ча – също; мӯд̣ха-тамах̣ – последен глупак; локе – в света; ях̣ ча – и този, който е; буддхех̣ – към интелигентността; парам – трансцендентален; гатах̣ – издигнал се; тау – на тях; убхау – и двамата; сукхам – щастие; едхете – се наслаждават; клишяти – страдат; антаритах̣ – заемащите междинно положение; джанах̣ – хора.
Переклад
Превод
У цьому світі щастя відчувають тільки останні дурні і трансцендентні особи, які піднялися над інтелектом. Всі інші, які стоять посередині між ними, страждають в лещатах матерії.
Щастливи са само пълните глупаци и онези, които са се издигнали над равнището на интелигентността. Хората, които заемат междинна позиция, са обречени на страдания.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Безтямні дурні не усвідомлюють матеріальних страждань, вони весело проводять життя й не шукають причини злигоднів матеріального життя. Такі люди перебувають майже на рівні тварин. З погляду істот, що перебувають на вищому щаблі розвитку, життя тварин сповнене страджань, але самі тварини своїх страждань не усвідомлюють. Життя свині являє собою приклад дуже низьких критеріїв щастя: життя серед бруду, статеві зносини аби з ким і тяжка боротьба за існування. Але сама свиня цього не усвідомлює. Люди, які так само не усвідомлюють страждань матеріального життя і задоволені тим, що можуть паруватися і гарувати, належать до останніх дурнів. Однак, не відчуваючи страждань, вони вважають себе щасливими. Є також категорія людей, котрі досягнули звільнення і піднялись на трансцендентний рівень, відірвавшись від рівня інтелекту. Такі люди, що їх називають парамахамсами, справді щасливі. Але всі, хто не належить ні до категорії свиней та собак, ні до категорії парамахамс, відчувають матеріальні страждання і повинні задавати запитання про Верховну Істину. «Веданта-сутра» закликає: атга̄то брахма-джіджн̃а̄са̄ — «Прийшов час запитувати про Брахман». Шукати знання про Брахман повинні всі, хто перебуває у проміжному становищі між парамахамсами і дурнями, які, живучи лише задля задоволення чуттів, забули про пошуки самопізнання.
Безнадеждните глупаци не познават материалните страдания; те безгрижно си изживяват дните и не си задават въпроси за страданията в живота. Този вид хора всъщност са почти на равнището на животните, чието съществуване, според хората, е изпълнено със страдания, но самите животни не осъзнават този факт. Свинята, която живее в мръсотия, съвкуплява се при всеки удобен случай и води тежка борба за съществуване, има много примитивни критерии за щастие, но не съзнава това. Така и хората, които не осъзнават страданията на материалното съществуване и за които е достатъчно да имат секс и работа до несвяст, за да са щастливи, са най-големите глупаци от всички. И все пак, понеже не усещат страданията, те си въобразяват, че се наслаждават на някакво щастие. Истински щастливи обаче са само парамахам̇сите – хората, които са постигнали освобождение и издигайки се над интелигентността, са се установили на трансцендентално равнище. А онези, които не са нито като свинете и кучетата, нито са постигнали равнището на парамахам̇сите, осезателно чувстват страданията на материалния свят. Те трябва да питат за Върховната Истина. Във Веда̄нта сӯтра се казва: атха̄то брахма-джигя̄са̄ – „Сега е време да питаме за Брахман“. За Брахман трябва да питат всички, които се намират в междинното положение между парамахам̇сите и погълнатите от сетивното наслаждение глупаци, които са забравили какво е себепознание.