17
Sloka 17
Текст
Verš
йаш́ ча буддгех̣ парам̇ ґатах̣
та̄в убгау сукгам едгете
кліш́йатй антаріто джанах̣
yaś ca buddheḥ paraṁ gataḥ
tāv ubhau sukham edhete
kliśyaty antarito janaḥ
Послівний переклад
Synonyma
йах̣ — той, хто; ча — також; мӯд̣га-тамах̣ — останній з дурній; локе — в світіт; йах̣ ча — і той, хто; буддгех̣ — інтелекту; парам — трансцендентний; ґатах̣ — пішов; тау — їх; убгау — обох; сукгам — щастя; едгете — насолоджуються; кліш́йаті — страждають; антарітах̣ — ті, хто посередині; джанах̣ — особи.
Переклад
Překlad
У цьому світі щастя відчувають тільки останні дурні і трансцендентні особи, які піднялися над інтелектом. Всі інші, які стоять посередині між ними, страждають в лещатах матерії.
Nejnižší z bláznů a ten, kdo je transcendentální veškeré inteligenci, jsou šťastní, ale všichni ostatní lidé trpí hmotnými bolestmi.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: Безтямні дурні не усвідомлюють матеріальних страждань, вони весело проводять життя й не шукають причини злигоднів матеріального життя. Такі люди перебувають майже на рівні тварин. З погляду істот, що перебувають на вищому щаблі розвитку, життя тварин сповнене страджань, але самі тварини своїх страждань не усвідомлюють. Життя свині являє собою приклад дуже низьких критеріїв щастя: життя серед бруду, статеві зносини аби з ким і тяжка боротьба за існування. Але сама свиня цього не усвідомлює. Люди, які так само не усвідомлюють страждань матеріального життя і задоволені тим, що можуть паруватися і гарувати, належать до останніх дурнів. Однак, не відчуваючи страждань, вони вважають себе щасливими. Є також категорія людей, котрі досягнули звільнення і піднялись на трансцендентний рівень, відірвавшись від рівня інтелекту. Такі люди, що їх називають парамахамсами, справді щасливі. Але всі, хто не належить ні до категорії свиней та собак, ні до категорії парамахамс, відчувають матеріальні страждання і повинні задавати запитання про Верховну Істину. «Веданта-сутра» закликає: атга̄то брахма-джіджн̃а̄са̄ — «Прийшов час запитувати про Брахман». Шукати знання про Брахман повинні всі, хто перебуває у проміжному становищі між парамахамсами і дурнями, які, живучи лише задля задоволення чуттів, забули про пошуки самопізнання.
Nejnižší z bláznů nechápou hmotné utrpení a vesele tráví své životy, aniž by se starali o životní problémy. Tito lidé jsou téměř na úrovni zvířat, která celý svůj život trpí (jak mohou vyšší tvorové vidět), ale přesto si nejsou vědoma hmotného neštěstí. Štěstí v životě prasete je degradované, neboť spočívá v žití ve špíně, v sexu při každé příležitosti a v těžkém boji o přežití, ale prase o tom neví. Lidé, kteří si nejsou vědomi utrpení hmotné existence a pro něž je štěstím sex a tvrdá práce, jsou nejnižší z bláznů. Jelikož však nemají ponětí o svém utrpení, myslí si, že zažívají takzvané štěstí. Druhá skupina lidí neboli ti, kteří jsou osvobozeni a nacházejí se v transcendentálním postavení, nad úrovní inteligence, jsou skutečně šťastní a nazývají se paramahaṁsové. Ale lidé, kteří nejsou ani jako prasata a psi, ani na úrovni paramahaṁsů, cítí hmotné bolesti a musí se tázat na Nejvyšší Pravdu. Ve Vedānta-sūtře je řečeno: athāto brahma-jijñāsā — “Nyní se ptej na Brahman.” Pro lidi, kteří nejsou ani paramahaṁsové, ani blázni, kteří uprostřed života plného uspokojování smyslů zapomněli na otázku seberealizace, jsou tyto otázky nezbytné.