Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.5.29
Текст
ахам̇-таттвам̇ вйаджа̄йата
ка̄рйа-ка̄ран̣а-картра̄тма̄
бгӯтендрійа-мано-майах̣
ваіка̄рікас таіджасаш́ ча
та̄масаш́ четй ахам̇ трідга̄
Послівний переклад
махат — великого; таттва̄т — з причинного начала; вікурва̄н̣а̄т — з перетворення; ахам — оманне его; таттвам — матеріальний принцип; вйаджа̄йата — з’явився; ка̄рйа — наслідки; ка̄ран̣а — причина; картр̣ — діяч; а̄тма̄ — душа, чи джерело; бгӯта — матеріальні складники; індрійа — чуття; манах̣-майах̣ — ширяння на розумовому рівні; ваіка̄ріках̣ — ґуна добра; таіджасах̣ — ґуна страсті; ча — і; та̄масах̣ — ґуна невігластва; ча — і; іті — так; ахам — оманне его; трідга̄ — три різновиди.
Переклад
Махат-таттва, велике причинове начало, трансформується в оманне его, що проявляється на трьох рівнях: як причина, наслідок і діяч. Вся діяльність цих матеріальних начал протікає на розумовому рівні і заснована на матеріальних елементах, грубих чуттях і умоглядному міркуванні. Оманне его проявляється в трьох різних ґунах: добрі, страсті і невігластві.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Чиста жива істота у своєму первинному, духовному стані буття повністю усвідомлює своє природне становище вічного слуги Господа. Всі душі, наділені такою чистою свідомістю, звільнені і тому вічно живуть у знанні й блаженстві на різних планетах духовного неба, Вайкунтгах. Коли проявляється матеріальне творіння, воно призначене не для них. Вічно звільнені душі називають ніт’я-мукта, і вони не мають ніякого діла до матеріального світу. Матеріальне творіння призначене для непокірливих душ, які повстають проти Верховного Господа і не бажають визнати свою підпорядкованість Йому. Таке зазіхання на становище повелителя називають оманним его. Воно проявляється у трьох якостях матеріальної природи і існує тільки в розумі. Люди, які перебувають під впливом якості добра, вважають, що кожна істота — Бог, і тому висміюють чистих відданих, що стараються виконувати трансцендентне любовне служіння Господу. Люди, які надимаються ґуною страсті, всіляко намагаються панувати над матеріальною природою. Деякі з них вдаються до добродійності, вважаючи себе посланими від Бога для того, щоб своїми вимудрованими задумами зробити всіх щасливими. Вони роблять те саме, що й усі світські доброчинці, але їхні плани засновані на оманному его. Іноді оманне его цих людей виростає до таких розмірів, що вони бажають стати єдиними з Богом. Остання категорія егоїстичних зумовлених душ — ті, що живуть під впливом якості невігластва, — в ілюзії вважають грубе тіло своїм «я». Тому вся їхня діяльність зосереджується тільки навколо тіла. Господь усім дає змогу тішитися своїми ідеями, які породжує оманне его, але водночас зі співчуття до них дарує їм можливість скористатися допомогою писань, як оце «Бгаґавад-ґіта» і «Шрімад-Бгаґаватам». З цих писань вони можуть пізнати науку про Крішну і увінчати своє життя успіхом. Отже, все матеріальне творіння призначене для живих істот, які через своє оманне его живуть вигадками розуму і перебувають в полоні ілюзій, породжених із різних ґун матеріальної природи.