32
ТЕКСТ 32
Текст
Текст
ш́іш́нодара-кр̣тодйамаіх̣
а̄стгіто рамате джантус
тамо віш́аті пӯрвават
шишнодара-кр̣тодямаих̣
а̄стхито рамате джантус
тамо вишати пӯрвават
Послівний переклад
Дума по дума
йаді — якщо; асадбгіх̣ — з неправедними; патгі — на шлях; пунах̣ — знову; ш́іш́на — задля ґеніталій; удара — задля шлунку; кр̣та — виконувані; удйамаіх̣ — чиї зусилля; а̄стгітах̣ — спілкуючись; рамате — насолоджується; джантух̣ — жива істота; тамах̣ — темряву; віш́аті — входить; пӯрва-ват — як раніше.
яди – ако; асадбхих̣ – с неблагочестивите; патхи – на пътя; пунах̣ – отново; шишна – за гениталиите; удара – за стомаха; кр̣та – направено; удямаих̣ – чиито усилия; а̄стхитах̣ – общувайки; рамате – се наслаждава; джантух̣ – живото същество; тамах̣ – мрак; вишати – влиза; пӯрва-ват – както по-рано.
Переклад
Превод
Отож, якщо жива істота знову стає на неправедний шлях, прислухаючись до людей, які, охоплені жагою чуттєвої втіхи, шукають статевих насолод і намагаються задовольнити язик, то вона знову йде в пекло, як і раніше.
Ако живото същество отново поеме по пътя на неблагочестието, вземайки пример от обладаните от сетивни желания хора, които се стремят към любовни наслади или угаждат на езика си, то отново, както и по-рано, ще пропадне до ада.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Господь Капіла вже розповідав, як зумовлена душа потрапляє в пекло Андга-тамісра чи Тамісра і, відстраждавши там, народжується в пекельній формі життя, тобто отримує тіло собаки або свині. Після низки таких народжень, вона знову народжується в людській формі життя. Як народжується людина, Господь Капіла також змалював. В материнській утробі формується зародок людини, вона якийсь час страждає в утробі і тоді виходить назовні. Якщо, отримавши після цих усіх страждань ще одну нагоду народитися в людському тілі, жива істота марнує свій цінний час у товаристві людей, яких цікавить головно статеве життя і смачні страви, вона, природно, знову скочується в те саме пекло Андга-тамісра чи Тамісра.
Вече говорихме за това, как обусловената душа попада в ада Андха-та̄мисра или Та̄мисра и след страданията си там получава низше тяло, например тяло на куче или прасе. След определен брой такива раждания то отново получава човешко тяло. Капиладева описа и раждането на човешкото същество. В майчината утроба, докато се оформя тялото му, то изпитва не едно и не две страдания и накрая отново се появява на бял свят. И след всички тези страдания, когато за пореден път е получило възможност да се роди в човешко тяло, ако пропилява своето ценно време в общуване с хора, които се интересуват само от секс и ядене, живото същество пак ще деградира и ще попадне в същия ад Андха-та̄мисра или Та̄мисра.
Більшість людей дбає головно про те, щоб задовольнити язик і статеві органи. Це матеріальне життя. Матеріальне життя означає «їж, пий та веселися; і забудь про пізнання своєї духовної суті чи про шлях духовного розвитку». Інтереси матеріалістів зводяться до задоволення язика, шлунку та статевих органів, тому кожен, хто хоче розвиватися духовно, повинен остерігатися їхнього товариства. Водитися з такими матеріалістами означає свідомо чинити самогубство. Тому сказано, що мудра людина уникатиме небажаного спілкування і натомість завжди спілкуватиметься зі святими особами. У товаристві святих людей усі сумніви щодо духовного напрямку життя розсіюються, і людина робить відчутний поступ на шляху духовного пізнання. Буває, що людина ревно сповідує ту чи іншу релігію. Вірно дотримуючись приписів своєї релігії, індуїсти, мусульмани та християни ходять до храму, церкви чи мечеті, але, на жаль, не можуть відмовитися від товариства людей, надмірно прив’язаних до статевого життя і задоволення язика. Але тут ясно сказано, що навіть той, хто формально зараховує себе до ревних членів тої чи іншої релігійної громади, але спілкується з такими людьми, неминуче потрапить до найтемнішої місцини пекла.
Повечето хора мислят единствено за удовлетворяването на езика и гениталиите си. Това се нарича материален живот. Материално съществуване означава да ядеш, да пиеш и да се веселиш, без да се стремиш да разбереш духовната си същност и процеса на духовното развитие. Материалистите са заети изключително с удовлетворяване на езика, корема и гениталиите си, затова този, който иска да постигне духовен напредък, трябва да отбягва общуването с подобни хора. За живото същество, получило човешка форма на живот, общуването с такива материалисти е равносилно на самоубийство. Затова се казва, че разумният човек трябва да избягва подобно обкръжение и да общува единствено със святи личности. Тогава всичките му съмнения за духовните измерения на живота се разсейват и той уверено напредва по пътя към духовното себепознание. Често ще срещнем хора, които са силно привързани към определено изповедание. Верни на заповедите на своята религия, индусите, мюсюлманите и християните ходят на църква, в храма или в джамията, но в същото време не могат да се откажат от общуването с хора, чиито интереси се ограничават до половия живот и потребностите на езика. В тази строфа ясно се казва, че този, който формално следва заповедите на своята религия, но едновременно с това общува с хора от подобен тип, неизбежно ще пропадне до най-тъмните владения на ада.