Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.31.32

Текст

йадй асадбгіх̣ патгі пунах̣
ш́іш́нодара-кр̣тодйамаіх̣
а̄стгіто рамате джантус
тамо віш́аті пӯрвават

Послівний переклад

йаді  —  якщо; асадбгіх̣  —  з неправедними; патгі  —  на шлях; пунах̣  —  знову; ш́іш́на  —  задля ґеніталій; удара  —  задля шлунку; кр̣та  —  виконувані; удйамаіх̣  —  чиї зусилля; а̄стгітах̣  —  спілкуючись; рамате  —  насолоджується; джантух̣  —  жива істота; тамах̣  —  темряву; віш́аті  —  входить; пӯрва-ват  —  як раніше.

Переклад

Отож, якщо жива істота знову стає на неправедний шлях, прислухаючись до людей, які, охоплені жагою чуттєвої втіхи, шукають статевих насолод і намагаються задовольнити язик, то вона знову йде в пекло, як і раніше.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Капіла вже розповідав, як зумовлена душа потрапляє в пекло Андга-тамісра чи Тамісра і, відстраждавши там, народжується в пекельній формі життя, тобто отримує тіло собаки або свині. Після низки таких народжень, вона знову народжується в людській формі життя. Як народжується людина, Господь Капіла також змалював. В материнській утробі формується зародок людини, вона якийсь час страждає в утробі і тоді виходить назовні. Якщо, отримавши після цих усіх страждань ще одну нагоду народитися в людському тілі, жива істота марнує свій цінний час у товаристві людей, яких цікавить головно статеве життя і смачні страви, вона, природно, знову скочується в те саме пекло Андга-тамісра чи Тамісра.

Більшість людей дбає головно про те, щоб задовольнити язик і статеві органи. Це матеріальне життя. Матеріальне життя означає «їж, пий та веселися; і забудь про пізнання своєї духовної суті чи про шлях духовного розвитку». Інтереси матеріалістів зводяться до задоволення язика, шлунку та статевих органів, тому кожен, хто хоче розвиватися духовно, повинен остерігатися їхнього товариства. Водитися з такими матеріалістами означає свідомо чинити самогубство. Тому сказано, що мудра людина уникатиме небажаного спілкування і натомість завжди спілкуватиметься зі святими особами. У товаристві святих людей усі сумніви щодо духовного напрямку життя розсіюються, і людина робить відчутний поступ на шляху духовного пізнання. Буває, що людина ревно сповідує ту чи іншу релігію. Вірно дотримуючись приписів своєї релігії, індуїсти, мусульмани та християни ходять до храму, церкви чи мечеті, але, на жаль, не можуть відмовитися від товариства людей, надмірно прив’язаних до статевого життя і задоволення язика. Але тут ясно сказано, що навіть той, хто формально зараховує себе до ревних членів тої чи іншої релігійної громади, але спілкується з такими людьми, неминуче потрапить до найтемнішої місцини пекла.