28
ТЕКСТ 28
Текст
Текст
дух̣кгам̇ пауґан̣д̣ам ева ча
алабдга̄бгіпсіто ’джн̃а̄на̄д
іддга-манйух̣ ш́уча̄рпітах̣
дух̣кхам̇ пауган̣д̣ам ева ча
алабдха̄бхӣпсито 'гя̄на̄д
иддха-манюх̣ шуча̄рпитах̣
Послівний переклад
Дума по дума
іті евам — ось так; ш́аіш́авам — дитинство; бгуктва̄ — провівши; дух̣кгам — нещастя; пауґан̣д̣ам — отроцтво; ева — навіть; ча — і; алабдга — не досягши; абгіпсітах̣ — чиї бажання; аджн̃а̄на̄т — від невігластва; іддга — загорівшись; манйух̣ — її гнів; ш́уча̄ — досадою; арпітах̣ — охоплена.
ити евам – по този начин; шаишавам – детство; бхуктва̄ – преминавайки; дух̣кхам – нещастие; пауган̣д̣ам – юношество; ева – дори; ча – и; алабдха – непостигнати; абхӣпситах̣ – чиито желания; агя̄на̄т – поради невежество; иддха – възпламенен; манюх̣ – гневът му; шуча̄ – от скръб; арпитах̣ – обзет.
Переклад
Превод
Так дитя проводить дитинство, потерпаючи від незліченних страждань, і вступає в отроцтво. Але й тут її страждання не припиняються, тому що її роздирають бажання, які їй ніколи не вдається виконати. Так, занурена в невігластво, жива істота впадає в гнів і розпуку.
По този начин, изпитвайки различни страдания, то изживява детските си години и навлиза в юношеството, но и тогава отново страда, защото желае неща, които никога няма да постигне. Така заради невежеството си юношата става зъл и мрачен.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Вік від народження до п’яти років називають дитинством. Від від п’яти років до кінця п’ятнадцятого року називають пауґанда. В шістнадцять років починається юність. Нещастя, яких істота зазнає в дитинстві, уже описано. Коли дитина досягає отроцтва, її посилають до школи, і це їй дуже не до вподоби. Їй хочеться бавитися, але її примушують ходити до школи, вчитися й готуватися до іспитів. Її страждання поглиблює те, що їй хочеться тих чи інших іграшок, але обставини нерідко не дозволяють їй отримати їх, і це її дуже вражає і засмучує. Іншими словами, в отроцтві вона також страждає, як вона страждала в дитинстві, і як вона далі страждатиме в юності. В отроцтві діти не знають стриму в своїх вимогах нових забавок, а коли їм не дають того, чого вони бажають, вони впадають у гнів і від того страждають.
Периодът от раждането до края на петата година се нарича детство. Възрастта от петата до петнайсетата година се нарича пауган̣д̣а. От шестнайсетата година започва младостта. За страданията на детството вече говорихме. А когато детето стане юноша, го пращат на училище, въпреки че на него това изобщо не му харесва. То иска да играе, но вместо това трябва да ходи на училище, да учи уроци и да се готви за изпити. То страда и за това, че иска да има едни или други играчки, но обстоятелствата не му позволяват да ги получи. Всичко това му причинява яд и болка. Накратко казано, и в юношеството си човек продължава да бъде нещастен, както е бил нещастен и в детството си, какво да говорим за младостта. Момчетата обикновено желаят безброй ненужни неща, с които да си играят, и когато не могат да получат желаното, побесняват от яд и отново страдат.