12
ТЕКСТ 12
Текст
Текст
даівена дурвітаркйен̣а
парен̣а̄німішен̣а ча
джа̄та-кшобга̄д бгаґавато
маха̄н а̄сід ґун̣а-трайа̄т
даивена дурвитаркйен̣а
парен̣а̄нимишен̣а ча
джа̄та-кшобха̄д бхагавато
маха̄н а̄сӣд гун̣а-трайа̄т
Послівний переклад
Пословный перевод
маітрейах̣ ува̄ча — Майтрея сказав; даівена — під впливом вищої сили, яку називають долею; дурвітаркйен̣а — поза емпіричними міркуваннями; парен̣а — Маха-Вішну; анімішен̣а — силою вічного часу; ча — і; джа̄та-кшобга̄т — рівновага була порушена; бгаґаватах̣ — Бога-Особи; маха̄н — сукупність матеріальних елементів (махат-таттва); а̄сіт — постала; ґун̣а-трайа̄т — з трьох ґун природи.
маитрейах̣ ува̄ча — Майтрея сказал; даивена — высшей силой, которую называют судьбой; дурвитаркйен̣а — за пределами эмпирического знания; парен̣а — Маха-Вишну; анимишен̣а — силой вечного времени; ча — и; джа̄та-кшобха̄т — было нарушено равновесие; бхагаватах̣ — Личности Бога; маха̄н — совокупность материальных элементов (махат-таттва); а̄сӣт — была произведена; гун̣а-трайа̄т — из трех гун природы.
Переклад
Перевод
Майтрея сказав: Коли непроявлена діяльність живих істот, Маха-Вішну і сила часу вивели з рівноваги три ґуни природи, на світ постала сукупність матеріальних елементів.
Майтрея сказал: Когда непроявленная деятельность живых существ, Маха-Вишну и сила времени вывели из равновесия конгломерат трех гун материальной природы, на свет появилась совокупность материальных элементов.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Тут дуже ясно описано причину матеріального творіння. Перша причина — це дайва, або доля зумовленої душі. Матеріальний світ створено тільки задля зумовленої душі, яка в своїй ілюзії хоче стати владарювати над природою і насолоджувати свої чуття. Коли саме зумовлена душа вперше забажала панувати над матеріальною природою, визначати неможливо, але ведичні писання завжди стверджують, що матеріальне творіння існує задля чуттєвої насолоди зумовленої душі. Є один вірш, який схоплює суть зусиль, які докладає зумовлена душа для задоволення чуттів. Там сказано, що душа забуває свій головний обов’язок — служити Господу, і після того вона створює атмосферу чуттєвої насолоди, яку називають майею; саме це і є причиною матеріального творіння.
Этот стих очень ясно описывает причину материального творения. Первопричиной материального творения является дайва, или судьба обусловленной души. Материальный мир создается для тех обусловленных душ, которые хотят добиться иллюзорного господства над природой и жаждут чувственных удовольствий. Невозможно определить, когда живое существо впервые захотело господствовать над материальной природой, однако все ведические писания утверждают, что цель материального творения — дать обусловленным душам возможность удовлетворять свои чувства. Суть чувственных наслаждений обусловленной души описана в одном замечательном стихе. Там говорится, что, как только живое существо забывает о том, что его главным долгом является служение Господу, оно создает атмосферу чувственных наслаждений, которую называют майей; это и является первопричиной сотворения материального мира.
Також у цьому вірші вжите слово дурвітаркйен̣а. Немає сенсу сперечатися про те, як і коли зумовлена душа забажала задовольняти чуття, але так чи інакше це бажання стало причиною матеріального існування. Матеріальна природа являє собою царство, яке Бог-Особа створив тільки для того, щоб зумовлена душа могла задовольняти свої чуття. Тут сказано, що на початку творення матеріальну природу, чи пракріті приводить в рух Бог-Особа, Вішну. Існує три Вішну. Один з Них — це Маха-Вішну, другий — Ґарбгодакашаї Вішну, а третій — Кшіродакашаї Вішну. Всіх цих трьох Вішну описано в Першій пісні «Шрімад-Бгаґаватам», і цей вірш також підтверджує, що причина творення матеріального світу — це Вішну. З «Бгаґавад-ґіти» ми також дізнаємося, що пракріті приходить в рух і діє під наглядом Крішни, чи Вішну, але Сам Верховний Бог-Особа залишається незмінним. Було б великою помилкою думати, що, раз творіння походить з Верховного Бога-Особи, Він Сам трансформується в проявлений матеріальний космос. Він завжди існує в Своїй особистісній формі, а матеріальний космос проявляють Його незбагненні енерґії. Діяльність цих енерґій важко осягнути, але з ведичних писань можна зрозуміти, що зумовлена душа сама творить свою долю і відповідно до неї отримує те чи інше тіло. Своє тіло кожна істота отримує згідно з законами природи, які діють під наглядом Верховного Бога-Особи, що завжди супроводжує живу істоту як Параматма.
В этом стихе употреблено также слово дурвитаркйен̣а. Никто не способен определить, когда и как у живого существа возникло желание удовлетворять собственные чувства, но так или иначе оно послужило причиной возникновения материального творения. Единственное предназначение материальной природы — дать обусловленной душе возможность удовлетворять свои чувства, и ради этого Верховный Господь создает материальный мир. Здесь сказано, что в начале творения Личность Бога, Вишну, приводит материальную природу, или пракрити, в движение. Священные писания говорят о трех Вишну: Маха-Вишну, Гарбходакашайи Вишну и Кширодакашайи Вишну. Эти три Вишну описаны в Первой песни «Шримад-Бхагаватам», и данный стих подтверждает, что Вишну является причиной материального творения. Из «Бхагавад-гиты» мы также узнаем о том, что пракрити начинает действовать и продолжает свою деятельность под надзором Кришны, или Вишну, но Сам Верховный Господь остается при этом неизменным. Есть люди, которые ошибочно считают, что поскольку творение исходит из Верховной Личности Бога, то значит Господь Сам превращается в материальный космос. На самом деле Господь всегда существует в Своей личностной форме, а материальный космос создает Его непостижимая энергия. Механизм действия этой энергии постичь очень трудно, но из ведических писаний можно понять, что обусловленная душа сама творит свою судьбу, а природа, действующая под надзором Верховной Личности Бога, который всегда сопровождает живое существо в образе Параматмы, предоставляет ей тело определенного типа.