Skip to main content

ГЛАВА ДВАДЦЯТА

Бесіда Майтреї та Відури

1

Текст

ш́аунака ува̄ча
махім̇ пратішт̣га̄м адгйасйа
сауте сва̄йамбгуво манух̣
ка̄нй анватішт̣гад два̄ра̄н̣і
ма̄рґа̄йа̄вара-джанмана̄м

Послівний переклад

ш́аунаках̣  —  Шаунака; ува̄ча  —  сказав; махім  —  Землю; пратішт̣га̄м  —  у надійному становищі; адгйасйа  —  встановивши; сауте  —  Суто Ґосвамі; сва̄йамбгувах̣  —  Сваямбгува; манух̣  —  Ману; ка̄ні  —  які; анватішт̣гат  —  виконував; два̄ра̄н̣і  —  засоби; ма̄рґа̄йа  —  щоб вибратися на свободу; авара  —  потім; джанмана̄м  —  тих, хто має народитися на світ.

Переклад

Шрі Шаунака запитав: О Суто Ґосвамі, коли Земля повернулася на свою орбіту, що зробив Сваямбгува Ману для того, щоб показати шлях звільнення істотам, які після того мали народитися?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У втіленні першого вепра Господь прийшов під час правління Сваямбгуви Ману, тоді як нинішня епоха    —    це епоха Ваівасвати Ману. Епоха кожного Ману триває сімдесят два цикли з чотирьох віків, а один такий цикл становить 4 320 000 сонячних років. Отже, один Ману править протягом 4 320 000 Х 72 сонячних років. Протягом одної епохи Ману в світі відбувається багато змін, а за один день Брахми змінюється чотирнадцять Ману. Як видно з цього вірша, Ману укладає писання, що допомагають звільнитися зумовленим душам, які прийшли в матеріальний світ за матеріальною насолодою. Господь настільки милоситвий, що будь-якій душі, котра бажає насолоджуватися в матеріальному світі, Він дає всі можливості для цього, але разом з тим Він показує їй шлях до звільнення. Тому Шаунака Ріші запитав Суту Ґосвамі: «Що зробив Сваямбгува Ману після того, як Земля повернулася на свою орбіту?»

2

Текст

кшатта̄ маха̄-бга̄ґаватах̣
кр̣шн̣асйаіка̄нтіках̣ сухр̣т
йас татйа̄джа̄ґраджам̇ кр̣шн̣е
са̄патйам аґгава̄н іті

Послівний переклад

кшатта̄  —  Відура; маха̄-бга̄ґаватах̣  —  великий відданий Господа; кр̣шн̣асйа  —  Господа Крішни; ека̄нтіках̣  —  бездомісний відданий; сухр̣т  —  близький друг; йах̣  —  той, хто; татйа̄джа  —  залишив; аґра-джам  —  свого старшого брата (Дгрітараштру); кр̣шн̣е  —  Крішні; са-апатйам  —  разом зі своїми стома синами; аґга-ва̄н  —  що образив; іті  —  так.

Переклад

Шаунака Ріші запитав також про Відуру, великого відданого і друга Господа Крішни. Коли старший брат Відури почав разом зі своїми синами підступно чинити перешкоди виконанню Господніх бажань, Відура покинув братове товариство.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш згадує про події життя Відури: Відура покинув домівку свого старшого брата Дгрітараштри, вирушив у подорож по всіх святих місцях і зустрів у Хардварі Майтрею. Тут Шаунака Ріші цікавиться тим, про що бесідували Майтрея Ріші і Відура. Відуру відзначало те, що він був друг Господа і до того ж великий відданий. Коли Крішна спробував залагодити непорозуміння між двоюрідними братами і відвести загрозу війни, вони не прислухалися до Його поради. Незадоволений ними, Кшатта, чи Відура, покинув палац. Відура, як відданий, на своєму прикладі показав, що будь-яке місце, де не шанують Крішну, не гідне для життя. В тому, що стосується особистих інтересів відданого, він може виявляти велику терплячість, але коли ображають Господа чи інших відданих, він цього не повинен терпіти. Варто відзначити вжите в цьому вірші слово аґгава̄н. Воно вказує на те, що Каурави, сини Дгрітараштри, програли війну через гріх непослуху Крішні.

3

Текст

dvaipāyanād anavaro
mahitve tasya dehajaḥ
sarvātmanā śritaḥ kṛṣṇaṁ
tat-parāṁś cāpy anuvrataḥ

Послівний переклад

дваіпа̄йана̄т  —  від В’ясадеви; анаварах̣  —  нічим не нижчий; махітве  —  в величі; тасйа  —  його (В’яси); деха-джах̣  —  народжений з тіла; сарва-а̄тмана̄  —  усім серцем; ш́рітах̣  —  віддався під притулок; кр̣шн̣ам  —  Господу Крішні; тат-пара̄н  —  віддані Йому; ча  —  і; апі  —  також; анувратах̣  —  послідовник.

Переклад

Відура народився від тіла Ведав’яси і не поступався йому своєю величчю. Тому, він усім серцем прийняв лотосові стопи Крішни і був прив’язаний до Його відданих.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Матір’ю Відури була шудрані, але його батьком, який зачав його,    —    В’ясадева, тому він ні в чому не поступався В’ясадеві. Бувши сином великого батька    —    втілення Нараяни і укладача всієї ведичної літератури, Відура також був великою особистістю. Він поклонявся Крішні як своєму Господу і всім серцем приймав Його настанови.

4

Текст

кім анвапр̣ччган маітрейам̇
віраджа̄с тіртга-севайа̄
упаґамйа куш́а̄варта
а̄сінам̇ таттва-віттамам

Послівний переклад

кім  —  що; анвапр̣ччгат  —  запитав; маітрейам  —  в мудреця Майтреї; віраджа̄х̣  —  Відура, вільний від матеріальної скверни; тіртга-севайа̄  —  відвідуючи святі місця; упаґамйа  —  зустрівши; куш́а̄варте  —  в Кушаварті (Харідварі, чи Хардварі); а̄сінам  —  що розташувався; таттва-віт-тамам  —  найбільш обізнаного і досвідченого в науці духовного життя.

Переклад

Мандруючи святими місцями, Відура очистився від усякої пристрасті. Врешті-решт він прийшов до Хардвару, де зустрів великого мудреця, обізнаного з наукою духовного життя, і звернувся до нього з своїми запитаннями. Отож Шаунака Ріші запитав: Про що іще Відура розпитував Майтрею?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Вжиті тут слова віраджа̄с тіртга-севайа̄ стосуються Відури, що цілковито очистився від усякої скверни, мандруючи святими місцями. В Індії сотні святих місць паломництва, і найважливішими серед них вважають Праяґ, Хардвар, Вріндавану і Рамешварам. Покинувши свій дім, який переповнювали інтриґи та дипломатична гра, Відура хотів очиститися мандрівкою до всіх святих місць. У святих місцях панує така атмосфера, що кожен, хто туди потрапляє, само собою очищується від матеріальної скверни. Це передусім стосується Вріндавани: туди може прийти будь-хто, навіть грішник, але там він одразу ж зануриться в атмосферу духовного життя і мимохіть почне повторювати імена Крішни й Радги. Ми бачили це на власні очі і на своєму досвіді переконалися в цьому. Шастри рекомендують усім, хто відійшов від активної діяльності і став ванапрастгою, задля очищення піти на прощу до всіх святих місць. Відура досконало виконав цей обов’язок, і нарешті прийшов до Кушаварти, чи Хардвару, де розташувався мудрець Майтрея.

Крім того, важливо також зрозуміти, що до святих місць треба йти не тільки для того, щоб омитися, але для того, щоб знайти великих мудреців, як-от Майтрея, і отримати їхні настанови. Якщо людина цього не робить, її паломництво було марнуванням часу. Нароттама даса Тгакура, великий вайшнавський ачар’я, сказав, що за наших часів не слід йти до таких місць прощі, бо часи змінилися і зараз у щирої людини може скластися неправильне враження, коли вона побачить поведінку нинішніх мешканців святого місця. Як радить Нароттама даса Тгакура, замість докладати зусиль для того, щоб відвідати ці місця, ліпше зосередити розум на Ґовінді, бо від цього буде більше користі. Звичайно, зосередити розум на Ґовінді в будь-якому місці можуть тільки ті, хто досягнув висот духовного розвитку, для звичайних людей це занадто важко. Звичайні люди можуть все таки отримати користь від паломництва до таких святих місць, як Праяґ, Матгура, Вріндавана і Хардвар.

Цей вірш дає пораду шукати таттва-віт, тобто людину, яка знає науку про Бога. Таттва-віт означає «той, хто знає Абсолютну Істину». У світі є багато псевдотрансценденталістів, і їх не бракує навіть у святих місцях. Такі люди є завжди, і треба мати досить розуму, щоб знайти справді гідну особу, яка може дати нам потрібні настанови. Тоді подорож до святого місця буде справді успішною, бо допоможе нам в наших зусиллях піднятися на вищий рівень духовного життя. Мета паломництва полягає в тому, щоб очиститися від усієї скверни і, крім того, знайти людину, яка знає науку про Крішну. Крішна допоможе щирій людині. Як сказано в «Чайтан’я-чарітамріті», ґуру-кр̣шн̣а-праса̄де    —    з милості духовного вчителя і Крішни людина знаходить шлях спасіння, віддане служіння. Якщо людина щиро шукає духовного спасіння, Крішна, що перебуває в серці кожного, дарує їй розум, який допомагає їй знайти гідного духовного вчителя. З милості такого духовного вчителя, як Майтрея, людина отримує потрібні настанови і проґресує в духовному житті.

5

Текст

тайох̣ сам̇вадатох̣ сӯта
правр̣тта̄ хй амала̄х̣ катга̄х̣
а̄по ґа̄н̇ґа̄ іва̄ґга-ґгнір
харех̣ па̄да̄мбуджа̄ш́райа̄х̣

Послівний переклад

тайох̣  —  коли вони двоє (Майтрея і Відура); сам̇вадатох̣  —  розмовляли; сӯта  —  Суто; правр̣тта̄х̣  —  виникли; хі  —  певно; амала̄х̣  —  бездоганні; катга̄х̣  —  бесіди; а̄пах̣  —  води; ґа̄н̇ґа̄х̣  —  Ґанґи; іва  —  як; аґга-ґгніх̣  —  що знищують усі гріхи; харех̣  —  Господа; па̄да-амбуджа  —  лотосові стопи; а̄ш́райа̄х̣  —  знайшовши притулок.

Переклад

Шаунака розпитував про бесіду між Відурою та Майтреєю: В своїй бесіді вони, мабуть, обговорювали багато бездоганних розваг Господа. слухати такі оповіді    —    це все одно, що омиватися в водах Ґанґи, бо вони очищують людину від усіх гріхів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Вода Ґанґи стає чистою тому, що стікає з лотосових стіп Господа. «Бгаґавад-ґіта» теж має силу вод Ґанґи, тому що зійшла з вуст Верховного Господа. І так само чисті будь-які оповіді про Господні розваги чи описи Його трансцендентних діянь. Господь абсолютний, і тому немає різниці між Його словами, Його потом і Його розвагами. І вода Ґанґи, і оповіді про Його розваги, і Його слова перебувають на абсолютному рівні і тому здатні дарувати людині однакове благо. Шріла Рупа Ґосвамі пояснює, що будь-яка річ, пов’язана з Крішною, має трансцендентну природу. Якщо ми пов’яжемо всі свої дії з Крішною, то ми піднімемось понад рівнем матерії і будемо завжди перебувати на духовному рівні.

6

Текст

та̄ нах̣ кіртайа бгадрам̇ те
кіртанйода̄ра-карман̣ах̣
расаджн̃ах̣ ко ну тр̣пйета
харі-ліла̄мр̣там̇ пібан

Послівний переклад

та̄х̣  —  ті розмови; нах̣  —  нам; кіртайа  —  перекажи; бгадрам те  —  всього тобі найліпшого; кіртанйа  —  потрібно оспівувати; уда̄ра  —  шляхетні; карман̣ах̣  —  діяння; раса-джн̃ах̣  —  відданий, який розуміється на смаках; ках̣  —  хто; ну  —  справді; тр̣пйета  —  насититься; харі-ліла̄-амр̣там  —  нектар Господніх розваг; пібан  —  п’ючи.

Переклад

О Суто Ґосвамі, щасти тобі в усьому! Будь ласка, розкажи нам про Господні діяння, бо всі Його дії шляхетні і гідні слави. Який відданий може насититися розповіддю про нектарні розваги Господа?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Віддані повинні з якнайглибшою шаною слухати розповіді про Господні розваги, що завжди проходять на трансцендентному рівні. Ті, хто справді досягнув трансцендентного рівня, ніколи не можуть насититися оповідями про Господні розваги. Наприклад, якщо душа, яка усвідомила свою духовну природу, читає «Бгаґавад-ґіту», вона ніколи не пересититься. Відданий може перечитувати «Бгаґавад-ґіту» і «Шрімад-Бгаґаватам» тисячі разів, але знову й знову перечитуючи їх, він щоразу неодмінно відкриває для себе нові аспекти й відчуває велику насолоду.

7

Текст

евам уґраш́рава̄х̣ пр̣шт̣а
р̣шібгір наіміша̄йанаіх̣
бгаґаватй арпіта̄дгйа̄тмас
та̄н а̄ха ш́рӯйата̄м іті

Послівний переклад

евам  —  так; уґраш́рава̄х̣  —  Сута Ґосвамі; пр̣шт̣ах̣  —  запитаний; р̣шібгіх̣  —  мудрецями; наіміша-айанаіх̣  —  що зібралися в лісі Найміша; бгаґаваті  —  Господу; арпіта  —  присвячений; адгйа̄тмах̣  —  розум; та̄н  —  їм; а̄ха  —  сказав; ш́рӯйата̄м  —  послухайте; іті  —  так.

Переклад

Вислухавши запитання великих мудреців Наймішаран’ї, син Ромахаршани, Сута Ґосвамі, чий розум був завжди занурений в трансцендентні розваги Господа, сказав: Слухайте ж, що я вам розповім.

8

Текст

сӯта ува̄ча
харер дгр̣та-крод̣а-танох̣ сва-ма̄йайа̄
ніш́амйа ґор уддгаран̣ам̇ раса̄тала̄т
ліла̄м̇ хіран̣йа̄кшам аваджн̃айа̄ хатам̇
сан̃джа̄та-харшо мунім а̄ха бга̄ратах̣

Послівний переклад

сӯтах̣ ува̄ча  —  Сута сказав; харех̣  —  Господа; дгр̣та  —  хто прийняв; крод̣а  —  вепра; танох̣  —  тіло; сва-ма̄йайа̄  —  Своєю божественною енерґією; ніш́амйа  —  почувши; ґох̣  —  Землі; уддгаран̣ам  —  підняття; раса̄тала̄т  —  з дна океану; ліла̄м  —  розвагу; хіран̣йа̄кшам  —  демона Хіран’якшу; аваджн̃айа̄  —  недбало; хатам  —  вбив; сан̃джа̄та-харшах̣  —  захоплений; мунім  —  мудрецю (Майтреї); а̄ха  —  сказав; бга̄ратах̣  —  Відура.

Переклад

Сута Ґосвамі вів далі: Відура, нащадок Бгарати, був захоплений розповіддю про те, як Господь, силою Своєї божественної енерґії прийнявши подобу вепра, задля розваги підняв Землю з дна океану і завиграшки вбив демона Хіран’якшу. Вислухавши цю розповідь, Відура знову звернувся до мудреця.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Тут сказано, що Господь прийняв форму вепра силою Своєї енерґії. Зумовлена душа змушена приймати те чи інше тіло під тиском матеріальних законів, яким вона підвладна, але тут ясно сказано, що Господь прийняв тіло вепра не під тиском якої-небудь зовнішньої сили. У «Бгаґавад-ґіті» сказано те саме: коли Господь сходить на Землю, Він приймає ту чи іншу форму силою Своєї внутрішньої енерґії. Отже, в Господній формі немає ні грана матеріальної енерґії. Майаваді вважають, що, коли Брахман набуває форми, ця форма є породженням майі. Але їхня теорія не має під собою ніяких підстав, бо, хоча майа вища від зумовленої душі, вона ніколи не може бути вищою від Верховного Бога-Особи. Вона підпорядкована Верховному Господу, і це підтверджує «Бгаґавад-ґіта». Майа діє під наглядом Господа і ніколи не може підкорити Його Самого. Майаваді уявляють собі, що жива істота    —    це Верховна Абсолютна Істина, яка потрапила під покров майі, але ці здогади цілковито неприйнятні, тому що майа не має сили покрити Всевишнього. Її ілюзорна сила може покрити маленьку частку Брахмана, але не Верховний Брахман.

9

Текст

відура ува̄ча
праджа̄паті-патіх̣ ср̣шт̣ва̄
праджа̄-сарґе праджа̄патін
кім а̄рабгата ме брахман
прабрӯхй авйакта-ма̄рґа-віт

Послівний переклад

відурах̣ ува̄ча  —  Відура сказав; праджа̄паті-патіх̣  —  Господь Брахма; ср̣шт̣ва̄  —  створивши; праджа̄-сарґе  —  задля того, щоб творити живі істоти; праджа̄патін  —  Праджапаті; кім  —  що; а̄рабгата  —  почав; ме  —  мені; брахман  —  святий мудрче; прабрӯхі  —  скажи; авйакта-ма̄рґа-віт  —  знавець того, що невідомо нам.

Переклад

Відура запитав: О святий мудрче, тобі відомо те, що для нас незбагненне, тому скажи мені, як Брахма творив живі істоти після появи Праджапаті, прародичів живих істот?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Велике значення мають у цьому вірші слова авйакта-ма̄рґа-віт    —    «той, кому відомі речі, недоступні для нашого сприйняття». Щоб пізнати речі, недоступні для нашого сприйняття, треба вчитися в наділених авторитетним знанням вищих особистостей, які належать до учнівської спадкоємності. Своїми силами нам не з’ясувати навіть того, хто наш батько. Тут теж не обійтися без авторитетного джерела інформації, яким в цьому випадку є мати. І так само, коли ми хочемо пізнати будь-які інші речі, недоступні для нашого сприйняття, ми повинні звернутися до наділених дійсним знанням авторитетів. Перший з таких авторитетів, або авйакта-ма̄рґа-віт,    —    це Брахма, а наступний авторитет в учнівській спадкоємності    —    Нарада. Майтрея Ріші також належить до учнівської спадкоємності і також є авйакта-ма̄рґа-віт. Кожен, хто належить до істинної учнівської спадкоємності, також гідний зватися авйакта-ма̄рґа-віт, бо йому відомі речі, недоступні для сприйняття звичайних людей.

10

Текст

йе марı̄чй-а̄дайо віпра̄
йас ту сва̄йамбгуво манух̣
те ваі брахман̣а а̄деш́а̄т
катгам етад абга̄вайан

Послівний переклад

йе  —  ті; марı̄чі-а̄дайах̣  —  великі мудреці на чолі з Марічі; віпра̄х̣  —  брахмани; йах̣  —  хто; ту  —  справді; сва̄йамбгувах̣ манух̣  —  а також Сваямбгува Ману; те  —  вони; ваі  —  справді; брахман̣ах̣  —  Господа Брахми; а̄деш́а̄т  —  з наказу; катгам  —  як; етат  —  цей всесвіт; абга̄вайан  —  розвивали.

Переклад

Відура запитав: Як Праджапаті [прародичі живих істот, як оце Марічі та Сваямбгува Ману], виконуючи настанови Брахми, творили й розвивали проявлений всесвіт?

11

Текст

са-двітійа̄х̣ кім аср̣джан
сватантра̄ ута кармасу
а̄хо світ сам̇хата̄х̣ сарва
ідам̇ сма самакалпайан

Послівний переклад

са-двітійа̄х̣  —  зі своїми дружинами; кім  —  чи; аср̣джан  —  створили; сва-тантра̄х̣  —  залишаючись незалежними; ута  —  чи; кармасу  —  у своїх діях; а̄хо світ  —  чи також; сам̇хата̄х̣  —  спільно; сарве  —  всі Праджапаті; ідам  —  це; сма самакалпайан  —  створили.

Переклад

Чи вони робили це разом зі своїми дружинами, чи вони діяли самостійно, чи може всі Праджапаті заселяли всесвіт спільними зусиллями?

12

Текст

маітрейа ува̄ча
даівена дурвітаркйен̣а
парен̣а̄німішен̣а ча
джа̄та-кшобга̄д бгаґавато
маха̄н а̄сід ґун̣а-трайа̄т

Послівний переклад

маітрейах̣ ува̄ча  —  Майтрея сказав; даівена  —  під впливом вищої сили, яку називають долею; дурвітаркйен̣а  —  поза емпіричними міркуваннями; парен̣а  —  Маха-Вішну; анімішен̣а  —  силою вічного часу; ча  —  і; джа̄та-кшобга̄т  —  рівновага була порушена; бгаґаватах̣  —  Бога-Особи; маха̄н  —  сукупність матеріальних елементів (махат-таттва); а̄сіт  —  постала; ґун̣а-трайа̄т  —  з трьох ґун природи.

Переклад

Майтрея сказав: Коли непроявлена діяльність живих істот, Маха-Вішну і сила часу вивели з рівноваги три ґуни природи, на світ постала сукупність матеріальних елементів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Тут дуже ясно описано причину матеріального творіння. Перша причина    —    це дайва, або доля зумовленої душі. Матеріальний світ створено тільки задля зумовленої душі, яка в своїй ілюзії хоче стати владарювати над природою і насолоджувати свої чуття. Коли саме зумовлена душа вперше забажала панувати над матеріальною природою, визначати неможливо, але ведичні писання завжди стверджують, що матеріальне творіння існує задля чуттєвої насолоди зумовленої душі. Є один вірш, який схоплює суть зусиль, які докладає зумовлена душа для задоволення чуттів. Там сказано, що душа забуває свій головний обов’язок    —    служити Господу, і після того вона створює атмосферу чуттєвої насолоди, яку називають майею; саме це і є причиною матеріального творіння.

Також у цьому вірші вжите слово дурвітаркйен̣а. Немає сенсу сперечатися про те, як і коли зумовлена душа забажала задовольняти чуття, але так чи інакше це бажання стало причиною матеріального існування. Матеріальна природа являє собою царство, яке Бог-Особа створив тільки для того, щоб зумовлена душа могла задовольняти свої чуття. Тут сказано, що на початку творення матеріальну природу, чи пракріті приводить в рух Бог-Особа, Вішну. Існує три Вішну. Один з Них    —    це Маха-Вішну, другий    —    Ґарбгодакашаї Вішну, а третій    —    Кшіродакашаї Вішну. Всіх цих трьох Вішну описано в Першій пісні «Шрімад-Бгаґаватам», і цей вірш також підтверджує, що причина творення матеріального світу    —    це Вішну. З «Бгаґавад-ґіти» ми також дізнаємося, що пракріті приходить в рух і діє під наглядом Крішни, чи Вішну, але Сам Верховний Бог-Особа залишається незмінним. Було б великою помилкою думати, що, раз творіння походить з Верховного Бога-Особи, Він Сам трансформується в проявлений матеріальний космос. Він завжди існує в Своїй особистісній формі, а матеріальний космос проявляють Його незбагненні енерґії. Діяльність цих енерґій важко осягнути, але з ведичних писань можна зрозуміти, що зумовлена душа сама творить свою долю і відповідно до неї отримує те чи інше тіло. Своє тіло кожна істота отримує згідно з законами природи, які діють під наглядом Верховного Бога-Особи, що завжди супроводжує живу істоту як Параматма.

13

Текст

раджах̣-прадга̄на̄н махатас
трі-лін̇ґо даіва-чодіта̄т
джа̄тах̣ сасарджа бгӯта̄дір
війад-а̄діні пан̃чаш́ах̣

Послівний переклад

раджах̣-прадга̄на̄т  —  де переважає стихія раджасу, або страсті; махатах̣  —  з махат-таттви; трі-лін̇ґах̣  —  трьох різновидів; даіва-чодіта̄т  —  під впливом вищої сили; джа̄тах̣  —  з’явилося на світ; сасарджа  —  розвинулося; бгӯта-а̄діх̣  —  оманне его (джерело матеріальних елементів); війат  —  ефір; а̄діні  —  починачи з; пан̃чаш́ах̣  —  сукупності з п’яти елементів.

Переклад

З махат-таттви, в якій переважає стихія раджасу, під впливом долі джіви розвивається троїсте оманне его. Своєю чергою з его розвивається кілька сукупностей, кожна з який складається з п’яти начал.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Первинна матерія, або пракріті, матеріальна природа, складена з трьох якостей, породжує чотири сукупності по п’ять елементів. До першої сукупності належать п’ять стихій: земля, вода, вогонь, повітря і ефір. До другої сукупності належать тан-матри, або тонкі елементи (об’єкти чуттів): звук, дотик, форма, смак і запах. Третю сукупність складають п’ять органів чуття, якими істота набуває знання: очі, вуха, ніс, язик і шкіра. Четверта сукупність    —    це діяльні чуття, або мова, руки, ноги, анус і ґеніталії. Дехто каже, що існує п’ять сукупностей з п’яти начал. Перша сукупність    —    це об’єкти чуттів, друга    —    п’ять елементів, третя    —    пізнавальні органи чуття, четверта    —    діяльні чуття, а п’ята    —    це п’ять божеств, які керують цими категоріями.

14

Текст

та̄ні чаікаікаш́ах̣ срашт̣ум
асамартга̄ні бгаутікам
сам̇хатйа даіва-йоґена
хаімам ан̣д̣ам ава̄ср̣джан

Послівний переклад

та̄ні  —  ті елементти; ча  —  і; ека-екаш́ах̣  —  окремо; срашт̣ум  —  створити; асамартга̄ні  —  неспроможні; бгаутікам  —  матеріальний всесвіт; сам̇хатйа  —  утворивши; даіва-йоґена  —  енерґією Верховного Господа; хаімам  —  золотосяйну; ан̣д̣ам  —  кулю; ава̄ср̣джан  —  породили.

Переклад

Діючи окремо, ці елементи не могли утворити матеріальний всесвіт, і тільки за допомогою енерґії Верховного Господа вони змогли поєднатися і породити на світ золотосяйне яйце.

15

Текст

со ’ш́айішт̣а̄бдгі-саліле
а̄н̣д̣акош́о ніра̄тмаках̣
са̄ґрам̇ ваі варша-са̄хасрам
анвава̄тсіт там іш́варах̣

Послівний переклад

сах̣  —  воно; аш́айішт̣а  —  лежало; абдгі-саліле  —  на водах Причинового океану; а̄н̣д̣а-кош́ах̣  —  яйце; ніра̄тмаках̣  —  в несвідомому стані; са̄ґрам  —  трохи більше; ваі  —  справді; варша-са̄хасрам  —  тисячу років; анвава̄тсіт  —  розташувався; там  —  в яйці; іш́варах̣  —  Господь.

Переклад

Більш як тисячу років осяйне яйце лежало на водах Причинового океану без жодних ознак життя, а по тому Господь увійшов у нього як Ґарбгодакашаї Вішну.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: З цього вірша можна зробити висновок, що всі всесвіти плавать на поверхні Причинового океану.

16

Текст

тасйа на̄бгер абгӯт падмам̇
сахасра̄ркору-дідгіті
сарва-джіваніка̄йауко
йатра свайам абгӯт свара̄т̣

Послівний переклад

тасйа  —  Господа; на̄бгех̣  —  з пупа; абгӯт  —  виріс; падмам  —  лотос; сахасра-арка  —  тисяча сонць; уру  —  більше; дідгіті  —  сліпуче сяйво; сарва  —  всіх; джіва-ніка̄йа  —  обитель зумовлених душ; оках̣  —  місце; йатра  —  де; свайам  —  сам; абгӯт  —  постав; сва-ра̄т̣  —  всемогутній (Господь Брахма).

Переклад

З пупа Бога-Особи Ґарбгодакашаї Вішну виріс лотос, що сяяв, немов тисяча сонць. Цей лотос містив у собі всі зумовлені душі, і першою істотою, яка з’явилася з цього лотоса, був всемогутній Брахма.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: З цього вірша видно, що сукупність усіх зумовлених душ, які спочивали в тілі Бога-Особи після розпаду попереднього творіння, вийшла з Господа в формі лотоса. Цей лотос має назву хіранйаґарбга. Першою живою істотою, яка з’явилася на світ, був Господь Брахма, який спроможний самостійно завершити творення проявленого всесвіту. Тут сказано, що лотос з усіма живими істотами сяяв, наче тисяча сонць. Це означає, що живі істоти, бувши невід’ємними частками Верховного Господа, мають таку саму природу, як Він, тому що тіло Господа також випромінює сяйво    —    брахмаджйоті. Цей вірш ще раз підпирає описи Вайкунтгалоки, наведені в «Бгаґавад-ґіті» та інших ведичних писаннях: на Вайкунтгах, в духовному небі, не потрібне ні сонячне світло, ні місячне, ні електрика, ні вогонь. Кожна планета в духовному світі самосяйна, як сонце.

17

Текст

со ’нувішт̣о бгаґавата̄
йах̣ ш́ете саліла̄ш́айе
лока-сам̇стга̄м̇ йатга̄ пӯрвам̇
нірмаме сам̇стгайа̄ свайа̄

Послівний переклад

сах̣  —  Господь Брахма; анувішт̣ах̣  —  увійшов; бгаґавата̄  —  Господом; йах̣  —  хто; ш́ете  —  спить; саліла-а̄ш́айе  —  на водах океану Ґарбгодака; лока-сам̇стга̄м  —  всесвіт; йатга̄ пӯрвам  —  як раніше; нірмаме  —  створив; сам̇стгайа̄  —  інтелектом; свайа̄  —  своїм.

Переклад

Коли Верховний Бог-Особа, що лежить на водах океану Ґарбгодака, увійшов у серце Брахми, Брахма залучив до дії свій інтелект і за його допомогою став творити всесвіт таким самим, яким він був раніше.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: В певний момент з подиху Бога-Особи, Каранодакашаї Вішну, що лежить на водах океану Карана, постають тисячі й тисячі всесвітів. Після того Він входить у кожний із них як Ґарбгодакашаї Вішну і заповнює половину всесвіту Своїм потом. Друга половина всесвіту залишається незаповненою, і її називають космічним простором. За якийсь час із живота Ґарбгодакашаї Вішну виростає лотос і на ній з’являється перше живе створіння, Брахма. Тоді Господь в образі Кшіродакашаї Вішну входить у серце кожної живої істоти, разом із серцем Брахми. Це сказано також у п’ятнадцятій главі «Бгаґавад-ґіти», де Господь проголошує: «Я перебуває в серці кожної істоти, даруючи їй пам’ять та забуття». Як свідок усіх дій індивідуальної істоти, Господь кожній з них дає пам’ять та інтелект, потрібні, щоб діяти згідно з бажаннями, які вона мала в своєму останньому народженні за попередньої епохи під час знищення всесвіту. Інтелект проявляється в живої істоти відповідно до типу її тіла, тобто згідно з законом карми.

Брахма був першою живою істотою у всесвіті, і Верховний Господь вповноважив його керувати ґуною страсті. Тому Брахма отримав такий великий і могутній інтелект, що він майже не залежить від влади Верховного Бога-Особи. Лише керівник фірми має таку владу, що майже не залежить від її власника, і такою ж владою володіє Брахма, якого тут названо незалежним. Як представник Господа він наділений майже такою самою могутністю і незалежністю, як Верховний Бог-Особа. Господь, як Наддуша в серці Брахми, наділив його відповідним інтелектом, який був потрібний для того, щоб Брахма зумів створити всесвіт. Отже, творчі здібності кожної живої істоти не належать їй самій, вона може створити щось тільки з милості Господа. В матеріальному світі є багато вчених і видатних діячів, які проявляють дивовижні творчі здібності, але вони діють і творять тільки завдяки вказівкам Верховного Господа. Завдяки Господнім вказівкам вчений може зробити багато чудових винаходів, але йому ніколи не вдасться силою свого інтелекту подолати суворі закони матеріальної природи. Господь також не наділить їх потрібним для цього інтелектом, щоб вони не зазіхали на Його верховну владу. У цьому вірші сказано, що Брахма створив усесвіт таким, яким він був раніше. Це означає, що всі його творіння мають таку саму форму і назву, як і речі попереднього космічного творіння.

18

Текст

сасарджа ччга̄йайа̄відйа̄м̇
пан̃ча-парва̄н̣ам аґратах̣
та̄місрам андга-та̄місрам̇
тамо мохо маха̄-тамах̣

Послівний переклад

сасарджа  —  створив; чга̄йайа̄  —  своєю тінню; авідйа̄м  —  невігластво; пан̃ча-парва̄н̣ам  —  п’ять форм; аґратах̣  —  насамперед; та̄місрам  —  тамісра; андга-та̄місрам  —  андга-тамісра; тамах̣  —  тамас; мохах̣  —  моха; маха̄-тамах̣  —  маха-тамас, або маха-моха.

Переклад

Насамперед Брахма створив зі своєї тіні оболонки невігластва, які покривають зумовлену душу. Цих оболонок п’ять, і вони звуться тамісра, андга-тамісра, тамас, моха і маха-моха.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Зумовлені душі, тобто живих істот, які прийшли до матеріального світу задовольняти свої чуття, насамперед вкривають п’ять оболонок. Спершу їх зумовлює покриття тамісри, або гніву. За своєю природою кожна жива істота має крихітну незалежність, якою вона може надужити, вирішивши, що здатна насолоджуватися так само, як Верховний Господь, або подумавши: «Чому б мені не насолоджуватися так само незалежно, як Верховний Господь?» Це забуття про своє природне становище покриває живу істоту внаслідок гніву або заздрості. Жива істота за своєю природою, як вічний слуга і частка Верховного Господа, ніколи не може насолоджуватися так само, як Господь. Однак коли вона забуває про це і намагається зрівнятися з Ним, її стан називається тамісра. Навіть на шляху духовного пізнання дуже важко подолати цей умонастрій тамісри. Є чимало людей, які, намагаючись вирватися з пут матеріального життя, хочуть злитися воєдино з Усевишнім. Таким чином навіть у своїй трансцендентній діяльності вони залишаються в полоні цієї нижчої форми свідомості, тамісри.

Андга-тамісра примушує живу істоту вважати, що зі смертю закінчується все її існування. Атеїсти назагал переконані, що вони    —    це тіло і що тому зі смертю тіла їм настає кінець. Через це вони прагнуть вичавити з матеріального життя всі можливі насолоди, поки ще існує їхнє тіло. Вони керуються в житті своєю теорією: «Поки живеш, живи в розкошах. Не переймайся, якщо задля цього тобі доводиться робити так звані гріхи. Ти повинен будь-що-будь їсти досита. Тож прохай, позичай чи кради. А якщо тебе мучить думка, що таким чином ти заплутуєшся в гріхах, за які тобі доведеться розплачуватися, то викинь ці вигадки з голови, бо зі смертю все закінчується. Ніхто не відповідає за скоєне протягом життя, хоч би що він робив». Такий безбожний світогляд, що відкидає вічність життя, знищує людську цивілізацію.

Причиною невігластва андга-тамісри є тамас. Повний брак знання про існування духовної душі називається тамас. Весь матеріальний світ часто називають тамасом, тому що дев’яносто дев’ять відсотків його мешканців не усвідомлюють, що вони духовні душі. Майже кожен вважає себе за тіло і нічого не відає про духовну душу. Керуючись такими хибними уявленнями, людина думає: «Це моє тіло, і все пов’язане з цим тілом належить мені». Для таких заблудлих живих істот основа всього матеріального існування    —    це статеве життя. Занурившись у невігластво матеріального світу, зумовлені душі живуть просто задля сексу. Коли вони отримують можливість насолоджуватися сексом, вони прив’язуються до так званої домівки, батьківщини, дітей, майна і достатку. Чим сильніші ці прив’язаності, тим більше поглиблюється ілюзія тілесного погляду на життя. Людина ще більше втверджується в думці, що «я це тіло, а все, що належить тілові    —    моє». Чим більше світ поринає в ілюзію мохи, тим більше він розпадається на окремі громади, родини та нації, між якими постійно тривають конфлікти. Маха-моха означає божевільний потяг до матеріальної насолоди. Особливо нині, за епохи Калі, всі божевільно женуться за матеріальними статками, щоб зазнати якомога більше насолод. Ці вичерпні визначення згаданих у вірші різновидів невігластва наведено в «Вішну Пурані»:

тамо ’вівеко мохах̣ сйа̄д
антах̣-каран̣а-вібграмах̣
маха̄-мохас ту віджн̃ейо
ґра̄мйа-бгоґа-сукгаішан̣а̄
маран̣ам̇ хй андга-та̄місрам̇
та̄місрам̇ кродга учйате
авідйа̄ пан̃ча-парваіша̄
пра̄дурбгӯта̄ маха̄тманах̣

19

Текст

вісасарджа̄тманах̣ ка̄йам̇
на̄бгінандам̇с тамомайам
джаґр̣хур йакша-ракша̄м̇сі
ра̄трім̇ кшут-тр̣т̣-самудбгава̄м

Послівний переклад

вісасарджа  —  відкинув; а̄тманах̣  —  своє; ка̄йам  —  тіло; на  —  не; абгінандан  —  задоволений; тамах̣-майам  —  зроблене з невігластва; джаґр̣хух̣  —  схопили; йакша-ракша̄м̇сі  —  якші та ракшаси; ра̄трім  —  ніч; кшут  —  голод; тр̣т̣  —  спрага; самудбгава̄м  —  джерело.

Переклад

Відчуваючи огиду, Брахма покинув утворене з невігластва тіло, і якші та ракшаси, користаючись із цієї нагоди, відразу ж схопили це тіло, що прийняло форму ночі. Ніч    —    це джерело голоду і спраги.

20

Текст

кшут-тр̣д̣бгйа̄м упаср̣шт̣а̄с те
там̇ джаґдгум абгідудрувух̣
ма̄ ракшатаінам̇ джакшадгвам
ітй ӯчух̣ кшут-тр̣д̣-ардіта̄х̣

Послівний переклад

кшут-тр̣д̣бгйа̄м  —  голодом і спрагою; упаср̣шт̣а̄х̣  —  охоплені; те  —  демони (якші та ракшаси); там  —  Господа Брахму; джаґдгум  —  щоб з’їсти; абгідудрувух̣  —  кинулись бігти; ма̄  —  не; ракшата  —  щади; енам  —  його; джакшадгвам  —  їж; іті  —  так; ӯчух̣  —  казали; кшут-тр̣т̣-ардіта̄х̣  —  потерпаючи від голоду і спраги.

Переклад

Відчуваючи сильний голод і спрагу, вони зусебіч накинулися на Брахму, щоб пожерти його. Вони горлали: «Не щади його! Їж його!»

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Представники роду якшів та ракшасів донині існують в деяких країнах світу. Відомо, що ці дикуни залюбки вбивають своїх дідів і, підсмаживши їхні тіла в багатті, влаштовують «бенкет любові».

21

Текст

девас та̄н а̄ха сам̇віґно
ма̄ ма̄м̇ джакшата ракшата
ахо ме йакша-ракша̄м̇сі
праджа̄ йӯйам̇ бабгӯвітга

Послівний переклад

девах̣  —  Господь Брахма; та̄н  —  їм; а̄ха  —  сказав; сам̇віґнах̣  —  стривожений; ма̄  —  не; ма̄м  —  мене; джакшата  —  їжте; ракшата  —  захистіть; ахо  —  гей; ме  —  мої; йакша-ракша̄м̇сі  —  якші та ракшаси; праджа̄х̣  —  сини; йӯйам  —  ви; бабгӯвітга  —  народилися.

Переклад

Стривожений Брахма, глава півбогів, попрохав їх: «Не їжте мене, візьміть мене під свій захист. Ви народилися від мене, і тому ви мої діти. Вас називатимуть якшами та ракшасами».

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Демонів, які народилися з тіла Брахми, стали називати якшами та ракшасами, тому що одні з них кричали, що Брахму треба з’їсти, а інші закликали не щадити його. Тих, хто закликав з’їсти його, назвали якшами, а ті, хто вимагав не щадити його, стали ракшасами, людожерами. Ці два різновиди істот, якшів та ракшасів, створив сам Брахма, і вони існують досі в образі дикунів, розкиданих по різних куткуах світу. Вони породжені з ґуни невігластва і за свої звичаї вони отримали ім’я ракшасів, або людожерів.

22

Текст

девата̄х̣ прабгайа̄ йа̄ йа̄
дівйан прамукгато ’ср̣джат
те аха̄ршур девайанто
віср̣шт̣а̄м̇ та̄м̇ прабга̄м ахах̣

Послівний переклад

девата̄х̣  —  півбогів; прабгайа̄  —  величним сяйвом; йа̄х̣ йа̄х̣  —  ті, хто; дівйан  —  сяють; прамукгатах̣  —  головні; аср̣джат  —  створив; те  —  вони; аха̄ршух̣  —  схопили; девайантах̣  —  діяльні; віср̣шт̣а̄м  —  відокремлену; та̄м  —  ту; прабга̄м  —  осяйну форму; ахах̣  —  день.

Переклад

Далі Брахма створив головних півбогів, що сяяли силою добра. Він кинув перед ними осяйну форму дня, і вони радо заволоділи нею.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Демони народилися з появою ночі, а півбоги народилися разом з появою дня. Іншими словами, демони, як оце якші та ракшаси, постали з якості невігластва, а півбоги постали з якості добра.

23

Текст

дево ’дева̄н̃ джаґганатах̣
ср̣джаті сма̄тілолупа̄н
та енам̇ лолупатайа̄
маітгуна̄йа̄бгіпедіре

Послівний переклад

девах̣  —  Господь Брахма; адева̄н  —  демонів; джаґганатах̣  —  зі своєї сідниці; ср̣джаті сма  —  породив; аті-лолупа̄н  —  вкрай хтивих; те  —  вони; енам  —  Господа Брахму; лолупатайа̄  —  хтиво; маітгуна̄йа  —  задля статевих зносин; абгіпедіре  —  наблизилися.

Переклад

Далі зі своєї сідниці Господь Брахма створив демонів, які вирізнялися надзвичайною хтивістю. Охоплені хіттю, вони кинулися до Брахми, щоб вступити з ним в статеві зносини.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Статеве життя становить основу матеріального існування. Тут знову, як і в багатьох інших місцях, сказано, що демони дуже прив’язані до статевого життя. Чим більше істота звільняється від статевого потягу, тим більше вона наближається до рівня півбогів, а чим більше вона прив’язується до статевої насолоди, тим більше вона деґрадує, опускаючись до рівня демонів.

24

Текст

тато хасан са бгаґава̄н
асураір нірапатрапаіх̣
анвійама̄нас тараса̄
круддго бгітах̣ пара̄патат

Послівний переклад

татах̣  —  тоді; хасан  —  сміючись; сах̣ бгаґава̄н  —  гідний поклоніння Господь Брахма; асураіх̣  —  демонами; нірапатрапаіх̣  —  безсоромними; анвійама̄нах̣  —  переслідуваний; тараса̄  —  притьмом; круддгах̣  —  розгніваний; бгітах̣  —  зляканий; пара̄патат  —  кинувся втікати.

Переклад

Спочатку великий Брахма посміявся над їхньою глупотою, але побачивши, що безсоромні асури наближаються до нього, він у страхові кинувся навтьоки, глибоко обурений їхньої поведінкою.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Хтиві демони не мають поваги навіть до свого батька, тому для такого доброчесного батька, як Брахма, найліпше залишити товариство таких демонічних синів.

25

Текст

са упавраджйа варадам̇
прапанна̄рті-харам̇ харім
ануґраха̄йа бгакта̄на̄м
анурӯпа̄тма-дарш́анам

Послівний переклад

сах̣  —  Господь Брахма; упавраджйа  —  звернувшись; вара-дам  —  до того, хто дарує всі благословення; прапанна  —  тих, хто приймає притулок під Його лотосовими стопами; а̄рті  —  горе; харам  —  хто розсіює; харім  —  Господа Шрі Харі; ануґраха̄йа  —  щоб дарувати милість; бгакта̄на̄м  —  Своїм відданим; анурӯпа  —  у відповідних формах; а̄тма-дарш́анам  —  хто являє Себе.

Переклад

Він звернувся до Бога-Особи, що дарує всі благословення і розсіює страждання Своїх відданих та всіх, хто шукає захисту біля Його лотосових стіп. Всі Свої незліченні трансцендентні форми Він проявляє для задоволення Своїх відданих.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Слова бгакта̄на̄м анурӯпа̄тма-дарш́анам означають, що Бог-Особа проявляє Свої численні форм відповідно до бажань Своїх відданих. Наприклад, Хануманджі (Ваджранґаджі) хотів бачити Бога-Особу в образі Господа Рамачандри, тоді як інші вайшнави прагнуть бачити образ Радга-Крішни, а ще інші    —    образ Лакшмі-Нараяни. Філософи-майаваді думають, що насправді Господь безособистісний, хоча й приймає ці всі форми, в яких віддані бажають бачити Його. Однак з «Брахма-самхіти» відомо, що це не так і що Господь справді має багато різних форм. У «Брахма-самхіті» сказано: адвайтам ачйутам. Господь, що з’являється перед відданим, не є плодом його уяви. «Брахма-самхіта» з’ясовує, що Господь має безліч форм: ра̄ма̄ді-мӯртішу кала̄-нійамена тішт̣ган. Він існує в мільйонах і мільйонах різних форм. Різних видів життя налічують 8 400 000, але втілення Верховного Господа незліченні. У «Бгаґаватам» сказано, що, як не злічити хвилі в морі, які одна за одною накочуються і відкочуються, так не злічити втілення і форми Господа. Відданий розвиває прив’язаність до якоїсь одної з Господніх форм і поклоняється саме їй. Ми щойно закінчили розповідь про те, як Господь втілився в цьому всесвіті в образі вепра. Існує безліч всесвітів, і в якомусь із них Господь присутній в образі вепра саме зараз. Всі форми Господа вічні. Кожен відданий має схильність поклонятися якійсь одній з цих форм, і самі їй він віддано служить. В одному вірші «Рамаяни» Хануман, великий відданий Рами, каже: «Я знаю, що між Сіта-Рама невідмінні від Верховного Бога-Особи в образі Лакшмі-Нараяни, але я віддав свою любов Рамі й Сіті, і тому хочу бачити Господа в образі Рами й Сіти». Так само Ґаудія-вайшнави відчувають любов до форм Радги й Крішни, чи Крішни й Рукміні в Двараці. Слова бгакта̄на̄м анурӯпа̄тма-дарш́анам означають, що Господь завжди радий явити відданому ласку в тому образі, якому відданий хоче поклонятися і служити. У цьому вірші сказано, що Брахма звернувся до Харі, Верховного Бога-Особи. Тут ідеться про Господа в образі Кшіродакашаї Вішну. Щоразу, коли Брахма зустрічається з труднощами і потребує Господньої допомоги, він може звернутися до Кшіродакашаї Вішну, і Господь зі Своєї милості щоразу допомогає Брахмі навести лад у всесвіті.

26

Текст

па̄хі ма̄м̇ парама̄тмам̇с те
прешан̣ена̄ср̣джам̇ праджа̄х̣
та̄ іма̄ йабгітум̇ па̄па̄
упа̄кра̄манті ма̄м̇ прабго

Послівний переклад

па̄хі  —  захисти; ма̄м  —  мене; парама-а̄тман  —  Верховний Господи; те  —  за Твоїм; прешан̣ена  —  наказом; аср̣джам  —  я створив; праджа̄х̣  —  живих істот; та̄х̣ іма̄х̣  —  ті самі істоти; йабгітум  —  щоб спаруватися; па̄па̄х̣  —  грішники; упа̄кра̄манті  —  наближаються; ма̄м  —  до мене; прабго  —  Господи.

Переклад

Господь Брахма звернувся до Господа з такими словами: Господи, захисти мене, будь ласка, від цих грішних демонів, яких я створив з Твого наказу. Охоплені хіттю, вони женуться за мною, щоб напасти на мене.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: З цих віршів видно, що гомосексуальний потяг між чоловіками вперше проявився, коли Брахма створив цих демонів. Іншими словами, гомосексуалізм    —    це демонічна схильність, відсутня в здорових чоловіків, які живуть нормальним життям.

27

Текст

твам еках̣ кіла лока̄на̄м̇
клішт̣а̄на̄м̇ клеш́а-на̄ш́анах̣
твам еках̣ клеш́адас теша̄м
ана̄санна-пада̄м̇ тава

Послівний переклад

твам  —  Ти; еках̣  —  один; кіла  —  справді; лока̄на̄м  —  людей; клішт̣а̄на̄м  —  що страждають; клеш́а  —  нещастя; на̄ш́анах̣  —  полегшення; твам еках̣  —  Ти один; клеш́а-дах̣  —  хто завдає страждань; теша̄м  —  тих; ана̄санна  —  хто не приймає притулок; пада̄м  —  стіп; тава  —  Твоїх.

Переклад

Господи, тільки Ти здатний покласти край стражданням нещасних і завдати страждань тим, хто ніколи не шукає притулку біля Твоїх лотосових стіп.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Слова клеш́адас теша̄м ана̄санна-пада̄м̇ тава вказують на, те що Господь піклується про дві речі: захистити всіх, хто віддається під притулок Його лотосових стіп, і покарати демонів, які ненавидять Господа. Функція майі полягає в тому, щоб завдавати страждань невідданим. В цьому вірші Брахма каже: «Ти захищаєш віддані Тобі душі, тому я віддаюся Твоїм лотосовим стопам. Будь ласка, оборони мене від цих демонів».

28

Текст

со ’вадга̄рйа̄сйа ка̄рпан̣йам̇
вівікта̄дгйа̄тма-дарш́анах̣
вімун̃ча̄тма-танум̇ ґгора̄м
ітй укто вімумоча ха

Послівний переклад

сах̣  —  Верховний Господь, Харі; авадга̄рйа  —  побачивши; асйа  —  Господа Брахми; ка̄рпан̣йам  —  нещастя; вівікта  —  без сумніву; адгйа̄тма  —  розум інших; дарш́анах̣  —  той, хто бачить; вімун̃ча  —  відкинь; а̄тма-танум  —  своє тіло; ґгора̄м  —  нечисте; іті уктах̣  —  так звелів; вімумоча ха  —  Господь Брахма покинув його.

Переклад

Господь, перед яким відкриті, як на долоні, думки всіх істот, побачив Брахмину біду, і сказав йому: «Покинь це осквернене тіло». За Господнім велінням Брахма відразу ж покинув своє тіло.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господа названо тут словами вівікта̄дгйа̄тма-дарш́анах̣. Якщо хтось і може по-справжньому зрозуміти всю глибину страждання іншої істоти, то це Господь. Буває, що людина, яка від чогось страждає і шукає розради в свого друга, не знаходить в нього розуміння всієї глибини своїх мук. Але для Верховного Господа зрозуміти серце іншої істоти не важко. Верховний Господь як Наддуша перебуває в серці кожної живої істоти і безпосередньо бачить справжню причину її страждання. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже: сарвасйа ча̄хам̇ хр̣ді саннівішт̣ах̣    —    «Я перебуваю в кожному серці, і тільки Я наділяю всіх пам’яттю і забуттям». Тому, коли людина повністю віддається Верховному Господу, вона бачить, що Він перебуває в її серці. Він може підказати нам, як оминути якусь небезпеку чи як досягнути Його за допомогою відданого служіння. Однак у випадку Брахми Господь звелів йому покинути своє тіло, тому що з нього з’явивилося на світ начало демонізму. Як пояснює Шрідгара Свамі, коли тут сказано, що Брахма покидає своє тіло, це не означає, що він щоразу помирає. В даному випадку це означає, що Брахма відкидає певний умонастрій. Розум являє собою тонке тіло живої істоти. Іноді нашим розумом оволодівають гріховні думки, але коли ми відкидаємо їх, то можна сказати, що ми змінили своє тіло. Коли Брахма творив демонів, його розум не був чистим. Він, очевидно, був сповнений пристрасті, тому що все творення відбувається під впливом пристрасті. Через це він породив на світ таких пристрасних синів. Ця історія показує, що кожен батько і кожна матір також повинні бути дуже обачними, коли вони зачинають дітей. Свідомість дитини залежить від свідомості, яку батьки мали під час зачаття. Тому ведична культура велить перед зачаттям дитини виконувати обряд ґарбгадгана-самскара. Перш ніж зачинати дитину, треба освятити свій нечистий і стурбований розум. Коли батьки занурюють свій розум у думки про лотосові стопи Господа і в такій свідомості породжують дитину, в них природним чином з’являються хороші діти, які будуть відданими. Коли суспільство складається з таких доброчесних людей, його не струшують проблеми, які породжує демонічна свідомість.

29

Текст

та̄м̇ кван̣ач-чаран̣а̄мбгоджа̄м̇
мада-віхвала-лочана̄м
ка̄н̃чі-кала̄па-віласад-
дукӯла-ччганна-родгасам

Послівний переклад

та̄м  —  те тіло; кван̣ат  —  дзвенячи дзвіночками на ногах; чаран̣а-амбгоджа̄м  —  лотосовими стопами; мада  —  сп’яніння; віхвала  —  збуджені; лочана̄м  —  очима; ка̄н̃чі-кала̄па  —  оздобленим золотом поясом; віласат  —  виблискуючи; дукӯла  —  тонкою тканиною; чганна  —  вкриті; родгасам  —  стегна.

Переклад

Тіло, яке скинув Брахма, прибрало подоби вечірнього присмерку,    —    пори, коли зустрічаються день і ніч і коли в серцях живих істот загорається пристрасть. Асури, що перебувають під переважним впливом раджасу і тому за природою пристрасні, побачили цей присмерк як дівчину, що на її лотосових стопах дзвеніли браслети, чиї очі були сп’яніло розширені, а стегна покриті тонкою тканиною і перехоплені блискучим поясом.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Ранній ранок являє собою час для духовної практики, а вечірній присмерк    —    це час, коли прокидається пристрасть. Демонічні особи загалом дуже прив’язані до статевих насолод і тому їх дуже тішить наближення вечора. Вечірній присмерк демони побачили як прекрасну жінку і почали підносити її до небес. В їхній уяві присмерк виглядав, як красуня, на чиїх стопах дзвеніли браслети, чий стан перехоплював пояс і чиї груди вражали своєю красою. Охоплені хіттю до статевих насолод, вони в своїй уяві побачили перед собою подобу прекрасної дівчини.

30

Текст

анйонйа-ш́лешайоттун̇ґа-
нірантара-пайодгара̄м
суна̄са̄м̇ судвіджа̄м̇ сніґдга-
ха̄са-ліла̄валокана̄м

Послівний переклад

анйонйа  —  одна до одної; ш́лешайа̄  —  прилягаючи; уттун̇ґа  —  високо підняті; нірантара  —  без проміжку; пайах̣-дгара̄м  —  груди; су-на̄са̄м  —  точений ніс; су-двіджа̄м  —  гарні зуби; сніґдга  —  зваблива; ха̄са  —  усмішка; ліла̄-авалокана̄м  —  грайливий погляд.

Переклад

Її груди були високо підняті і так щільно прилягали одна до одної, що між ними не залишалося жодного проміжку. Вона мала точений ніс і чудові зуби, а на її вустах грала зваблива усмішка. Грайливим поглядом вона позирала на асурів.

31

Текст

ґӯхантім̇ врід̣айа̄тма̄нам̇
ніла̄лака-варӯтгінім
упалабгйа̄сура̄ дгарма
сарве саммумухух̣ стрійам

Послівний переклад

ґӯхантім  —  ховаючи; врід̣айа̄  —  сором’язливо; а̄тма̄нам  —  себе; ніла  —  темне; алака  —  волосся; варӯтгінім  —  пасмо; упалабгйа  —  уявивши; асура̄х̣  —  демони; дгарма  —  Відуро; сарве  —  всі; саммумухух̣  —  були зачаровані; стрійам  —  жінкою.

Переклад

Здавалося, що вона сором’язливо ховає обличчя за своїми чорними кучерями. Побачивши цю дівчину, асури втратили розум від хтивості.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Різниця між демонами й півбогами полягає в тому, що прекрасна жінка дуже легко приваблює розум демонів, тоді як розум праведної особи вона не може полонити. Праведна особа сповнена знання, а демонічна особа сповнена невігластва. Як дитину приваблює гарна лялька, так демона, інтелект якого слабкий і сповнений невігластва, полонить матеріальна врода і хтивість. Праведна людина знає, що принадність гарно вбраної й прикрашеної жінки з високими грудьми, пишними стегнами, точеними носом і ніжною шкірою    —    це майа. Вся врода, якою пишається жінка, являє собою лише поєднання плоті й крові. Шрі Шанкарачар’я радить не приваблюватися до поєднання плоті й крові,    —    ліпше привабитися справжньою красою духовного буття. Істинна краса    —    це Крішна і Радга. Того, хто привабився красою Радги й Крішни, не знадить оманлива краса матеріального світу. В цьому полягає різниця між демоном і праведною людиною, чи відданим.

32

Текст

ахо рӯпам ахо дгаірйам
ахо асйа̄ навам̇ вайах̣
мадгйе ка̄майама̄на̄на̄м
ака̄мева вісарпаті

Послівний переклад

ахо  —  о; рӯпам  —  яка врода; ахо  —  о; дгаірйам  —  яка стриманість; ахо  —  о; асйа̄х̣  —  її; навам  —  щойно розквітла; вайах̣  —  юність; мадгйе  —  серед; ка̄майама̄на̄на̄м  —  охоплених палкою пристрастю; ака̄ма̄  —  вільна від пристрасті; іва  —  немов; вісарпаті  —  іде серед нас.

Переклад

Яка врода!    —    захоплювалися демони.    —    Яке рідкісне самовладання! Яка свіжість юності! Вона проходить повз нас, охоплених палкою пристрастю до неї, так, немов не відчуває найменшого бажання.

33

Текст

вітаркайанто бахудга̄
та̄м̇ сандгйа̄м̇ прамада̄кр̣тім
абгісамбга̄вйа віш́рамбга̄т
парйапр̣ччган кумедгасах̣

Послівний переклад

вітаркайантах̣  —  висловлюючи здогади; бахудга̄  —  всіляко; та̄м  —  її; сандгйа̄м  —  вечірній присмерк; прамада̄  —  юної жінки; а̄кр̣тім  —  в подобі; абгісамбга̄вйа  —  висловлюючи велику шану; віш́рамбга̄т  —  люб’язно; парйапр̣ччган  —  запитали; ку-медгасах̣  —  наділені гріховним розумом.

Переклад

Висловлюючи всілякі здогади про вечірні сутінки, що здалися їм юною жінкою, наділені гріховним розумом асури шанобливо і люб’язно стали її розпитувати.

34

Текст

ка̄сі касйа̄сі рамбгору
ко ва̄ртгас те ’тра бга̄міні
рӯпа-дравін̣а-пан̣йена
дурбгаґа̄н но віба̄дгасе

Послівний переклад

ка̄  —  хто; асі  —  ти є; касйа  —  чия; асі  —  ти є; рамбгору  —  о знадлива; ках̣  —  що; ва̄  —  чи; артгах̣  —  ціль; те  —  твоя; атра  —  тут; бга̄міні  —  пристрасна жінко; рӯпа  —  вроди; дравін̣а  —  безцінним; пан̣йена  —  крамом; дурбгаґа̄н  —  нещасних; нах̣  —  нас; віба̄дгасе  —  мучиш.

Переклад

Хто ти, о знадлива дівчино? Чия ти дружина чи дочка, і з якою метою ти перед нами з’явилася? Чому ти мучиш нас, нещасних, безцінним скарбом своєї вроди?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: В цих словах виражена свідомість демонів, зачарованих оманною красою матеріального світу. Демон готовий заплатити будь-яку ціну за поверхову красу матеріального світу, яка не сягає глибше за шкіру. День і ніч вони тяжко гарують, але ціль їхньої тяжкої праці одна    —    насолоджуватися статевим життям. Іноді вони безпідставно видають себе за карма-йоґів, не розуміючи значення слова йоґа. Йоґа означає «зв’язок з Верховним Богом-Особою», або «діяльність у свідомості Крішни». Карма-йоґом називається той, хто трудиться, не покладаючи рук, і плоди своєї праці офірує Верховному Богові-Особі, Крішні.

35

Текст

йа̄ ва̄ ка̄чіт твам абале
дішт̣йа̄ сандарш́анам̇ тава
утсуношікшама̄н̣а̄на̄м̇
кандука-крід̣айа̄ манах̣

Послівний переклад

йа̄  —  хоч би хто; ва̄  —  чи; ка̄чіт  —  хто-небудь; твам  —  ти; абале  —  прекрасна дівчино; дішт̣йа̄  —  долею; сандарш́анам  —  можливість побачити; тава  —  тебе; утсуноші  —  збуджуєш; ікшама̄н̣а̄на̄м  —  тих, хто дивиться; кандука  —  з м’ячем; крід̣айа̄  —  грою; манах̣  —  розум.

Переклад

Хоч би хто ти була, прекрасна дівчино, нам дуже пощастило, що ми тебе побачили. Граючись з м’ячем, ти збуджуєш розум усіх, хто бачить тебе.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Демони влаштовують найрізноманітніші видовища, аби лише дістати нагоду побачити осяйну вроду гарної жінки. Тут сказано, що демони дивилися, як дівчина грається з м’ячем. Іноді демони влаштовують так звані спортивні ігри, як оце теніс, на які запрошують представниць протилежної статі. Призначені ці ігри тільки для того, щоб помилуватися будовою тіла гарної дівчини і насолодитися сексом на тонкому рівні, на рівні розуму. Іноді такий демонічний хтивий умонастрій заохочують навіть так звані йоґи, які закликають людей насолоджуватися сексом в усіх його проявах і разом з тим запевняють, що, медитуючи на ту чи іншу мантру, яку вони вигадали, людина за півроку стане Богом. Люди хочуть бути обдуреними, і тому Крішна посилає їм таких шахраїв, які спотворюють науку йоґи і вводять їх в оману. Такі псевдо-йоґи насправді просто намагаються насолоджуватися світом, лише прикриваючись йоґою. Однак «Бгаґавад-ґіта» вчить, що справжню насолоду від життя не отримати за допомогою цих грубих чуттів, тому, якщо хтось хоче насолоди, йому треба шукати її деінде. Досвідчений лікар радить хворій людині на час хвороби утримуватися від звичайних насолод, щоб швидше одужати. Хворий нічим не може насолоджуватися, тож, щоб одужати, йому треба обмежити себе в своїх насолодах. Наша зумовленість матерією теж нічим не відрізняється від хвороби. Якщо хтось хоче відчути справжню чуттєву насолоду, йому треба звільнитися з рабства матеріального існування. В духовному житті можна відчувати чуттєву насолоду, яка ніколи не закінчується. Матеріальні насолоди відрізняється від духовних тим, що матеріальні насолоди обмежені. Навіть якщо людина насолоджується матеріальним сексом, ця насолода дуже нетривала. Натомість, відмовившись від статевої насолоди, можна увійти в духовне буття, яка триває вічно. У «Бгаґаватам» (5.5.1) сказано, що брахма-саукг’я, духовне щастя, за своєю природою ананта, нескінченне. Позбавлені розуму створіння приваблюються красою матерії і гадають, що насолоди, які вона пропонує, справжні, але насправді вони оманні.

36

Текст

наікатра те джайаті ш́а̄ліні па̄да-падмам̇
ґгнантйа̄ мухух̣ кара-талена патат-патан̇ґам
мадгйам̇ вішідаті бр̣хат-стана-бга̄ра-бгітам̇
ш́а̄нтева др̣шт̣ір амала̄ суш́ікга̄-самӯхах̣

Послівний переклад

на  —  не; екатра  —  в одному місці; те  —  твої; джайаті  —  залишаються; ш́а̄ліні  —  прекрасна жінко; па̄да-падмам  —  лотосові стопи; ґгнантйа̄х̣  —  б’ючи; мухух̣  —  знову й знову; кара-талена  —  долонею; патат  —  відбиваючись; патан̇ґам  —  м’яч; мадгйам  —  стан; вішідаті  —  стомлюється; бр̣хат  —  пишні; стана  —  груди; бга̄ра  —  вагою; бгітам  —  пригноблений; ш́а̄нта̄ іва  —  наче втомлений; др̣шт̣іх̣  —  зір; амала̄  —  чистий; су  —  прекрасне; ш́ікга̄  —  твоє волосся; самӯхах̣  —  коса.

Переклад

О красуне, коли ти знову й знову б’єш долонею по м’ячу, що відбивається від землі, твої лотосові стопи не можуть встояти на місці. Твій стан уже стомився тримати тягар твоїх пишний грудей, і твій ясний погляд затягує поволока. Будь ласка, заплети свої розкішне волосся.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Кожен рух і жест красуні зачаровував демонів. Тут вони підносять хвалу її пишним грудям, розпущеному волоссю і зґрабним рухам її тіла під час гри з м’ячем. Любуючись кожним її рухом, вони впиваються жіночою красою, і від цього їхню свідомість заполонює хіть. Як комахи, що летять вночі на вогонь назустріч смерті, так демони падають жертвою погойдування округлих налитих грудей гарної жінки. Розпущене волосся вродливої жінки також хвилює серце хтивих демонів.

37

Текст

іті са̄йантанім̇ сандгйа̄м
асура̄х̣ прамада̄йатім
пралобгайантім̇ джаґр̣хур
матва̄ мӯд̣га-дгійах̣ стрійам

Послівний переклад

іті  —  так; са̄йантанім  —  вечір; сандгйа̄м  —  сутінки; асура̄х̣  —  демони; прамада̄йатім  —  що скидалися на жінку легкої поведінки; пралобгайантім  —  знадливу; джаґр̣хух̣  —  схопили; матва̄  —  думаючи; мӯд̣га-дгійах̣  —  позбавлені розуму; стрійам  —  жінка.

Переклад

Асури, чий розум повністю затьмарила ілюзія, вирішили, що вечірні сутінки    —    це вродлива жінка, яка спокушає їх своїми принадами, і хтиво накинулися на неї.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші асурів названо мӯд̣га-дгійах̣, тобто зануреними в осляче невігластво. Зачаровані оманним блиском матеріальної краси, демони кинулися обіймати цю ілюзорну форму.

38

Текст

прахасйа бга̄ва-ґамбгірам̇
джіґгрантйа̄тма̄нам а̄тмана̄
ка̄нтйа̄ сасарджа бгаґава̄н
ґандгарва̄псараса̄м̇ ґан̣а̄н

Послівний переклад

прахасйа  —  засміявшись; бга̄ва-ґамбгірам  —  з глибоким смислом; джіґгрантйа̄  —  зрозумівши; а̄тма̄нам  —  себе; а̄тмана̄  —  собою; ка̄нтйа̄  —  своєю чарівністю; сасарджа  —  створив; бгаґава̄н  —  гідний поклоніння Господь Брахма; ґандгарва  —  небесних музик; апсараса̄м  —  і небесних танцівниць; ґан̣а̄н  —  сонми.

Переклад

Багатозначно засміявшись, великий Брахма проявив зі своєї краси, яка немовби сама насолоджувалася собою, сонми ґандгарвів та апсар.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Музик на вищих планетних системах називають ґандгарвами, а райських танцівниць    —    апсарами. Після того, як на Брахму напали демони і він створив із сутінків образ прекрасної жінки, він породив ґандгарвів та апсар. Музику й танець, призначені для задоволення чуттів, слід вважати за демонічне явище, але та сама музика й танець, використані в кіртані для уславлення Верховного Господа, стають трансцендентні і роблять людину достойною піднятися до іншого життя, життя духовної насолоди.

39

Текст

вісасарджа танум̇ та̄м̇ ваі
джйотсна̄м̇ ка̄нтіматім̇ прійа̄м
та ева ча̄дадух̣ прітйа̄
віш́ва̄васу-пуроґама̄х̣

Послівний переклад

вісасарджа  —  відкинув; танум  —  тіло; та̄м  —  те; ваі  —  насправді; джйотсна̄м  —  місячне світло; ка̄нті-матім  —  блискуче; прійа̄м  —  дороге; те  —  ґандгарви; ева  —  певно; ча  —  і; а̄дадух̣  —  заволоділи; прітйа̄  —  радо; віш́ва̄васу-пурах̣-ґама̄х̣  —  на чолі з Вішвавасу.

Переклад

Після того Брахма покинув це осяйне і чарівне тіло в образі місячного світла, яким радо заволоділи Вішвавасу та інші ґандгарви.

40

Текст

ср̣шт̣ва̄ бгӯта-піш́а̄ча̄м̇ш́ ча
бгаґава̄н а̄тма-тандрін̣а̄
діґ-ва̄сасо мукта-кеш́а̄н
вікшйа ча̄мілайад др̣ш́ау

Послівний переклад

ср̣шт̣ва̄  —  створивши; бгӯта  —  привидів; піш́а̄ча̄н  —  злих духів; ча  —  і; бгаґава̄н  —  Господь Брахма; а̄тма  —  своїх; тандрін̣а̄  —  з лінощів; дік-ва̄сасах̣  —  голі; мукта  —  розкошлане; кеш́а̄н  —  волосся; вікшйа  —  побачивши; ча  —  і; амілайат  —  заплющив; др̣ш́ау  —  два ока.

Переклад

Далі славетний Брахма зі своїх лінощів створив привидів та злих духів, але побачивши їх перед собою, голих, з розкошланим волоссям, він заплющив очі.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Привиди і злі духи    —    це також створіння Брахми, вони не вигадка. Всі вони створені для того, щоб завдавати зумовленій душі всіляких страждань. Брахма створив їх тому, що так йому велів Верховний Господь.

41

Текст

джаґр̣хус тад-віср̣шт̣а̄м̇ та̄м̇
джр̣мбган̣а̄кгйа̄м̇ танум̇ прабгох̣
нідра̄м індрійа-вікледо
йайа̄ бгӯтешу др̣ш́йате
йеноччгішт̣а̄н дгаршайанті
там унма̄дам̇ прачакшате

Послівний переклад

джаґр̣хух̣  —  схопили; тат-віср̣шт̣а̄м  —  яке він відкинув; та̄м  —  те; джр̣мбган̣а-а̄кгйа̄м  —  що називають позіханням; танум  —  тіло; прабгох̣  —  Господа Брахми; нідра̄м  —  сон; індрійа-вікледах̣  —  слинотеча; йайа̄  —  якою; бгӯтешу  —  серед живих істот; др̣ш́йате  —  можна бачити; йена  —  яким; уччгішт̣а̄н  —  вимазані сечею та випорожненнями; дгаршайанті  —  вводять в замішання; там  —  те; унма̄дам  —  божевілля; прачакшате  —  називається.

Переклад

Коли Брахма, творець живих істот, покинув тіло в формі позіхання, привиди й злі духи накинулися на це тіло й заволоділи ним. Це тіло також відоме як сон, під якого в людини тече з рота слина. Злі духи й привиди нападають на людей, які осквернилися, і коли це трапляється, це називають божевіллям.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Людина страждає на психічні хвороби і зазнає турбот від духів тоді, коли перебуває в оскверненому стані. Тут пояснено, що, коли в людини під час глибокого сну тече з рота слина, вона оскверняється і з цього нечистого стану користаються духи, входячи в її тіло. Іншими словами, людей, у яких під час сну тече з рота слина, вважають нечистими; на них нападають духи, від чого вони сходять з розуму.

42

Текст

ӯрджасвантам̇ манйама̄на
а̄тма̄нам̇ бгаґава̄н аджах̣
са̄дгйа̄н ґан̣а̄н пітр̣-ґан̣а̄н
парокшен̣а̄ср̣джат прабгух̣

Послівний переклад

ӯрджах̣-вантам  —  повний енерґії; манйама̄нах̣  —  усвідомлюючи; а̄тма̄нам  —  себе; бгаґава̄н  —  гідний поклоніння; аджах̣  —  Брахма; са̄дгйа̄н  —  півбогів; ґан̣а̄н  —  сонми; пітр̣-ґан̣а̄н  —  і пітів; парокшен̣а  —  зі своєї невидимої форми; аср̣джат  —  створив; прабгух̣  —  повелитель істот.

Переклад

Відчуваючи себе повним сили та бажання, великий Брахма, творець живих істот, зі своєї невидимої форми проявив сонми садг’їв та пітів, що з’явилися з його пупа.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Садг’ї та піти    —    це невидимі форми покійних душ, і їх також створює Брахма.

43

Текст

та а̄тма-сарґам̇ там̇ ка̄йам̇
пітарах̣ пратіпедіре
са̄дгйебгйаш́ ча пітр̣бгйаш́ ча
кавайо йад вітанвате

Послівний переклад

те  —  вони; а̄тма-сарґам  —  джерело свого існування; там  —  те; ка̄йам  —  тіло; пітарах̣  —  піти; пратіпедіре  —  прийняли; са̄дгйебгйах̣  —  садг’ям; ча  —  і; пітр̣бгйах̣  —  пітам; ча  —  також; кавайах̣  —  знавці ритуалів; йат  —  якими; вітанвате  —  роблять підношення.

Переклад

Піти заволоділи тим самим невидимим тілом, з якого вони постали. Саме за посередництвом цього невидимого тіла знавці ритуалів роблять підношення садг’ям та пітам [своїм покійним предкам] під час церемонії шраддга.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Шраддга    —    це одне з жертвопринесень, які виконують послідовники Вед. Ревні виконавці ритуалів щороку протягом п’ятнадцяти днів підносять дари покійним душам. Цей ритуал називається шраддга. Предки, котрі з якоїсь примхи долі не отримали грубого фізичного тіла для матеріальної насолоди, завдяки цим дарам своїх нащадків можуть знову його отримати. Обряд шраддги, за якого предкам підносять прасад, в Індії проводять до наших днів, особливо в місті Ґая, де дари офірують в знаменитому на всю Індію храмі лотосовим стопам Вішну. Задоволений відданим служінням нащадків, Господь зі Своєї ласки звільняє цих засуджених предків і милостиво дає їм змогу знову отримати грубе тіло, в якому вони зможуть духовно розвиватися.

На жаль, під впливом майі зумовлена душа використовує отримане від Господа тіло для того, щоб задовольняти свої чуття, забуваючи про те, що така діяльність може знову привести до втрати грубого тіла й повернення до невидимого стану. Однак відданим Господа, які розвинули свідомість Крішни, немає потреби проводити такі обряди, як шраддга, тому що Верховний Господь і так задоволений їхніми діями. Завдяки цьому предки відданого, які так чи інакше потрапили в скрутне становище, звільняються від труднощів без окремих зусиль з боку відданого. Яскравий приклад того    —    Прахлада Махараджа. Прахлада Махараджа попрохав Господа Нрісімхадеву звільнити його гріховного батька, який безліч разів ображав лотосові стопи Господа. Господь відповів Прахладі, що в родині, в якій з’явився на світ такий відданий, як Прахлада, само собою звільняються не лише його батьки, але і їхні батьки та діди, аж до чотирнадцятого коліна. З цього можна зробити висновок, що свідомість Крішни являє собою найліпший спосіб принести благо своїй сім’ї, громаді й усім живим істотам. Як каже автор «Чайтан’я-чарітамріти», особа, яка досконало пізнала науку свідомості Крішни, не вдається до жодних ритуалів, бо знає, що просто служачи Крішні в повній свідомості Крішни вона досягає мети всіх ритуалів.

44

Текст

сіддга̄н відйа̄дгара̄м̇ш́ чаіва
тіродга̄нена со ’ср̣джат
тебгйо ’дада̄т там а̄тма̄нам
антардга̄на̄кгйам адбгутам

Послівний переклад

сіддга̄н  —  сіддги; відйа̄дгара̄н  —  від’ядгари; ча ева  —  а також; тіродга̄нена  —  здатністю залишатися недоступними для зору; сах̣  —  Господь Брахма; аср̣джат  —  створив; тебгйах̣  —  їм; адада̄т  —  дав; там а̄тма̄нам  —  ту свою форму; антардга̄на-а̄кгйам  —  відому як антардгана; адбгутам  —  чудесну.

Переклад

Далі Господь Брахма зі своєї здібності ховатися від зору людей створив сіддгів та від’ядгар, і дав їм це дивовижне тіло, яке називають антардгана.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Слово антардга̄на вказує на те, що присутність цих живих створінь можна відчути, але самі вони залишаються невидимі.

45

Текст

са кіннара̄н кімпуруша̄н
пратйа̄тмйена̄ср̣джат прабгух̣
ма̄найанн а̄тмана̄тма̄нам
а̄тма̄бга̄сам̇ вілокайан

Послівний переклад

сах̣  —  Господь Брахма; кіннара̄н  —  кіннарів; кімпуруша̄н  —  кімпуруш; пратйа̄тмйена  —  зі свого віддзеркалення (у воді); аср̣джат  —  створив; прабгух̣  —  владика живих істот (Брахма); ма̄найан  —  захоплюючись; а̄тмана̄ а̄тма̄нам  —  сам собою; а̄тма-а̄бга̄сам  —  своє віддзеркалення; вілокайан  —  споглядаючи.

Переклад

Якось, глянувши своє віддзеркалення у воді і захопившись ним, Брахма, творець живих істот, проявив з цього віддзеркалення кімпуруш та кіннарів.

46

Текст

те ту тадж джаґр̣хӯ рӯпам̇
тйактам̇ йат парамешт̣гіна̄
мітгуні-бгӯйа ґа̄йантас
там евошасі кармабгіх̣

Послівний переклад

те  —  вони (кіннари та кімпуруші); ту  —  але; тат  —  ту; джаґр̣хух̣  —  схопили; рӯпам  —  віддзеркалену форму; тйактам  —  покинуту; йат  —  яку; парамешт̣гіна̄  —  Брахмою; мітгуні-бгӯйа  —  разом із своїми дружинами; ґа̄йантах̣  —  оспівують; там  —  його; ева  —  тільки; ушасі  —  на світанку; кармабгіх̣  —  з його подвигами.

Переклад

Кімпуруші та кіннари заволоділи тою віддзеркаленою формою, що її покинув Брахма. Тому щоранку вдосвіта вони разом зі своїми дружинами підносять йому хвалу, оспівуючи його діяння.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Досвітній час, що настає за півтори години до сходу сонця, називають брахма-мухурта. Цей час, брахма-мухурту, радять присвятити духовній діяльності. Духовна практика в цю досвітню годину має більший ефект, ніж у будь-який інший час дня.

47

Текст

дехена ваі бгоґавата̄
ш́айа̄но баху-чінтайа̄
сарґе ’нупачіте кродга̄д
утсасарджа ха тад вапух̣

Послівний переклад

дехена  —  своїм тілом; ваі  —  справді; бгоґавата̄  —  витягнувшись; ш́айа̄нах̣  —  лежачи в повний ріст; баху  —  великою; чінтайа̄  —  з турботою; сарґе  —  творення; анупачіте  —  не розвивалося; кродга̄т  —  з гніву; утсасарджа  —  покинув; ха  —  дійсно; тат  —  те; вапух̣  —  тіло.

Переклад

Якось Брахма простягнувся на весь зріст і став стурбовано міркувати над тим, що творення всесвіту відбувається занадто повільно. Пригнічений, він покинув це тіло також.

48

Текст

йе ’хійанта̄мутах̣ кеш́а̄
ахайас те ’н̇ґа джаджн̃іре
сарпа̄х̣ прасарпатах̣ крӯра̄
на̄ґа̄ бгоґору-кандгара̄х̣

Послівний переклад

йе  —  яке; ахійанта  —  випало; амутах̣  —  з цього; кеш́а̄х̣  —  волосся; ахайах̣  —  змії; те  —  вони; ан̇ґа  —  дорогий Відуро; джаджн̃іре  —  народилося; сарпа̄х̣  —  змії; прасарпатах̣  —  з тіла, що плазувало; крӯра̄х̣  —  заздрісні; на̄ґа̄х̣  —  кобри; бгоґа  —  з каптурами; уру  —  великі; кандгара̄х̣  —  чиї шиї.

Переклад

Дорогий Відуро, волосся, яке випало з цього тіла, перетворилося на змій, а з самого тіла, яке стало плазувати, втягнувши руки й ноги, постали злі змії та наґи з розпущеними каптурами.

49

Текст

са а̄тма̄нам̇ манйама̄нах̣
кр̣та-кр̣тйам іва̄тмабгӯх̣
тада̄ манӯн сасарджа̄нте
манаса̄ лока-бга̄вана̄н

Послівний переклад

сах̣  —  Господь Брахма; а̄тма̄нам  —  сам; манйама̄нах̣  —  вважаючи; кр̣та-кр̣тйам  —  досягнув цілі життя; іва  —  немов; а̄тмабгӯх̣  —  народжений із Всевишнього; тада̄  —  тоді; манӯн  —  Ману; сасарджа  —  створив; анте  —  наприкінці; манаса̄  —  зі свого розуму; лока  —  світу; бга̄вана̄н  —  дбаючи про благо.

Переклад

Іншого разу самонароджений Брахма, перша жива істота, відчув себе так, ніби досягнув мети життя. Тоді зі свого розуму він проявив Ману, які дбають про благо всесвіту, поширюючи в ньому праведну діяльність.

50

Текст

тебгйах̣ со ’ср̣джат свайам̇
пурам̇ пурушам а̄тмава̄н
та̄н др̣шт̣ва̄ йе пура̄ ср̣шт̣а̄х̣
праш́аш́ам̇сух̣ праджа̄патім

Послівний переклад

тебгйах̣  —  їм; сах̣  —  Господь Брахма; аср̣джат  —  дав; свайам  —  своє; пурам  —  тіло; пурушам  —  людське; а̄тма-ва̄н  —  що володіє собою; та̄н  —  їх; др̣шт̣ва̄  —  побачивши; йе  —  ті, хто; пура̄  —  раніше; ср̣шт̣а̄х̣  —  були створені (півбоги, ґандгарви та інші істоти, що були створені до того); праш́аш́ам̇сух̣  —  стали підносити хвалу; праджа̄патім  —  Брахмі (владика створених істот).

Переклад

Наділений самовладанням творець віддав їм своє людське тіло. Побачивши Ману, всі раніше створені істоти    —    півбоги, ґандгарви та інші    —    стали підносити хвалу Брахмі, повелителю всесвіту.

51

Текст

ахо етадж джаґат-срашт̣ах̣
сукр̣там̇ бата те кр̣там
пратішт̣гіта̄х̣ крійа̄ йасмін
са̄кам аннам ада̄ма хе

Послівний переклад

ахо  —  о; етат  —  це; джаґат-срашт̣ах̣  —  творець усесвіту; су-кр̣там  —  чудово зроблено; бата  —  справді; те  —  тобою; кр̣там  —  створено; пратішт̣гіта̄х̣  —  міцно встановлені; крійа̄х̣  —  всі обряди; йасмін  —  в чому; са̄кам  —  разом із цим; аннам  —  жертвопринесення; ада̄ма  —  будемо поділяти; хе  —  о.

Переклад

Вони прославляли Брахму: О творче всесвіту, ми дуже раді. Твоє творіння прекрасне. Тепер ти запровадив серед людей реґулярне виконання обрядів, і ми завдяки тому також отримаємо долю жертовних підношень.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Важливість жертвопринесення пояснено також у «Бгаґавад-ґіті» (3.10). Там Господь підтверджує, що на початку творення Брахма створив Ману разом із методом жертвопринесення і благословив їх: «Завжди виконуйте жертвопринесення. Завдяки цьому ви поступово будете підніматися до свого природного становища, усвідомлюючи свою істинну природу, і разом з тим ви зможете насолодитися матеріальним щастям». Всі живі істоти, яких створив Брахма,    —    це зумовлені душі і тому відчувають бажання панувати над матеріальною природою. Мета жертовних обрядів полягає в тому, щоб поступово відродити духовну свідомість живих істот. З жертвопринесення починається все життя у всесвіті. Однак жертовні обряди призначені для того, щоб задовольнити Верховного Господа. Той, хто не задовольнив Верховного Господа, чи хто не розвинув свідомості Крішни, не може бути щасливим    —    ні в матеріальних насолодах, ні в духовному самопізнанні.

52

Текст

тапаса̄ відйайа̄ йукто
йоґена сусама̄дгіна̄
р̣шін р̣шір хр̣шікеш́ах̣
сасарджа̄бгімата̄х̣ праджа̄х̣

Послівний переклад

тапаса̄  —  аскезою; відйайа̄  —  поклонінням; йуктах̣  —  задіяні; йоґена  —  зосередженням розуму у відданому служінні; су-сама̄дгіна̄  —  сприятливою медитацією; р̣шін  —  мудреці; р̣шіх̣  —  перший провидець (Брахма); хр̣шікеш́ах̣  —  владика своїх чуттів; сасарджа  —  створив; абгімата̄х̣  —  дорогих; праджа̄х̣  —  синів.

Переклад

Озброївшись суворими аскезами, обрядами поклоніння і зосередженістю розуму, занурившись у віддане служіння Господу, вгамувавши в собі всі пристрасті і опанувавши чуття, Брахма, самонароджена жива істота, породив на світ великих мудреців, що стали дуже дорогими йому синами.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Обряди жертвопринесення призначені для того, щоб допомогти людині поліпшити своє матеріальне становище. Іншими словами, вони допомагають підтримувати тіло в хорошому стані, потрібному для того, щоб поглиблювати духовне знання. Однак для того, щоб здобути справжнє духовне знання, цього замало. Духовне знання неможливе без від’ї, без поклоніння Верховному Господу. Словом йоґа іноді називають гімнастичні вправи і тілесні пози, які допомагають зосередити розум. Люди меншого інтелекту часто вважають різні тілесні пози за вершину йоґи, але насправді вони призначені тільки для того, щоб людині було легше зосеридити розум на Наддуші. Брахма спочатку створив істот, які дбають про матеріальне процвітання світу, а потім створив мудреців, які власним прикладом показують шлях до пізнання духу.

53

Текст

тебгйаш́ чаікаікаш́ах̣ свасйа
дехасйа̄м̇ш́ам ада̄д аджах̣
йат тат сама̄дгі-йоґарддгі-
тапо-відйа̄-вірактімат

Послівний переклад

тебгйах̣  —  їм; ча  —  і; екаікаш́ах̣  —  по одному; свасйа  —  свого; дехасйа  —  тіла; ам̇ш́ам  —  частину; ада̄т  —  дав; аджах̣  —  ненароджений Брахма; йат  —  що; тат  —  те; сама̄дгі  —  глибока медитація; йоґа  —  розумове зосередження; р̣ддгі  —  надприродні сили; тапах̣  —  аскеза; відйа̄  —  знання; віракті  —  зреченість; мат  —  наділені.

Переклад

Кожному з цих синів ненароджений творець усесвіту дав по частині свого тіла, що була наділена здатністю до глибокої медитації, розумового зосередження, прояву надприродних сил, аскез, поклоніння і зречення.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Слово вірактімат у цьому вірші означає «наділене здатністю до зречення». Шлях до пізнання духу закритий для матеріалістів. Ті, хто прив’язані до чуттєвих насолод, неспроможні пізнати дух. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що особи, які занадто занурені в пошуки матеріальних набутків і матеріальних насолод, нездатні досягнути йоґа-самадгі, зануреності в свідомість Крішни. Люди, які проголошують, що можливо насолоджуватися матеріальним життям і разом з тим духовно проґресувати, просто обдурюють. Зреченість засновується на чотирьох засадах: 1) утримуватися від незаконного сексу, 2) не їсти м’яса, 3) не вживати дурманних речовин і 4) не грати в азартні ігри. Ці чотири засади називають тапас’єю, або аскезою. Крім того, для того, щоб пізнати дух, потрібно занурити розум у свідомість Крішни і зосередити його на Всевишньому.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до двадцятої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Бесіда Майтреї та Відури».