ШБ 3.15.50

प्रादुश्चकर्थ यदिदं पुरुहूत रूपं
तेनेश निर्वृतिमवापुरलं द‍ृशो न: ।
तस्मा इदं भगवते नम इद्विधेम
योऽनात्मनां दुरुदयो भगवान् प्रतीत: ॥ ५० ॥
пра̄душ́чакартга йад ідам̇ пурухӯта рӯпам̇
тенеш́а нірвр̣тім ава̄пур алам̇ др̣ш́о нах̣
тасма̄ ідам̇ бгаґавате нама ід відгема
йо ’на̄тмана̄м̇ дурудайо бгаґава̄н пратітах̣

Synonyms

пра̄душ́чакартгаТи проявив; йатщо; ідамцю; пурухӯтао той, кого вшановують великими підношеннями; рӯпамвічну форму; тенатою формою; ı̄ш́аГосподи; нірвр̣тімвдоволення; ава̄пух̣отримали; аламстільки; др̣ш́ах̣бачення; нах̣нас; тасмаіЙому; ідамце; бгаґаватеВерховному Богові-Особі; намах̣поклони; іттільки; відгемаскладаємо; йах̣хто; ана̄тмана̄млюдей меншого розуму; дурудайах̣невидимий; бгаґава̄нВерховний Бог-Особа; пратітах̣побачений.

Translation

Господи, ми складаємо шанобливі поклони Твоєму вічному образу Бога-Особи, який Ти так милостиво явив нам. Твою верховну, вічну форму не можуть побачити нещасні люди, вбогі на розум, але її споглядання дає незрівнянну втіху нашим очам і розуму.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Четверо мудреців на початку свого духовного життя були імперсоналістами, але згодом, з милості свого батька й духовного вчителя, Брахми, вони пізнали вічну, духовну форму Господа і знайшли повне вдоволення. Іншими словами, трансценденталісти, які шукають безособистісний Брахман чи локалізовану Параматму, не відчувають повного вдоволення і прагнуть чогось більшого. Навіть якщо їхній розум задоволений, їхні очі не відчувають трансцендентної втіхи. Але коли вони пізнають Верховного Бога-Особу, вони знаходять повне вдоволення. Це означає, що вони стають відданими і прагнуть повсякчасно споглядати образ Господа. У «Брахма-самхіті» теж сказано, що людина, яка розвинула трансцендентну любов до Крішни і чиї очі змащені бальзамом цієї любові, постійно бачить трансцендентний образ Господа. Вжите в цьому вірші слово ана̄тмана̄м вказує на людей, які, не пануючи над розумом та чуттям, віддаються умоглядним роздумам і прагнуть злитися з Господом воєдино. Таким людям недоступне щастя споглядати вічну форму Господа. Від імперсоналістів і так званих йоґів Господь завжди прихований запоною йоґамайі. З «Бгаґавад-ґіти» відомо, що навіть коли Господь Крішна був присутній на поверхні землі і всі могли Його бачити, імперсоналісти й псевдо-йоґи і тоді не могли побачити Його, тому що не мали очей відданого. Імперсоналісти й псевдо-йоґи дотримуються теорії, яка проголошує, що Верховний Господь не має форми, але, стикаючись із майею, набуває певної форми. Ця концепція не дозволяє імперсоналістам і псевдо-йоґам побачити Верховного Бога-Особу таким, як Він є. Господь завжди недосяжний для зору таких невідданих. Четверо мудреців відчували таку вдячність до Господа, що знову й знову складали Йому шанобливі поклони.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Третьої пісні, п’ятнадцятої глави, яка має назву «Опис царства Бога».