Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.15.50
Текст
тенеш́а нірвр̣тім ава̄пур алам̇ др̣ш́о нах̣
тасма̄ ідам̇ бгаґавате нама ід відгема
йо ’на̄тмана̄м̇ дурудайо бгаґава̄н пратітах̣
Послівний переклад
пра̄душ́чакартга — Ти проявив; йат — що; ідам — цю; пурухӯта — о той, кого вшановують великими підношеннями; рӯпам — вічну форму; тена — тою формою; ı̄ш́а — Господи; нірвр̣тім — вдоволення; ава̄пух̣ — отримали; алам — стільки; др̣ш́ах̣ — бачення; нах̣ — нас; тасмаі — Йому; ідам — це; бгаґавате — Верховному Богові-Особі; намах̣ — поклони; іт — тільки; відгема — складаємо; йах̣ — хто; ана̄тмана̄м — людей меншого розуму; дурудайах̣ — невидимий; бгаґава̄н — Верховний Бог-Особа; пратітах̣ — побачений.
Переклад
Господи, ми складаємо шанобливі поклони Твоєму вічному образу Бога-Особи, який Ти так милостиво явив нам. Твою верховну, вічну форму не можуть побачити нещасні люди, вбогі на розум, але її споглядання дає незрівнянну втіху нашим очам і розуму.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Четверо мудреців на початку свого духовного життя були імперсоналістами, але згодом, з милості свого батька й духовного вчителя, Брахми, вони пізнали вічну, духовну форму Господа і знайшли повне вдоволення. Іншими словами, трансценденталісти, які шукають безособистісний Брахман чи локалізовану Параматму, не відчувають повного вдоволення і прагнуть чогось більшого. Навіть якщо їхній розум задоволений, їхні очі не відчувають трансцендентної втіхи. Але коли вони пізнають Верховного Бога-Особу, вони знаходять повне вдоволення. Це означає, що вони стають відданими і прагнуть повсякчасно споглядати образ Господа. У «Брахма-самхіті» теж сказано, що людина, яка розвинула трансцендентну любов до Крішни і чиї очі змащені бальзамом цієї любові, постійно бачить трансцендентний образ Господа. Вжите в цьому вірші слово ана̄тмана̄м вказує на людей, які, не пануючи над розумом та чуттям, віддаються умоглядним роздумам і прагнуть злитися з Господом воєдино. Таким людям недоступне щастя споглядати вічну форму Господа. Від імперсоналістів і так званих йоґів Господь завжди прихований запоною йоґамайі. З «Бгаґавад-ґіти» відомо, що навіть коли Господь Крішна був присутній на поверхні землі і всі могли Його бачити, імперсоналісти й псевдо-йоґи і тоді не могли побачити Його, тому що не мали очей відданого. Імперсоналісти й псевдо-йоґи дотримуються теорії, яка проголошує, що Верховний Господь не має форми, але, стикаючись із майею, набуває певної форми. Ця концепція не дозволяє імперсоналістам і псевдо-йоґам побачити Верховного Бога-Особу таким, як Він є. Господь завжди недосяжний для зору таких невідданих. Четверо мудреців відчували таку вдячність до Господа, що знову й знову складали Йому шанобливі поклони.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Третьої пісні, п’ятнадцятої глави, яка має назву «Опис царства Бога».