ШБ 2.8.27

सूत उवाच
स उपामन्त्रितो राज्ञा कथायामिति सत्पते: ।
ब्रह्मरातो भृशं प्रीतो विष्णुरातेन संसदि ॥ २७ ॥
сӯта ува̄ча
са упа̄мантріто ра̄джн̃а̄
катга̄йа̄м іті сат-патех̣
брахмара̄то бгр̣ш́ам̇ пріто
вішн̣ура̄тена сам̇сади

Synonyms

сӯтах̣ ува̄чаШріла Сута Ґосвамі сказав; сах̣він (Шукадева Ґосвамі); упа̄мантрітах̣запитаний; ра̄джн̃а̄царем; катга̄йа̄мщодо розповідей; ітітак; сат-патех̣найвищої істини; брахма-ра̄тах̣Шукадева Ґосвамі; бгр̣ш́амдуже; прітах̣задоволений; вішн̣у-ра̄тенаМахараджею Парікшітом; сам̇садіу зібранні.

Translation

Сута Ґосвамі сказав: Шукадева Ґосвамі, що його Махараджа Парікшіт попрохав розповісти про Господа Шрі Крішну та про Його відданих, був дуже задоволений.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Повне право обговорювати «Шрімад-Бгаґаватам» мають тільки Господні віддані. Як «Бгаґавад-ґіту» по праву обговорювали Господь Крішна і Арджуна (тобто Господь і Його відданий), так і «Шрімад-Бгаґаватам», що розвиває науку «Бгаґавад-ґіти» далі, можуть обговорювати тільки знавці Вед і віддані, як-от Шукадева Ґосвамі та Махараджа Парікшіт. Для всіх інших істинний смак нектару недоступний. Шукадева Ґосвамі був задоволений, що Махараджу Парікшіта оповіді про Господа нітрохи не втомили і він навіть ще більше прагнув їх слухати. Малорозумні коментатори беруться тлумачити «Бгаґавад-ґіту» й «Шрімад- Бгаґаватам», не розуміючи безглуздости своїх намог пояснювати те, до чого вони не мають доступу. Невідданим немає жодного сенсу намагатись тлумачити ці два найвеличніші ведичні твори, тому Шанкарачар’я навіть не пробував коментувати «Шрімад-Бгаґаватам». У коментарі на «Бгаґавад- ґіту» Шріпада Шанкарачар’я визнав Господа Крішну за Верховного Бога-Особу, хоча загалом дав пояснення під кутом зору імперсоналіста. Однак, свідомий свого становища, він не став коментувати «Шрімад-Бгаґаватам».
Шріла Шукадева Ґосвамі перебував під захистом Господа Крішни (див. «Брахма-вайварта Пурану»), тому його називають Брахмарата, а Шрімана Парікшіта Махараджу захистив Господь Вішну, тому його звуть Вішнурата. Вони    —    віддані Господа, і тому Господь завжди їх захищає. З їхніх імен також зрозуміло, що Вішнурата повинен слухати «Шрімад- Бгаґаватам» від Брахмарати, і ні від кого іншого, бо всі інші спотворюють трансцендентне знання і таким чином лише марнують дорогоцінний час слухачів.