Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.8.27
Текст
са упа̄мантріто ра̄джн̃а̄
катга̄йа̄м іті сат-патех̣
брахмара̄то бгр̣ш́ам̇ пріто
вішн̣ура̄тена сам̇сади
Послівний переклад
сӯтах̣ ува̄ча — Шріла Сута Ґосвамі сказав; сах̣ — він (Шукадева Ґосвамі); упа̄мантрітах̣ — запитаний; ра̄джн̃а̄ — царем; катга̄йа̄м — щодо розповідей; іті — так; сат-патех̣ — найвищої істини; брахма-ра̄тах̣ — Шукадева Ґосвамі; бгр̣ш́ам — дуже; прітах̣ — задоволений; вішн̣у-ра̄тена — Махараджею Парікшітом; сам̇саді — у зібранні.
Переклад
Сута Ґосвамі сказав: Шукадева Ґосвамі, що його Махараджа Парікшіт попрохав розповісти про Господа Шрі Крішну та про Його відданих, був дуже задоволений.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Повне право обговорювати «Шрімад-Бгаґаватам» мають тільки Господні віддані. Як «Бгаґавад-ґіту» по праву обговорювали Господь Крішна і Арджуна (тобто Господь і Його відданий), так і «Шрімад-Бгаґаватам», що розвиває науку «Бгаґавад-ґіти» далі, можуть обговорювати тільки знавці Вед і віддані, як-от Шукадева Ґосвамі та Махараджа Парікшіт. Для всіх інших істинний смак нектару недоступний. Шукадева Ґосвамі був задоволений, що Махараджу Парікшіта оповіді про Господа нітрохи не втомили і він навіть ще більше прагнув їх слухати. Малорозумні коментатори беруться тлумачити «Бгаґавад-ґіту» й «Шрімад- Бгаґаватам», не розуміючи безглуздости своїх намог пояснювати те, до чого вони не мають доступу. Невідданим немає жодного сенсу намагатись тлумачити ці два найвеличніші ведичні твори, тому Шанкарачар’я навіть не пробував коментувати «Шрімад-Бгаґаватам». У коментарі на «Бгаґавад- ґіту» Шріпада Шанкарачар’я визнав Господа Крішну за Верховного Бога-Особу, хоча загалом дав пояснення під кутом зору імперсоналіста. Однак, свідомий свого становища, він не став коментувати «Шрімад-Бгаґаватам».
Шріла Шукадева Ґосвамі перебував під захистом Господа Крішни (див. «Брахма-вайварта Пурану»), тому його називають Брахмарата, а Шрімана Парікшіта Махараджу захистив Господь Вішну, тому його звуть Вішнурата. Вони — віддані Господа, і тому Господь завжди їх захищає. З їхніх імен також зрозуміло, що Вішнурата повинен слухати «Шрімад- Бгаґаватам» від Брахмарати, і ні від кого іншого, бо всі інші спотворюють трансцендентне знання і таким чином лише марнують дорогоцінний час слухачів.