ВІРШ 39
ТЕКСТ 39
Текст
Текст
стга̄не ’тга дгарма-макга-манв-амара̄ваніш́а̄х̣
анте тв адгарма-хара-манйу-ваш́а̄сура̄дйа̄
ма̄йа̄-вібгӯтайа іма̄х̣ пуру-ш́акті-бга̄джах̣
стха̄не 'тха дхарма-макха-манв-амара̄ванӣша̄х̣
анте тв адхарма-хара-маню-ваша̄сура̄дя̄
ма̄я̄-вибхӯтая има̄х̣ пуру-шакти-бха̄джах̣
Послівний переклад
Дума по дума
сарґе — на початку творення ; тапах̣ — покути ; ахам — я ; р̣шайах̣ — мудреців; нава — дев’ятеро; йе праджеш́а̄х̣ — майбутніх прародителів; стга̄не — в середній період існування творіння, щоб його підтримувати; атга — безперечно; дгарма — релігія; макга — Господь Вішну; ману — батько людства; амара — півбоги, уповноважені наглядати за підтриманням всесвіту; аваніш́а̄х̣ — і царі різних планет; анте — наприкінці ; ту — однак ; адгарма — безбожність ; хара — Господь Шіва; манйу-ваш́а — підвладний гніву; асура-а̄дйа̄х̣ — атеїсти, ворожі до відданих ; ма̄йа̄ — енерґія ; вібгӯтайах̣ — могутні представники ; іма̄х̣ — всі вони ; пуру - ш́акті - бга̄джах̣ — Господа, повелителя верховної сили.
сарге – в началото на творението; тапах̣ – отречение; ахам – аз; р̣ш̣аях̣ – мъдреци; нава – девет; йе праджеша̄х̣ – тези, които създават; стха̄не – по средата, докато се поддържа творението; атха – несъмнено; дхарма – религия; макха – Бог Виш̣н̣у; ману – бащата на човечеството; амара – полубоговете, упълномощени да управляват делата по поддържането; аванӣша̄х̣ – и царете на различните планети; анте – накрая; ту – но; адхарма – безбожие; хара – Шива; маню-ваша – обзети от гняв; асура-а̄дя̄х̣ – атеистите, враговете на преданите; ма̄я̄ – енергия; вибхӯтаях̣ – могъщи представители; има̄х̣ – всички те; пуру-шакти-бха̄джах̣ – на върховно могъщия Бог.
Переклад
Превод
На самому початку творіння є аскеза, я сам [Брахма] та Праджапаті, великі мудреці-прародителі. Згодом, коли надходить час підтримувати життєдіяльність творіння, діють Господь Вішну, наділені владою півбоги та царі різних планет. Але наприкінці запановує безбожність, після чого приходить Господь Шіва та оскаженілі атеїсти. Усі вони суть різні прояви енерґії вишньої сили — Господа.
В началото на творението съществува отречението, аз самият (Брахма̄) и Праджа̄патите, великите мъдреци, произвеждащи потомство. По-късно, по време на поддържането на творението, се появява Бог Виш̣н̣у, управляващите полубогове и царете на различните планети. Но накрая се възцарява безбожието, идва Шива и заедно с него разярените атеисти. Всички те са само различни проявления на енергията на Бога, който е върховната сила.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Матеріальний світ творить Господня енерґія, проявлена на початку світу з аскези Брахмаджі, першої живої істоти у творінні. Тоді з’являються дев’ять Праджапаті, великих мудреців. Коли надходить час підтримувати творіння, всесвіт тримається на відданому служінні Господу Вішну, тобто справжній релігії, а також на численних півбогах та царях на всіх планетах. А наприкінці, коли творіння наближається до свого знищення, насамперед поширюється безбожність, а тоді з’являється Господь Шіва разом із розлюченими атеїстами. Однак усі вони — просто різні прояви Верховного Господа. Отже, Брахма, Вішну й Махадева (Шіва) — це окремі втілення різних ґун матеріальної природи. Вішну — це повелитель ґуни добра, Брахма — ґуни страсти, а Шіва — ґуни невігластва. У кінцевому підсумку, матеріальне творіння проявляється лише тимчасово, щоб дати зумовленим душам нагоду вирватись із пастки матеріального світу. І той, хто під захистом Господа Вішну розвиває в собі ґуну добра, здобуває найліпші можливості звільнитись. Дотримуючись засад вайшнавізму, він дістає вступ у царство Бога і вже ніколи не повертається до повного страждань матеріального світу.
Материалният свят се създава от енергията на Бога, която в началото на творението се проявява като отречението на Брахма̄джӣ, първото живо същество във вселената, а след това и като деветимата Праджа̄пати, великите мъдреци. В етапа на поддържането на творението светът се крепи на преданото служене на Бог Виш̣н̣у, т.е. на истинската религия, и на различните полубогове и управници на отделните планети. А накрая, когато наближи унищожението на творението, най-напред идва безбожието, а след това и Шива с разярените атеисти. Но всички те не са нищо друго, освен различни проявления на Върховния Бог. Брахма̄, Виш̣н̣у и Маха̄дева (Шива) са инкарнации на различните гун̣и на материалната природа. Виш̣н̣у е повелител на гун̣ата на доброто, Брахма̄ – на гун̣ата на страстта, а Шива – на гун̣ата на невежеството. В крайна сметка материалното творение е само временно проявление, създадено, за да даде на пленените в материалния свят обусловени души възможност да се освободят. Човек, който приема покровителството на Бог Виш̣н̣у и развива гун̣ата на доброто, има всички шансове да получи освобождение. Следвайки принципите на ваиш̣н̣авите, той получава достъп до царството на Бога, за да не се върне никога повече в изпълнения със страдание материален свят.