Skip to main content

ВІРШ 1

ТЕКСТ 1

Текст

Текст

брахмова̄ча
йатродйатах̣ кшіті-талоддгаран̣а̄йа бібграт
крауд̣ім̇ танум̇ сакала-йаджн̃а-майім анантах̣
антар-маха̄рн̣ава упа̄ґатам а̄ді-даітйам̇
там̇ дам̇шт̣райа̄дрім іва ваджра-дгаро дада̄ра
брахмова̄ча
йатродйатах̣ кшити-талоддхаран̣а̄йа бибхрат
крауд̣ӣм̇ танум̇ сакала-йаджн̃а-майӣм анантах̣
антар-маха̄рн̣ава упа̄гатам а̄ди-даитйам̇
там̇ дам̇шт̣райа̄дрим ива ваджра-дхаро дада̄ра

Послівний переклад

Пословный перевод

брахма̄ ува̄ча  —  Господь Брахма сказав; йатра  —  того часу (коли) ; удйатах̣   —   спробував ; кшіті - тала   —   земну планету; уддгаран̣а̄йа   —   щоб підняти ; бібграт   —   прибрав ; крауд̣ім   —   розваги; танум—форму; сакала—сукупно; йаджн̃а- майім   —   всеохопні жертвопринесення ; анантах̣   —   Безмежний; антар  —  усередині всесвіту; маха̄-арн̣аве  —  у великий океан Ґарбга ; упа̄ґатам   —   з’явившись ; а̄ді   —   перший ; даітйам   —   демон ; там   —   його ; дам̇шт̣райа̄   —   іклом ; адрім   —   летюча гора; іва  —  наче; ваджра-дгарах̣  —  повелитель блискавок; дада̄ра  —  протнув.

брахма̄ ува̄ча — Господь Брахма сказал; йатра — в то время как; удйатах̣ — пытался; кшити-тала — Землю; уддхаран̣а̄йа — чтобы поднять; бибхрат — принял; крауд̣ӣм — игры; танум — форму; сакала — полную; йаджн̃а-майӣм — состоящую из всех жертвоприношений; анантах̣ — Безграничный; антар — во вселенной; маха̄-арн̣аве — великого океана Гарбха; упа̄гатам — появившегося у; а̄ди — первого; даитйам — демона; там — его; дам̇шт̣райа̄ — клыком; адрим — летающую гору; ива — как; ваджра-дхарах̣ — повелитель молний; дада̄ра — пронзил.

Переклад

Перевод

Господь Брахма сказав: Коли безмежно могутній Господь задля розваги прибрав форми вепра і намірився підняти земну планету з вод Ґарбгодаки, велетенського всесвітнього океану, перед Ним з’явився перший демон [Хіран’якша], і Господь проткнув його Своїм іклом.

Господь Брахма сказал: Когда развлечения ради безгранично могущественный Господь принял форму вепря, чтобы поднять Землю, утонувшую в великом океане вселенной, носящем имя океана Гарбходака, перед Ним появился первый демон [Хираньякша], и Господь пронзил его Своим клыком.

Коментар

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Від самого творення завжди було два класи живих істот, що домінують на планетах всесвіту,    —    демони та півбоги (вайшнави). Господь Брахма    —    це перший півбог, а Хіран’якша    —    перший демон у цьому всесвіті.

Планети плавають у повітрі як невагомі кулі лише за певних умов, і тільки-но ці умови порушуються, планетам загрожує падіння в океан Ґарбгодака, що заповнює половину всесвіту. Друга половина всесвіту являє собою кулясте склепіння, і в ньому розміщені незліченні планетні системи. Кружляння кулястих планет у невагомому повітрі залежить від їхньої внутрішньої структури, і сучасне викачування нафти з надр землі через бурові свердловини    —    це новітня демонічна діяльність, яка може вкрай згубно вплинути на рух Землі по орбіті. До такої біди вже колись спричинилися демони на чолі з Хіран’якшею (що жадав нажитися на золотій лихоманці): вони порушили рівновагу Землі і, нездатна більше невагомо ширяти, вона впала в океан Ґарбгодака. Тоді Господь, що підтримує все матеріальне творіння, прибрав форми велетенського вепра і велетенським, відповідно, рилом дістав Землю з вод Ґарбгодаки. Шрі Джаядева Ґосвамі, великий вайшнавський поет відобразив це у своїй пісні:

С самого начала творения планетами во вселенных всегда правят либо демоны, либо полубоги (вайшнавы). Господь Брахма — первый полубог, а Хираньякша — первый демон в этой вселенной. Планеты парят в воздухе, как невесомые шары, только при определенных условиях, и, если нарушить эти условия, они могут упасть в океан Гарбходака, занимающий половину вселенной. Другая ее половина представляет собой сферообразный купол, в котором находятся бесчисленные планетные системы. Парить в невесомости планетам позволяет их внутреннее устройство, и то, что в наше время демоны бурят землю, выкачивая из нее нефть, может пагубно отразиться на невесомости Земли. Нечто подобное уже случилось однажды по вине демонов во главе с Хираньякшей (наживавшимся на золотой лихорадке): Земля, утратив невесомость, упала в океан Гарбходака. Поэтому Господь, поддерживающий все материальное творение, принял облик гигантского вепря и Своим огромным рылом поднял Землю из вод океана Гарбходака. В одной из песен Шри Джаядевы Госвами, великого поэта-вайшнава, об этом сказано следующее:

васаті даш́ана-ш́ікхаре дгаран̣і тава лаґна̄
ш́аш́іні калан̇ка-калева німаґна̄
кеш́ава дгр̣та-ш́ӯкара-рӯпа
джайа джаґадіш́а харе
васати даш́ана-ш́икхаре дхаран̣ӣ тава лагна̄
ш́аш́ини калан̇ка-калева нимагна̄
кеш́ава дхр̣та-ш́ӯкара-рӯпа
джайа джагадӣш́а харе

«О Кешаво! О Верховний Господи, що прибрав форми вепра! Господи! Земна планета, спочиваючи на Твоїх іклах, була подібна до значеного темними мітками місяця».

«О Кешава! О Верховный Господь, принявший облик вепря! О Господь, на Твоих клыках покоится Земля, похожая на Луну с ее пятнами».

Ось із чого можна пізнати втілення Господа. Втілення Господа    —    не вигадка фантазерів, які творять втілення в своїй уяві. Втілення Господа з’являється за певних надзвичайних умов, як за описаного вище випадку, і звершує щось таке, що не вміщується у крихітному людському мозкові. Сучасні творці численних копійчаних втілень можуть взяти собі на увагу справжнє Боже втілення у подобі велетенського вепра з рилом, на якому легко поміщалася земна планета.

Таковы признаки воплощения Господа. Воплощение Господа — отнюдь не плод богатого воображения праздного фантазера. Воплощения Господа приходят при чрезвычайных обстоятельствах, как в случае, описанном выше, и выполняют задачу, которую человек с его крохотным умишком не способен даже вообразить. Современным творцам огромного числа грошовых воплощений стоит обратить внимание на истинное воплощение Бога в образе гигантского вепря, который мог держать Землю на Своем рыле.

Коли Господь з’явився, щоб підняти з океану Землю, демон на ім’я Хіран’якша спробував перешкодити Господу в Його місії, і тому Господь вбив цього демона, проткнувши іклом. На думку Шріли Джіви Ґосвамі Господь убив демона Хіран’якшу Своєю рукою. Як пояснює Шріла Джіва Ґосвамі, Господь спочатку вбив демона Своєю рукою, а вже тоді простромив іклом. Шріла Вішванатга Тгакура тримається тої самої думки.

Когда Господь явился, чтобы поднять Землю, демон по имени Хираньякша попытался воспрепятствовать исполнению миссии Господа, и тогда Господь убил его, пронзив Своим клыком. Шрила Джива Госвами утверждает, что Господь убил демона Хираньякшу рукой. По его мнению, убив демона рукой, Господь затем пронзил его клыком. Шрила Вишванатха Чакраварти Тхакур разделяет это мнение.