ШБ 2.7.1
Devanagari
ब्रह्मोवाच
यत्रोद्यत: क्षितितलोद्धरणाय बिभ्रत्
क्रौडीं तनुं सकलयज्ञमयीमनन्त: ।
अन्तर्महार्णव उपागतमादिदैत्यं
तं दंष्ट्रयाद्रिमिव वज्रधरो ददार ॥ १ ॥
यत्रोद्यत: क्षितितलोद्धरणाय बिभ्रत्
क्रौडीं तनुं सकलयज्ञमयीमनन्त: ।
अन्तर्महार्णव उपागतमादिदैत्यं
तं दंष्ट्रयाद्रिमिव वज्रधरो ददार ॥ १ ॥
Verse text
брахмова̄ча
йатродйатах̣ кшіті-талоддгаран̣а̄йа бібграт
крауд̣ім̇ танум̇ сакала-йаджн̃а-майім анантах̣
антар-маха̄рн̣ава упа̄ґатам а̄ді-даітйам̇
там̇ дам̇шт̣райа̄дрім іва ваджра-дгаро дада̄ра
йатродйатах̣ кшіті-талоддгаран̣а̄йа бібграт
крауд̣ім̇ танум̇ сакала-йаджн̃а-майім анантах̣
антар-маха̄рн̣ава упа̄ґатам а̄ді-даітйам̇
там̇ дам̇шт̣райа̄дрім іва ваджра-дгаро дада̄ра
Synonyms
брахма̄ ува̄ча — Господь Брахма сказав; йатра — того часу (коли); удйатах̣ — спробував; кшіті - тала — земну планету; уддгаран̣а̄йа — щоб підняти; бібграт — прибрав; крауд̣ім — розваги; танум — форму; сакала — сукупно; йаджн̃а- майім — всеохопні жертвопринесення; анантах̣ — Безмежний; антар — усередині всесвіту; маха̄-арн̣аве — у великий океан Ґарбга; упа̄ґатам — з’явившись; а̄ді — перший; даітйам — демон; там — його; дам̇шт̣райа̄ — іклом; адрім — летюча гора; іва — наче; ваджра-дгарах̣ — повелитель блискавок; дада̄ра — протнув.
Translation
Господь Брахма сказав: Коли безмежно могутній Господь задля розваги прибрав форми вепра і намірився підняти земну планету з вод Ґарбгодаки, велетенського всесвітнього океану, перед Ним з’явився перший демон [Хіран’якша], і Господь проткнув його Своїм іклом.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Від самого творення завжди було два класи живих істот, що домінують на планетах всесвіту, — демони та півбоги (вайшнави). Господь Брахма — це перший півбог, а Хіран’якша — перший демон у цьому всесвіті.
Планети плавають у повітрі як невагомі кулі лише за певних умов, і тільки-но ці умови порушуються, планетам загрожує падіння в океан Ґарбгодака, що заповнює половину всесвіту. Друга половина всесвіту являє собою кулясте склепіння, і в ньому розміщені незліченні планетні системи. Кружляння кулястих планет у невагомому повітрі залежить від їхньої внутрішньої структури, і сучасне викачування нафти з надр землі через бурові свердловини — це новітня демонічна діяльність, яка може вкрай згубно вплинути на рух Землі по орбіті. До такої біди вже колись спричинилися демони на чолі з Хіран’якшею (що жадав нажитися на золотій лихоманці): вони порушили рівновагу Землі і, нездатна більше невагомо ширяти, вона впала в океан Ґарбгодака. Тоді Господь, що підтримує все матеріальне творіння, прибрав форми велетенського вепра і велетенським, відповідно, рилом дістав Землю з вод Ґарбгодаки. Шрі Джаядева Ґосвамі, великий вайшнавський поет відобразив це у своїй пісні:
Планети плавають у повітрі як невагомі кулі лише за певних умов, і тільки-но ці умови порушуються, планетам загрожує падіння в океан Ґарбгодака, що заповнює половину всесвіту. Друга половина всесвіту являє собою кулясте склепіння, і в ньому розміщені незліченні планетні системи. Кружляння кулястих планет у невагомому повітрі залежить від їхньої внутрішньої структури, і сучасне викачування нафти з надр землі через бурові свердловини — це новітня демонічна діяльність, яка може вкрай згубно вплинути на рух Землі по орбіті. До такої біди вже колись спричинилися демони на чолі з Хіран’якшею (що жадав нажитися на золотій лихоманці): вони порушили рівновагу Землі і, нездатна більше невагомо ширяти, вона впала в океан Ґарбгодака. Тоді Господь, що підтримує все матеріальне творіння, прибрав форми велетенського вепра і велетенським, відповідно, рилом дістав Землю з вод Ґарбгодаки. Шрі Джаядева Ґосвамі, великий вайшнавський поет відобразив це у своїй пісні:
васаті даш́ана-ш́ікхаре дгаран̣і тава лаґна̄
ш́аш́іні калан̇ка-калева німаґна̄
кеш́ава дгр̣та-ш́ӯкара-рӯпа
джайа джаґадіш́а харе
ш́аш́іні калан̇ка-калева німаґна̄
кеш́ава дгр̣та-ш́ӯкара-рӯпа
джайа джаґадіш́а харе
«О Кешаво! О Верховний Господи, що прибрав форми вепра! Господи! Земна планета, спочиваючи на Твоїх іклах, була подібна до значеного темними мітками місяця».
Ось із чого можна пізнати втілення Господа. Втілення Господа — не вигадка фантазерів, які творять втілення в своїй уяві. Втілення Господа з’являється за певних надзвичайних умов, як за описаного вище випадку, і звершує щось таке, що не вміщується у крихітному людському мозкові. Сучасні творці численних копійчаних втілень можуть взяти собі на увагу справжнє Боже втілення у подобі велетенського вепра з рилом, на якому легко поміщалася земна планета.
Коли Господь з’явився, щоб підняти з океану Землю, демон на ім’я Хіран’якша спробував перешкодити Господу в Його місії, і тому Господь вбив цього демона, проткнувши іклом. На думку Шріли Джіви Ґосвамі Господь убив демона Хіран’якшу Своєю рукою. Як пояснює Шріла Джіва Ґосвамі, Господь спочатку вбив демона Своєю рукою, а вже тоді простромив іклом. Шріла Вішванатга Тгакура тримається тої самої думки.