ВІРШ 10
VERSO 10
Текст
Texto
бравіту бгаґава̄н йатга̄
ш́а̄бде брахман̣і нішн̣а̄тах̣
парасмім̇ш́ ча бгава̄н кгалу
bravītu bhagavān yathā
śābde brahmaṇi niṣṇātaḥ
parasmiṁś ca bhavān khalu
Послівний переклад
Sinônimos
вічікітсітам — запитання, засноване на сумніві; етат — це; ме — мене ; бравіту — з’ясуй ; бгаґава̄н — могутній , як Господь; йатга̄ — так само як; ш́а̄бде — трансцендентному звукові; брахман̣і — ведичних писаннях; нішн̣а̄тах̣ — що цілковито пізнав ; парасмін — у трансцендентному ; ча — також; бгава̄н — шановний; кгалу — насправді.
vicikitsitam — perguntas cheias de dúvidas; etat — estas; me — minhas; bravītu — simplesmente esclarece; bhagavān — poderoso como o Senhor; yathā — tanto quanto; śābde — som transcendental; brahmaṇi — literatura védica; niṣṇātaḥ — plenamente autorrealizado; parasmin — em transcendência; ca — também; bhavān — Vossa Senhoria; khalu — na realidade.
Переклад
Tradução
Милостиво розвій усі мої сумніви, адже ти не лише добре знаєшся на ведичних писаннях і усвідомив свою трансцендентну сутність, — ти великий Господній відданий і тому так само могутній, як Бог-Особа.
Por favor, esclarece todas as dúvidas contidas nessas perguntas, pois não apenas és vastamente erudito nos textos védicos e autorrealizado em transcendência, mas és também um grandioso devoto do Senhor e, portanto, estás no mesmo nível da Personalidade de Deus.
Коментар
Comentário
ПОЯСНЕННЯ: У «Брахма-самхіті» сказано, що Верховна Абсолютна Істина, Ґовінда, Бог-Особа, — єдиний і іншого немає, але, не втрачаючи Свого становища, Він поширює Себе у безліч форм, невідмінних одна від одної, і що, хоча Господь — відначальна особа, Він вічно юний і сповнений невичерпної енерґії молодости. Просто вивчаючи трансцендентну науку Вед, зрозуміти Його надзвичайно важко, проте Його дуже легко пізнати чистому відданому.
SIGNIFICADO—Na Brahma-saṁhitā, afirma-se que a Suprema Verdade Absoluta, Govinda, a Personalidade de Deus, embora único e inigualável, expande-Se infalivelmente em formas inumeráveis que não são diferentes umas das outras, e, embora seja a pessoa original, Ele sempre continua jovem, com energia viçosa permanente. É muito difícil conhecê-lO com o simples conhecimento da transcendental ciência dos Vedas, mas Seus devotos puros não sentem nenhuma dificuldade em compreendê-lO.
Поширюючись у різноманітні форми — з Крішни в Баладеву, тоді в Санкаршану, із Санкаршани в Ва̄судеву, з Ва̄судеви в Аніруддгу, з Аніруддги в Прад’юмну, а тоді в другого Санкаршану, з Нього в пуруша-аватари Нараяни та безліч інших форм, що порівнюють до безперервного плину незліченних річкових хвиль, — Господь у всіх цих поширеннях суть одна особа. Вони наче світильники однакової сили, що їх запалюють один від одного. Така трансцендентна могутність Господа. Веди кажуть, що Господь настільки довершений, що, навіть коли з Нього виходить довершене ціле, Він далі лишається незмінним довершеним цілим (пӯрн̣асйа пӯрн̣ам а̄да̄йа пӯрн̣ам ева̄ваш́ішйате). Тому в матеріальних уявленнях філософів-емпіриків про Господа немає жодної цінности. Для вченого-матеріаліста, навіть якщо він добре обізнаний у ведичних писаннях, Господь завжди лишається таїною (ведешу дурлабгам адурлабгам а̄тма- бгактау). Господа не втиснути в рамки обмежених уявлень вчених, філософів та дослідників. Проте чистому відданому легко пізнати Його, бо, як Сам Господь проголошує у «Бгаґавад-ґіті» (18.54), Його істинну природу лише той на силі осягнути, хто зумів піднятися вище за рівень знання і взятися до відданого служіння Господеві. Без трансцендентного любовного служіння Йому неможливо скласти якогось чіткого уявлення про Господа або Його святе ім’я, форму, атрибути, розваги та ін. Вказівка «Бгаґавад-ґіти» негайно віддатися Господу, звільнившись від усіх інших занять, означає, що треба стати чистим, бездомісним відданим Господа. Тільки тоді силою відданого служіння можна пізнати Його.
As expansões das diferentes formas do Senhor – Kṛṣṇa expandindo-se em Baladeva, e Este em Saṅkarṣaṇa, Saṅkarṣaṇa em Vāsudeva, Vāsudeva em Aniruddha, Aniruddha em Pradyumna e, agora então, no segundo Saṅkarṣaṇa, e Este nos Nārāyaṇas puruṣāvatāras, e inúmeras outras formas, comparadas ao fluxo constante das incontáveis ondas de um rio – são todas a mesmíssima coisa. São como velas acesas por outras velas de poderes iguais. Essa é a potência transcendental do Senhor. Os Vedas dizem que Ele é tão completo que, embora toda a identidade completa emane dEle, Ele continua sendo o mesmíssimo todo completo (pūrṇasya pūrṇam ādāya pūrṇam evāvaśiṣyate). Nesse caso, não tem validade fazer acerca do Senhor um conceito material, como é a atitude do especulador mental. Assim, Ele sempre permanece um mistério para o erudito mundano, mesmo que se trate de alguém amplamente versado nos textos védicos (vedeṣu durlabham adurlabham ātma-bhaktau). Portanto, o Senhor ultrapassa o limite conceitual elaborado pelos sábios eruditos, filósofos ou cientistas mundanos. Ele é facilmente compreendido pelos devotos puros porque o Senhor declara na Bhagavad-gītā (18.54) que, após exceder a fase de conhecimento, quando a pessoa é capaz de se ocupar no serviço devocional ao Senhor, somente então ela pode conhecer a verdadeira natureza do Senhor. Só pode desenvolver algum conceito claro acerca do Senhor, ou de Seu santo nome, forma, atributo, passatempos etc., quem se ocupa em Seu transcendental serviço amoroso. A afirmação da Bhagavad-gītā segundo a qual a pessoa deve, em primeiro lugar, render-se ao Senhor, livrando-se de todas as outras ocupações, significa que ela deve tornar-se um devoto puro e incondicional do Senhor. Só então pode passar a conhecê-lO por força do serviço devocional.
У попередньому вірші Махараджа Парікшіт визнав, що навіть найвизначніші мудреці не можуть збагнути Господа. Тоді чому ж він знову прохає Шукадеву Ґосвамі заповнити прогалини у його знанні про Господа? Причина очевидна. Шукадева Ґосвамі не лише добре знався на ведичних писаннях, але до того ж був велика, свідома себе душа і могутній відданий Господа. Милістю Господа такий відданий стає могутнішим за Самого Господа. Щоб дістатися острова Ланки, Бог-Особа Шрі Рамачандра взявся будувати міст через Індійський океан, натомість Шрі Хануманджі, бездомісний відданий Бога-Особи, просто перестрибнув через океан. Господь настільки милостивий до Свого чистого відданого, що виставляє улюбленого відданого могутнішим проти Себе. Господь проголосив Себе неспроможним врятувати Дурвасу Муні, хоча той був такий могутній, що зумів досягнути Самого Господа за матеріальної зумовлености. Проте Махараджа Амбаріша, відданий Господа, врятував Дурвасу Муні. Отож, мало що відданий Господа могутніший за Нього Самого, але й поклоніння відданому, вважають, має більшу силу, ніж безпосереднє поклоніння Господеві (мад-бгакта- пӯджа̄бгйадгіка̄).
No verso anterior, Mahārāja Parīkṣit admitiu que o Senhor é inconcebível até mesmo para os grandes sábios eruditos. Por que, então, ele deveria voltar a pedir que Śukadeva Gosvāmī esclarecesse seu insuficiente conhecimento sobre o Senhor? A razão é óbvia. Śukadeva Gosvāmī não era apenas profusamente erudito nos textos védicos, mas também uma grande alma autorrealizada e um poderoso devoto do Senhor. Um devoto do Senhor é, pela graça do Senhor, mais poderoso que o próprio Senhor. A Personalidade de Deus, Śrī Rāmacandra, tentou construir uma ponte sobre o Oceano Índico para alcançar a ilha de Laṅkā, mas Śrī Hanumānjī, o imaculado devoto da Personalidade de Deus, pôde cruzar o oceano com um simples pulo. O Senhor é tão misericordioso com Seu devoto puro que Ele apresenta como mais poderoso que Ele próprio o Seu amado devoto. O Senhor declarou-Se como incapaz de salvar Durvāsā Muni, embora o Muni fosse tão poderoso que, dispondo apenas de recursos materiais, pôde aproximar-se diretamente do Senhor. Contudo, Durvāsā Muni foi salvo por Mahārāja Ambarīṣa, um devoto do Senhor. Portanto, o devoto do Senhor não é apenas mais poderoso que o Senhor, mas também a adoração ao devoto é considerada mais efetiva que a adoração direta ao Senhor (mad-bhakta-pūjābhyadhikā).
Отож висновок такий, що серйозний відданий повинен насамперед звернутись до духовного вчителя, який не лише досконало знає ведичні писання, але є також великий відданий, що насправді усвідомив Господа та Його різноманітні енерґії. Без допомоги такого духовного вчителя-відданого поступ у пізнанні трансцендентної науки про Господа неможливий. А істинний духовний вчитель, як-от Шукадева Ґосвамі, не говоритиме суто про діяльність внутрішніх енерґій Господа, але пояснить і те, як Господь взаємодіє зі Своїми зовнішніми енерґіями.
Conclui-se, portanto, que o devoto sério deve, em primeiro lugar, aproximar-se do mestre espiritual que não seja apenas versado nos textos védicos, mas que também seja um devoto com verdadeira compreensão acerca do Senhor e de Suas diferentes energias. Sem a ajuda desse mestre espiritual devoto, ninguém pode progredir na ciência transcendental do Senhor. E um mestre espiritual autêntico como Śukadeva Gosvāmī, ao falar sobre o Senhor, não menciona apenas Suas energias internas, mas também explica como Ele Se associa com Suas potências externas.
Господні розваги у внутрішній енерґії проявлені в Його вріндаванських іграх, тоді як діяльність Його зовнішніх енерґій скеровують такі поширення Господа, як Каранарнавашаї Вішну, Ґарбгодакашаї Вішну та Кшіродакашаї Вішну. Шріла Вішванатга Чакраварті дає всім небайдужим вайшнавам добру пораду: наслідуючи приклад ідеального учня — Махараджі Парікшіта — та ідеального духовного вчителя — Шукадеви Ґосвамі, вони повинні не тільки з цікавістю слухати про такі ігри Господа, як раса-ліла, але й глибоко цікавитись Його розвагами у формах пуруша-аватар, що пов’язані зі срішті-таттвою, твірними функціями Всевишнього.
Com Sua potência interna, o Senhor manifesta passatempos sob a forma de Suas atividades em Vṛndāvana, mas as ações de Sua potência externa concentram-se em Seus aspectos de Kāraṇārṇavaśāyī Viṣṇu, Garbhodakaśāyī Viṣṇu e Kṣīrodakaśāyī Viṣṇu. Śrīla Viśvanātha Cakravartī dá um bom conselho aos vaiṣṇavas dedicados, afirmando que eles não devem interessar-se em ouvir apenas as atividades do Senhor (como a rāsa-līlā), mas devem mostrar forte interesse em conhecer os passatempos de Seus aspectos puruṣāvatāras encarregados de sṛṣṭi-tattva, atividades da criação, seguindo o exemplo de Mahārāja Parīkṣit, o discípulo ideal, e de Śukadeva Gosvāmī, o mestre espiritual ideal.