ВІРШ 9
Text 9
Текст
Text
йада̄ нопалабга̄махе
трітайам̇ татра йо веда
са а̄тма̄ сва̄ш́райа̄ш́райах̣
yadā nopalabhāmahe
tritayaṁ tatra yo veda
sa ātmā svāśrayāśrayaḥ
Послівний переклад
Synonyms
екам—один; екатара—інший; абга̄ве—з відсутности; йада̄ — якщо; на — не; упалабга̄махе — сприйнятне; трітайам — на трьох рівнях; татра — там; йах̣ — той; веда — хто знає; сах̣ — він; а̄тма̄ — Наддуша; сва — власний; а̄ш́райа — притулок; а̄ш́райах̣ — притулку.
Переклад
Translation
Усі три вищезгадані рівні різних істот залежать одне від одного. Одного без іншого не зрозуміти. Проте Верховна Істота, що бачить кожного з них, не залежить ні від кого, і тому являє собою вишній притулок всіх притулків.
All three of the above-mentioned stages of different living entities are interdependent. In the absence of one, another is not understood. But the Supreme Being who sees every one of them as the shelter of the shelter is independent of all, and therefore He is the supreme shelter.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Є безліч живих істот, і всіх їх пов’язують стосунки володаря й підвладного. Але без чуттєвого сприйняття неможливо розрізнити чи визначити, хто володар, а хто підвладний. Наприклад, наш зір підпорядкований Сонцю, Сонце можна побачити тому, що воно має тіло, а сонячне світло набуває своєї ваги тільки з огляду на те, що ми маємо очі. Якби ми не мали очей, сонячне світло втратило б свою вагу, а без сонячного світла не потрібні очі. Отже, і Сонце, і очі залежать одне від одного, і ніщо не є незалежним. Тоді природно постає запитання, хто ж влаштував так, що вони залежать одне від одного? Той, хто створив такий зв’язок взаємозалежности, повинен бути зрештою цілковито незалежний. Як сказано на початку «Шрімад-Бгаґаватам», відначальне джерело всіх взаємозалежних об’єктів є довершено незалежний суб’єкт. Верховне джерело всієї взаємозалежности — це Верховна Істина, або Параматма, Наддуша, що не залежить ні від чого. Він — сва̄ш́райа̄ш́райах̣, тобто Він залежить тільки від Себе Самого, і тому Він — верховний притулок усього сущого. Разом з тим, Параматма і Брахман підпорядковані Бгаґаванові, через те що Бгаґаван — це Пурушоттама, або Надособа, з якої походить Наддуша. У «Бгаґавад-ґіті» (15.18) Господь Крішна каже, що Він — Пурушоттама і джерело всього сущого, а з цього випливає, що Шрі Крішна — це відначальне джерело і притулок усіх істот, у тому числі Наддуші й Верховного Брахмана. Навіть якщо погодитись із твердженням, що немає різниці між Наддушею та індивідуальною душею, індивідуальна душа залежить-таки від Наддуші і тільки з допомогою Наддуші може звільнитись від омани матеріальної енерґії. Індивідуальна істота перебуває в кігтях ілюзорної енерґії і тому, попри свою якісну єдність із Наддушею, в омані ототожнює себе з матерією. А щоб відкинути це оманне уявлення про дійсність, індивідуальна душа повинна в усьому покладатись на Наддушу. Тільки тоді її можна вважати єдиною з Наддушею. Навіть з цього погляду Наддуша — це верховний притулок. Щодо цього немає сумніву.
There are innumerable living entities, one dependent on the other in the relationship of the controlled and the controller. But without the medium of perception, no one can know or understand who is the controlled and who is the controller. For example, the sun controls the power of our vision, we can see the sun because the sun has its body, and the sunlight is useful only because we have eyes. Without our having eyes, the sunlight is useless, and without sunlight the eyes are useless. Thus they are interdependent, and none of them is independent. Therefore the natural question arises concerning who made them interdependent. The one who has made such a relationship of interdependence must be ultimately completely independent. As stated in the beginning of the Śrīmad-Bhāgavatam, the ultimate source of all interdependent objectives is the complete independent subject. This ultimate source of all interdependence is the Supreme Truth or Paramātmā, the Supersoul, who is not dependent on anything else. He is svāśrayāśrayaḥ. He is only dependent on His self, and thus He is the supreme shelter of everything. Although Paramātmā and Brahman are subordinate to Bhagavān, because Bhagavān is Puruṣottama or the Superperson, He is the source of the Supersoul also. In the Bhagavad-gītā (15.18) Lord Kṛṣṇa says that He is the Puruṣottama and the source of everything, and thus it is concluded that Śrī Kṛṣṇa is the ultimate source and shelter of all entities, including the Supersoul and Supreme Brahman. Even accepting that there is no difference between the Supersoul and the individual soul, the individual soul is dependent on the Supersoul for being liberated from the illusion of material energy. The individual is under the clutches of illusory energy, and therefore although qualitatively one with the Supersoul, he is under the illusion of identifying himself with matter. And to get out of this illusory conception of factual life, the individual soul has to depend on the Supersoul to be recognized as one with Him. In that sense also the Supersoul is the supreme shelter. And there is no doubt about it.
Індивідуальна жива істота, джіва, завжди залежить від Наддуші, Параматми, тому що джіва забуває свою духовну природу, тоді як Наддуша, Параматма, ніколи не забуває Свого трансцендентного становища. «Бгаґавад-ґіта» особливо підкреслює відмінність у становищі джіва-атми і Параматми . У четвертій главі « Бгаґавад - ґіти » описано, як Арджуна, що представляє індивідуальну душу (джіву), забув свої численні попередні народження, тимчасом як Господь, Наддуша, вільний від забуття. Господь навіть пам’ятає, як мільярди років тому Він навчав «Бгаґавад-ґіти» бога Сонця. Як Господь вказує в «Бгаґавад-ґіті» (7.26), над Його пам’яттю не владні навіть мільйони і мільярди років:
The individual living entity, the jīva, is always dependent on the Supersoul, Paramātmā, because the individual soul forgets his spiritual identity whereas the Supersoul, Paramātmā, does not forget His transcendental position. In the Bhagavad-gītā these separate positions of the jīva-ātmā and the Paramātmā are specifically mentioned. In the Fourth Chapter, Arjuna, the jīva soul, is represented as forgetful of his many, many previous births, but the Lord, the Supersoul, is not forgetful. The Lord even remembers when He taught the Bhagavad-gītā to the sun-god some billions of years before. The Lord can remember such millions and billions of years, as stated in the Bhagavad-gītā (7.26) as follows:
вартама̄на̄ні ча̄рджуна
бгавішйа̄н̣і ча бгӯта̄ні
ма̄м̇ ту веда на каш́чана
vartamānāni cārjuna
bhaviṣyāṇi ca bhūtāni
māṁ tu veda na kaścana
Господь у Своєму вічному тілі, сповненому знання і блаженства, охоплює Своєю свідомістю все, що відбувалось у минулому, відбувається тепер і станеться в майбутньому. Але, незважаючи на те, що Він притулок Параматми та Брахмана, бідні на розум люди не здатні зрозуміти Його такого, який Він є.
The Lord in His eternal blissful body of knowledge is fully aware of all that happened in the past, that which is going on at the present and also what will happen in the future. But in spite of His being the shelter of both the Paramātmā and Brahman, persons with a poor fund of knowledge are unable to understand Him as He is.
Ті, хто проголошує свідомість індивідуальних живих істот тотожною космічній свідомості, заводять своїх прибічників на глухі манівці, адже навіть така особа, або індивідуальна душа, як Арджуна, не могла згадати своїх минулих вчинків, дарма що Арджуна завжди супроводжує Господа. А що вже знає про своє минуле, теперішнє і майбутнє звичайна крихітна людина, щоб в омані проголошувати себе єдиною з космічною свідомістю?
The propaganda of the identity of cosmic consciousness with the consciousness of the individual living entities is completely misleading because even such a person or individual soul as Arjuna could not remember his past deeds, although he is always with the Lord. And what can the tiny ordinary man, falsely claiming to be one with the cosmic consciousness, know about his past, present and future?