ВІРШ 5
VERSO 5
Текст
Texto
бгаґава̄н іш́варо харіх̣
ш́ротавйах̣ кіртітавйаш́ ча
смартавйаш́ чеччхата̄бгайам
bhagavān īśvaro hariḥ
śrotavyaḥ kīrtitavyaś ca
smartavyaś cecchatābhayam
Послівний переклад
Sinônimos
тасма̄т — тому; бга̄рата — нащадку Бгарати; сарва̄тма̄ — Наддушу; бгаґава̄н — Бога-Особу; іш́варах̣ — повелителя; харіх̣ — Господа, що кладе край нещастям; ш́ротавйах̣ — треба слухати про; кіртітавйах̣ — треба уславлювати; ча — також; смартавйах̣ — пам’ятати про ; ча — і ; іччгата̄ — того , хто прагне; абгайам — свободи.
tasmāt — por essa razão; bhārata — ó descendente de Bharata; sarvātmā — Superalma; bhagavān — a Personalidade de Deus; īśvaraḥ — o controlador; hariḥ — o Senhor, que aniquila todos os sofrimentos; śrotavyaḥ — deve ser ouvido; kīrtitavyaḥ — ser glorificado; ca — também; smartavyaḥ — ser lembrado; ca — e; icchatā — de alguém que deseja; abhayam — liberdade.
Переклад
Tradução
Нащадку Бгарати , той , хто бажає звільнитись від усіх страждань, повинен слухати про Бога-Особу, уславлювати та пам’ятати Його, Наддушу, повелителя, що рятує від усіх нещасть.
Ó descendente do rei Bharata, aquele que deseja livrar-se de todos os sofrimentos deve ouvir sobre a Personalidade de Deus, glorificá-lO e também lembrar-se dEle, a Superalma que afasta e elimina todos os sofrimentos.
Коментар
Comentário
ПОЯСНЕННЯ: У попередньому вірші Шрі Шукадева Ґосвамі описав, як марнують цінний час на погоню за зручнішими матеріальними умовами нерозумні люди, прив’язані до матеріального, що просто сплять, віддаються сексу, намагаються поліпшити свій добробут і утримують купу родичів, які так чи так колись підуть у небуття. Занурившись у таку матеріалістичну діяльність, жива істота заплутується в її наслідках, які визначає закон карми, і потрапляє у круговорот народжень та смертей серед 8 400 000 видів життя: серед водяних істот, рослин, рептилій, птахів, звірів, нецивілізованих людських істот — і аж тоді народжується знову в людській формі, яка надає нову нагоду вирватись з кола кармічної діяльности. Щоб вирватися з цього зачарованого кола, треба перестати діяти як кармі, що прагне насолоджуватись наслідками своєї діяльности, хорошими й поганими. Задля себе самого не слід робити нічого, ні доброго, ні поганого, — все треба робити для Верховного Господа, найвищого володаря всього сущого. Це саме радить і «Бгаґавад- ґіта» (9.27), де сказано, що треба все робити задля Господа. Тож насамперед потрібно слухати про Господа. Треба уважно, якнайзосередженіше слухати про Господа, а тоді уславлювати Його діяння, і це дасть змогу весь час пам’ятати трансцендентну природу Господа. Слухання про Господа та уславлення Господа тотожні Його трансцендентній природі і дають змогу постійно спілкуватися з Ним. Спілкування з Господом дарує свободу від будь-якого страху. Господь як Наддуша (Параматма) перебуває в серці кожної живої істоти і дає змогу спілкуватися з Ним кожній істоті в творінні — для цього треба лише слухати про Нього та уславлювати Його. Слухати про Господа та уславлювати Його може кожен, хоч би хто це був, і цей метод приведе до найвищого успіху в будь-якій діяльності, що випала людині на долю. Є різні категорії людей: кармі, філософи-емпірики, йоґи-містики і зрештою бездомісні віддані, але за допомогою цього методу представники усіх цих категорій можуть прийти до бажаного успіху. Кожен хотів би бути вільним від будь-якого страху, і кожен хотів би зажити найбільшого щастя. Досконалий спосіб здійснити це — причому здійснити тут і зараз — пропонує «Шрімад-Бгаґаватам», що його повідав великий Шріла Шукадева Ґосвамі. Коли людина слухає про Господа й уславлює Його, вся її діяльність перетворюється на духовну, і тоді в людини зникає саме поняття матеріальних страждань.
SIGNIFICADO—No verso anterior, Śrī Śukadeva Gosvāmī descreveu como os homens tolos e apegados às condições materiais empregam seu precioso tempo e, tentando melhorar as condições de vida material, desperdiçam-no dormindo, fazendo sexo, aprimorando as condições econômicas e mantendo um bando de parentes que acabarão caindo no esquecimento. Estando ocupada em todas essas atividades materialistas, a alma viva enreda-se no ciclo das leis das ações fruitivas. Isso envolve a corrente de nascimento e morte nas 8.400.000 espécies de vida: os seres aquáticos, as plantas, os répteis, os pássaros, os animais selvagens, o homem incivilizado e, depois, uma nova forma humana, onde surge a oportunidade de escapar do ciclo da ação fruitiva. Portanto, se a pessoa deseja libertar-se desse ciclo vicioso, deve, então, parar de agir como um karmī ou desfrutador dos resultados de seu próprio trabalho, bom ou mau. Ninguém deve fazer nada, bom ou mau, por sua própria conta, mas todos devem agir em prol do Senhor Supremo, o proprietário último de tudo o que existe. Este processo de trabalho também é recomendado na Bhagavad-gītā (9.27), onde se instrui que trabalhemos sob as ordens do Senhor. Portanto, a pessoa deve primeiramente ouvir a respeito do Senhor. Ao ouvir atenta e minuciosamente, ela deve, então, glorificar Seus atos e façanhas e, assim, conseguirá sempre lembrar-se da natureza transcendental do Senhor. Ouvir sobre o Senhor e glorificá-lO são idênticos à natureza transcendental do Senhor, e, com esse procedimento, a pessoa sempre estará na companhia do Senhor. Isso liberta de todas as espécies de temores. O Senhor é a Superalma (Paramātmā) presente no coração de todos os seres vivos, e assim, pelo processo de ouvir e glorificar acima mencionados, o Senhor proporciona a associação de todos os seres em Sua criação. Esse processo de ouvir sobre o Senhor e glorificá-lO é válido para todos, seja quem for, e trará a todos o sucesso definitivo em qualquer que seja a atividade que a providência os ocupe. Existem muitas classes de seres humanos: os trabalhadores fruitivos, os filósofos empíricos, os yogīs místicos e, enfim, os devotos imaculados. Para todos eles alcançarem o sucesso desejado, serve o mesmíssimo processo. Todos querem livrar-se de todas as espécies de temores, e todos querem a máxima felicidade na vida. O processo perfeito para alcançar isso, aqui e agora, é recomendado no Śrīmad-Bhāgavatam, que é proferido por uma autoridade do quilate de Śukadeva Gosvāmī. Ouvindo sobre o Senhor e glorificando-O, a pessoa transforma todas as suas atividades em atividades espirituais, motivo pelo qual todos os conceitos de sofrimentos materiais são inteiramente eliminados.