ВІРШ 5
Text 5
Текст
Text
бгаґава̄н іш́варо харіх̣
ш́ротавйах̣ кіртітавйаш́ ча
смартавйаш́ чеччхата̄бгайам
bhagavān īśvaro hariḥ
śrotavyaḥ kīrtitavyaś ca
smartavyaś cecchatābhayam
Послівний переклад
Synonyms
тасма̄т — тому; бга̄рата — нащадку Бгарати; сарва̄тма̄ — Наддушу; бгаґава̄н — Бога-Особу; іш́варах̣ — повелителя; харіх̣ — Господа, що кладе край нещастям; ш́ротавйах̣ — треба слухати про; кіртітавйах̣ — треба уславлювати; ча — також; смартавйах̣ — пам’ятати про ; ча — і ; іччгата̄ — того , хто прагне; абгайам — свободи.
tasmāt — for this reason; bhārata — O descendant of Bharata; sarvātmā — the Supersoul; bhagavān — the Personality of Godhead; īśvaraḥ — the controller; hariḥ — the Lord, who vanquishes all miseries; śrotavyaḥ — is to be heard; kīrtitavyaḥ — to be glorified; ca — also; smartavyaḥ — to be remembered; ca — and; icchatā — of one who desires; abhayam — freedom.
Переклад
Translation
Нащадку Бгарати , той , хто бажає звільнитись від усіх страждань, повинен слухати про Бога-Особу, уславлювати та пам’ятати Його, Наддушу, повелителя, що рятує від усіх нещасть.
O descendant of King Bharata, one who desires to be free from all miseries must hear about, glorify and also remember the Personality of Godhead, who is the Supersoul, the controller and the savior from all miseries.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: У попередньому вірші Шрі Шукадева Ґосвамі описав, як марнують цінний час на погоню за зручнішими матеріальними умовами нерозумні люди, прив’язані до матеріального, що просто сплять, віддаються сексу, намагаються поліпшити свій добробут і утримують купу родичів, які так чи так колись підуть у небуття. Занурившись у таку матеріалістичну діяльність, жива істота заплутується в її наслідках, які визначає закон карми, і потрапляє у круговорот народжень та смертей серед 8 400 000 видів життя: серед водяних істот, рослин, рептилій, птахів, звірів, нецивілізованих людських істот — і аж тоді народжується знову в людській формі, яка надає нову нагоду вирватись з кола кармічної діяльности. Щоб вирватися з цього зачарованого кола, треба перестати діяти як кармі, що прагне насолоджуватись наслідками своєї діяльности, хорошими й поганими. Задля себе самого не слід робити нічого, ні доброго, ні поганого, — все треба робити для Верховного Господа, найвищого володаря всього сущого. Це саме радить і «Бгаґавад- ґіта» (9.27), де сказано, що треба все робити задля Господа. Тож насамперед потрібно слухати про Господа. Треба уважно, якнайзосередженіше слухати про Господа, а тоді уславлювати Його діяння, і це дасть змогу весь час пам’ятати трансцендентну природу Господа. Слухання про Господа та уславлення Господа тотожні Його трансцендентній природі і дають змогу постійно спілкуватися з Ним. Спілкування з Господом дарує свободу від будь-якого страху. Господь як Наддуша (Параматма) перебуває в серці кожної живої істоти і дає змогу спілкуватися з Ним кожній істоті в творінні — для цього треба лише слухати про Нього та уславлювати Його. Слухати про Господа та уславлювати Його може кожен, хоч би хто це був, і цей метод приведе до найвищого успіху в будь-якій діяльності, що випала людині на долю. Є різні категорії людей: кармі, філософи-емпірики, йоґи-містики і зрештою бездомісні віддані, але за допомогою цього методу представники усіх цих категорій можуть прийти до бажаного успіху. Кожен хотів би бути вільним від будь-якого страху, і кожен хотів би зажити найбільшого щастя. Досконалий спосіб здійснити це — причому здійснити тут і зараз — пропонує «Шрімад-Бгаґаватам», що його повідав великий Шріла Шукадева Ґосвамі. Коли людина слухає про Господа й уславлює Його, вся її діяльність перетворюється на духовну, і тоді в людини зникає саме поняття матеріальних страждань.
In the previous verse, Śrī Śukadeva Gosvāmī has described how the foolish materially attached men are wasting their valuable time in the improvement of the material conditions of life by sleeping, indulging in sex life, developing economic conditions and maintaining a band of relatives who are to be vanquished in the air of oblivion. Being engaged in all these materialistic activities, the living soul entangles himself in the cycle of the law of fruitive actions. This entails the chain of birth and death in the 8,400,000 species of life: the aquatics, the vegetables, the reptiles, the birds, the beasts, the uncivilized man, and then again the human form, which is the chance for getting out of the cycle of fruitive action. Therefore, if one desires freedom from this vicious circle, then one must cease to act as a karmī or enjoyer of the results of one’s own work, good or bad. One should not do anything, either good or bad, on his own account, but must execute everything on behalf of the Supreme Lord, the ultimate proprietor of everything that be. This process of doing work is recommended in the Bhagavad-gītā (9.27) also, where instruction is given for working on the Lord’s account. Therefore, one should first of all hear about the Lord. When one has perfectly and scrutinizingly heard, one must glorify His acts and deeds, and thus it will become possible to remember constantly the transcendental nature of the Lord. Hearing about and glorifying the Lord are identical with the transcendental nature of the Lord, and by so doing, one will be always in the association of the Lord. This brings freedom from all sorts of fear. The Lord is the Supersoul (Paramātmā) present in the hearts of all living beings, and thus by the above hearing and glorifying process, the Lord invites the association of all in His creation. This process of hearing about and glorifying the Lord is applicable for everyone, whoever he may be, and it will lead one to the ultimate success in everything in which one may be engaged by providence. There are many classes of human beings: the fruitive workers, the empiric philosophers, the mystic yogīs and, ultimately, the unalloyed devotees. For all of them, one and the same process is applicable for achieving the desired success. Everyone wants to be free from all kinds of fear, and everyone wants the fullest extent of happiness in life. The perfect process for achieving this, here and now, is recommended in the Śrīmad-Bhāgavatam, which is uttered by such a great authority as Śrīla Śukadeva Gosvāmī. By hearing about and glorifying the Lord, all a person’s activities become molded into spiritual activities, and thus all conceptions of material miseries become completely vanquished.