ШБ 1.9.24
Devanagari
स देवदेवो भगवान् प्रतीक्षतां
कलेवरं यावदिदं हिनोम्यहम् ।
प्रसन्नहासारुणलोचनोल्लस-
न्मुखाम्बुजो ध्यानपथश्चतुर्भुज: ॥ २४ ॥
कलेवरं यावदिदं हिनोम्यहम् ।
प्रसन्नहासारुणलोचनोल्लस-
न्मुखाम्बुजो ध्यानपथश्चतुर्भुज: ॥ २४ ॥
Verse text
са дева-дево бгаґава̄н пратікшата̄м̇
калеварам̇ йа̄вад ідам̇ хіномй ахам
прасанна-ха̄са̄рун̣а-лочанолласан-
мукга̄мбуджо дгйа̄на-патгаш́ чатур-бгуджах̣
калеварам̇ йа̄вад ідам̇ хіномй ахам
прасанна-ха̄са̄рун̣а-лочанолласан-
мукга̄мбуджо дгйа̄на-патгаш́ чатур-бгуджах̣
Synonyms
сах̣ — Він; дева-девах̣ — Верховний Господь між богами; бгаґава̄н — Бог-Особа; пратікшата̄м — нехай ласкаво зачекає; калеварам — тіло; йа̄ват — доки; ідам — це (матеріальне тіло); хіномі — коли піду; ахам — я; прасанна — веселе; ха̄са — усміхнене; арун̣а-лочана — очі червоні, наче вранішнє сонце; улласат — чудово прикрашений; мукга-амбуджах̣ — лотос Його обличчя; дгйа̄на-патгах̣ — у моїй медитації; чатур-бгуджах̣ — чотирирука форма Нараяни (Божество, якому поклоняється Бгішмадева).
Translation
Нехай мій Господь, що має чотири руки і чиє чудово прикрашене, подібне до лотосу обличчя завжди усміхнене, а очі червоні, як сонце, яке підіймається з-за виднокраю, ласкаво пробуде зі мною до тої миті, коли я покину матеріальне тіло.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Бгішмадева прекрасно знав , що Господь Крішна — це відначальний Нараяна. Форма Бога, котрій поклонявся Бгішма, був чотирирукий Нараяна, але він добре розумів при тому, що ця форма є повне поширення Господа Крішни. Бгішмадева посередньо висловлює бажання, щоб Господь проявив Себе у Своїй формі чотирирукого Нараяни. Вайшнава завжди смиренний. Не було жодного сумніву, що Бгішмадева, покинувши матеріальне тіло, досягне Вайкунтга-дгами; проте він, смиренний вайшнава, прохав можливости бачити прекрасне обличчя Господа; адже, покинувши матеріальне тіло, він може не дістати нагоди ще колись побачити Його. Вайшнава ніколи не пишається собою, хоча Господь твердо обіцяє, що чистий відданий обов’язково ввійде до Його обителі. Тут Бгішмадева каже: «аж поки я покину це матеріальне тіло». Це означає, що великий полководець збирався покинути тіло зі своєї волі — його не примушували закони природи. Бгішмадева був такий могутній, що міг залишатися в цьому тілі скільки бажав. Таке благословення дав йому батько. Отже, Бгішмадева хотів, щоб Господь став перед його очима у Своїй чотирирукій формі Нараяни, бо це дало б йому змогу зосередитися на Господеві і так увійти в медитативний транс. Думки про Господа освятили б його розум, і йому було б однаково, куди йти по смерті. Чистий відданий надміру не прагне навіть повернутися у царство Бога — він цілковито покладається на Його добру волю. Він буде так само задоволений, навіть якщо Господь захоче, щоб він ішов до пекла. Відданий бажає одного: незалежно від обставин, завжди з найвищою зосередженістю думати про лотосові стопи Господа. Бгішмадева прагнув того самого: піти з тіла, зануривши розум у роздуми про Господа. Таке є найвище устремління чистого відданого.