Skip to main content

ГЛАВА ДЕВ’ЯТА

Відхід Бгішмадеви в присутності Господа Крішни

Текст

сӯта ува̄ча
іті бгітах̣ праджа̄-дроха̄т
сарва-дгарма-вівітсайа̄
тато вінаш́анам̇ пра̄
ґа̄д
йатра дева-врато ’патат

Послівний переклад

сӯтах̣ ува̄ча — Шрі Сута Ґосвамі сказав; іті — отак; бгітах̣  —   у страхові; праджа̄-дроха̄т  —  через вбивство підданих; сарва  —  усю; дгарма  —  релігійну діяльність; вівітсайа̄  —   щоб зрозуміти; татах̣  —  тоді; вінаш́анам  —  до місця, де відбулася битва ; пра̄ґа̄т   —   він рушив ; йатра   —   де ; дева - вратах̣   —   Бгішмадева; апатат  —  лежав, готуючись відійти.

Переклад

Сута Ґосвамі мовив: Махараджа Юдгіштгіра, жахаючись, що вбив стільки своїх підданих на полі битви Курукшетра, вирушив на місце побоїща. Там на ложі зі стріл лежав Бгішмадева, що ось-ось мав відійти.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У цій, дев’ятій, главі Бгішмадева дасть свої настанови цареві Юдгіштгірі стосовно обов’язків, що приписано виконувати людині за родом її діяльности. Така була воля Крішни. Також Бгішмадева перед самим своїм відходом з цього тлінного світу піднесе останню молитву до Господа і так звільниться з пут дальшої матеріальної діяльности. Бгішмадеві була дана сила піти з матеріального тіла за своєю волею, і те, що він лежав на ложі зі стріл, теж відповідало його бажанню. Відхід цього великого витязя привернув увагу найвизначніших особистостей того часу. Всі вони, з любови та прив’язаности до цієї великої душі, зібралися там засвідчити йому шану.

Текст

тада̄ те бгра̄тарах̣ сарве
садаш́ваіх̣ сварн̣а-бгӯшітаіх̣
анва
ґаччхан ратгаір віпра̄
вйа̄са-дгаумйа̄дайас татга̄

Послівний переклад

тада̄  —  цього часу; те  —  усі вони; бгра̄тарах̣  —  брати; сарве   —   усі разом ; сат  - аш́ваіх̣   —   що в них були запряжені чудові коні; сварн̣а  —  золото; бгӯшітаіх̣  —  прикрашені; анваґаччган   —   їхали одне за одним ; ратгаіх̣  —   на колісницях; віпра̄х̣   —   о брахмани; вйа̄са   —   мудрець В’яса  ; дгаумйа   —   Дгаум’я; а̄дайах̣  —  та інші; татга̄  —  також.

Переклад

В цей самий час за ним рушили всі його брати на чудових колісницях, що були запряжені прекрасними кіньми у золотій збруї. З ними були В’яса та ріші, як-от Дгаум’я [вчений священик Пандав] та інші.

Текст

бгаґава̄н апі віпрарше
ратгена са-дганан̃джайах̣
са таір вйарочата нр̣пах̣
кувера іва
ґухьякаіх̣

Послівний переклад

бгаґава̄н   —   Бог-Особа ( Шрі Крішна ); апі   —   також; віпра- р̣ше  —  о мудрецю між брахманами; ратгена  —  на колісниці; са-дганан̃джайах̣  —  із Дгананджаєю (Арджуною); сах̣  —   Він; таіх̣  —  ними; вйарочата  —  виглядав дуже шляхетно; нр̣пах̣  —   цар ( Юдгіштгіра ) ; кувера   —   Кувера, скарбничий півбогів ; іва  —  наче; ґухйакаіх̣  —  супутники, відомі як ґух’яки.

Переклад

О наймудріший серед брахман! Господь Шрі Крішна, Бог- Особа, разом з Арджуною прибули на колісниці слідом за ними. Отож, цар Юдгіштгіра видавався великим можновладцем і був, наче сам Кувера з почтом своїх супутників [ґух’яків].

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шрі Крішна хотів, аби благородні Пандави постали перед Бгішмадевою у всій пишноті,    —    щоб у смертну годину він порадів їхньому щастю. Кувера найбагатший з усіх півбогів,    —    і царя Юдгіштгіру тут порівняно до нього (Кувери), бо процесія, що супроводжувала його (за участю також і Шрі Крішни), саме відповідала його царському становищу.

Текст

др̣шт̣ва̄ ніпатітам̇ бгӯмау
діваш́ чйутам іва̄марам
пран̣емух̣ па̄н̣д̣ава̄ бгішмам̇
са̄ну
ґа̄х̣ саха чакрін̣а̄

Послівний переклад

др̣шт̣ва̄   —   так побачивши ; ніпатітам   —   що лежав ; бгӯмау   —   на землі ; дівах̣   —   з неба ; чйутам   —   той , що впав ; іва  —  наче; амарам  —  півбог; пран̣емух̣  —  схилилися; па̄н̣д̣ава̄х̣  —  сини Панду; бгішмам  —  перед Бгішмою; са-ануґа̄х̣  —   разом із молодшими братами; саха  —  і також з; чакрін̣а̄  —   Господом (що тримає диск).

Переклад

Побачивши його [Бгішму], що лежав на землі, наче півбог, який упав з небес, цар Пандав Юдгіштгіра і з ним його молодші брати та Господь Крішна схилились у поклоні.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Крішна був молодшим двоюрідним братом Юдгіштгірі, а також близьким другом Арджуни. Проте всі члени родини Пандав знали, що Господь Крішна    —     це Верховний Бог-Особа. Він, хоча й усвідомлював піднесеність Свого становища, завжди, проте, шанував звичаї людей. Тому Він, як один з молодших братів царя Юдгіштгіри, теж шанобливо поклонився Бгішмадеві.

Текст

татра брахмаршайах̣ сарве
деваршайаш́ ча саттама
ра̄джаршайаш́ ча татра̄сан
драшт̣ум̇ бгарата-пун̇
ґавам

Послівний переклад

татра  —  там; брахма-р̣шайах̣  —  ріші між брахманами; сарве  —  усі; дева-р̣шайах̣  —  ріші між півбогами; ча  —  та; саттама  —  утверджені в якості добра; ра̄джа-р̣шайах̣  —  ріші між царями; ча  —  та; татра  —  у цьому місці; а̄сан  —  були присутні; драшт̣ум  —  просто щоб побачити; бгарата  —  нащадків царя Бгарати; пун̇ґавам  —  голову.

Переклад

Щоб побачити старшого серед нащадків царя Бгарати [Бгішму], там зібралися усі великі душі всесвіту: ріші між півбогами, брахмани та царі    —    всі, втверджені в ґуні добра.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Ріші називають тих, хто досягнув досконалости в духовнім поступі. Таке надбання духовних цінностей приступне для будь-кого    —    і для царя, і для жебрака. Сам Бгішмадева був одним із брахмарші й очолював нащадків царя Бгарати. Ріші перебувають під впливом якости добра. Отримавши звістку про те, що великий воїн скоро має відійти, всі вони зібрались там.

Текст

парвато на̄радо дгаумйо
бга
ґава̄н ба̄дара̄йан̣ах̣
бр̣хадаш́во бгарадва̄джах̣
саш́ішйо рен̣ука̄-сутах̣
васішт̣ха індрапрамадас
тріто
ґр̣тсамадо ’сітах̣
какшіва̄н
ґаутамо ’тріш́ ча
кауш́іко ’тха сударш́анах̣

Послівний переклад

парватах̣  —   Парвата Муні; на̄радах̣  —  Нарада Муні; дгаумйах̣   —   Дгаум’я ; бгаґава̄н   —   втілення Бога ; ба̄дара̄йан̣ах̣   —  В’ясадева; бр̣хадаш́вах̣  —  Бріхадашва; бгарадва̄джах̣  —  Бгарадваджа; са - ш́ішйах̣   —   разом із учнями; рен̣ука̄ - сутах̣   —   Парашурама; васішт̣гах̣ — Васіштга; індрапрамадах̣ —  Індрапрамада; трітах̣—Тріта; ґр̣тсамадах̣—Ґрітсамада; асітах̣—  Асіта; какшіва̄н  —  Какшіван; ґаутамах̣  —  Ґаутама; атріх̣  —   Атрі; ча  —  та; кауш́іках̣  —  Каушіка; атга  —  а також; сударш́анах̣  —  Сударшана.

Переклад

Там були присутні мудреці: Парвата Муні, Нарада, Дгаум’я, втілення Бога В’яса, Бріхадашва, Бгарадваджа та Парашурама з учнями, Васіштга, Індрапрамада, Тріта, Ґрітсамада, Асіта, Какшіван, Ґаутама, Атрі, Каушіка та Сударшана.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Парвату Муні вважають за одного з найстаріших мудреців. Він майже завжди супроводжує Нараду Муні; обидва вони здатні подорожувати космосом без ніяких матеріальних засобів пересування. Парвата Муні, як і Нарада, є деварші    —    великий мудрець між півбогами. Вони обидва були присутні на жертвопринесенні, яке виконав син Махараджі Парікшіта Махараджа Джанамеджая. Це жертвопринесення було влаштоване для того, щоб винищити всіх змій на планеті. Парвату Муні та Нараду Муні називають ще ґандгарвами, тому що, подорожуючи космосом, вони прославляють Господа співом. Завдяки цій здатності переміщатися простором вони спостерігали зверху церемонію сваямвари (вибору чоловіка) Драупаді. Як і Нарада, Парвата Муні, не раз відвідував у раю царські зібрання Індри. Бувши ґандгарвою, він інколи бував на царських зібраннях Кувери, одного з найголовніших півбогів. Якось через дочку Махараджі Срінджаї обидва мудреці, Нарада і Парвата, потрапили у скрутне становище. Парвата Муні дав Махараджі Срінджаї благословення, що в нього народиться син.

Нарада Муні. Оповіді Пуран нерозривно пов’язані з його іменем. Оповідь за нього є й у «Бгаґаватам». За попереднього життя він був сином служниці, однак завдяки сприятливому спілкуванню з чистими відданими Господа здобув знання про віддане служіння і вже за наступного життя зробився досконалою особистістю, що не мала собі рівних. У «Махабгараті» його ім’я згадане в багатьох місцях. Він є головний деварші, найпіднесеніший мудрець між півбогами. Він син та учень Брахмаджі, і саме він продовжив лінію учнівської послідовности, яку започаткував Брахма: дав посвяту Прахладі Махараджі, Дгруві Махараджі та багатьом іншим славетним відданим Господа; він дав посвяту навіть В’ясадеві, укладачеві ведичних писань; а від В’ясадеви посвяту отримав Мадгвачар’я. Так Мадгва-сампрадая, яка включає і Ґаудія-сампрадаю, поширилась усесвітом. До Мадгва-сампрадаї належав і Шрі Чайтан’я Махапрабгу, а отже Брахмаджі, Нарада, В’яса і потім Мадгва, Чайтан’я та Ґосвамі    —    всі належать до тої самої лінії учнівської послідовности. Нарададжі від непам’ятних часів напучував різних царів. Із «Бгаґаватам» відомо, що він повчав Прахладу Махараджа, коли той був ще у лоні матері, а також навчав Васудеву (батька Крішни) і Махараджу Юдгіштгіру.

Дгаум’я. Це великий мудрець, що вдавався до суворих аскез в Уткочака Тіртзі. Його настановлено на головного священика царської родини Пандав. Він провадив багато релігійних відправ (самскар) Пандав, а також брав участь у заручинах кожного з братів Пандав з Драупаді. Він супроводжував братів навіть коли ті були у вигнанні і завжди допомагав порадою в складних ситуаціях. Крім того, він навчив їх, як прожити невпізнаними протягом року, і Пандави строго дотримувалися його вказівок. Його ім’я згадане також у зв’язку із загальною поховальною церемонією, що її відправлено після битви на Курукшетрі. У «Махабгараті» («Анушасана-парва» 127.15-16) він найдокладніше повчав Махараджу Юдгіштгіру щодо релігійного життя. Дгаум’я, власне, є взірець родинного священика, адже він вів Пандав істинним релігійним шляхом. Обов’язок священика полягає в тому, щоб вести домогосподаря ступенями істинного шляху ашрама- дгарми    —    виконання визначених за суспільним станом обов’язків. Фактично між родинним священиком та духовним вчителем немає різниці. Адже на мудреців, святих та брахман покладено саме цей обов’язок.

Бадараяна (В’ясадева). Його знають також як Крішну, Крішну - двайпаяну, Двайпаяну, Сат’яваті - суту, Парашар’ю, Парашаратмаджу, Бадараяну, Ведав’ясу тощо. Його зачав Махамуні Парашара у лоні Сат’яваті, і народився він перед тим, як відбулися її заручини з Махараджею Шантаною, батьком великого воєначальника, Діда Бгішмадеви. Бувши могутнім утіленням Нараяни, він дає світові ведичну мудрість. Тому перед тим, як читати з Вед, і насамперед з Пуран, обов’язково вшановують В’ясадеву. Шукадева Ґосвамі був його сином, а ріші, як ось Вайшампаяна, були його учнями, яким були довірені різні підрозділи Вед. Він є автор великого епосу «Махабгарата» та піднесеного трансцендентного твору «Бгаґаватам». Він уклав також «Брахма-сутри», які називають ще «Веданта-сутри» або «Бадараяна-сутри». Через свої суворі покути він є найбільш шанований серед мудреців автор. Для блага людей, що живуть у добу Калі, він вирішив записати великий епос, «Махабгарату». Для цього йому був потрібний непересічний писар, котрий міг би писати з його голосу. З наказу Брахмаджі записати все взявся Шрі Ґанешаджі, поставивши умову, щоб В’ясадева, диктуючи, не спинився і на мить. Отже, «Махабгарату» записано спільними зусиллями В’яси та Ґанеші.

З наказу своєї матері Сат’яваті, що пізніше стала дружиною Махараджі Шантану, і на прохання Бгішмадеви, найстаршого сина Шантану від першої його дружини (Ґанґи), він зачав трьох славетних синів    —    Дгрітараштру, Панду та Відуру. В’ясадева уклав «Махабгарату» після битви на Курукшетрі і смерти всіх героїв епосу. Вперше вона була повідана на царському зібранні Махараджі Джанамеджаї, сина Махараджі Парікшіта.

Бріхадашва. Древній мудрець, що часами відвідував Махараджу Юдгіштгіру. Вперше він побачив Махараджу Юдгіштгіру в Кам’явані. Саме він розповів історію Махараджі Нали. Є ще один Бріхадашва    —    з династії Ікшваку («Махабгарата», «Вана-парва» 209.4-5).

Бгарадваджа. Це один із сімох великих ріші; він був присутній на церемонії народження Арджуни. Цей могутній ріші деколи накладав на себе суворі покути на березі Ґанґи, і його ашрам в Праяґадгамі прославлений і понині. Відомо, що одного разу, коли ріші робив омовіння в Ґанзі, він побачив прекрасну Ґгрітачі, куртизанку з райських планет, і випустив сім’я. Це сім’я було збережене в глиняному горщику і від нього народився Дрона. Отже, Дроначар’я є син Бгарадваджі Муні. На думку інших батько Дрони    —    це інший Бгарадваджа, а не Бгарадваджа Махарші. Він був великий відданий Брахми. І він звертався до Дроначар’ї, прохаючи припинити битву на Курукшетрі.

Парашурама, чи Ренукасута,    —    це син Махарші Джамадаґні та Шріматі Ренуки, і тому його знають ще як Ренукасуту. Одне з наділених великою могутністю втілень Бога, він двадцять один раз вигладив з лиця Землі верству кшатрій. Їхньою кров’ю він вдовольнив душі своїх предків. Відібравши у кшатрій всю землю, він передав її в дар Каш’япі Муні. Пізніше в Махендра Парваті він наклав на себе суворі покути. Парашурама виклав Дроначар’ї «Дганурведу», воєнне мистецтво, бо той належав до верстви брахман. Парашурама був присутній також на коронації Махараджі Юдгіштгіри і разом з іншими великими мудрецями брав участь в урочистостях.

Парашурама такий старий, що в різні часи бачив і Раму, і Крішну: з Рамою він бився, Крішну, проте, визнав за Верховного Бога-Особу. Він підніс хвалу і Арджуні, коли побачив його разом із Крішною. Коли Бгішма відмовився одружитись з Амбою, що прагла мати його за чоловіка, вона пішла до Парашурами; зглянувшись на неї, Парашурама звернувся до Бгішмадеви і попрохав його одружитись з нею. Бгішма проте не послухався його, хоча Парашурама був один з його духовних вчителів. Коли Бгішмадева знехтував так його пораду, між ними відбулася битва. Вони обоє билися дуже запекло, аж врешті Парашурама, вдоволений Бгішмою, дав йому своє благословення стати найбільшим воїном світу.

Васіштга. Це славетний мудрець між брахманами, що його називають Брахмарші Васіштгадева. Це видатна постать за часів і «Рамаяни», і «Махабгарати». Він брав участь у церемонії коронації Бога-Особи Шрі Рами, був присутній і на полі битви Курукшетра. Він міг вільно подорожувати і на вищі, і на нижчі планети. Крім того, його ім’я згадується також у зв’язку з історією Хіран’якашіпу. З Васіштгою ворогував Вішвамітра, що хотів запопасти собі його камадгену, корову, яка виконує бажання. Васіштга Муні відмовився віддати йому цю корову, і тоді Вішвамітра вбив сто його синів. Васіштга, досконалий брахмана, терпів усі нападки свого ворога, але коли знущання Вішвамітри довели його до повного відчаю, він вирішив заподіяти собі смерть; проте всі його спроби вчинити самогубство були невдалі. Він скочив з гори на каміння, але каміння перетворилося на стіг бавовни, і Васіштга лишився живий. Тоді він кинувся в океан, але хвилі винесли його на берег. Далі Васіштга спробував втопитися в річці, проте й річка викинула його на пісок. Так, усі спроби вчинити самогубство йому не вдалися. Васіштга є також один із сімох ріші та чоловік Арундгаті, славетної зірки.

Індрапрамада    —    ще один славетний ріші.

Тріта є один з синів Праджапаті Ґаутами. Він був третій син, його братів звали Екат та Двіта. Всі троє були великі мудреці і неухильно дотримувались релігійних засад. Завдяки суворим покутам вони піднялися на Брахмалоку (планету, де живе Брахма). Одного разу трапилось так, що він впав у колодязь. Брав він участь і в підготовці багатьох жертвопринесень. Як один з великих мудреців, він теж прийшов до смертного одра Бгішмадеви виказати йому шану. Він один із семи мудреців на Варуналоці. Він був вихідцем із західних країн, і, найімовірніше, його батьківщиною була одна з європейських країн    —    в ті часи в цілому світі була поширена єдина ведична культура.

Ґрітсамада. Один з мудреців райських планет; був близьким другом царя цих планет Індри, і ні на чому не поступався Бріхаспаті; інколи відвідував царське зібрання Махараджі Юдгіштгіри. Ґрітсамада теж був при останніх хвилинах Бгішмадеви. Колись він описав Махараджі Юдгіштгірі славу Господа Шіви. Він був син Вітахав’ї, і зовнішністю нагадував Індру    —    якось вороги Індри навіть взяли Ґрітсамаду в полон, вважаючи, що він Індра. Він був великий знавець «Ріґ Веди», і тому його дуже шанували брахмани. Він дотримував обітниці безшлюбности і був з усякого погляду надзвичайно могутній.

Асіта. Був також цар із таким іменем, але Асіта, за якого йдеться у вірші,    —    це Асіта Девала Ріші, славетний і дуже могутній тогочасний мудрець. Асіта розтлумачив своєму батькові 1 500 000 віршів із «Махабгарати». Він брав участь у жертвопринесенні змій, яке виконував Махараджа Джанамеджая. Ще Асіта разом з багатьма іншими великими ріші був присутній на церемонії коронації Махараджі Юдгіштгіри. Крім того він повчав Махараджу Юдгіштгіру коли той був на горі Анджана. Він також один із відданих Господа Шіви.

Какшіван. Один із синів Ґаутами Муні та батько великого мудреця Чандакаушіки. Какшіван був членом державної ради Махараджі Юдгіштгіри.

Атрі. Атрі Муні був великий мудрець-брахмана та один з синів Брахми, котрі народилися з його розуму. Брахмаджі посідає таку могутність, що просто думкою може породити сина. Такі діти відомі як манаса-путри. Атрі є один з сімох манаса-путр Брахмаджі та один з сімох великих мудреців-брахман. В його сім’ї народились славетні Прачети. Атрі Муні мав двох синів - кшатрій , які стали царями . Цар Артгама    —    один з них. Атрі вважають за одного з праджапаті (їх двадцять один). Дружину його звали Анасуя. Він допомагав Махараджі Парікшіту відправляти великі жертвопринесення.

Каушіка. Один з ріші, він був постійним членом царського зібрання Махараджі Юдгіштгіри. Йому доводилось бачити Господа Крішну. Є ще кілька мудреців на те саме ім’я.

Сударшана. Цей диск, що його Бог-Особа (Вішну чи Крішна) взяв за особисту зброю, є найпотужніша зброя, набагато могутніша проти брахмастри чи інших різновидів нищівної зброї. У Ведах згадано, що її подарував Господу Шрі Крішні Аґнідева, бог вогню; проте насправді Господь тримає її вічно. Аґнідева подарував диск Крішні так само, як і Махараджа Рукмі віддав Господеві Рукміні    —    Господь приймає такі подарунки від Своїх відданих, хоча вони і без того вічно належать Йому. Докладно цю Сударшана-зброю описано в «Аді-парві» «Махабгарати». Господь Шрі Крішна застосував Сударшану, щоб убити свого суперника Шішупалу. Ним знов-таки Господь убив Шалву. Якось Він побажав, щоб Арджуна знищив своїх ворогів цією зброєю («Махабгарата», «Вірата-парва» 56.3).

Текст

анйе ча мунайо брахман
брахмара̄та̄дайо ’мала̄х̣
ш́ішйаір упета̄ а̄джа
ґмух̣
каш́йапа̄н̇
ґіраса̄дайах̣

Послівний переклад

анйе  —  багато інших; ча  —  також; мунайах̣  —  мудреців; брахман  —  о брахмани; брахмара̄та  —  Шукадева Ґосвамі; а̄дайах̣  —  й такі інші; амала̄х̣  —  цілковито очищеними; ш́ішйаіх̣ — учнями; упета̄х̣ — супроводжуваний; а̄джаґмух̣ — прибув; каш́йапа — Каш’япа ; а̄н̇ґіраса — Анґіраса ; а̄дайах̣ — інші.

Переклад

Туди прибули і багато інших, як-от Шукадева Ґосвамі й такі очищені душі, як Каш’япа, Анґіраса та інші    —    всі разом зі своїми учнями.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Шукадева Ґосвамі (Брахмарата). Славетний син та учень Шрі В’ясадеви. В’ясадева виклав йому спочатку «Махабгарату», тоді «Шрімад-Бгаґаватам». Шукадева Ґосвамі повторив 1 400 000 віршів «Махабгарати» перед зібраннями ґандгарв, якшас та ракшасів і вперше повів «Шрімад-Бгаґаватам» Махараджеві Парікшіту. Шукадева Ґосвамі досконало вивчив усі ведичні писання від свого великого батька. Так, завдяки глибокому знанню релігійних засад він став цілковито чистою душею. Із «Сабга-парви» «Махабгарати» (4.11) видно, що він був присутній також у царських зібраннях Махараджі Юдгіштгіри, і там, де постив Махараджа Парікшіт. Гідний учень Шріли В’ясадеви, він до найменших подробиць розпитувався в свого славетного батька про засади релігії та духовні вартості, і батько задовольнив його, виклавши систему йоґи, якою можна досягти духовного царства; пояснивши йому різницю між кармічною діяльністю та емпіричним знанням; роз’яснивши методи й засоби, якими можна досягти духовного усвідомлення; розповівши про чотири ашрами (а саме життя учня, домогосподаря, відхід від справ та зреченість). Він розповів йому про піднесеність становища Верховного Бога-Особи і метод, що дає змогу віч- на-віч побачити Його, а також про те, кого слід вважати за гідного кандидата для передачі знання; про п’ять стихій; виняткове становище інтелекту; про свідомість матеріальної природи та свідомість живої істоти; про відмітні риси душі, котра усвідомила себе; про принципи дії матеріального тіла; про ознаки впливу ґун матеріальної природи; про дерево вічного бажання й про психічну діяльність. Якось Шукадева Ґосвамі з дозволу батька та Нарададжі відвідав Сонце    —    описи його подорожі у просторі містить «Шанті-парва» «Махабгарати» (332). Зрештою Він увійшов до трансцендентного царства. Його знають під різними іменами: Аранея, Арунісута, Вайясакі та В’ясатмаджа.

Каш’япа. Це один з праджапаті, син Марічі та один з зятів Праджапаті Дакші. Він є батьком велетенського птаха Ґаруди, який живиться слонами та черепахами. Каш’япа одружився з тринадцятьма дочками Праджапаті Дакші, їхні імена    —    Адіті, Діті, Дану, Каштга, Арішта, Сураса, Іла, Муні, Кродгаваша, Тамра, Сурабгі, Сарама та Тімі. Він народив від них багато дітей, як півбогів, так і демонів. Від першої його дружини, Адіті, народилися всі дванадцять Адітій, один з яких був Вамана, втілення Господа. Великий мудрець Каш’япа був також присутній при народженні Арджуни. Отримавши в дар від Парашурами цілий світ, Каш’япа попрохав його-таки піти геть. Інше ім’я Каш’япи    —    Аріштанемі. Він живе в північній частині усесвіту.

Анґіраса. Син Махарші Анґіри. Він більше відомий як Бріхаспаті, священик півбогів. Сказано, що Дроначар’я    —    це його часткове втілення. Анґіраса кинув виклик Шукрачар’ї, що був духовним вчителем демонів. Він мав сина Качу, і саме він вперше дав вогняну зброю Бгарадваджі Муні. Зі своєю дружиною Чандрамасі, славетною зіркою, він народив шестеро синів (одним із них був бог вогню). Він умів пересуватися космічним простором і навіть міг досягати Брахмалоки та Індралоки. Він дав царю райських планет Індрі пораду, як перемогти демонів. Якось сталося, що він прокляв Індру, і той, зробившись через це прокляття кнуром на Землі, вже не хотів повертатися назад до раю. Це показує надзвичайну могутність ілюзорної енерґії: навіть кнур, у обмін на райське царство, не хоче покидати свою земну власність. Анґіраса вчив релігійних заповідей насельників різних планет.

Текст

та̄н самета̄н маха̄-бга̄ґа̄н
упалабгйа васӯттамах̣
пӯджайа̄м а̄са дгарма-джн̃о
деш́а-ка̄ла-
вібга̄ґавіт

Послівний переклад

та̄н  —  усіх їх; самета̄н  —  зібраних разом; маха̄-бга̄ґа̄н  —  усіх надзвичайно могутніх; упалабгйа  —  прийнявши; васу-уттамах̣  —  найкращий з Васу (Бгішмадева); пӯджайа̄м а̄са  —  привітав; дгарма-джн̃ах̣  —  той, хто знає засади релігії; деш́а  —   місце; ка̄ла  —  час; вібга̄ґа-віт  —  той, хто вміє діяти відповідно до місця та часу.

Переклад

Бгішмадева, найліпший з-поміж вісьмох Васу, що досконало знав усі засади релігії і вмів застосовувати їх відповідно до місця та обставин, привітними словами зустрів усіх великих і могутніх ріші, що зібралися до нього.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Ті, хто добре обізнані з релігією, досконало знають, як застосовувати її принципи відповідно до місця та обставин. Усі великі ачар’ї, тобто проповідники релігії та реформатори світу, виконували свою місію, достосовуючи релігійні принципи до місця та часу. В різних частинах світу клімат і умови різні, а тому людина, чиїм обов’язком є проповідувати Господнє послання, повинна вміти застосовувати все відповідно до конкретних часу та обставин. Як один із дванадцяти великих авторитетів, що проповідують вчення відданого служіння, Бгішмадева зумів гідно зустріти та привітати всіх могутніх мудреців, що прибули з різних частин усесвіту до його смертного одра. Певно він не мав тепер змоги прийняти і привітати їх усіх фізично, бо був не вдома і не в нормальному здоровому стані; проте зберігав ясний розум і тому зумів-таки гідно привітати мудреців сердечними словами. Можна виконувати свій обов’язок тілом, розумом чи словами. Бгішмадева добре знав, які слова слушні за таких обставин, і тому йому неважко було привітати усіх, хоча він був і нездатний фізично зробити це.

Текст

кр̣шн̣ам̇ ча тат-прабга̄ва-джн̃а
а̄сінам̇ джа
ґад-іш́варам
хр̣ді-стгам̇ пӯджайа̄м а̄са
ма̄йайопа̄тта-ві
ґрахам

Послівний переклад

кр̣шн̣ам  —  Господу Шрі Крішні; ча  —  також; тат  —  Його; прабга̄ва-джн̃ах̣  —  той, хто знає славу (Бгішма); а̄сінам  —  сидячи; джаґат-ш́варам — Господь усесвіту; хр̣ді-стгам — що перебуває в серці; пӯджайа̄м а̄са   —  вшанував; ма̄йайа̄  —   через внутрішню енерґію; упа̄тта  —  проявив; віґрахам  —   форму.

Переклад

Господь Шрі Крішна перебуває в кожнім серці, однак Своєю внутрішньою енерґією Він проявляє Свою трансцендентну форму. Цей самий Господь сидів перед Бгішмадевою, і він, знавши велич Господа, вшанував Його як годиться.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Одним із проявів усемогутности Господа є те, що Він перебуває водночас скрізь. Він завжди присутній у Своїй вічній обителі Ґолоці Вріндавані і в той самий час перебуває в кожному серці і навіть у кожному крихітному атомі. Проявляючи Свою вічну трансцендентну форму в матеріальному світі, Він робить це Своєю внутрішньою енерґією. Зовнішня, тобто матеріальна енерґія не має нічого спільного з Його вічною формою. Всі ці істини були відомі Бгішмадеві і він виявив Господеві належну шану.

Текст

па̄н̣д̣у-путра̄н упа̄сіна̄н
праш́райа-према-сан̇
ґата̄н
абгйа̄чашт̣а̄нура̄
ґа̄ш́раір
андгібгӯтена чакшуша̄

Послівний переклад

па̄н̣д̣у  —  покійного батька Махараджі Юдгіштгіри та його братів; путра̄н  —  сини; упа̄сіна̄н  —  що мовчки сиділи поряд; праш́райа  —  охоплений; према  —  почуттям любови; сан̇ґата̄н  —  що зібрались; абгйа̄чашт̣а  —  привітав; анура̄ґа  —  з великим почуттям; аш́раіх̣  —  зі сльозами екстазу; андгібгӯтена  —  переповнений; чакшуша̄  —  з очима.

Переклад

Сини Махараджі Панду мовчки сиділи довкола, і їх переймало почуття сильної любови до помираючого діда. Бачачи це, Бгішмадева сердечно привітав їх. У його очах стояли сльози екстазу, бо серце виповнювали любов та ніжність.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли Махараджа Панду помер, його сини були ще малі діти, і тому, природно, вони росли під любовною опікою старших членів царської родини, і зокрема Бгішмадеви. Пізніше, коли Пандави повиростали, підступний Дурйодгана та його прибічники обдурили їх. Проте Бгішмадева, хоча й знав, що Пандави невинні душі і незаслужено поставлені у важкі умови, з політичних міркувань стати на їхній бік не міг. Вже наостанку життя, побачивши, як його піднесені онуки    —    серед яких Махараджа Юдгіштгіра був старший    —    тихенько сиділи коло нього, Бгішмадева, великий воїн і їхній дід, не міг стримати сліз любови, що мимохіть струмували йому з очей. Пригадуючи, скільки поневірянь зазнали його праведні онуки, він, безперечно, був надзвичайно задоволений тим, що Юдгіштгіра сів на троні замість Дурйодгани, і тому почав здоровити їх.

Текст

ахо кашт̣ам ахо ’нйа̄ййам̇
йад йӯйам̇ дгарма-нандана̄х̣
джівітум̇ на̄рхатга клішт̣ам̇
віпра-дгарма̄чйута̄ш́райа̄х̣

Послівний переклад

ахо  —  о; кашт̣ам  —  які великі страждання; ахо  —  о; анйа̄ййам  —  яка страшна несправедливість; йат  —  через те, що; йӯйам   —   усі ви , прекрасні душі ; дгарма - нандана̄х̣   —   сини самого уособлення релігії; джівітум  —  вижити; на  —  ні в якому разі ; архатга   —   не заслужили ; клішт̣ам   —   страждань; віпра   —   брахмани; дгарма   —   побожність ; ачйута   —   Бог; а̄ш́райа̄х̣  —  кого захищали.

Переклад

Бгішмадева сказав: Які страждання та кривди довелося стерпіти вам, прекрасні душі, через те лише, що ви є сини самого уособлення релігії! Вам би не вижити за цих випробовувань, якби не брахмани, Бог та релігія, що завжди захищали вас.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Після побоїща, яке відбулося на Курукшетрі, Махараджа Юдгіштгіра ніяк не знаходив спокою. Знаючи це, Бгішмадева заговорив насамперед про страшні страждання, яких зазнав Юдгіштгіра. Причиною його страждань та поневірянь була несправедливість    —    і битва на Курукшетрі відбулася для того тільки, щоб встановити справедливість. Отже, йому не варто було винуватити себе в тому побоїщі. Бгішмадева хотів насамперед наголосити на тому, що Пандав завжди захищали брахмани, Господь та закони релігії    —    доки вони перебували під цим потрійним захистом, їм не було причини тужити. Так Бгішмадева розраджував Махараджу Юдгіштгіру, щоб додати йому духу. Якщо людина діє у цілковитій згоді з бажаннями Господа під керівництвом справжніх брахман та вайшнав і твердо тримається релігійних засад, причин для розпачу немає ніяких, хоч би які скрутні були обставини. Бгішмадева, один з авторитетів учнівської послідовности, прагнув, щоб Пандави глибоко засвідомили це.

Текст

сам̇стгіте ’тіратге па̄н̣д̣ау
пр̣тха̄ ба̄ла-праджа̄ вадгӯх̣
йушмат-кр̣те бахӯн клеш́а̄н
пра̄пта̄ токаваті мухух̣

Послівний переклад

сам̇стгіте  —  по смерті; аті-ратге  —  великого полководця; па̄н̣д̣ау  —  Панду; пр̣тга̄  —  Кунті; ба̄ла-праджа̄  —  з малими дітьми; вадгӯх̣  —  моя невістка; йушмат-кр̣те  —  через вас; бахӯн   —   численних; клеш́а̄н   —   нещасть; пра̄пта̄   —   зазнала; тока-ваті  —  незважаючи на те, що мала дорослих синів; мухух̣  —  завжди.

Переклад

А моя невістка Кунті! По смерті великого полководця Панду вона лишилась удовою з багатьма дітьми на руках, і їй випало багато страждати. А коли ви повиростали, то через ваші дії на неї впали нові страждання.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Страждання Кунтідеві прикріші вдвічі. Вона багато страждала через те, що рано овдовіла і мала виростити своїх дітей, як гідно нащадків царської родини. Діти повиростали, але її страждання не припинились    —    вона страждала через дії синів. Отож, її нещастя тривали. Це означає, що страждання судила їй доля, а це слід зносити без ніяких нарікань.

Текст

сарвам̇ ка̄ла-кр̣там̇ манйе
бгавата̄м̇ ча йад-апрійам
сапа̄ло йад-ваш́е локо
ва̄йор іва
ґгана̄валіх̣

Послівний переклад

сарвам  —  усе це; ка̄ла-кр̣там  —  що зробив нездоланний час; манйе  —  я вважаю; бгавата̄м ча  —  для вас теж; йат  —  усе, що; апрійам  —  огидно; са-па̄лах̣  —  із правителями; йат-ваш́е  —  підвладні часові; локах̣  —  кожен на будь-якій з планет; вайох̣  —  вітер приносить; іва  —  наче; ґгана-а̄валіх̣  —  низку хмар.

Переклад

Я гадаю, причина цьому     —     невідворотний час, що керує кожним на кожній з планет; так само хмари мусять коритися вітрові.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Влада часу поширюється на весь усесвіт, бо час панує на кожній з планет. Усі велетенські планети з Сонцем включно коряться силі повітря, як хмари коряться вітрові. Так і кала, нездоланний час, керує навіть рухом повітря та всіх інших стихій. Отже, все підвладне верховному калі, могутньому представникові Господа в матеріальному світі. Тому Юдгіштгіра не мав тужити через те, що сталося під незбагненним впливом часу. Кожен, поки він у матеріальному світі й над ним тяжіють його закони, мусить зазнавати впливу часу та його наслідків. Даремно думав Юдгіштгіра, що в минулому житті він вчинив якийсь гріх, від наслідків якого страждає нині    —    в умовах матеріальної природи змушена страждати і найдоброчесніша людина. Проте доброчесна людина завжди заховує вірність Господеві, бо, дотримуючись заповідей релігії, діє під керівництвом справжнього брахмани чи вайшнави. Ці три провідні засади слід покласти в основу свого життя. Людину не повинні турбувати витівки вічного часу    —    навіть великий Брахмаджі, повелитель усесвіту, кориться йому. Тому не слід ремствувати, що все- таки залежимо від часу, хоча неухильно дотримуємося всіх релігійних засад.

Текст

йатра дгарма-суто ра̄джа̄
ґада̄-па̄н̣ір вр̣кодарах̣
кр̣шн̣о ’стрі
ґа̄н̣д̣івам̇ ча̄пам̇
сухр̣т кр̣шн̣ас тато віпат

Послівний переклад

йатра  —  де; дгарма-сутах̣  —  син Дгармараджі; ра̄джа̄  —  цар; ґада̄-па̄н̣іх̣  —  що має в руці могутню булаву; вр̣кодарах̣  —   Бгіма; кр̣шн̣ах̣  —  Арджуна; астрі  —  що має зброю; ґа̄н̣д̣івам  —  Ґандіву; ча̄пам  —  лук; сухр̣т  —  доброзичливець; кр̣шн̣ах̣  —  Господь Крішна, Бог-Особа; татах̣  —  так; віпат  —   той, якого можна повернути.

Переклад

Гідним подиву є вплив невідворотного часу! Його течії не завернути    —    інакше як можна пояснити ті лихі переміни долі, що сталися попри присутність Юдгіштгіри, сина півбога, який панує над релігією, Бгіми, великого витязя з булавою в руці, великого лучника Арджуни зі своїм могутнім луком Ґандівою, і, насамперед, Господа, прямого доброзичливця Пандав.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У Пандав було все потрібне, щоб задовольнити і матеріальні, і духовні потреби. Вони були добре забезпечені матеріально, бо серед них були великі воїни    —     Бгіма та Арджуна. Що ж стосується духовного, цар був саме уособлення релігії, а понад усе Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, доброзичливець Пандав, особисто переймався їхніми справами. Однак незважаючи на це все Пандавам часто доводилося скрутно. За ними була сила доброчесних вчинків, вони були непересічні особистості, вміло врядували і мали могутню зброю, ними безпосередньо опікувався Господь Шрі Крішна    —    а проте на долю їм випало багато лиха. Пояснити це можна лише впливом кали, невідворотного часу. Кала невідмінний від Самого Господа, і тому дія кали є виявом незбагненної волі Самого Господа. Якщо вплинути на перебіг подій понад людські сили, тужити немає про що.

Текст

на хй асйа кархічід ра̄джан
пума̄н веда відгітсітам
йад віджіджн̃а̄сайа̄ йукта̄
мухйанті кавайо ’пі хі

Послівний переклад

на — ніколи; хі —  безперечно; асйа  —  Його; кархічіт  —  щось; ра̄джан  —  о царю; пума̄н  —  будь-хто; веда  —  знає; відгітсітам  —  замір; йат  —  який; віджіджн̃а̄сайа̄  —  ретельним дослідженням; йукта̄х̣  —  поглинуті; мухйанті  —  спантеличені; кавайах̣  —  великі філософи; апі  —  навіть; хі  —  запевне.

Переклад

О царю! Задуму Господа [Шрі Крішни] не пізнати нікому. Верховний Бог-Особа спантеличує навіть великих філософів, хоча вони і намагаються збагнути Його, докладаючи всіх зусиль.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Великий авторитет Бгішма (один із дванадцяти загальновизнаних авторитетів) цілковито заперечив усі «висновки» Махараджі Юдгіштгіри щодо його нібито гріховних дій та наслідків, які за ці дії чекають на нього. Бгішма хоче, щоб Махараджа Юдгіштгіра чітко усвідомив: від непам’ятних часів жодна істота    —    навіть великі півбоги Брахма та Шіва    —    не знає напевно, який є задум Бога. То невже осягнути його дасться нам? Немає сенсу навіть задумуватися над цим питанням! Найліпше    —    просто не сперечаючись виконувати все, що велить нам Господь. Нещастя, що впали на Пандав, ні в якому разі не були наслідком їхніх минулих гріховних дій. Господній накресл полягав у тому, щоб втвердити царство доброчестя; а щоб добро взяло гору, Його віддані пройшли крізь тимчасові страждання. Безсумнівно, Бгішмадева був дуже втішений бачити перемогу добра і радів, що на троні сів цар Юдгіштгіра, дарма що він бився проти нього. Навіть великий воїн Бгішма не зміг здобути перемоги у битві на Курукшетрі, бо Господь хотів показати цією битвою, що зло ніколи не здолає добра і що вихід боротьби не залежить від того, хто на чиєму боці б’ється. Бгішмадева був великий відданий Господа, проте Його волею обрав битися проти Пандав, бо Господь прагнув довести: навіть такий витязь, як Бгішма, не переможе, якщо б’ється не за праве діло.

Текст

тасма̄д ідам̇ даіва-тантрам̇
вйавасйа бгаратаршабга
тасйа̄нувіхіто ’на̄тга̄
на̄тга па̄хі праджа̄х̣ прабго

Послівний переклад

тасма̄т   —   тому ; ідам   —   цей ; даіва - тантрам   —   чар самого Провидіння; вйавасйа  —  стверджую; бгарата-р̣шабга  —  о найліпший з нащадків Бгарати; тасйа  —  Його; анувіхітах̣—   як бажано; ана̄тга̄х̣   —   безпорадний; на̄тга   —   володарю; па̄хі—  заопікуйся; праджа̄х̣  —  підданими; прабго  —  Господи.

Переклад

І тому, найкращий з нащадків Бгарати [Юдгіштгіра], я певний: все, що відбувається, відповідає Господньому задумові. Ти можеш тільки визнати незбагненний Його замисел і неухильно коритися йому. Віднині тобі визначено врядувати, а відтак, володарю, твій обов’язок    —    опікуватися підданими, що нині позбавлені захисту.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Є відоме прислів’я: господиня вчить невістку повчаючи дочку. Так само вчить світ Господь    —    повчаючи Свого відданого. Відданому немає потреби навчатися у Господа чогось нового, бо Господь завжди напучує щирого відданого зсередини його серця. Отже, щоразу, коли відбувається вистава освіти відданого, як у випадку з «Бгаґавад-ґітою», це робиться задля добра менш розумних людей. Тож обов’язок відданого    —    без нарікань приймати всі випробовування, які посилає Господь, розуміючи, що насправді це Його благословення. Бгішмадева порадив Пандавам без вагань почати врядувати державою. Після битви на Курукшетрі нещасні піддані лишились беззахисні і тому ждали, щоб Махараджа Юдгіштгіра узяв владу в свої руки. Чистий відданий вбачає в нещастях Господнє благословення    —    між тим і другим немає ніякої матеріальної різниці, бо Господь абсолютний.

Текст

еша ваі бгаґава̄н са̄кша̄д
а̄дйо на̄ра̄йан̣ах̣ пума̄н
мохайан ма̄йайа̄ локам̇

ґӯд̣хаш́ чараті вр̣шн̣ішу

Послівний переклад

ешах̣   —   це; ваі   —   безсумнівно; бгаґава̄н   —   Бог-Особа; са̄кша̄т —  відначальний; а̄дйах̣  —  найперший; на̄ра̄йан̣ах̣  —  Верховний Господь (що лежить на воді); пума̄н  —  найвищий, що насолоджується; мохайан  —  що спантеличує; ма̄йайа̄  —  Своєю самоствореною енерґією; локам  —  планети; ґӯд̣гах̣  —   незбагненний; чараті  —  діє; вр̣шн̣ішу  —  у родині Врішні.

Переклад

Присутній нині Шрі Крішна    —    це Сам незбагненний, відначальний Бог-Особа. Він є перший Нараяна, найвищий, хто насолоджується. Проте Він живе і діє між нащадками царя Врішні як один із нас і спантеличує наш розум Своєю самоствореною енерґією.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Ведичним способом пізнання є дедуктивний метод. Ведичне знання отримують в належний спосіб    —    від авторитетів в учнівській послідовності. Це знання не є догматичне, як хибно вважають нерозумні люди. Тільки мати знає певно, хто є батько її дитини    —    у випадку з такими інтимними відомостями вона єдиний авторитет. Тобто, авторитетність не означає догматизм. Підтвердження цій істині знаходимо в четвертій главі «Бгаґавад-ґіти» (4.2); досконала система пізнання    —    це сприймати знання від авторитетів. Ця система визнана як правдива скрізь, а отже заперечувати її можуть тільки охочі до безпідставних суперечок. Наприклад, нині запускають літальні апарати у космос, і коли вчені кажуть, що ці апарати були на зворотньому боці Місяця, люди приймають їхні слова на віру, тому що визнали авторитет сучасних учених. Коли кажуть щось авторитети, загал вірить їм. Зовсім інше у випадку з ведичними істинами: людей навчено не вірити в них. І навіть той, хто приймає їх, обов’язково витлумачує їх по-своєму. Кожний прагне безпосередньо пересвідчитись у ведичному знанні, проте через своє безголів’я відкидає його. Це означає, що введені в оману люди одному авторитетові, вченим, вірять, а авторитет Вед    —    відкидають. Наслідок    —    загальнолюдська деґрадація.

В даному вірші авторитет каже про Шрі Крішну як про відначального Бога-Особу, відначального Нараяну. Навіть такий впливовий імперсоналіст, як Ачар’я Шанкара, сказав на початку свого коментаря на «Бгаґавад-ґіту», що Нараяна, Бог-Особа, перебуває поза матеріальним творінням.* Всесвіт є одним із матеріальних утворів, але Нараяна трансцендентний щодо всіх матеріальних феноменів.

на̄ра̄йан̣ах̣ паро ’вйакта̄д
  ан̣д̣ам авйакта-самбгавам
  ан̣д̣асйа̄нтас тв іме лока̄х̣
  сапта двіпа̄ ча медіні


(«Бгаґавад-ґіта-бгаш’я» від Шанкари)

Бгішмадева    —    один з дванадцяти махаджан, що їм відома суть трансцендентного знання. Його твердження, що Господь Шрі Крішна    —    це відначальний Бог-Особа, підпирає й імперсоналіст Шанкара. Істинність цього визнають теж усі інші ачар’ї, і тому просто не можна не прийняти Господа Шрі Крішну як відначального Бога-Особу. Бгішмадева каже, що Шрі Крішна є відначальний Нараяна. Це підтверджує і Брахмаджі у «Бгаґаватам» (10.14.14). В духовному світі (Вайкунтзі) існують незліченні Нараяни, і кожен з Них є той самий Бог-Особа. Усіх їх вважають за повні поширення відначального Бога-Особи, Шрі Крішни. Перша форма, Шрі Крішна, поширюється спочатку у форму Баладеви, а Баладева поширюється у численні інші форми    —    Санкаршану, Прад’юмну, Аніруддгу, Ва̄судеву, Нараяну, Пурушу, Раму, Нрісімху. Всі ці поширення належать до одної й тої самої вішну-таттви, а Шрі Крішна    —    відначальне джерело всіх повних поширень. Тому Він відначальний Бог-Особа. Він творець матеріального світу і також Нараяна, панівне Божество на кожній з планет Вайкунтги. Отож, коли Він діє поміж людських істот, це свого роду омана. Господь каже у «Бгаґавад-ґіті», що нетямущі вважають Його за одного з людей, не знаючи Його незбагненно складної діяльности.

Люди спантеличені щодо природи Шрі Крішни, бо Його подвійна    —    внутрішня та зовнішня    —    енерґія впливає на третю енерґію, яку називають межовою. Живі істоти є поширенням цієї межової енерґії Господа, а тому вони потрапляють в оману або внутрішньої, або зовнішньої енерґії. Через ілюзію, яку створює внутрішня енерґія Крішни, Він має можливість поширювати Себе у незліченних Нараян і обмінюватися трансцендентним любовним служінням з живими істотами та приймати їхнє служіння в духовному світі. Через поширення Своєї зовнішньої енерґії Він втілюється в матеріальний світ між людьми, тваринами чи півбогами, щоб дати істотам у різних видах життя можливість відновити втрачені колись стосунки з Ним. Однак ласкою Господа великі авторитеті, як-от Бгішма, перебувають поза такою оманою щодо Нього.

Текст

асйа̄нубга̄вам̇ бгаґава̄н
веда
ґухйатамам̇ ш́івах̣
деваршір на̄радах̣ са̄кша̄д
бга
ґава̄н капіло нр̣па

Послівний переклад

асйа  —  Його; анубга̄вам  —  велич; бгаґава̄н  —  наймогутнішого; веда  —  знає; ґухйа-тамам  —  найпотаємніше знання; ш́івах̣   —   Господь Ш і в а ; дева - р̣шіх̣   —   великий мудрець між півбогами; на̄радах̣  —  Нарада; са̄кша̄т  —  безпосередньо; бгаґава̄н  —  Бог-Особа; капілах̣  —  Капіла; нр̣па  —  о царю.

Переклад

О царю, Господь Шіва, мудрець між півбогів Нарада і Капіла, втілення Бога, безпосередньо зв’язані з Ним,    —    всі володіють потаємним знанням про Його велич.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Всі чисті віддані Господа є бгави, тобто ті, що осягнули велич Господа, занурившись у різного роду трансцендентне любовне служіння Йому. Є безліч поширень особистісної форми Господа, і відповідно є незліченні чисті віддані Господа, що обмінюються з Ним служінням у різних расах. Звичайно називають імена дванадцяти великих Його відданих: Брахма, Нарада, Шіва, Кумари, Капіла, Ману, Прахлада, Бгішма, Джанака, Шукадева Ґосвамі, Балі Махараджа та Ямараджа. Бгішмадева, попри те що й сам один з тих дванадцяти, кому відома слава Господа, наводить славні імена принаймні трьох із них. Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура, один з найвизначніших ачарій сучасности, пояснює, що анубгаву, тобто славу Господа, відданий спочатку пізнає в екстазі, виявами якого є поява поту, дрожі, сліз, висипів на тілі «гусячої шкіри» тощо, і що глибше відданий усвідомлює Господа, то сильніше виявляються ці ознаки екстазу. Бгаву відчувала Яшода, коли зв’язувала Господа мотузкою, інший вияв бгави Арджуна, у відповідь на любов якого Господь став його колісничим. Велич Господа виявляється в тому, що Він кориться Своїм відданим, і це ще один з аспектів Його слави. Шукадева Ґосвамі та Кумари, хоча й перебували вже на трансцендентному рівні, привабились одним із відтінків бгави і стали чистими відданими Господа. Випробовування, які падають на Його відданих, є ще одним різновидом обміну трансцендентною бгавою між Господом та Його відданими. Господь каже: «Я ставлю Свого відданого у складні умови і таким чином він досягає ще більшої чистоти в обміні трансцендентною бгавою зі Мною». Щоб звільнитися від ілюзорних матеріальних стосунків, відданий обов’язково має пройти крізь матеріальні труднощі. Матеріальні стосунки засновані на обміні матеріальною втіхою, яка залежить головно від матеріальних можливостей. Тому, коли Господь забирає у відданого його матеріальні багатства, відданого неподільно приваблює трансцендентне любовне служіння Господеві. Так Господь витягає падшу душу з трясовини матеріального існування. Випробовування, що їх посилає Своєму відданому Господь, відмінні від нещасть, що виникають внаслідок гріховних дій. Ці вияви Господньої величі особливо добре знають великі махаджани    —    Брахма, Шіва, Нарада, Капіла, Кумари та Бгішма, як сказано вище, і їхньою ласкою ми теж можемо осягнути її.

Текст

йам̇ манйасе ма̄тулейам̇
прійам̇ мітрам̇ сухр̣ттамам
акарох̣ сачівам̇ дӯтам̇
саухр̣да̄д атга са̄ратгім

Послівний переклад

йам   —   особистість ; манйасе   —   ти вважаєш ; ма̄тулейам   —   за двоюрідного брата з боку матері; прійам  —  дорогого; мітрам—  друга; сухр̣т-тамам  —  того, хто палко бажає добра; акарох̣  —  діяв; сачівам  —  порадника; дӯтам  —  посланця; саухр̣да̄т  —  доброю волею; атга  —  так; са̄ратгім  —  колісничого.

Переклад

О царю, той, кого ви лише через незнання вважаєте за свого брата в перших з боку матері, свого милого друга, доброзичливця, радника, посланця, добродійника тощо,    —    це Сам Бог-Особа, Шрі Крішна.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шрі Крішна, хоча і діяв як двоюрідний брат, доброзичливець, радник, посланець, добродійник Пандав тощо, водночас лишався Верховним Богом-Особою. Зі Своєї безпричинної ласки й прихильности до Своїх бездомісних відданих, Він виконує найрізноманітніші послуги; проте це не означає, що від того Він втрачає Своє становище Абсолютної Особи. Вважати Його за звичайну людину означає перебувати в найглибшому невігластві.

Текст

сарва̄тманах̣ сама-др̣ш́о
хй адвайасйа̄нахан̇кр̣тех̣
тат-кр̣там̇ маті-ваішамйам̇
ніравадйасйа на квачіт

Послівний переклад

сарва-а̄тманах̣  —  той, хто присутній у кожнім серці; сама-др̣ш́ах̣  —  той, хто однаково доброзичливо ставиться до всіх і кожного; хі  —  безперечно; адвайасйа  —  Абсолюту; анахан̇кр̣тех̣  —  той, хто вільний від будь-якого матеріального ототожнення себе з оманним его; тат-кр̣там  —  усе, що Він робить; маті  —  свідомість; ваішамйам  —  розрізнення; ніравадйасйа  —  той, хто вільний від прив’язаностей; на  —  ніколи; квачіт  —  на жоднім рівні.

Переклад

Він, Абсолютний Бог-Особа, присутній у кожнім серці. Він однаково добрий до всіх і вільний від двоїстости оманного его. Тому все, що Він робить, вільне від матеріальної скверни. Він є абсолютно врівноважений.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь є абсолютний, а тому немає нічого, крім Нього. Він    —    кайвал’я, тобто поза Ним немає нічого. Всі і все є виявом Його енерґії, а тому Він присутній скрізь у формі Своєї енерґії, що невідмінна від Нього. Сонце тотожне кожному відтинкові і кожній корпускулі своїх променів    —    так само і Господь поширюється через Свої різноманітні енерґії. Він    —    це Параматма, Наддуша, що, перебуваючи в кожній живій істоті, здійснює верховний провід, і вже через це Він колісничий і радник усіх живих істот. Отож, коли Він виступає в ролі колісничого Арджуни, це ніяк не позначається на Його піднесеному становищі. Тільки завдяки силі служіння Свого відданого Він виступає в ролі його колісничого або посланця. Бувши абсолютно духовною сутністю, Він цілковито виходить за межі матеріального уявлення про буття, а тому для Нього немає дій нижчих чи вищих. Абсолютний Бог-Особа, Він не має оманного его і тому ніколи не ототожнює Себе з тим, що є відмінне від Нього. Для Нього не існує двоїстости, притаманної для его в матеріальній концепції буття. Тому Він не почувається приниженим, коли стає колісничим Свого чистого відданого. Саме в цьому велич чистого відданого: тільки йому може служити люблячий Верховний Господь.

Текст

татга̄пй ека̄нта-бгактешу
паш́йа бгӯпа̄нукампітам
йан ме ’сӯм̇с тйаджатах̣ са̄кша̄т
кр̣шн̣о дарш́анам а̄
ґатах̣

Послівний переклад

татга̄пі  —  все-таки; ека̄нта  —  непохитний; бгактешу  —  відданим; паш́йа  —  подивись; бгӯ-па  —  царю; анукампітам  —   яке співчуття; йат  —  за що; ме  —  моє; асӯн  —  життя; тйаджатах̣  —  закінчуючи; са̄кша̄т  —  безпосередньо; кр̣шн̣ах̣  —   Бог-Особа; дарш́анам  —  перед моїми очима; а̄ґатах̣  —  ласкаво з’явився.

Переклад

Проте Він, хоча й однаково добрий до всіх, ласкаво прийшов до мене, коли моє життя закінчується, тому що я Його незмінний відданий.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Верховний Господь, Абсолютний Бог-Особа Шрі Крішна, однаково ставиться до всіх, проте водночас Він більше прихильний до Свого незмінного відданого, який цілковито присвятив себе Йому і не має іншого захисника та володаря, крім Нього. Непохитно вірити у Верховного Господа як нашого захисника, друга і пана    —    це природний стан вічного життя. З волі Всевишнього жива істота створена такою, що відчуває найбільше щастя, коли ставить себе в становище абсолютної залежности.

Зворотна тенденція, натомість, є причиною падіння. Ця схильність до падіння притаманна живій істоті тому, що вона хибно вважає себе здатною цілковито незалежно панувати над матеріальною природою. Корінною причиною всіх проблем є хибне самоототожнення. За будь-яких обставин треба тягнутися до Господа.

Господь Крішна прийшов до смертного одра Бгішмаджі, бо той був непохитно відданий Йому. Арджуна був родичем Крішни (Крішна доводився йому двоюрідним братом з боку матері), Бгішма, проте, не перебував з Крішною в родинних стосунках. Отже, причиною їхньої взаємної прив’язаности були близькі духовні стосунки. Однак через те, що родинні стосунки приємні і природні, Господу більше подобається, коли до Нього звертаються як до сина Махараджі Нанди, сина Яшоди, коханого Радгарані. Ця ніжна прив’язаність, заснована на тілесній спорідненості, є ще одним виявом обміну любовним служінням з Господом. Бгішмадева розуміє прекрасний смак трансцендентної насолоди, і тому йому до серця звертатись до Господа на такі імена, як Віджая-сакге, Партга-сакге та ін., так само як і називати Його Нанда-нанданою чи Яшода-нанданою. Найліпший спосіб встановити з Господом повні трансцендентного нектару стосунки    —    це звертатися до Нього через Його визнаних відданих. Не слід старатися встановити стосунки безпосередньо    —    повинен існувати посередник, який служив би за прозоре середовище між нами і Господом і міг би вивести нас на істинну путь.

Текст

бгактйа̄веш́йа мано йасмін
ва̄ча̄ йан-на̄ма кіртайан
тйаджан калеварам̇ йо
ґі
мучйате ка̄ма-кармабгіх̣

Послівний переклад

бгактйа̄  —  зосереджено і з відданістю; а̄веш́йа  —  медитуючи; манах̣  —  розум; йасмін  —  у чиєму; ва̄ча̄  —  словами; йат  —   Крішна; на̄ма  —  святе ім’я; кіртайан  —  оспівування; тйаджан — покидає; калеварам — це матеріальне тіло; йоґі  —  відданий; мучйате   —   звільняється; ка̄ма-кармабгіх̣   —   від кармічної діяльности.

Переклад

Бог-Особа, з’являючись у розумі відданого завдяки його зосередженій відданості, медитації й оспівуванню Його святого імені, звільняє відданого, коли той покидає матеріальне тіло, з рабства кармічної діяльности.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Йоґа    —    це зосередження розуму, що відмежований від усього стороннього. І таке зосередження фактично означає самадгі, тобто повне заглиблення в служіння Господеві. Того, хто так зосереджує свою увагу, називають йоґом. Такий йоґ, відданий Господа, двадцять чотири години на добу присвячує служінню Господеві з увагою, що зосереджена тільки на думці про Нього, служачи Йому у дев’ять способів: слухає, оспівує, згадує, поклоняється, молиться, з власного бажання виконує обов’язки слуги, виконує накази, встановлює дружні стосунки з Господом та пропонує все, що йому належить, на служіння Господеві. Той, хто виконує таку йоґу, тобто з’єднує себе з Господом через служіння Йому, дістає визнання Самого Господа, як пояснює «Бгаґавад-ґіта», описуючи самадгі найвищого рівня досконалости. Такого рідкісного відданого Господь називає найліпшим серед йоґів. Такий досконалий йоґ милістю Господа стає здатний у повній свідомості зосереджувати свій розум на Ньому, і так промовляючи Його святе ім’я безпосередньо перед тим, як покинути матеріальне тіло, силою внутрішньої енерґії Господа одразу переноситься на одну з вічних планет, де немає нічого схожого на матеріальне життя й нічого йому притаманного. У матеріальному існуванні жива істота поставлена в умови, за яких вимушена життя в життя зазнавати страждань трьох різновидів внаслідок своєї корисливої діяльности. Матеріальне життя    —    це тільки наслідок матеріальних бажань. Віддане служіння Господеві не знищує природних бажань живої істоти, а скеровує їх правильним чином, на віддане служіння. Так вони перетворюються на прагнення перенестись у духовне небо. Полководець Бгішмадева каже тут про конкретну йоґу    —    бгакті-йоґу. Йому пощастило бачити Господа на власні очі безпосередньо перед тим, як він покинув матеріальне тіло. У дальших віршах він тому висловлює бажання, щоб Господь не зникав з-перед його очей.

Текст

са дева-дево бгаґава̄н пратікшата̄м̇
калеварам̇ йа̄вад ідам̇ хіномй ахам
прасанна-ха̄са̄рун̣а-лочанолласан-
мукга̄мбуджо дгйа̄на-патгаш́ чатур-бгуджах̣

Послівний переклад

сах̣  —  Він; дева-девах̣  —  Верховний Господь між богами; бгаґава̄н  —  Бог-Особа; пратікшата̄м  —  нехай ласкаво зачекає; калеварам  —  тіло; йа̄ват  —  доки; ідам  —  це (матеріальне тіло); хіномі  —  коли піду; ахам  —  я; прасанна  —  веселе; ха̄са  —   усміхнене; арун̣а-лочана  —  очі червоні, наче вранішнє сонце; улласат  —  чудово прикрашений; мукга-амбуджах̣  —  лотос Його обличчя; дгйа̄на-патгах̣  —  у моїй медитації; чатур-бгуджах̣  —  чотирирука форма Нараяни (Божество, якому поклоняється Бгішмадева).

Переклад

Нехай мій Господь, що має чотири руки і чиє чудово прикрашене, подібне до лотосу обличчя завжди усміхнене, а очі червоні, як сонце, яке підіймається з-за виднокраю, ласкаво пробуде зі мною до тої миті, коли я покину матеріальне тіло.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Бгішмадева прекрасно знав , що Господь Крішна    —    це відначальний Нараяна. Форма Бога, котрій поклонявся Бгішма, був чотирирукий Нараяна, але він добре розумів при тому, що ця форма є повне поширення Господа Крішни. Бгішмадева посередньо висловлює бажання, щоб Господь проявив Себе у Своїй формі чотирирукого Нараяни. Вайшнава завжди смиренний. Не було жодного сумніву, що Бгішмадева, покинувши матеріальне тіло, досягне Вайкунтга-дгами; проте він, смиренний вайшнава, прохав можливости бачити прекрасне обличчя Господа; адже, покинувши матеріальне тіло, він може не дістати нагоди ще колись побачити Його. Вайшнава ніколи не пишається собою, хоча Господь твердо обіцяє, що чистий відданий обов’язково ввійде до Його обителі. Тут Бгішмадева каже: «аж поки я покину це матеріальне тіло». Це означає, що великий полководець збирався покинути тіло зі своєї волі    —    його не примушували закони природи. Бгішмадева був такий могутній, що міг залишатися в цьому тілі скільки бажав. Таке благословення дав йому батько. Отже, Бгішмадева хотів, щоб Господь став перед його очима у Своїй чотирирукій формі Нараяни, бо це дало б йому змогу зосередитися на Господеві і так увійти в медитативний транс. Думки про Господа освятили б його розум, і йому було б однаково, куди йти по смерті. Чистий відданий надміру не прагне навіть повернутися у царство Бога    —    він цілковито покладається на Його добру волю. Він буде так само задоволений, навіть якщо Господь захоче, щоб він ішов до пекла. Відданий бажає одного: незалежно від обставин, завжди з найвищою зосередженістю думати про лотосові стопи Господа. Бгішмадева прагнув того самого: піти з тіла, зануривши розум у роздуми про Господа. Таке є найвище устремління чистого відданого.

Текст

сӯта ува̄ча
йудгішт̣гірас тад а̄карн̣йа
ш́айа̄нам̇ ш́ара-пан̃джаре
апр̣ччгад вівідга̄н дгарма̄н
р̣шін̣а̄м̇ ча̄нуш́р̣н̣вата̄м

Послівний переклад

сӯтах̣ ува̄ча  —  Шрі Сута Ґосвамі сказав; йудгішт̣гірах̣  —   цар Юдгіштгіра; тат  —  такому; а̄карн̣йа  —  почувши; ш́айа̄нам—  що лежав; ш́ара-пан̃джаре  —  на ложі зі стріл; апр̣ччгат   —   запитав; вівідга̄н   —   численні; дгарма̄н   —  обов’язки; р̣шін̣а̄м  —  ріші; ча  —  та; ануш́р̣н̣вата̄м  —  по тому, як вислухав.

Переклад

Сута Ґосвамі сказав: Почувши благальне звертання Бгішмадеви до Господа, Махараджа Юдгіштгіра перед усіма великими ріші, що були там, запитав у нього про засадничі принципи виконання різних релігійних обов’язків.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Благальний тон Бгішмадеви перепевнив Махараджу Юдгіштгіру в тому, що він скоро відійде. І Господь Шрі Крішна надихнув Махараджу Юдгіштгіру запитати в Бгішмадеви про основи релігії. Спонукавши його порушити це питання в присутності багатьох великих мудреців, Господь хотів показати, що Його відданий, як-от Бгішмадева, хоча позірно живе як світська людина, набагато вищий від усіх великих мудреців, навіть від В’ясадеви. До того ж в цей час Бгішмадева не тільки лежав на смертному ложі зі стріл, а й терпів великі муки. Людині в такому стані не задають питань. Однак Господь Крішна прагнув показати, що завдяки духовному просвітленню тіло та розум Його чистих відданих завжди у належній формі, а тому за будь-яких обставин відданий Господа готовий розповісти про істинний шлях у житті. Юдгіштгіра також волів з’ясувати все, що його непокоїло, запитуючи Бгішмадеву, а не когось іншого з присутніх, хоча вони виглядати обізнанішими проти нього. Все це влаштував великий держитель колеса, Господь Шрі Крішна, що завжди прославляє Свого відданого. Батько радіє, коли його син заживає більшої слави, ніж він сам. Господь проголошує дуже виразно, що поклоніння Його відданому цінніше за поклоніння Йому Самому.

Текст

пуруша-сва-бга̄ва-віхіта̄н
йатга̄-варн̣ам̇ йатга̄ш́рамам
ваіра̄
ґйа-ра̄ґопа̄дгібгйа̄м
а̄мна̄тобгайа-лакшан̣а̄н

Послівний переклад

пуруша  —  людина; сва-бга̄ва  —  своїми набутими якостям; віхіта̄н  —  визначені; йатга̄  —  відповідно до; варн̣ам  —  поділу на касти; йатга̄  —  відповідно до; а̄ш́рамам  —  станів життя; ваіра̄ґйа  —  відреченість; ра̄ґа  —  прив’язаність; упа̄дгібгйа̄м  —   за таким визначенням; а̄мна̄та  —  упорядковано; убгайа  —   обидві; лакшан̣а̄н  —  ознаки.

Переклад

Відповідаючи Махараджі Юдгіштгірі, Бгішмадева насамперед визначив місце кожної касти і стану життя відповідно до якостей окремої людини. Далі він з двох поглядів послідовно описав протидію через неприв’язаність та взаємодію через прив’язаність.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Система чотирьох каст та станів життя за задумом Самого Господа (Б.-ґ. 4.13) призначена на те, щоб пришвидшити розвиток трансцендентних якостей людини, з якими вона могла б поступово усвідомити свою духовну сутність і відповідно діяти, щоб звільнитися з пут матерії, тобто із зумовленого життя. Майже всі Пурани описують цю систему в такому самому дусі (в «Шанта-парві» «Махабгарати» від шістдесятого розділу починаючи Бгішмадева пояснює її докладніше).

Цивілізована людина повинна жити в суспільстві варнашрама-дгарми, що призначена саме на те, щоб навчити як вивершити успіхом людське життя. Життя, метою якого є самоусвідомлення, відрізняється від життя тварин, що нижчі від людей і тільки їдять, сплять, захищаються та злучаються. Бгішмадева каже, що кожна людина повинна мати такі дев’ять якостей: 1) не гніватися, 2) не брехати, 3) справедливо розподіляти багатства, 4) вибачати, 5) зачинати дітей тільки з законною дружиною, 6) мати чистий розум та дбати про чистоту тіла, 7) ні до кого не ставитися вороже, 8) бути простою, 9) піклуватися про тих, хто служить їй чи залежить від неї. Не набувши перше перелічених вище якостей, людина не гідна називатись цивілізованою. Крім цього, брахмани (інтелектуали), керівники, торговці та робітники мають набути також окремі якості, які відповідають визначеним для них у ведичних писаннях обов’язкам. Для інтелектуалів найважливішим є опанувати чуття. Це є основа моральности. Обмежувати треба навіть статеві стосунки з законною дружиною, що само по собі забезпечить контроль чисельности населення. Якщо інтелектуальна людина не живе за приписами Вед, вона занапащає свої добрі якості. Це означає, що їй слід серйозно вивчати ведичну літературу, і насамперед «Шрімад-Бгаґаватам» та «Бгаґавад-ґіту». Щоб осягнути ведичне знання, слід звернутися до людини, яка стовідсотково присвятила себе відданому служінню. Така людина не повинна робити того, що забороняють шастри. Вчителем не може бути той, хто вживає алкоголь чи палить. У сучасній освітній системі до розгляду беруть тільки академічні знання викладача, не звертаючи уваги на його моральні якості. І така освіта приводить до того, що люди в найрізноманітніші способи марнують свій розвинутий інтелект.

Кшатрії, представнику класу керівників, настійно рекомендовано роздавати милостиню    —    і ні за яких обставин милостині не приймати. Сучасні керівники збирають кошти на різні політичні заходи, але ніколи на жодній офіційній церемонії не роздають подаянь громадянам. Це прямо протилежне до приписів шастр. Правителі повинні добре знати шастри, але не братися до вчительства. Правителі ніколи не повинні удавати з себе прихильників ненасильства    —     для них це шлях до пекла. Коли Арджуна на полі битви Курукшетра вирішив стати боягузливим ненасильником, Господь суворо вичитав йому. Господь поставив Арджуну на один щабель із нецивілізованими істотами, коли той сказав, що хоче уникнути насильства. Кожний представник адміністративного класу має пройти належну військову підготовку. Недопустимо, щоб престол чи посада президента діставалися боягузові, який переміг на виборах числом голосів. Усі монархи були відважні воїни, і тому монархію слід зберегти    —    з умовою, що голова держави повинен діставати належну підготовку і знати обов’язки царя. Цар чи президент не повинен повертатися додому з поля битви без шрамів. Сучасні так звані царі на полі бою ніколи не з’являються. Натомість вони добре вміють штучно розпалювати войовничий дух своїх солдат, сподіваючись зажити тим оманної слави національного героя. Коли керівний клас перетворюється на кліку торговців та служок, весь державний механізм розладнується.

Вайш’ям, тим, хто належить до громади торговців, насамперед рекомендовано піклуватися про корови. Турбота про них забезпечить зростання молочної продукції, а саме сиру та масла. Для громади торговців найголовнішими обов’язками є розвивати сільське господарство і розподіляти харчові продукти, при тому вони повинні мати ведичні знання і бути навчені роздавати пожертви. Як на кшатрій покладено обов’язок піклуватися про громадян, на вайшй покладено обов’язок піклуватися про тварин. Тварини ні в якому разі не призначені для забою. Вбивство тварин    —    це ознака варварського суспільства. Людині в їжу цілком придатні продукти рільництва, фрукти й молоко    —    цього цілком достатньо, аби підтримувати своє життя. Людське суспільство має приділяти більше уваги захистові тварин. Коли робітник працює на промисловому підприємстві, його енерґія використовується у невластивий спосіб. На промислових підприємствах неможливо створити того, що має задовольняти найголовніші потреби людини    —    рис, пшеницю, інше збіжжя, молоко, фрукти та овочі. Виробництво машин та верстатів збільшує запити штучного способу життя, лишаючи тимчасом тисячі людей голодними і відбираючи в них спокій. Не така повинна бути справжня цивілізація.

Ті, хто належать до класу шудр, мають менші розумові здібності, і їм не слід давати незалежности. Їхнє призначення    —    чесно служити трьом вищим підрозділам суспільства. Просто служачи вищим кастам, шудри можуть здобути всі життєві вигоди. Приписи для шудр особливо вказують, що вони не повинні накопичувати гроші: щойно шудрі вдасться накопичити капітал, він витрачає його неправильно, на гріховну діяльність    —    на вино, жінок та азартні ігри. Популяризація вина, сексу та азартних ігор свідчить, що населення опустилося до рівня шудр, ба й нижче. Вищі касти мають завжди дбати за шудр, а також забезпечувати їх своїм ношеним одягом. Шудра не повинен покидати свого пана, коли той стає старий та немічний, пан, проте, повинен дбати, щоб його слуги були всім задоволені. Перш як виконувати будь-яке жертвопринесення, слід задоволити шудр, добре їх нагодувавши і давши їм доволі одягу. Нині на всілякі церемонії витрачають мільйони, але на них ніхто не роздає бідним робітникам їжі, одягу, милостині тощо. Тому клас робітників незадоволений і бунтується.

Отже, варни    —    це поділ суспільства відповідно до різних фахових обов’язків, а ашрама-дгарма    —    поступовий розвій на шляху самоусвідомлення. Варни та ашрами щільно пов’язані між собою і взаємозалежні. Головною ціллю ашрама- дгарми є пробудити знання та розвинути неприв’язаність. У брахмачарі ашрамі людина проходить підготовку для майбутнього розвитку. Вона дізнається, що матеріальний світ насправді не є рідною домівкою живої істоти. Зумовлені душі в путах матерії є її в’язнями, а тому найвища мета життя    —     це усвідомити себе. Уся система ашрама-дгарми є засобом розвитку неприв’язаности. Хто не здатний жити в дусі повної зречености, тому дозволено почати сімейне життя, зберігаючи той самий дух неприв’язаности. Отож той, хто розвинув неприв’язаність, може одразу переходити у четвертий стан життя, тобто життя у зреченні, і жити лише з милостині, не накопичуючи багатства; він повинен мати рівно стільки, скільки треба, щоб тримати душу в тілі для остаточної реалізації. Життя домогосподаря призначене для тих, хто має певні прив’язаності, а стани життя ванапрастги та санн’яси існують для тих, хто неприв’язаний до матеріального життя. Брахмачарі-ашрам призначений виховувати і тих, хто має прив’язаності, і тих, хто їх не має.

Текст

да̄на-дгарма̄н ра̄джа-дгарма̄н
мокша-дгарма̄н вібга̄
ґаш́ах̣
стрі-дгарма̄н бга
ґавад-дгарма̄н
сама̄са-вйа̄са-йо
ґатах̣

Послівний переклад

да̄на-дгарма̄н  —  доброчинність; ра̄джа-дгарма̄н  —  практична діяльність царя  ; мокша- дгарма̄н   —   діяльність  , спрямована на звільнення; вібга̄ґаш́ах̣  —  підрозділи; стрі-дгарма̄н  —  обов’язки жінок; бгаґават-дгарма̄н  —  обов’язки відданих; сама̄са  —  загально; вйа̄са  —  детально; йоґатах̣  —  такими засобами.

Переклад

Потім він пояснив почергово, що таке доброчинність, яка є практична діяльність царя та діяльність задля спасіння. Далі він як стисло, так і детально змалював обов’язки для жінок і для відданих.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Роздавати милостиню є один з найперших обов’язків домогосподаря, і він повинен бути готовий віддавати на це щонайменше п’ятдесят відсотків своїх важкозароблених грошей. Брахмачарі, учень, повинен здійснювати жертвопринесення, домогосподар    —    роздавати милостиню, а той, хто відійшов від справ чи живе у зреченні, мусить виконувати аскези та покути. Такі головні заняття ашрамів, станів життя, на шляху самоусвідомлення. Брахмачарі отримує належну підготовку, завдяки якій осягає, що світ належить Верховному Господеві, Богові-Особі, як Його власність. Тому нікому не вільно проголошувати себе власником будь-чого в світі. Це означає, що домогосподар, маючи свого роду дозвіл на статеву втіху, повинен жертвувати на служіння Господеві. Енерґія кожного походить чи запозичена з джерела енерґії Господа, а тому плоди діяльности Його енерґії повинні повертатися до Нього у формі трансцендентного любовного служіння Йому. Так само як річки беруть воду з океану через хмари, а потім віддають цю воду йому назад, так і ми беремо енерґію в позику з верховного джерела, тобто з енерґії Господа, і повинні повернути її Йому. В цьому досконалість застосування нашої енерґії. Тому Господь у «Бгаґавад-ґіті» (9.27) каже: все, що ми робимо, всі аскези, що ми виконуємо, все, що жертвуємо, все, що їмо чи даємо як пожертву, ми повинні підносити Йому (Господеві). Саме так слід застосовувати позичену енерґію. Якщо так використовувати свою енерґію, вона очищується від матеріальної скверни, і тоді ми стаємо гідні повернутись до свого відначального природного життя в служінні Господеві.

Раджа-дгарма    —    це велика наука, відмінна від сучасної дипломатії, що її предметом нині є одне    —    як добиватися політичної переваги. Царів цілеспрямовано навчали бути щедрими, а не просто збирачами податків. Їх навчали виконувати всілякі жертвопринесення, мета яких була тільки в тому, щоб забезпечити процвітання підданих. Першорядним обов’язком царя було вести праджа до спасіння. Батько, духовний вчитель та цар не повинні забувати свою відповідальність вести підопічних до остаточного звільнення від народження, смерти, старости та хвороб. Якщо цар належно виконує ці свої головні обов’язки, немає потреби в уряді «від народу і для народу». Нині більшість урядових посад здобувають, маніпулюючи голосами на виборах, але такі урядовці не дістають належного виховання і освіти щодо головних обов’язків царя, ба для всіх це й не можливо. За таких обставин непідготовані правителі, своїми спробами дати громадянам всебічне щастя, все руйнують і перевертають з ніг на голову. З іншого боку, не підготовані як належить, правителі поступово робляться злодіями та шахраями і починають піднімати податки, щоб фінансувати хворобливо роздутий адміністративний апарат, з якого нема ніякої користи. Насправді царі повинні діяти за вказівками кваліфікованих брахман, які знають, як правити згідно з писаннями, як ось «Ману-самхіта» та «Дгарма-шастри» Парашари. Ідеальний цар має бути взірцем для всіх людей, і якщо він праведний, побожний, хоробрий та щедрий, його піддані стараються наслідувати його. Такий цар    —    це не ласий до чуттєвих насолод сибарит, що живе коштом підданих. Він пильнує, щоб знищити злодіїв та бандитів. Праведні царі ніколи не були милостиві до бандитів та злодіїв під гаслом безглуздого «ненасильства» (ахімси)    —     злодіїв та бандитів карали для науки всім, щоб у майбутньому ніхто не смів порушувати лад в суспільстві. Таких злодіїв та бандитів ніколи раніше не допускали на високі посади, як це робиться нині.

Система оподаткування була проста, сили не застосовували і не допускали сваволі. Цар мав право на чверть того, що виробляв підданий і міг вимагати чверть законної власности кожного. Люди без нарікань віддавали цареві його частку, бо завдяки праведному цареві, що правив у злагоді з релігійними засадами і в гармонії з Богом, було доволі природних багатств    —    збіжжя, фруктів, квітів, шовку, бавовни, молока, самоцвітів, мінералів тощо, і тому з матеріального боку всі були щасливі. Сільське господарство і тваринництво процвітало, а тому всім вистачало збіжжя, фруктів і молока, і не було штучно створених потреб у косметиці та парфумах, чи кіно та барах.

Цар мав пильнувати, щоб резерви людської енерґії були застосовані в належному напрямкові. Людська енерґія призначена не на те тільки, щоб задовольняти тваринні потреби, а щоб усвідомити себе. Вся система врядування була збудована так, щоб досягти саме цієї мети. Тому цар повинен був добирати міністрів до свого кабінету дуже ретельно, але зовсім не на підставі кількости голосів виборців. Усіх міністрів, воєначальників і навіть рядових воїнів добирали за особистими якостями, а цар мав обов’язково перевірити їх перш як довірити відповідну посаду. Цар особливо пильнував, щоб не були зневажені тапасві, люди, які цілковито присвятили себе справі поширення духовного знання. Цар добре знав, що Верховний Бог-Особа ніколи не дарує образи проти Свого чистого відданого. Тапасві мали авторитет навіть у злодіїв та бандитів, що завжди корилися їхнім наказам. Цар надавав особливе заступництво неписьменним, беззахисним та вдовам. Щоб запобігти нападу ворога, оборону держави організовували заздалегідь. Збирати податки було нескладно, і кошти не йшли на вітер, а зміцнювали резервний фонд. Військо набирали з усіх частин світу, і кожний військовий проходив спеціальну підготовку.

Що ж до спасіння, то щоб його здобути потрібно приборкати хіть, гнів, недозволені бажання, жадність та ілюзію. Щоб звільнитись від гніву, треба навчитися прощати. Відкинути недозволені бажання можна, якщо припинити будувати плани. Плекаючи духовність, можна перемогти сон. Тільки терпимість долає бажання та пожадливість. Правильно харчуючись, можна уникнути турбот, яких завдають хвороби. Оволодівши собою можна позбутись оманних сподівань, а гроші можна зберегти, тримаючись осторонь від небажаного товариства. Практикуючи йоґу, можна приборкати почуття голоду, а світську марнотність можна перемогти, розвиваючи знання про тлінність усього матеріального. Запаморочення позбуваються, зводячись на рівні ноги, а хибні арґументи можна спростувати, встановивши істину. Балакучости позбуваються серйозністю та мовчазністю, а хоробрістю долають страх. Досконалого знання дає змогу набути самовдосконалення. Щоб стати на шлях спасіння, слід звільнитися від хіті, жадности, гніву, мрійливости й такого іншого.

Що стосується до жінок, їх вважають за джерело натхнення для чоловіків. В цьому розумінні жінки могутніші від чоловіків. Могутній Юлій Цезар корився Клеопатрі. Таких могутніх жінок стримує соромливість. Отже, соромливість є дуже важлива риса жіночого характеру. Щойно цей «запобіжний клапан» послаблюється, жінки можуть перевернути суспільство догори дном розпустою. Внаслідку незаконних статевих стосунків народжуються небажані діти    —     варна-санкара, і вони створюють у світі багато проблем.

Наостанку Бгішмадева говорив про те, як задоволити Господа. Ми всі є вічні Його слуги, але коли ми забуваємо за цю суттєву частину нашої природи, ми потрапляємо до зумовленого матеріального світу. Простий спосіб задоволити Господа (це стосується насамперед домогосподарів)    —    це встановити у себе вдома Його Божество. Якщо думками людина зосереджена на Божестві, вона робитиме духовний поступ, просто виконуючи свої повсякденні обов’язки. Поклонятися Божеству вдома, служити відданим, слухати «Шрімад-Бгаґаватам», жити у святому місці і оспівувати святе ім’я Господа    —    це все недорогі речі, що ними можна задовольнити Господа. Так пояснив своїм онукам обов’язки царя, жінок та відданих дід Бгішма.

Текст

дгарма̄ртга-ка̄ма-мокша̄м̇ш́ ча
сахопа̄йа̄н йатга̄ муне
на̄на̄кхйа̄нетыха̄сешу
варн̣айа̄м а̄са таттвавіт

Послівний переклад

дгарма  —  фахові обов’язки; артга  —  економічний розвиток; ка̄ма  —  задоволення бажань; мокша̄н  —  остаточне звільнення; ча  —  та; саха  —  разом з; упа̄йа̄н  —  засобами; йатга̄  —  як вони є; муне  —  мудрецю; на̄на̄  —  різноманітні; а̄кгйа̄на  —  цитуючи історичні оповіді; ітіха̄сешу  —  в літописах; варн̣айа̄м а̄са  —  описав; таттва-віт  —  той, хто знає істину.

Переклад

По тому він описав фахові обов’язки різних класів та станів життя, посилаючись на приклади з історії, бо йому самому істина була добре відома.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Події, що за них оповідають ведичні писання, а саме Пурани, «Махабгарата» та «Рамаяна», засновані на історичних фактах. Ці події відбувалися колись у минулому, але їх подано не за хронологічним порядком. Ці описи історичних подій, що призначені звичайним людям на науку, укладали не дбаючи за послідовність описуваних подій. Крім того, ці події відбувалися на різних планетах, ба й у різних усесвітах, і тому описи подеколи подано в трьох вимірах. Нас цікавить власне сам повчальний зміст цих подій, дарма, що вони подані, як на обмежене розуміння, не за хронологією. Щоб відповісти Махараджеві Юдгіштгірі на його різноманітні запитання, Бгішмадева розповів про ці події.

Текст

дгармам̇ правадатас тасйа
са ка̄лах̣ пратйупастгітах̣
йо йо
ґінаш́ чганда-мр̣тйор
ва̄н̃чгітас тӯттара̄йан̣ах̣

Послівний переклад

дгармам  —  фахові обов’язки; правадатах̣  —  описуючи; тасйа  —  його; сах̣  —  той; ка̄лах̣  —  час; пратйупастгітах̣  —  саме настав; йах̣ — який; йоґінах̣ — для містиків; чганда-мр̣тйох̣ —   тих, які помирають у час, що самі обрали; ва̄н̃чгітах̣  —  жаданий; ту  —  проте; уттара̄йан̣ах̣  —  час, коли сонце рухається у північній частині небесної сфери.

Переклад

Коли Бгішмадева описував фахові обов’язки, сонце перейшло у північну частину небесної сфери. Цього часу ждуть містики, які вмирають за власною волею.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Досконалі йоґи, чи містики, можуть потрібного часу за власною волею покинути матеріальне тіло й піти на таку планету, яка відповідає їхнім устремлінням. У «Бгаґавад-ґіті» (8.24) сказано, що душі, які усвідомили себе і чиї інтереси тотожні інтересам Верховного Господа, зазвичай покидають матеріальне тіло, коли розливається сяйво бога вогню, а сонце рухається у північній півсфері, і так досягають трансцендентного неба. Веди вважають такий час сприятливим для відходу з тіла, і з нього користаються досвідчені містики, котрі сягнули досконалости в йозі. Досягти досконалости в йозі означає досягнути стану надсвідомости і мати змогу покинути тіло на власне бажання. Крім того, йоґи можуть дістатися будь-якої планети в одну мить, без матеріальних транспортних засобів. Вони здатні в дуже короткий час перенестися на найвищу планетну систему, тимчасом як для матеріаліста це взагалі неприступно. Сама спроба дістатись найвищої планети всесвіту відбере мільйони років подорожі зі швидкістю мільйонів кілометрів на годину. Ця наука геть відмінна від матеріальної, і Бгішмадева досконало володів нею. Він просто чекав на потрібний момент, щоб піти з матеріального тіла, і цей найвигідніший час настав саме коли він давав настанови своїм шляхетним онукам Пандавам. Тоді він приготувався відходити перед очима найпіднесенішої особи    —    Господа Шрі Крішни, доброчесних Пандав і громади великих мудреців на чолі з Бгаґаваном В’ясою та інших великих душ.

Текст

тадопасам̇хр̣тйа ґірах̣ сахасран̣ір
вімукта-сан̇
ґам̇ мана а̄ді-пӯруше
кр̣шн̣е ласат-піта-пат̣е чатур-бгудже
пурах̣ стгіте ’міліта-др̣г вйадга̄райат

Послівний переклад

тада̄  —  тоді; упасам̇хр̣тйа  —  припинивши; ґірах̣  —  мову; сахасран̣іх̣  —  Бгішмадева (той, хто досвідчений у тисячах наук та мистецтв); вімукта-сан̇ґам  —  цілковито вільний від усього іншого; манах̣  —  розум; а̄ді-пӯруше  —  на відначальному Богові-Особі; кр̣шн̣е  —  на Крішні; ласат-піта-пат̣е  —  вбраному в жовте; чатур-бгудже  —  на чотирирукому Нараяні; пурах̣  —  просто перед ним; стгіте  —  що стояв; аміліта  —   широко розкриті; др̣к  —  зір; вйадга̄райат  —  зосередив.

Переклад

Тоді цей муж, який щойно говорив на найрізноманітніші теми і висвітлював в них тисячі смислових відтінків і якому припало битися у тисячах битв і оборонити тисячі людей, перервав мову і, цілковито вільний від будь-яких пут, відвів розум від усього стороннього і зосередив погляд своїх широко розкритих очей на відначальному Богові-Особі Шрі Крішні, що стояв перед ним у Своїй чотирирукій формі, вдягнутий у сліпуче осяйні жовті шата.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У вирішальну годину відходу з тіла Бгішмадева подав прекрасний приклад, як слід виконувати головний обов’язок людського життя. Те, що вбирає увагу особи під час смерти, стає початком її наступного життя. Отже, якщо під час смерти істота думає тільки про Верховного Господа Шрі Крішну, вона безсумнівно повернеться до Нього. Це потверджено у «Бгаґавад-ґіті» (8.5-15):

5. І кожен, хто наприкінці життя покидає тіло, пам’ятаючи лише про Мене, одразу досягає Моєї природи. Це безсумнівно.

6. Про який би стан буття не пам’ятала істота, покидаючи тіло, того стану вона неодмінно досягне.

7. Тому, Арджуна, ти завжди повинен думати про Мене в образі Крішни й водночас виконувати визначений тобі обов’язок    —    воювати. Присвятивши Мені всі свої дії і зосередивши на Мені свій розум та інтелект, ти, безперечно, досягнеш Мене.

8. Той, хто медитує на Верховного Бога-Особу; чий розум повсякчас занурений в думки про Мене і хто не відхиляється від цього шляху, той, о Партго [Арджуна], неодмінно досягне Мене.

9. Треба думати про Найвищу Особу, як про всевідаючого, найдавнішого, як про того, хто править усім, хто менший за найменше, хто підтримує все суще, хто перебуває поза будь-якими матеріальними уявленнями, хто незбагненний і завжди є особа. Світлосяйний мов сонце, Він трансцендентний і перебуває поза матеріальною природою.

10. Той, хто в момент смерти концентрує життєве повітря в міжбрів’ї і з цілковитою відданістю спрямовує свої думки до Верховного Господа, той неодмінно прийде до Нього, Верховного Бога-Особи.

11. Ті, хто добре знають Веди і вимовляють омкару, великі мудреці, що провадять життя у зреченні, входять у Брахман. Бажаючи такої досконалости, людина дотримується целібату. Зараз Я окреслю тобі той шлях, яким можна прийти до спасіння.

12. Йоґа означає відмежування від будь-якої чуттєвої діяльности. Зачинивши брами всіх чуттів, зосередивши розум на серці і життєве повітря на маківці, людина втверджується в йозі.

13. Якщо, оволодівши такою практикою йоґи і промовляючи священний склад ом, найвище поєднання звуків, особа покидає тіло, думаючи про Верховного Бога-Особу, вона неодмінно досягне духовних планет.

14. Той, хто завжди пам’ятає Мене, не відволікаючись ні на що інше, той, о сину Прітги, може легко досягти Мене, тому що він стало з відданістю служить Мені.

15. Досягнувши Мене, великі душі, віддані Мені йоґи, ніколи не повертаються у цей тимчасовий, сповнений страждань світ, бо сягнули найвищої досконалости.

Шрі Бгішмадева досяг такого рівня досконалости, що міг покинути тіло на своє бажання, і мав щастя в момент смерти мати перед очима Господа Крішну    —    об’єкт своєї зосереджености    —    власною особою. Бгішмадева тому невідривно дивився широко розплющеними очима на Господа. Із спонтанної любови до Крішни він хотів споглядати Його якомога довше. Бгішмадева був чистий відданий, а отже не потребував дотримуватись усіх тонкощів процесу йоґи. Щоб стати досконалим, вистачить самої бгакті-йоґи. Таким чином, Бгішмадева палко прагнув бачити особу Господа Крішни, того, кого він любив над усе, і з ласки Господа в мить останнього віддиху Шрі Бгішмадева отримав таку можливість.

Текст

віш́уддгайа̄ дга̄ран̣айа̄ хата̄ш́убгас
тад-ікшайаіва̄ш́у
ґата̄-йудга-ш́рамах̣
нівр̣тта-сарвендрійа-вр̣тті-вібграмас
тушт̣а̄ва джанйам̇ віср̣джан̃ джана̄рданам

Послівний переклад

віш́уддгайа̄  —  чистою; дга̄ран̣айа̄  —  медитацією; хата-аш́убгах̣  —  той, хто звів нанівець неґативні якості матеріального існування; тат — на Нього; ікшайа̄ — дивлячись; ева —  просто; а̄ш́у  —  негайно; ґата̄  —  відійшовши; йудга  —  від стріл; ш́рамах̣   —   утома ; нівр̣тта   —   припинившись ; сарва   —   усіх ; індрійа  —  чуттів; вр̣тті  —  діяльність; вібграмах̣  —  поринувши; тушт̣а̄ва  —  він молився; джанйам  —  матеріальну оселю; віср̣джан  —  покидаючи; джана̄рданам  —  до владики живих істот.

Переклад

Дивлячись у чистій медитації на Господа Крішну  , він вмить звільнився від усього несприятливого в матеріальному існуванні, і так біль його зраненого стрілами тіла вщух. Зовнішня діяльність його чуттів припинилась, і, покидаючи матеріальне тіло, він підніс трансцендентні молитви до повелителя всіх живих істот.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Матеріальне тіло     —     це дар матеріальної енерґії, що її позначають терміном «ілюзія». Ми ототожнюємо себе з матеріальним тілом, тому що забули свої вічні стосунки з Господом. Для такого чистого відданого Господа як Бгішмадева з Його появою ілюзія враз минулася. Господь Крішна наче сонце, а ілюзорна зовнішня матеріальна енерґія наче темрява. Коли сходить сонце, темряви не залишається. І так само коли прийшов Господь Крішна, Бгішмадева цілковито очистився від матеріальної скверни і так, припинивши діяльність нечистих, зв’язаних з матерією чуттів, дістав змогу досягти трансцендентного стану. З природи душа відначально чиста, так само і чуття. Діяльність чуттів стає недосконалою і нечистою через їхнє занечищення матерією. Коли стосунки з Найчистішим, Господом Крішною, відновлюються, чуття знову стають вільні від матеріальної скверни. Завдяки присутності Господа, Бгішмадева досягнув усіх цих трансцендентних змін ще перед тим, як покинув матеріальне тіло. Господь є повелитель та доброзичливець усіх живих істот, і це проголошують Веди. Він    —    вершина вічности і верховна істота з-поміж інших вічних живих істот,* і це Він єдиний забезпечує їх усім потрібним. Отже, Він зробив усе потрібне, щоб сповнились трансцендентні бажання Його великого відданого, Бгішмадеви, що підніс до Господа такі молитви.

нітйо нітйа̄на̄м̇ четанаш́ четана̄на̄м
  еко бахӯна̄м̇ йо відадга̄ті ка̄ма̄н

Текст

ш́рі-бгішма ува̄ча
іті матір упакалпіта̄ вітр̣шн̣а̄
бга
ґаваті са̄твата-пун̇ґаве вібгӯмні
сва-сукгам упа
ґате квачід віхартум̇
пракр̣тім упейуші йад-бгава-права̄хах̣

Послівний переклад

ш́рі-бгішмах̣ ува̄ча  —  Шрі Бгішмадева мовив; іті  —  так; матіх̣  —  мислення, чуття та воління; упакалпіта̄  —  вклав; вітр̣шн̣а̄  —  вільний від усіх чуттєвих бажань; бгаґаваті  —  у Бога-Особу; са̄твата-пун̇ґаве  —  проводаря відданих; вібгӯмні  —  великого; сва-сукгам  —  задоволення в Собі; упаґате  —  в Нього, що досягнув цього; квачіт  —  подеколи; віхартум  —  з трансцендентної насолоди; пракр̣тім  —  у матеріальному світі; упейуші  —  прийми; йат-бгава  —  з кого творення; права̄хах̣  —  постає і знищується.

Переклад

Бгішмадева сказав: Нехай зосередяться тепер моя думка, чуття та воля, що так довго служили різним речам та обов’язкам, на всемогутньому Богові-Особі Шрі Крішні. Він завжди є задоволений у Собі, проте як проводар відданих, Він іноді дістає трансцендентну насолоду, сходячи в матеріальний світ, хоча сам матеріальний світ постає з Нього.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Бгішмадева був державний діяч, старійшина роду Куру, великий воєначальник та проводар кшатрій, і тому мусив тримати в розумі величезну кількість різноманітної інформації; його думки, чуття й бажання обіймали безліч різних речей. Тепер, щоб досягти чистого відданого служіння, він прагнув зосередити всю силу думки, почуття та воління на Верховній Істоті, Господеві Крішні. Цей вірш змальовує Господа Крішну як проводаря відданих і як всемогутнього. Він є відначальний Бог-Особа, проте сходить на Землю власною особою, щоб благословити Своїх чистих відданих даром відданого служіння. Іноді Він приходить як Сам Господь Крішна як Він є, а іноді як Господь Чайтан’я. І Господь Крішна, і Господь Чайтан’я завжди ведуть за Собою Своїх чистих відданих. Чисті віддані не мають іншого бажання, крім бажання служити Господеві, і тому їх називають сатвати. Господь є головою всіх сатватів. Отож Бгішмадева, теж сатвата, прагнув одного: служити Йому. Господь не стане провідником того, хто не очистився від усіх матеріальних бажань. Позбутись бажань неможливо, одне що їх треба очистити. Це потверджує в «Бгаґавад-ґіті» Сам Господь. Він каже, що чистого відданого, який постійно служить Йому, Він навчає безпосередньо з серця. Метою цих повчань не є якісь матеріальні цілі; єдина їхня мета    —    допомогти відданому повернутися додому, до Бога (Б.-ґ. 10.10). Звичайній людині, яка прагне панувати над матеріальною природою, Господь тільки дозволяє діяти і стає свідком її дій, але Він ніколи не навчає невідданого, як повернутися до Нього. Саме це становить відмінність у стосунках Господа із різними істотами    —    відданими і невідданими. Він проводар усіх істот, так само як цар, що його влада поширюється і на в’язнів, і на вільних громадян. Проте Його стосунки з відданими та невідданими різні. Невідданим байдуже до всіх настанов Господа, і тому Господь до них не озивається, хоча й присутній при всіх їхніх діях як свідок і винагороджує їх добрими та поганими наслідками цих дій. Віддані вищі від матеріальних понять «доброго» та «поганого». Вони йдуть до трансцендентного і тому не прагнуть нічого матеріального. Віддані знають також, що Шрі Крішна є відначальний Нараяна, адже Господь Шрі Крішна, поширюючись у Свою повну частку, з’являється як Каранодакашаї Вішну, відначальне джерело всього матеріального творіння. Господь теж прагне мати товариство чистих відданих; і тільки заради них Він сходить на Землю    —    дати їм радість. Господь з’являється з власної волі, а не примусово, під тиском матеріальної природи. Тому Його описано в цьому вірші як вібгу, чи всемогутнього    —    закони матеріальної природи ніколи не зумовлюють Його.

Текст

трі-бгувана-каманам̇ тама̄ла-варн̣ам̇
раві-кара-
ґаура-вара-амбарам̇ дадга̄не
вапур алака-кула̄вр̣та̄нана̄бджам̇
віджайа-сакге ратір асту ме ’навадйа̄

Послівний переклад

трі-бгувана  —  три рівні планетних систем; каманам  —  найбажаніше; тама̄ла-варн̣ам  —  синього відтінку дерева тамала; раві-кара  —  сонячне проміння; ґаура  —  золотаве; вара̄мбарам  —  осяйне вбрання; дадга̄не  —  той, хто має на собі; вапух̣  —  тіло; алака-кула-а̄вр̣та  —  вкрите візерунками з сандалової пасти; анана - абджам   —   обличчя , наче лотос ; віджайа-сакге  —  до друга Арджуни; ратіх̣ асту  —  нехай я приваблюсь до Нього; ме  —  моя; анавадйа̄  —  не бажаючи плодів кармічної діяльности.

Переклад

Шрі Крішна    —    близький друг Арджуни. Він з’явився на Землі у Своєму трансцендентному тілі, що за кольором нагадує синє тамалове дерево. Його тіло вабить до себе всіх жителів трьох планетних систем [вищих, середніх та нижчих]. Нехай мене привабить до Нього, що вбраний в осяйні жовті шати і чиє лотосове лице вкрите візерунками з сандалової пасти, і нехай я не прагну плодів своєї діяльности.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Шрі Крішна, з’являючись для власної втіхи на Землю, робить це через Свою внутрішню енерґію. Його привабливе трансцендентне тіло привертає Своїми рисами насельників усіх трьох світів    —    вищих, середніх та нижчих планетних систем. Ніде в цілому всесвіті не знайти істоти, що мала б таке ж дивовижно прекрасне тіло, як Господь Шрі Крішна. Отже, Його трансцендентне тіло не має нічого спільного з утворами матеріального світу. Арджуну названо тут звитяжцем, а Крішну    —    його близьким другом. Після битви при Курукшетрі, Бгішмадева, лежачи на ложі із стріл, пригадує, як був одягнений Господь Крішна, коли правував Арджуниною колісницею. Під час битви з Арджуною око Бгішми увібрало осяйне вбрання Крішни, і непрямо він захоплюється своїм так званим ворогом Арджуною, адже той мав другом Господа Крішну. Перемога була завжди з Арджуною, тому що Сам Господь був його другом. Користаючись з нагоди, Бгішмадева звернувся до Господа віджая-сакге (тобто «друг Арджуни»), бо Господу подобається, коли Його кличуть на ім’я, пов’язане з Його відданими, що перебувають з Ним у різних трансцендентних стосунках. Коли Крішна правував Арджуниною колісницею, на його вбранні вигравало сонячне проміння, і Бгішмадева не міг забути прекрасного сяйва тих шат, що відбивали сонячне світло. Великий воїн, Бгішмадева насолоджувався стосунками із Крішною в лицарській расі. Трансцендентні стосунки з Господом у будь-якій з різних рас (настроїв) є для відповідного відданого джерелом найвищого екстазу. Малорозумні обивателі, які бажають продемонструвати трансцендентні стосунки з Господом, імітуючи дівчат Враджадгами, штучно переходять відразу до стосунків кохання. Такі дешеві «взаємини» з Господом свідчать лише про низький рівень свідомости далекої від духовности людини, бо того, хто скуштував стосунків кохання з Господом, вже не приваблює земна еротична «краса», яку засуджує навіть земна етика. Вічні стосунки індивідуальної істоти з Господом розкриваються поступово. Істинні взаємини конкретної істоти з Верховним Господом можуть відбуватися в будь-якій з п’яти основних рас, і для справжнього відданого різниці між ними в ступені трансцендентности не існує. Живим прикладом цього є Бгішмадева, і нам слід постаратись збагнути трансцендентні стосунки цього великого воєначальника з Господом.

Текст

йудгі турага-раджо-відгӯмра-вішвак-
кача-луліта-ш́рамава̄рй-алан̇кр̣та̄сйе
мама ніш́іа-ш́араір вібгідйама̄на-
твачі віласат-каваче ’сту кр̣шн̣а а̄тма̄

Послівний переклад

йудгі  —  на полі битви; тураґа  —  коні; раджах̣  —  порох; відгӯмра  —  стало попелясте; вішвак  —  що розвівалось на вітрі; кача  —  волосся; луліта  —  розсипане; ш́рамава̄рі  —  піт; алан̇кр̣та  —  прикрашений цим; а̄сйе  —  на обличчі; мама  —  моїми; ніш́іта  —  гострими; ш́араіх̣  —  стрілами; вібгідйама̄на  —   поранений; твачі  —  на шкірі; віласат  —  насолоджуючись; каваче  —  обладунок; асту  —  нехай буде; кр̣шн̣е  —  на Шрі Крішні; а̄тма̄  —  розум.

Переклад

На полі битви [де Крішна з дружби супроводжував Арджуну] від куряви, яку збили копитами коні, розвіяні вітром кучері Господа Крішни стали попелястими. Від напруги Його обличчя виросилося потом. Всі ці оздоби, що їм додавали краси ще і рани, яких я завдав Йому своїми гострими стрілами, давали Йому насолоду. Нехай же мій розум так лине до Шрі Крішни.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь є абсолютна форма вічности, блаженства та знання. Тому Він милостиво приймає трансцендентне любовне служіння у котромусь із п’яти головних різновидів стосунків, а саме в шанта, дас’я, сакг’я, ватсал’я та мадгур’я расах (нейтральних стосунках, стосунках служіння, братерських чи батьківських стосунках і взаєминах кохання), якщо воно піднесене Йому зі щирої любови та прив’язаности. Шрі Бгішмадева    —    великий відданий Господа, що його з Ним пов’язують стосунки слуги і пана. Тому те, що Бгішмадева випускав у трансцендентне тіло Господа гострі стріли, є таке ж служіння, як і служіння відданого, який осипає тіло Господа ніжними пелюстками троянди.

Здається, ніби Бгішмадева розкаюється, що діяв проти Господньої особи. Але насправді тіло Господа не зазнало ніякого болю, бо Його буття трансцендентне. Тіло Господа не є матеріальне. І Він Сам, і Його тіло    —    неподільна духовна сутність. Духу не поранити, не спалити, не зсушити, не змочити, не вразити ніяк. Це яскраво описує «Бгаґавад- ґіта». Те саме стверджує і «Сканда Пурана». Там сказано, що духу ніколи не може торкнутись скверна, і його ніяк не знищити. Його не торкається горе, його не можна зсушити. Коли Господь Вішну приходить до нас у Своєму втіленні, Він здається одною із зумовлених душ, що перебувають у пастці матерії. Але Він грає цю роль, щоб увести в оману асурів, тобто невіруючих, які тільки й шукають нагоди вбити Господа, щойно Він з’являється у цьому світі. Так Камса хотів убити Крішну, Равана прагнув знищити Раму, і через свою глупоту вони не розуміли, що Господа не вбити, бо дух незнищенний.

Тому те, що Бгішмадева ранить тіло Господа Крішни стрілами, видається незбагненним атеїстові-невідданому, проте відданих, звільнені душі, це нітрохи не бентежить.

Бгішмадева захоплювався незрівнянним милосердям Господа: Крішна не лишив Арджуну, хоча Йому Самому дошкуляли гострі стріли Бгішмадеви; не відмовився Він і прийти до смертного одра Бгішми, хоча той жорстоко бився з Ним на полі бою. І каяття Бгішмадеви, і милосердя Господа    —     це неповторна картина.

Шрі Вішванатга Чакраварті Тгакура, великий ачар’я і відданий Господа у взаєминах кохання, наводить до цього дуже своєрідне порівняння. Він каже, що рани від гострих стріл Бгішмадеви на тілі Господа, давали Йому таку саму насолоду, як і укуси коханої, охопленої необорною пристрастю. Такі укуси закоханих аж ніяк не є виразом ворожого ставлення, навіть якщо вони ранять тіло. Отже, коли чистий відданий Господа Шрі Бгішмадева б’ється з Ним, це обмін трансцендентною насолодою, який не має в собі нічого матеріального. Опріч того, тіло Господа і Сам Господь тотожні, а тому поранити абсолютне тіло неможливо. Видимі рани від гострих стріл можуть ввести в оману звичайну людину, але той, хто має дрібку абсолютного знання, зрозуміє трансцендентні взаємини у лицарських стосунках. Рани від гострих стріл Бгішмадеви якнайбільше радували Господа. Варто відзначити слово вібгідйама̄на, тому що шкіра Господа невідмінна від Нього Самого. Наша шкіра відмінна від нашої душі, і тому це слово вібгідйама̄на («у синцях та ранах») підходить радше нам. Трансцендентне блаженство сповнене розмаїтости, а все розмаїття діяльности у матеріальному світі є тільки спотвореним відбитком трансцендентного блаженства. У матеріальному світі все складене з матеріальних якостей, а тому повне скверни, натомість в абсолютному царстві, де все однакової абсолютної природи, насолода, маючи багато різновидів, вільна від скверни. Господь насолоджувався ранами, що завдав Йому Його великий відданий Бгішмадева. І Бгішмадева, перебуваючи з Господом у лицарських стосунках, зосередив розум саме на цьому образі зраненого Крішни.

Текст

сападі сакгі-вачо ніш́амйа мадгйе
ніджа-парайор балайо ратгам̇ нівеш́йа
стгітаваті пара-саініка̄йур акшн̣а̄
хр̣таваті па̄ртга-сакге ратір мама̄сту

Послівний переклад

сападі  —  на полі бою; сакгі-вачах̣  —  наказ друга; ніш́амйа  —   вислухавши; мадгйе  —  посеред; ніджа  —  Його; парайох̣  —  і сторони ворога; балайох̣  —  сили; ратгам  —  колісницю; нівеш́йа  —  в’їхавши; стгітаваті  —  перебуваючи там; пара-саініка  —  воїнів супротивника; а̄йух̣  —  тривалість життя; акшн̣а̄  —  поглядом; хр̣таваті  —  зменшене; па̄ртга  —  Арджуни, сина Прітги (Кунті); сакге  —  другові; ратіх̣  —  близькі стосунки; мама  —  мої; асту  —  нехай будуть.

Переклад

Корячись наказові Свого друга, Господь Шрі Крішна вивів колісницю на поле битви Курукшетра і став між воїнами Арджуни та Дурйодгани. У цей момент Своїм милостивим поглядом Він вкоротив життя воїнів супротивника. Він зробив це просто скинувши на ворога оком. Нехай мій розум зосередиться на цьому образі Крішни.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: «Бгаґавад-ґіта» (1.21-25) оповідає, як Арджуна наказав нехибимому Господеві Шрі Крішні поставити колісницю між лавами воїнів супротивних сторін. Він попрохав Крішну затриматись там, доки він огляне вороже військо, що з ним мав зійтися у битві. Почувши це прохання, Господь одразу виконав його, наче звичайний слуга. Крішна Сам показав Арджуні всіх важливих осіб на боці противника: «Ось Бгішма, а там Дрона». Найвища жива істота, Господь зовсім не мусить виконувати нічиїх наказів чи вимог, хоч би хто віддавав ті накази. Проте подеколи зі Своєї безпричинної ласки та любови до Своїх чистих відданих Він, наче запобігливий слуга, виконує їхні накази. Господь дістає задоволення, виконуючи наказ відданого, як батько, що виконує наказ своєї малої дитини. Це можливо тільки завдяки стосункам чистої трансцендентної любови між Ним та Його відданими. Бгішмадева про це знав, і тому звернувся до Крішни як до Арджуниного друга.

Своїм милостивим поглядом Господь скоротив життя тих, хто був у ворожому стані. Сказано, що всі воїни на полі битви Курукшетра отримали звільнення, споглядаючи в момент смерти Самого Господа. Тому те, що Крішна скоротив життя ворогів Арджуни, не є ознакою Його однобічної прихильности до Арджуни. Власне, Він проявив милість до протилежної сторони, адже ці воїни, помри вони вдома, за звичайних обставин, не звільнилися б. Тут, однак, вони дістали нагоду бачити Господа в момент смерти і завдяки цьому звільнитися від матеріального життя. Отже, Господь всеблагий, і все, що Він робить,    —    добро для всіх. На перший погляд дії Господа мали на меті забезпечити перемогу Арджуні, Його близькому другові, проте насправді вони були добром для ворогів Арджуни. Такі є трансцендентні дії Господа, і кожен, хто збагне їх, також звільниться, покинувши матеріальне тіло. Господь ніколи не чинить нічого лихого, тому що Він є абсолютний і завжди робить тільки добро.

Текст

вйавахіта-пр̣тана̄-мукгам̇ нірікшйа
сва-джана-вадха̄д вимукгасйа доша-буддгйа̄
куматім ахарад а̄тма-відйайа̄ йаш́
чаран̣а-ратіх̣ парамасйа тасйа ме ’сту

Послівний переклад

вйавахіта  —  стоячи на відстані; пр̣тана̄  —  воїни; мукгам  —   обличчя; нірı̄кшйа — дивлячись; сва-джана  —  на родичів; вадга̄т  —  від вбивства; вімукгасйа  —  того, хто відмовляється; доша-буддгйа̄  —  через осквернений інтелект; куматім  —  недостатнє знання; ахарат  —  розвіяв; а̄тма-відйайа̄  —  трансцендентним знанням; йах̣  —  Він, що; чаран̣а  —  до стіп; ратіх̣ — потяг; парамасйа — Всевишнього; тасйа — для Нього; ме  —  мій; асту  —  нехай буде.

Переклад

Коли Арджуна оглядав воїнів та командувачів на полі бою і його розум, здавалось, вкрило невігластво, Господь розвіяв це невігластво, давши Арджуні трансцендентне знання. Нехай Його лотосові стопи вічно притягають мене.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Царі та воєначальники мали стояти попереду воїнів, що билися    —    такі були правила справжнього бою. Царі та командувачі не були схожі на нинішніх президентів чи міністрів оборони. Вони не залишались вдома, полишаючи на нещасних воїнів чи найманців воювати одне з одним. Можливо, для сучасної демократії це норма, але коли існувала справжня монархія, на трон не сідали виборні боягузи, котрих обрано, не враховуючи їхніх особистих якостей. З описів битви на Курукшетрі видно, що всі головнокомандувачі обох сторін, Дрона, Бгішма, Арджуна, Дурйодгана та інші, під час битви не лежали в ліжку. Вони брали активну участь у битві, для якої обирали місце подалі від осель мирного населення. Це означає, що неповинні цивільні люди були в безпеці від усіх наслідків битви між прибічниками двох претендентів на трон. Громадян не повинно було цікавити, що саме відбувається на полі бою. Сидів на троні Дурйодгана чи Арджуна,    —    піддані мали в кожнім разі сплачувати до царської казни чверть свого доходу. Всі командувачі обидвох сторін на полі битви Курукшетра стали в першій лаві лицем до ворога, і коли Арджуна побачив їх усіх, серце йому стислося від співчуття. Його охопила скорбота: ради імперії він мав убивати своїх рідних. Його зовсім не лякало величезне військо, яке вишикував проти нього Дурйодгана. Він, милостивий відданий Господа, був за природою неприв’язаний до матеріального і тому вирішив не битися заради матеріальних набутків. Однак до такого рішення призвів брак знання. Тому у вірші сказано, що його інтелект був осквернений. Він був відданий Господа та Його вічний супутник, тому, як з’ясовано у четвертій главі «Бгаґавад-ґіти», його інтелекту не могла торкнутися скверна. Лише позірно його інтелект занечистився, бо інакше не було б нагоди звістити вчення «Бгаґавад-ґіти» на добро всіх занечищених зумовлених душ, які в ілюзії вважають себе за матеріальне тіло і лишаються у матеріальному рабстві. «Бгаґавад-ґіту» дано зумовленим душам світу на те, щоб вони змогли відкинути хибне уявлення, що тіло і душа тотожні, і поновити вічні стосунки душі з Верховним Господом. Господь повідав атма-від’ю, трансцендентне знання щодо Себе, насамперед для добра всіх зацікавлених істот з усього всесвіту.

Текст

сва-ніґамам апаха̄йа мат-пратіджн̃а̄м
р̣там адгікартум аваплуто ратгастгах̣
дхр̣та-ратга-чаран̣о ’бгйайа̄ч чалад
ґур
харір іва хантум ибгам̇
ґатоттарійах̣

Послівний переклад

сва-ніґамам  —  Своє слово; апаха̄йа  —  зламавши; мат-пратіджн̃а̄м  —  мою обіцянку; р̣там  —  справді; адгі  —  більше; картум — щоб зробити; аваплутах̣ — зійшовши; ратга-стгах̣ —   з колісниці; дгр̣та  —  піднявши; ратга  —  від колісниці; чаран̣ах̣  —  колесо; абгйайа̄т  —  поспішив; чаладґух̣  —  струшуючи землю; харіх̣  —  лев; іва  —  наче; хантум  —  щоб вбити; ібгам — слона; ґата — загубивши; уттарійах̣ — верхній одяг.

Переклад

Щоб виконати моє бажання, Він приніс у жертву Свою обітницю і зійшов з колісниці. Піднісши колесо з колісниці, Він кинувся на мене, наче лев кидається на слона, щоб вбити його, аж у пориві з Нього злетіли шати.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Битва на Курукшетрі відбувалася за всіма правилами війни, і водночас була пройнята духом розваги, наче поєдинок двох друзів. Дурйодгана закинув Бгішмадеві, що той просто не хоче вбивати Арджуни, бо відчуває до нього батьківську прихильність. Кшатрія не може стерпіти докору у будь-чому, що стосується бою. Тому Бгішмадева дав слово, що наступного дня він уб’є всіх п’ятьох Пандав особливо виготовленою для цього зброєю. Дурйодгана був задоволений обітницею і взяв ці особливі стріли собі, щоб дати їх Бгішмі наступного дня під час бою. Арджуна хитрощами дістав ті стріли від Дурйодгани, і Бгішмадева зрозумів, що це була витівка Господа Крішни. Тому він поклявся, що завтра або Крішна муситиме Сам взятись до зброї, або Його друг Арджуна загине. Наступного дня Бгішмадева бився так несамовито, що і Арджуна, і Крішна опинились у скрутному становищі. Арджуна був майже переможений, перебіг бою загострився до того, що він міг загинути будь- якої миті. Тоді Крішна вирішив задовольнити Свого відданого, Бгішму, і виконати його клятву, вважаючи її важливішою за власне слово. Тоді Він, як здавалося, зламав Свою обітницю. Перед початком битви на Курукшетрі Крішна пообіцяв, що не вдасться до зброї і не використає Свою силу на користь жодної зі сторін. Проте щоб захистити Арджуну, Він зійшов з колісниці, підхопив колесо і у великім гніві кинувся на Бгішмадеву, наче лев, що кидається розтерзати слона. Бігши так, Він загубив верхній одяг, але в гніві навіть не помітив цього. Бгішмадева одразу опустив свою зброю і став, чекаючи, щоб Крішна, Його коханий Господь, убив його. Але тої самої миті час, відведений на битву того дня, закінчився. Арджуна був врятований. Звичайно, Арджуна не міг загинути, бо на його колісниці був Сам Господь. Але Бгішмадева прагнув побачити, як Господь, рятуючи Свого друга, візьме до рук зброю    —    і Він створив таку ситуацію, в якій Арджуна був на грані загибелі. Він став перед Бгішмадевою, показуючи, що клятва Бгішмадеви виповнилась: Він узяв у руку колесо.

Текст

ш́іта-віш́ікга-хато віш́ірн̣а-дам̇ш́ах̣
кшатаджа-паріплута а̄тата̄йіно ме
прасабгам абгісаса̄ра мад-вадга̄ртгам̇
са бгавату ме бга
ґава̄н ґатір мукундах̣

Послівний переклад

ш́іта  —  гострими; віш́ікга  —  стрілами; хатах̣  —  поранений; віш́ірн̣а-дам̇ш́ах̣  —  щит розбитий; кшатаджа  —  ранами; паріплутах̣  —  залитий кров’ю; а̄тата̄йінах̣  —  великий нападник; ме  —  мене; прасабгам  —  у гніві; абгісаса̄ра  —  рухався; мат-вадга-артгам  —  щоб вбити мене; сах̣  —  Він; бгавату  —   нехай стане; ме  —  моє; бгаґава̄н  —  Бог-Особа; ґатіх̣  —  найвище призначення; мукундах̣  —  хто дарує звільнення.

Переклад

Нехай же стане Він, Господь Крішна, Бог-Особа, що дарує спасіння, моїм остаточним пристановищем. На полі битви Він напав на мене, мовби розгніваний через рани від моїх гострих стріл. Щит Його був розбитий, а тіло залите кров’ю з ран.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Взаємини Господа Крішни та Бгішмадеви на полі битви Курукшетра дуже незвичайні. Здавалось, що Господь Шрі Крішна виявляє прихильність до Арджуни, а до Бгішмадеви ставиться вороже; насправді ж Господь діяв так, тільки щоб виказати ласку Бгішмадеві, Своєму великому відданому. Найдивовижніше у цих стосунках те, що відданий може задоволити Господа, граючи роль Його ворога. Господь абсолютний і тому може приймати служіння від Свого чистого відданого, навіть якщо той виступає як Його ворог. У Верховного Господа ворогів бути не може, і так звані вороги не можуть завдати Йому жодної шкоди, тому що Він    —    аджіта, непереможний. Однак Господь отримує насолоду, коли Його чистий відданий б’ється з Ним як ворог або докоряє Йому як старший, дарма що немає нікого вищого від Господа. Такі є деякі прояви трансцендентних стосунків між відданими та Господом. І ті, хто не знає за чисте віддане служіння, таїни цих стосунків пізнати не спроможні. Бгішмадева грав роль хороброго воїна і навмисне випускав у Господа стріли, щоб звичайним очам здавалось, ніби Господа поранено. Але насправді Бгішмадева робив це, аби ввести в оману невідданих: цілковито духовне тіло неможливо поранити, а відданий не може стати ворогом Господеві. Якби це було можливо, Бгішмадева не прагнув би тепер, щоб цей самий Господь Крішна став найвищою метою його життя. Знов-таки якби Бгішмадева був ворог Господа, Господь знищив би його навіть не сходячи з місця. Господеві не було потреби з’являтися перед Бгішмою закривавленому і зраненому. Однак Він це зробив, тому що Його відданий- воїн прагнув побачити трансцендентну красу Господа, прикрашеного ранами від стріл Його чистого відданого. Так відбувається обмін трансцендентною расою, взаєминами між Господом та Його слугою. І Господь, і відданий вкриваються у тих стосунках славою згідно з їхнім становищем. Господь був такий розгніваний, що Арджуна навіть стримував Його, коли Він кинувся до Бгішмадеви, але попри це Господь рвався до нього, як коханий до коханої, незважаючи ні на які перешкоди. Видавалось, Шрі Крішна вирішив убити Бгішмадеву, але насправді Він прагнув вдоволити Свого великого відданого. Немає ніякого сумніву в тому, що Господь    —    спаситель всіх зумовлених душ. Імперсоналісти хочуть від Нього спасіння, і Він винагороджує їх відповідно до їхніх устремлінь. Але Бгішмадева висловлює у вірші бажання споглядати Господа в Його особистісному аспекті. Всі чисті віддані прагнуть саме цього.

Текст

віджайа-ратга-кут̣умбга а̄тта-тотре
дгр̣та-хайа-раш́міні тач-чгрійекшан̣ійе
бга
ґаваті ратір асту ме мумӯршор
йам іха нірікшйа хата̄
ґата̄х̣ сва-рӯпам

Послівний переклад

віджайа  —  Арджуни; ратга  —  колісниця; кут̣умбе  —  те, що захищають будь-якою ціною; а̄тта-тотре  —  з батогом у правій руці; дгр̣та-хайа  —  правуючи коні; раш́міні  —  мотузки; тат-ш́рійа̄  —  прийнявши мальовничу поставу; ікшан̣ійе  —  подивитись; бгаґаваті  —  Богові-Особі; ратіх̣ асту  —   нехай я приваблюсь; мумӯршох̣  —  того, хто на порозі смерти; йам  —  на кого; іха  —  у цьому світі; нірікшйа  —  дивлячись; хата̄х̣  —  тих, хто померли; ґата̄х̣  —  досягли; сва-рӯпам  —  відначальної форми.

Переклад

Нехай у смертну мить мене приваблює тільки Шрі Крішна, Бог-Особа. Я зосереджуюся розумом на колісничому Арджуни, що стояв, тримаючи у правій руці батіг, а в лівій    —     віжки, і уважно пильнував, аби оборонити Арджунину колісницю від небезпеки. Ті, хто бачив Його на полі битви Курукшетра, здобули по смерті свою відначальну форму.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Чистий відданий Господа, трансцендентно зв’язаний з Ним любовним служінням, постійно бачить Господа всередині себе. Такий відданий не в змозі забути Господа і на мить. Це позначають словом «транс». Містик (йоґ), утримуючи чуття від будь-якої іншої діяльности, старається зосереджуватись на Наддуші, і зрештою досягає самадгі. Відданому досягти самадгі, чи трансу, легше: для цього він завжди пам’ятає особистісний аспект Господа, Його святе ім’я, славу, розваги та ін. Тому зосередження йоґа-містика та відданого не на одному рівні. Зосередження йоґа механічне, натомість відданий зосереджується на Господеві природно, з чистої любови та спонтанної прив’язаности. Бгішмадева був чистий відданий і, бувши воєначальником, весь час пам’ятав явлений на полі битви Господній образ Партга-саратгі, колісничого Арджуни. Отже, розвага, в якій Господь виступає як Партга-саратгі, теж є вічна. Всі розваги Господа    —    від Його з’явлення на світ у в’язниці Камси до останньої розваги, маушала-ліли,    —    відбуваються одна за одною у всіх всесвітах, як ті годинникові стрілки рухаються циферблатом. І в цих розвагах Пандави та Бгішма є Його вічними супутниками. Отже, Бгішмадева ні на мить не забував Господа в прекрасній подобі Партга-саратгі, якої не бачив навіть Арджуна. Арджуна був за спиною прекрасного Партга-саратгі, а Бгішмадева міг бачити Його перед собою. Дивитися на Господа саме в подобі воїна для Бгішмадеви була більша радість, ніж для Арджуни.

Усі, хто бився чи був присутній на полі битви Курукшетра, по смерті отримали свої відначальні духовні форми, як у Господа, тому що вони могли тоді з безпричинної ласки Господа бачити Його віч-на-віч. Всі зумовлені душі, що обертаються в еволюційному циклі    —    від водяних істот до Брахми    —    мають форми майі, форми, якими внаслідок їхніх дій їх наділяє матеріальна природа. Матеріальні форми зумовлених душ    —    це чуже для них вбрання. Коли зумовлена душа звільнюється з пастки матеріальної енерґії, вона повертається до своєї відначальної форми. Імперсоналіст прагне потрапити до безособистісного Брахмана, в сяйво тіла Господа, але це зовсім не відповідає природі живих іскор, невід’ємних часток Господа. Тому імперсоналісти знову падають і отримують матеріальні форми, що чужі духовній душі. А віддані Господа, що йдуть на планети Вайкунтги чи на Ґолоку, отримують форму духовну, як у Господа, з двома або з чотирма руками, відповідно до відначальної природи душі. Ця форма, абсолютно духовна, є сварупою живої істоти. Всі живі істоти, які були присутні на полі битви Курукшетра на будь-якій зі сторін, досягли своєї сварупи. Це підтверджує Бгішмадева. Тобто Господь був милостивий не лише до Пандав,    —     Він був милостивий і до всіх інших, тому що кожен отримав той самий результат. Бгішмадева прагнув того самого, і хоча йому за будь-яких обставин було забезпечене становище супутника Господа, він молив за це Господа. З цього випливає, що кожен, хто помирає, споглядаючи Бога-Особу    —    всередині себе чи зовні,    —    досягає своєї сварупи. А це    —    найвища досконалість життя.

Текст

лаліта-ґаті-віла̄са-валґуха̄са-
пран̣айа-нірікшан̣а-калпіторума̄на̄х̣
кр̣та-ману-кр̣та-ватйа унмада̄ндга̄х̣
пракр̣тім а
ґан кіла йасйа ґопа-вадгвах̣

Послівний переклад

лаліта  —  привабливі; ґаті  —  рухи; віла̄са  —  чарівні вчинки; валґуха̄са  —  мила усмішка; пран̣айа  —  з любов’ю; нірı̄кшан̣а  —  дивлячись; калпіта  —  стан розуму; урума̄на̄х̣  —  гідний великої слави; кр̣та-ману-кр̣та-ватйах̣  —  імітуючи рухи; унмада-андга̄х̣  —  наче збожеволіли від екстазу; пракр̣тім  —   властиві риси; аґан  —  зазнали; кіла  —  безсумнівно; йасйа  —   чиї; ґопа-вадгвах̣  —  пастушки.

Переклад

Нехай мій розум зосередиться на Господі Шрі Крішні, чиї рухи та усмішка, сповнена любови, вабили дівчат Враджадгами [ґопі]. [Коли Він зник під час танцю раса], вони стали відтворювати ті притаманні Господу рухи.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Відчуваючи глибокий екстаз любовного служіння, дівчата Враджабгумі стали якісно єдині з Господом: вони танцювали з Ним як рівні, обіймали як наречені, грайливо усміхалися до Нього і закохано дивились на Нього. Безсумнівно, такі віддані, як Бгішмадева, вважають гідними слави стосунки Господа та Арджуни; проте стосунки Господа та ґопі ще славетніші, тому що любов ґопі ще чистіша. Милістю Господа Арджуні пощастило приймати дружнє служіння від Господа, що став його колісничим, проте Господь не наділив Арджуну рівною силою. Ґопі натомість фактично стали єдині з Господом, бо поводилися з Ним як рівні. Бгішма, прагнучи завжди пам’ятати ґопі, молить, щоб вони теж дарували йому свою милість у останні хвилі життя. Господь більше задоволений, коли прославляють Його чистих відданих, і тому Бгішмадева підніс хвалу не тільки Арджуні та його діям, що його вабили насамперед, а й згадав у молитві за ґопі, що завдяки своєму любовному служінню Господеві дістали виняткові можливості. Рівність ґопі з Господом не треба плутати із звільненням саюдж’я, якого досягають імперсоналісти. Рівність    —    це прояв досконалого екстазу, в якому цілковито зникає уявлення про окремішність, бо інтереси закоханих цілковито збігаються.

Текст

муні-ґан̣а-нр̣па-варйа-сан̇куле ’нтах̣-
садасі йудгішт̣гіра-ра̄джасӯйа еша̄м
архан̣ам упапеда ікшан̣ійо
мама др̣ш́і-
ґочара еша а̄вір а̄тма̄

Послівний переклад

муні-ґан̣а  —  великі мудреці; нр̣па-варйа  —  великі царі; сан̇куле   —   у великому зібранні; антах̣-садасі   —   раді; йудгішт̣гіра   —   імператора Юдгіштгіри ; ра̄джа - сӯйе   —   царському жертвопринесенні; еша̄м  —  усі найпіднесеніші особистості; архан̣ам  —  шанобливе поклоніння; упапеда  —  приймав; ікшан̣ійах̣  —  об’єкт уваги; мама  —  мій; др̣ш́і  —  зір; ґочарах̣  —   приступний; ешах̣ а̄віх̣  —  особисто присутній; а̄тма̄  —  душа.

Переклад

На Раджасуя - яґ’ї [ жертвопринесенні ] , що її виконував Махараджа Юдгіштгіра, зібрався весь цвіт правителів та вчених світу, і в цім великім зібранні Господа Крішну всі до одного вшановували як найпіднесенішу особистість, Бога-Особу. Я був присутній на тій події, і нині згадую про це, щоб зосередити свій розум на Господеві.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Перемігши у битві на Курукшетрі, Махараджа Юдгіштгіра, імператор всього світу, виконав жертвопринесення Раджасую. В ті часи було заведено, що імператор, сходячи на трон, щоб проголосити свою владу, посилав ходити по всьому світі коня. Так він кидав виклик усім іншим царям, і будь-який цар чи правитель мав волю прийняти цей виклик і без слів виявити свою згоду чи незгоду коритися владі імператора. Той, хто приймав виклик, мав битися з імператором і перемогою довести, що вищий проти нього. Переможений суперник мусив покласти життя, звільняючи трон іншому царю чи правителю. Отож, Махараджа Юдгіштгіра теж кинув усім виклик, пославши таких коней по всьому світі, і правителі та царі всіх країн визнали його владу і назвали імператором світу. Після цього всі правителі світу    —    ленники Махараджі Юдгіштгіри, були запрошені на велике жертвопринесення, Раджасую. Така церемонія вимагала витрат, як на сьогодні, у сотні мільйонів доларів, і була не під силу дрібному царькові. Нині, за доби Калі, таке жертвопринесення неможливе, бо воно коштує надто багато і виконати його в теперішніх умовах дуже важко. Крім того, неможливо знайти досвідчених жерців, які могли б взяти на себе обов’язки у відправі такої церемонії.

Ось так, отримавши запрошення, всі царі та великі мудреці світу зібралися в столиці Махараджі Юдгіштгіри. Запрошені були і представники вчених кіл: великі філософи, знавці релігії, лікарі, науковці та видатні мудреці. Іншими словами, в тогочаснім суспільстві головували брахмани та кшатрії, і всіх їх запросили взяти участь у церемонії. Вайш’ї та шудри не відігравали значної ролі в суспільстві, і тому у вірші за них не згадано. З тих часів у суспільстві відбулися великі зміни, а через це мірило значущости людей залежно від фаху теж змінилося.

У цьому великому зібранні усі погляди притягував Господь Крішна. Кожен хотів бачити Його і смиренно віддати Йому шану. Згадуючи все це, Бгішмадева був щасливий, що Господь, якому він поклонявся, Бог-Особа, був нині присутній перед ним власною особою, такий, як Він є. Отже, медитувати на Верховного Господа означає медитувати на Його діяння, форму, ігри, ім’я та славу. Це набагато легше за уявну медитацію на безособистісний аспект Усевишнього. Із «Бгаґавад-ґіти» (12.5) зрозуміло, що медитувати на безособистісний аспект Усевишнього дуже складно. Це й не медитація фактично, а просто марна витрата часу, тому що бажані результати вона дає вкрай рідко. Віддані натомість медитують на істинну форму Господа і на Його розваги, а тому їм легко прийти до Нього. За це теж сказано в «Бгаґавад-ґіті» (12.9). Господь невідмінний від Своїх трансцендентних діянь. Крім того в цій шлоці вказано на те, що коли Господь Шрі Крішна власною особою перебував між людьми, Його, хоча могли й не визнавати за Верховного Бога-Особу, вважали за найвидатнішу особистість того часу, особливо під час битви на Курукшетрі. Поширене твердження, що по смерті великої людини їй починають поклонятися, як Богові, вводить людей в оману, бо людина не може стати Богом після смерти, і так само Бог-Особа не може бути людиною, навіть коли перебуває між людей. Обидві ці ідеї хибні. До Господа Крішни ідея антропоморфізму незастосовна.

Текст

там імам ахам аджам̇ ш́аріра-бга̄джа̄м̇
хр̣ді хр̣ді дгішт̣гітам а̄тма-калпіта̄на̄м
пратідр̣ш́ам іва наікадга̄ркам екам̇
самадгі-
ґато ’смі відгӯта-бгеда-мохах̣

Послівний переклад

там  —  цей Бог-Особа; імам  —  нині присутній переді мною; ахам  —  я; аджам  —  нерожденний; ш́аріра-бга̄джа̄м  —  зумовленої душі; хр̣ді  —  в серці; хр̣ді  —  в серці; дгішт̣гітам  —   перебуває; а̄тма  —  Наддуша; калпіта̄на̄м  —  умоглядних філософів; пратідр̣ш́ам  —  у всіх напрямках; іва  —  наче; на екадга̄  —  не один; аркам  —  сонце; екам  —  лише один; самадгі-ґатах̣ асмі  —  я увійшов у медитативний транс; відгӯта  —  звільнившись; бгеда-мохах̣  —  від хибних уявлень про двоїстість.

Переклад

Тепер я можу медитувати у цілковитім зосередженні на єдиного Господа, Шрі Крішну, що зараз стоїть переді мною, бо я вже піднявся над хибними уявленнями двоїстости щодо Його присутности у кожнім серці, навіть в серцях умоглядних філософів    —    Він перебуває в кожнім серці. Хоча сонце можна сприймати по-різному, воно завжди одне.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шрі Крішна     —     це єдиний Абсолютний Верховний Бог-Особа, проте Своєю незбагненною енерґією Він поширив Себе у Свої численні повні частки. Причина концепції двоїстости    —    незнання про незбагненну енерґію Господа. У «Бгаґавад-ґіті» (9.11) Господь каже, що лише дурні вважають Його за звичайну людину. Такі позбавлені розуму люди нічого не знають за Його незбагненні енерґії. Через цю Свою незбагненну енерґію Він присутній у кожнім серці, як скрізь у світі над кожним сяє сонце. Параматма, один з аспектів Господа, є поширенням Його повних часток. Господь через Свою незбагненну енерґію поширює Себе в кожне серце як Параматма, а сяйвом Свого тіла Він поширює Себе як сліпуче сяєво брахмаджйоті. У «Брахма- самхіті» сказано, що брахмаджйоті    —    це сяйво Його особи. Отже, між Ним Самим, сяйвом Його тіла (брахмаджйоті) чи Його повними частками , як-от Параматма, ніякої різниці не існує. Менш розумні люди, несвідомі цієї істини, вважають, що брахмаджйоті та Параматма відмінні від Шрі Крішни. Розум Бгішмадеви цілковито очистився від цієї хибної концепції двоїстости, і Бгішмадева відчував велике задоволення, усвідомлюючи, що Господь Шрі Крішна перебуває у всьому сущому і немає нічого поза Ним. Такого просвітлення досягають тільки великі махатми, віддані. У «Бгаґавад-ґіті» (7.19) сказано, що Ва̄судева    —    це все у всьому, і що поза Ва̄судевою нічого не існує. Ва̄судева, чи Господь Шрі Крішна, є відначальна Верховна Особа, як потверджує в цьому вірші один з махаджан. І віддані-початківці, і чисті віддані повинні йти слідами Бгішмадеви. Таким є шлях відданого служіння.

Бгішмадева поклоняється Господу Шрі Крішні у формі Партга-саратгі, а ґопі поклоняються цьому самому Крішні у Вріндавані як найпривабливішому Ш’ямасундарі. Іноді не дуже розумні вчені припускаються помилки, вважаючи, що Крішна на полі битви Курукшетра і Крішна у Вріндавані    —     це різні особистості. Але Бгішмадева вільний від цієї помилкової думки. Навіть мета, якої прагне імперсоналіст,    —    це теж Крішна в Його формі безособистісного джйоті, і мета йоґа, Параматма,    —    це теж Крішна. Крішна    —    це і брахмаджйоті, і локалізована Параматма; але у брахмаджйоті чи Параматмі немає Крішни і чудових взаємин з Ним. Крішна у Своїм особистіснім аспекті    —    це і Партга-саратгі, і Ш’ямасундара Вріндавани, натомість у Своєму безособистісному аспекті брахмаджйоті чи у Своєму аспекті Параматми Він не перебуває. Великі махатми, одним з яких є Бгішмадева, володіють знанням про всі ці різні аспекти Господа Шрі Крішни, і тому вони поклоняються Йому, знаючи, що Він є джерело всіх інших аспектів Господа.

Текст

сӯта ува̄ча
кр̣шн̣а евам̇ бга
ґаваті
мано-ва̄
ґ-др̣шт̣і-вр̣ттібгіх̣
а̄тманй а̄тма̄нам а̄веш́йа
со ’нтах̣ш́ва̄са упа̄рамат

Послівний переклад

сӯтах̣ ува̄ча  —  Сута Ґосвамі сказав; кр̣шн̣е  —  Господь Крішна, Верховний Бог-Особа; евам  —  тільки; бгаґаваті  —  в Нього; манах̣  —  розумом; ва̄к  —  мову; др̣шт̣і  —  зір; вр̣ттібгіх̣  —   діяльність; а̄тмані  —  в Наддушу; а̄тма̄нам  —  жива істота; а̄веш́йа — зануривши; сах̣ —  він; антах̣-ш́ва̄сах̣  —  вдихнувши; упа̄рамат  —  замовк.

Переклад

Сута Ґосвамі сказав: Так Бгішмадева занурився розумом, мовою, зором та діяльністю у Наддушу, Господа Шрі Крішну, Верховного Бога-Особу. Він замовчав і його дихання зупинилось.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Стан, в якому був Бгішмадева, покидаючи своє матеріальне тіло, називається нірвікалпа-самадгі: Бгішма своїм єством занурився у думки про Господа і розумом поринув у спогади за Його різноманітні діяння. Він оспівував велич Господа і очима споглядав Господа, що стояв перед ним власною особою. Так вся його діяльність невідхильно зосередилася на Господі. Це найвищий ступінь досконалости, і, практикуючи віддане служіння, кожен може досягнути його. Віддане служіння Верховному Богові-Особі складають дев’ять основних різновидів служіння: 1) слухати, 2) оспівувати, 3) пам’ятувати, 4) служити Його лотосовим стопам, 5) поклонятись Йому, 6) молитись, 7) виконувати Його накази, 8) дружити з Ним і 9) повністю віддати себе Йому. Кожен окремо взятий метод чи всі вони разом однаково здатні наділити виконавця бажаним плодом, однак треба практикувати їх постійно й під керівництвом досвідченого відданого Господа. Перший з них, слухання,    —    найважливіший, а тому людині, котра серйозно бажає досягти наприкінці життя такого ж рівня, як Бгішмадева, обов’язково слід слухати «Бгаґавад- ґіту», а пізніше й «Шрімад-Бгаґаватам». Унікального становища, в якому був Бгішмадева в час смерти, можна досягти, навіть якщо ми не матимем перед очима Господа Крішни власною особою: Його слова в «Бгаґавад-ґіті» та «Шрімад- Бгаґаватам» тотожні Йому Самому. Вони є Господь, втілений у звуці, а тому, вдавшись до них, людина може зробити себе гідною досягти рівня Шрі Бгішмадеви, одного з восьми Васу. Помирають, коли надходить визначений час, і люди, і тварини, але той, хто помирає, як Бгішмадева, сягає рівня досконалости, тимчасом як той, хто йде з життя примусово, зв’язаний законами природи, помирає, наче тварина. У цьому і полягає різниця між людиною та твариною. Людині життя дане власне на те, щоб померти, як Бгішмадева.

Текст

сампадйама̄нам а̄джн̃а̄йа
бгішмам̇ брахман̣і нішкале
сарве бабгӯвус те тӯшн̣ім̇
вайа̄м̇сіва діна̄тйайе

Послівний переклад

сампадйама̄нам  —  занурившись; а̄джн̃а̄йа  —  дізнавшись про це; бгішмам  —  за Шрі Бгішмадеву; брахман̣і  —  у Верховний Абсолют; нішкале  —  безмежний; сарве  —  усі присутні; бабгӯвух̣ те  —  усі вони стали; тӯшн̣ім  —  мовчазні; вайа̄м̇сі іва  —   наче птахи; діна-атйайе  —  наприкінці дня.

Переклад

Знаючи, що Бгішмадева занурився у неосяжну вічність Верховного Абсолюту, всі присутні замовкли, мов птахи на схилі дня.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли жива істота входить, чи занурюється в безмежну вічність Верховного Абсолюту, це означає, що вона повертається до своєї рідної предвічної домівки. Усі живі істоти є невід’ємні складові частки Абсолютного Бога- Особи, і тому кожен вічно перебуває з Ним у стосунках слуги і пана. Як всі складові частини служать цілому механізмові, так і Господу служать усі Його невід’ємні частки. Як будь-яка від’єднана від цілого механізму деталь втрачає цінність, так нічого не варта будь-яка з невід’ємних часток Абсолюту, відлучена від служіння Йому. Всі живі істоти в матеріальному світі    —    це відокремлені складові частки верховного цілого, і вони вже не мають такої цінности, як невід’ємні частки у відначальному стані. Проте вічно вільних живих істот, з’єднаних з вищим цілим, набагато більше. Матеріальна енерґія Господа, Дурґа-шакті, що діє як наглядач у в’язниці, опікується відокремленими складовими частками Господа, примушуючи їх жити зумовленим життям у покорі законам матеріальної природи. Коли жива істота усвідомлює це, вона намагається повернутися додому, до Бога, і так починає прагнути духовного. Це прагнення називають брахма-джіґ’яса, тобто пошуком Брахмана. Цей пошук брахма- джіґ’яса успішний, якщо до нього додані знання, зреченість та віддане служіння Господеві. Ґ’яною, знанням, вважають вичерпне знання щодо Брахмана, Всевишнього; зреченість означає відмову від матеріальних прив’язаностей, а віддане служіння    —    це практика, яка дає живій істоті змогу повернутись до свого відначального стану. Живих істот, які гідні увійти в царство Абсолюту, називають ґ’яні, йоґи та бгакти. Ґ’яні та йоґи входять у безособистісне випромінення Всевишнього, а бгакти переносяться на духовні планети, що відомі під назвою Вайкунтги. На тих планетах панує Верховний Господь у Своїй формі Нараяни, а здорові незумовлені живі істоти живуть там, виконуючи любовне служіння Господеві як слуги, друзі, батьки чи кохані. Незумовлені істоти там насолоджуються життям з Господом у цілковитій свободі, тоді як імперсоналісти    —    ґ’яні та йоґи    —    потрапляють у безособистісне сяйво планет Вайкунтги. Планети Вайкунтги самосяйні, як сонце, а сяйво, що вони випромінюють, називається брахмаджйоті. Брахмаджйоті простягається безмежно, а матеріальний світ є просто вкритою часткою незначної частини брахмаджйоті. Це покриття тимчасове і тому є свого роду ілюзією.

Як чистий відданий Господа, Бгішмадева перенісся на одну з планет Вайкунтг духовного царства, де серед незумовлених істот, що повсякчас занурені у служіння Господеві, Він царює у Своїй вічній формі Партга-саратгі. У стосунках між Бгішмадевою та Господом проявились любов та ніжність, які завжди зв’язують Господа та Його відданого. Бгішмадева безнастанно думав за Господа в Його формі Партга-саратгі, а Господь особисто був поряд із Бгішмадевою, коли він відходив до трансцендентного світу. В цьому    —    найвища досконалість життя.

Текст

татра дундубгайо недур
дева-ма̄нава-ва̄діта̄х̣
ш́аш́ам̇сух̣ са̄дгаво ра̄джн̃а̄м̇
кга̄т петух̣ пушпа-вр̣шт̣айах̣

Послівний переклад

татра  —  тоді; дундубгайах̣  —  барабани; недух̣  —  зазвучали; дева  —  півбоги з інших планет; ма̄нава  —  люди з усіх частин світу; ва̄діта̄х̣  —  що в них били; ш́аш́ам̇сух̣  —  вихваляли; са̄дгавах̣  —  праведний; ра̄джн̃а̄м  —  царським станом; кга̄т  —   з неба; петух̣  —  почали падати; пушпа-вр̣шт̣айах̣  —  потоки квітів.

Переклад

А тоді і люди, і півбоги вславили його барабанним боєм, і праведні царі стали складати йому честь і шану. А з неба дощем спадали квіти.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Бгішмадеву шанували і люди, і півбоги. Люди живуть на Землі та інших планетах системи Бгур та Бгувар, а півбоги    —    на планетах системи Свар, тобто на райських планетах, і всі вони знали Бгішмадеву як великого воїна та відданого Господа. Як махаджана, тобто хранитель знання, він, хоча й людина, був на рівні Брахми, Наради та Шіви. Мати такі якості, як у півбогів, можна лише досягнувши духовної досконалости. Бгішмадеву знали у всьому всесвіті. Міжпланетні подорожі за тих часів здійснювали засобами тоншими за механічні літальні апарати, що їх використовують нині у безплідних намогах долати простір. Коли жителі віддалених планет довідались про відхід Бгішмадеви, усі насельники вищих планет, а також Землі, почали осипати землю дощем із квітів, віддаючи належну шану великій особистості, що відходила. Квітковий дощ з неба    —    це знак визнання півбогів, його ніколи не можна прирівнювати до прикрашання мертвого тіла. Тіло Бгішмадеви, наснажене духовним усвідомленням, втратило матеріальні властивості і стало духовне, як розпікається до червоного залізо у вогні. Отож, тіло душі, яка цілковито усвідомила себе, не вважають за матеріальне. Над такими духовними тілами відправляють спеціальні обряди. Честь і шану, яку віддавали Бгішмадеві, не можна штучно імітувати. Проте нині повелося виконувати церемонію джаянті для пересічних осіб. Авторитетні шастри, однак, свідчать, що виконувати церемонію джаянті для звичайної людини, хоч би якою видатною в матеріальному розумінні вона була,    —    це значить ображати Господа, бо обряд джаянті призначений для дня, коли на Землю з’являється Господь. Дії Бгішмадеви не мають аналогів, і так само унікальний є його відхід до царства Бога.

Текст

тасйа нірхаран̣а̄діні
сампаретасйа бга̄р
ґава
йудгішт̣гірах̣ ка̄райітва̄
мухӯртам̇ дух̣кгіто ’бгават

Послівний переклад

тасйа   —   його; нірхаран̣а - а̄діні   —   поховальний обряд; сампаретасйа   —   мертвого тіла; бга̄рґава   —   о нащадку Бгріґу; йудгішт̣гірах̣  —  Махараджа Юдгіштгіра; ка̄райітва̄  —  виконавши ; мухӯртам   —   на хвилину ; дух̣кгітах̣   —   зажурений ; абгават  —  став.

Переклад

О нащадку Бгріґу [Шаунака], Махараджа Юдгіштгіра, виконавши поховальний обряд над мертвим тілом Бгішмадеви, на хвилю піддався смутку.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Бгішмадева був не лише визначний старійшина роду Махараджі Юдгіштгіри, він водночас був великий філософ і друг Юдгіштгіри, його братів та матері. Відколи помер Махараджа Панду, батько п’яти Пандав, що їх очолював Махараджа Юдгіштгіра, Бгішмадева був люблячим дідом для них і дбайливим опікуном своєї невістки Кунтідеві. Хоча опікуватися Пандавами мав Дгрітараштра, старший дядько Юдгіштгіри, він був більше прив’язаний до ста своїх синів з Дурйодганою на чолі. Зрештою, щоб позбавити п’ятьох братів, які лишились без батька, законних прав на трон Хастінапури, була учинена підла змова. Зав’язалась величезна інтриґа, річ звичайна для імператорських дворів, і внаслідку п’ятеро братів були вислані до лісу. Але Бгішмадева завжди був щирим прихильником Махараджі Юдгіштгіри, і до останнього віддиху був його доброзичливцем, дідом, другом та мудрим порадником. Він помер з щасливим серцем, переконавшись, що Махараджа Юдгіштгіра зійшов на трон. Якби не це, він би давно пішов з цього матеріального тіла, замість мучитись через несправедливі страждання Пандав. Він просто чекав цього благословенного моменту, бо був цілковито певний перемоги синів Панду у битві на Курукшетрі, їх-бо захищав Сам Господь Шрі Крішна. Відданий Господа, Бгішмадева знав, що вірний Бога-Особи ніколи не зазнає поразки. Махараджа Юдгіштгіра прекрасно знав безмірну доброзичливість Бгішмадеви, і тому страждав через гостре почуття розлуки з ним. Він тужив за великою душею, а не за матеріальним тілом, яке Бгішмадева покинув. Хоча Бгішмадева і був звільнена душа, треба було виконати поховальний обряд, а що в нього не було дітей, виконати цю церемонію мав його старший онук Махараджа Юдгіштгіра. Те, що останній обряд над тілом великої людини виконав його так само великий нащадок, було для Бгішмадеви великим благом.

Текст

тушт̣увур мунайо хр̣шт̣а̄х̣
кр̣шн̣ам̇ тад-
ґухйа-на̄мабгіх̣
татас те кр̣шн̣а-хр̣дайа̄х̣
сва̄ш́рама̄н прайайух̣ пунах̣

Послівний переклад

тушт̣увух̣  —  задоволені; мунайах̣  —  великі мудреці на чолі з В’ясадевою; хр̣шт̣а̄х̣  —  усі в радісному настрої; кр̣шн̣ам  —   Господа Крішну, Бога-Особу; тат  —  Його; ґухйа  —  потаємні; на̄мабгіх̣  —  Його святим ім’ям тощо; татах̣  —  по тому; те  —  вони; кр̣шн̣а-хр̣дайа̄х̣  —  ті, хто завжди мають Господа Крішну в своєму серці; сва-а̄ш́рама̄н  —  до своїх самітницьких осель; прайайух̣  —  повернулись; пунах̣  —  знову.

Переклад

Усі великі мудреці сокровенними ведичними гімнами віддали славу Господеві Шрі Крішні, що був присутній при події. По тому всі вони повернулись до своїх осель, завжди зберігаючи Його у серці.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Віддані Господа    —    в Його серці, а Господь завжди в серцях відданих    —    такі любі стосунки єднають Господа та Його відданих. Завдяки своїй бездомісній любові та відданості Господу віддані повсякчас бачать Його в собі, і Господь теж, хоча Він не має нічого робити чи прагнути, безнастанно піклується про добро Своїх відданих. Звичайна істота ніколи не виходить з-під впливу законів матеріальної природи, що визначають діяльність істоти та її наслідки, але про Свого відданого весь час піклується Господь, скеровуючи його на істинну путь. Тобто віддані в прямій опіці Господа. І Господь Сам самохіть довіряється опіці Своїх відданих    —    і нікому іншому. Усі мудреці на чолі з В’ясадевою були віддані Господа, і тому після поховального обряду вони стали виспівувати ведичні гімни для того лише, щоб задовольнити Господа, що був там власною особою. Всі ведичні гімни рецитують, лише щоб задоволити Господа Крішну. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті» (15.15). Єдина мета всіх Вед, Упанішад, «Веданти» та інших писань    —    знайти Його, а єдина мета всіх гімнів    —    Його прославити. Отже, мудреці зробили саме те, що відповідало даній цілі, а тоді, щасливі, повернулися до своїх осель.

Текст

тато йудгішт̣гіро ґатва̄
саха-кр̣шн̣о
ґаджа̄хвайам
пітарам̇ са̄нтвайа̄м а̄са

ґа̄ндга̄рім̇ ча тапасвінім

Послівний переклад

татах̣  —  по тому; йудгішт̣гірах̣  —  Махараджа Юдгіштгіра; ґатва̄  —  пішовши туди; саха  —  з; кр̣шн̣ах̣  —  Господом; ґаджа̄хвайам  —  у столицю Ґаджахваю Хастінапуру; пітарам  —   свого дядька ( Дгрітараштру ) ; са̄нтвайа̄м а̄са   —   втішив ; ґа̄ндга̄рім  —  дружину Дгрітараштри; ча  —  та; тапасвінім  —  аскетичну жінку.

Переклад

Одразу після того Махараджа Юдгіштгіра повернувся до своєї столиці Хастінапури у супроводі Господа Шрі Крішни. Прибувши до міста, Махараджа Юдгіштгіра втішив свого дядька та тітку Ґандгарі, що була справжнім аскетом.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Дгрітараштра та Ґандгарі, батько й мати Дурйодгани та його братів, були старшими дядьком і тіткою Махараджі Юдгіштгіри. Втративши всіх своїх синів та внуків у битві на Курукшетрі, славетне подружжя лишилося під опікою Махараджі Юдгіштгіри. Зазнавши страшної втрати, вони минали час у незбутній скорботі і жили майже як аскети. Звістка про смерть Бгішмадеви, що доводився Дгрітараштрі дядьком, була ще одним потрясінням для царя та цариці, і тому вони потребували розради від Махараджі Юдгіштгіри. Юдгіштгіра знав, що втішити їх    —    його обов’язок, а тому разом з Господом Крішною не гаючись вдався до них розрадити Дгрітараштру любою мовою. Господь теж утішав їх.

Ґандгарі була великим аскетом, хоча жила як вірна дружина та любляча мати. Відомо, що вона добровільно зав’язала свої очі, бо її чоловік був незрячий. Обов’язок дружини    —     у всьому йти за чоловіком. А Ґандгарі була така віддана дружина, що наслідувала чоловіка навіть у його природженій сліпоті. Тож за вчинками вона була великий аскет. До того ж потрясіння, якого їй завдала одночасна загибель всіх ста її синів й усіх онуків, було, безперечно, велике випробовування для жінки. Ґандгарі витримала все як личить справжньому аскетові. Ґандгарі, дарма що жінка, характером не поступалась Бгішмадеві. Обоє вони відмітні постаті у «Махабгараті».

Текст

пітра̄ ча̄нумато ра̄джа̄
ва̄судева̄нумодітах̣
чака̄ра ра̄джйам̇ дгармен̣а
пітр̣-паіта̄махам̇ вибгух̣

Послівний переклад

пітра̄ — своїм дядьком Дгрітараштрою; ча — та; ануматах̣—   з його схвалення; ра̄джа̄  —  цар Юдгіштгіра; ва̄судева-анумодітах̣  —  що потверджував і Господь Шрі Крішна; чака̄ра  —   виконував; ра̄джйам  —  царювання; дгармен̣а  —  відповідно до кодексу законів урядування; пітр̣  —  батько; паіта̄махам  —   предок; вібгух̣  —  так само великий, як.

Переклад

Від того часу великий праведний цар Махараджа Юдгіштгіра почав врядувати у своєму царстві у повній згоді з законами і приписами царювання, які схвалив його дядько і затвердив Господь Крішна.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Юдгіштгіра не був просто збирачем податків. Він завжди свідомо ставився до своїх царських обов’язків, що не менш важливі, як обов’язки батька чи духовного вчителя. Завдання царя    —    піклуватися добробутом своїх підданих у всіх сферах: соціальній, політичній, економічний і духовній. Цар мусить розуміти, що людська форма життя існує на те, щоб визволити зумовлену душу з матеріального рабства, а тому його обов’язок    —    слідкувати, щоб за його підданими була належна турбота, яка дозволяла б їм піднятись на цей найвищий рівень досконалости.

Махараджа Юдгіштгіра, як будемо бачити з дальшої глави, неухильно дотримувався цих засад. Він не лише дотримувався їх усіх    —    його дії схвалював його старий дядько Дгрітараштра, досвідчений політик, і підтримував Господь Крішна, що повідав філософію «Бгаґавад-ґіти».

Махараджа Юдгіштгіра    —    це ідеальний монарх. Монархічна система правління на чолі з навченим свого діла царем, яким був Махараджа Юдгіштгіра, не йде ні в яке порівняння ні з якими іншими формами правління і куди вища за будь- які сучасні республіки чи уряди «від народу і для народу». Основна маса людей, і особливо за доби Калі, від народження шудри, зазвичай вони низького походження, невиховані, нещасливі і перебувають у поганому товаристві. Сучасним людям невідомо, в чому полягає найвища досконалість життєвих прагнень. Тому голоси таких безвідповідальних виборців нічого не варті, і ті, кого обирають таким голосуванням, не можуть бути відповідальними головами держави, яким був Махараджа Юдгіштгіра.

Так закінчується пояснення Бгактіведанти до дев’ятої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «Відхід Бгішмадеви у присутності Господа Крішни».