ВІРШ 2

ТЕКСТ 2

Текст

брахма-копоттгіта̄д йас ту
такшака̄т пра̄н̣а-віплава̄т
на саммумохорубгайа̄д
бгаґаватй арпіта̄ш́айах̣

брахма-копоттхита̄д йас ту
такшака̄т пра̄н̣а-виплава̄т
на саммумохорубхайа̄д
бхагаватй арпита̄ш́айах̣

Послівний переклад

Пословный перевод

брахма-копа—гнів брахмани; уттгіта̄т—з причини; йах̣ — що був; ту — проте; такшака̄т — летючим змієм; пра̄н̣а- віплава̄т — втратити життя; на — ніколи; саммумоха — був стривожений; уру-бгайа̄т — великого страху; бгаґаваті — Богові-Особі; арпіта — віддана; а̄ш́айах̣ — свідомість.

брахма-копа — ярость брахмана; уттхита̄т — причиненная; йах̣ — то, что было; ту — но; такшака̄т — летучим змеем; пра̄н̣а-виплава̄т — лишиться жизни; на — никогда; саммумоха — преисполнился; урубхайа̄т — великим страхом; бхагавати — Личность Бога; арпита — преданный; а̄ш́айах̣ — сознанием.

Переклад

Перевод

Крім того, Махараджа Парікшіт завжди жив, свідомо впокорений Богові-Особі, і тому, дізнавшись, що через прокляття сина брахмани його вкусить летючий змій, цар не відчув ані страху, ні занепокоєння.

Кроме того, Махараджа Парикшит был всегда сознательно предан Личности Бога, и потому он не утратил самообладания и не испугался летучего змея, который должен был ужалить его из-за того, что сын брахмана впал в ярость.

Коментар

Комментарий

Відданого Господа, котрий віддає Господеві всього себе, називають нараяна-параяна. Така людина не відчуває страху ніде і ні перед ким, вона не боїться навіть самої смерти. Для неї немає нічого важливішого за Верховного Господа, а рай чи пекло для неї важать однаково. Відданий розуміє, що і рай, і пекло є творіннями Господа і що життя і смерть — це просто різні умови існування, які створив Господь. Однак за будь-яких умов і обставин найголовніше — це пам’ятати Нараяну. Нараяна-параяна пам’ятає Господа повсякчас. Саме таким чистим відданим був Махараджа Парікшіт. Нетямущий син брахмани, що підпав під вплив Калі, несправедливо прокляв Махараджу Парікшіта, але він прийняв це як волю Нараяни. Він знав, що Нараяна (Господь Крішна) врятував його, не давши згоріти в лоні матері; отож він розважив: якщо маю загинути від укусу змії, це так само станеться волею Господа. Відданий ніколи не піде проти Господньої волі. Все, що посилає Господь, є для відданого благословенням. Тому Махараджа Парікшіт не відчував страху і не був стурбований. Це ознака чистого відданого Господа.

Преданного, полностью вручившего себя Господу, называют нараяна-параяной. Такой человек никогда и нигде не испытывает страха ни перед человеком, ни даже перед смертью. Для него нет ничего выше, чем Верховный Господь, поэтому он не видит разницы между раем и адом. Он хорошо знает, что и рай и ад — творения Господа, так же как жизнь и смерть — всего лишь разные состояния существования, созданные Господом. Но во всех состояниях и при любых обстоятельствах главное — помнить Нараяну. Нараяна-параяна делает это постоянно. Махараджа Парикшит был таким чистым преданным. Его несправедливо проклял несмышленый сын брахмана, попавший под влияние Кали, но Махараджа Парикшит увидел в этом руку Нараяны. Он знал, что Нараяна (Господь Кришна) спас его, когда он должен был сгореть в утробе матери, и если ему суждено было погибнуть от укуса змеи, то это должно было произойти по воле Господа. Преданный Господа никогда не идет против воли Господа. Все, что посылает Господь, — благословение для преданного. Поэтому все это не могло ни испугать, ни ввести в замешательство Махараджу Парикшита. Это признак чистого преданного Господа.