МАНТРА ТРЕТЯ
Tretja mantra
Текст
Besedilo
андгена тамаса̄вр̣та̄х̣
та̄м̇с те претйа̄бгіґаччганті
йе ке ча̄тма-хато джана̄х̣
andhena tamasāvṛtāḥ
tāḿs te pretyābhigacchanti
ye ke cātma-hano janāḥ
Послівний переклад
Synonyms
асурйа̄х̣—призначений для а̄сурів; на̄ма—відомий під іменем; те—ті; лока̄х̣—планети; андгена—невіглаством; тамаса̄—тьмою; а̄вр̣та̄х̣—покриті; та̄н—там; те—вони; претйа—після смерті; абгіґаччганті—входять у; йе—будь-хто; ке—кожен; ча—і; а̄тма-ханах̣—вбивця душі; джана̄х̣—особистості.
asuryāḥ — namenjeno asuram; nāma — slovi po imenu; te — ti (oni); lokāḥ — planeti; andhena — z nevednostjo; tamasā — s temo; āvṛtāḥ — prekriti; tān — tisti planeti; te — oni; pretya — po smrti; abhigacchanti — vstopijo; ye — kdor koli; ke — vsak; ca — in; ātma-hanaḥ — ubijalci duše; janāḥ — ljudje.
Переклад
Translation
Вбивця душі, ким би він не був, неодмінно потрапляє на планети, сповнені пітьми й невігластва, що їх називають світами зневіри.
Ubijalec duše, pa naj bo kdor koli, mora na planete, polne teme in nevednosti, ki slovijo kot svetovi brezbožnežev.
Коментар
Purport
Людське життя відрізняється од життя тварини своєю великою відповідальністю. Тих, хто усвідомлює ці свої важливі обов’язки і діє відповідно, називають сурами, праведниками, а тих, хто нехтує відповідальністю, або навіть не здогадується про її існування, називають асурами, демонами. У всесвіті існують лише ці два різновиди людських істот. В Р̣ґ Веді сказано, що сури завжди схиляються до лотосних стіп Верховного Господа Вішн̣у і діють належним чином. Їхні шляхи світлосяйні, мов шлях сонця.
Ljudje se razlikujemo od živali po tem, da imamo veliko odgovornost. Tisti, ki se je zavedajo in delujejo odgovorno, se imenujejo sure (božanski), tisti, ki jo zanemarjajo ali o njej nič ne vedo, pa se imenujejo asure (demoni). V vsem vesolju obstajata samo ti dve vrsti ljudi. V Ṛg Vedi piše, da so sure zmeraj usmerjeni k lotosovim stopalom Vsevišnjega Gospoda Viṣṇuja in delujejo skladno z Njegovo voljo. Njihova pot je svetla kot sonce.
Мудра людина повинна завжди пам’ятати, що цей особливий різновид тіла вона отримала внаслідок мільйонів років еволюції та численних перероджень. Матеріальний світ інколи порівнюють з океаном, а людське тіло — з надійним човном, розрахованим на те, щоб подолати цей океан. Ведичні священні писання, а також а̄ча̄рйі, святі вчителі, порівнюються з досвідченими човнярами, а вигоди, що їх надає людське тіло — з ходовим вітром, що допомагає човну пливко лавірувати, прямуючи до бажаної гавані. Якщо ж, незважаючи на всі ці привілеї, індивід не використовує своє життя на самоусвідомлення — його треба вважати а̄тма-ха̄, вбивцею душі. Ш́рı̄ Īш́опанішад недвозначно застерігає, що вбивця душі прирікає себе на вічні муки в найпохмуріших місцях всесвіту, де править невігластво.
Pameten človek bi se moral vedno zavedati, da duša dobi človeško telo šele po milijonih let razvojnega kroženja in seljenja. Materialni svet včasih primerjamo z oceanom, človeško telo pa s trdno ladjo, zgrajeno prav za čezoceansko plovbo. Vedske spise in ācārye, svete učitelje, primerjamo z veščimi pomorščaki, človeške zmožnosti pa z ugodnimi vetrovi, ki ladji pomagajo mirno pluti v želeno smer. Če človek ne izkoristi vseh teh danosti in se samospoznavanju ne posveti v celoti, ga moramo imeti za ātma-hā, ubijalca duše. Śrī Īśopaniṣad nas brez olepšavanja opozarja, da so ubijalcu duše usojeni najtemnejši predeli nevednosti, kjer mora večno trpeti.
Начальні життєві потреби свиней, собак, верблюдів, віслюків та інших тварин по суті ті ж самі, що і в людини, однак задовольняються вони в огидних, бридких умовах. Закони природи наділили людську істоту всіма привілеями, щоб жити з вигодами, адже людське життя є більш важливим та вартісним, ніж життя тварин. Чому це так? Чому життя людини відрізняється од життя свині й інших тварин? Чому високопоставленому службовцеві надано пільги більші, ніж звичайному клеркові? Річ у тім, що високопоставлений урядовець повинен виконувати обов’язки вищого порядку. Відповідно, людська істота мусить виконувати обов’язки дещо вищі, ніж тварина, завжди зосереджена на пошуках їжі, аби просто наситити свій голодний шлунок. Однак сучасна душезгубна цивілізація лише загострила проблеми голодних шлунків. Якщо ми наблизимось до лискучої твариноподібної істоти в подобі сучасної цивілізованої людини і запитаємо її, чого саме вона прагне, вона відрече, що бажає працювати задля задоволення свого шлунку і що ні про яке самоусвідомлення вона й чути не хоче. Однак закони природи настільки невблаганні, що постійно загрожують їй безробіттям, попри те, що, забувши про необхідність самоусвідомлення, вона пристрасно бажає важко працювати на свій шлунок.
Prašičem, psom, kamelam, oslom in drugim živalim se zdi zadovoljitev njihovih potreb enako pomembna kot ljudem, razlika je le v tem, da jih živali zadovoljujejo v bolj neprijetnih okoliščinah. Ljudje lahko po zakonih narave živijo udobneje, saj je človeško življenje pomembnejše in dragocenejše od živalskega. Kakor visok državni uslužbenec uživa večje ugodnosti od navadnega uradnika, tako ljudje živijo bolje od prašičev in drugih živali. Razlog je v tem, da mora človek na visokem položaju izpolnjevati pomembnejše naloge. Tudi ljudje imamo višje dolžnosti od živali, ki si ves čas zgolj polnijo lačne želodce. Pa vendar sodobna, za dušo pogubna civilizacija samo povečuje težave lačnih želodcev. Kadar prosimo uglajeno žival v podobi sodobnega omikanega človeka, naj se posveti samospoznavanju, odvrne, da ga zanima samo delo za zadovoljitev svojega trebuha in da lačni ne potrebujejo samospoznavanja. Zakoni narave pa so tako neusmiljeni, da ljudem vedno grozi brezposelnost, čeprav zavračajo potrebo po samospoznavanju in so pripravljeni za napolnitev želodcev trdo delati.
Нас наділено людською формою життя не для того, щоб ми надривалися, як ті віслюки або свині, а на те, щоб ми могли досягти найвищої досконалості життя. І якщо ми не подбаємо про самоусвідомлення, закони природи примусять нас працювати дуже важко, навіть якщо ми того можемо і не хотіти. Люди цієї епохи змушені важко трудитися, як ті віслюки й воли, що тягають вози. В цьому вірші Ш́рı̄ Īш́опанішад йде мова про певні краї, що до них посилають працювати асурів. Якщо людська істота не справляється зі своїми обов’язками людини, їй доведеться перебиратися на планети асурів й народжуватися у нижчих формах життя для важкої праці в пітьмі й невігластві.
Človeške življenjske oblike nismo dobili zato, da bi garali kot osli, prašiči in psi, temveč da bi dosegli najvišjo življenjsko popolnost. Če se za samospoznavanje ne zmenimo, nas zakoni narave prisilijo k trdemu delu, tudi če si tega ne želimo. V tej dobi se morajo ljudje naprezati kot osli in vprežni voli. Ta mantra Śrī Īśopaniṣad nam razodeva nekatera od področij, kamor asure pošljejo delat. Če ljudje ne izpolnimo svojih človeških dolžnosti, smo se prisiljeni preseliti na planete asurye, se roditi v izrojenih življenjskih vrstah ter garati v nevednosti in temi.
В Бгаґавад-ґı̄ті (6.41 – 43) сказано, що людина, котра стала на шлях самореалізації, але, незважаючи на свої щирі намагання, не завершила процесу осягнення Бога в попередніх життях, іншими словами, той, хто не досяг успіху на шляху усвідомлення своїх відносин з Богом, отримує можливість народитися в сім’ї ш́учі або ш́рı̄мат. Ш́учі — це духовно розвинутий бра̄хман̣а, а ш́рı̄мат — це ваіш́йа, представник торговельної громади. Це означає, що людині, якій не поталанило реалізувати свої взаємостосунки з Богом, дається ліпша нагода самопізнання, завдяки її щирим намаганням у попередніх життях. Якщо ж на цьому шляху навіть невдахам дається можливість народитись в шанованій і шляхетній родині, то важко собі й уявити становище того, хто досягнув цілковитого успіху.
Просто намагаючись усвідомити Бога, людина забезпечує собі народження в аристократичній родині. Однак той, хто не робить жодних спроб усвідомити Бога, хто бажає перебувати під покривом ілюзії, хто надто матеріалістичний і падкий на насолоди, мусить увійти до найпохмуріших місцин пекла, як те стверджує вся ведична література.
Подібні асури-матеріалісти інколи прикриваються релігією, але їхньою конечною метою є матеріальний достаток. Бгаґавад-ґı̄та̄ (16.17 – 18) засуджує подібних людей, вся велич яких спирається лише на обман, гроші та голоси не досить розумних виборців. Подібні асури, що позбавлені знання про себе й ı̄ш́а̄ва̄сйу, Господа, неодмінно потраплять до найпохмуріших місць.
V Bhagavad-gīti (6.41–43) piše, da človek, ki stopi na pot samospoznavanja, a kljub iskrenemu prizadevanju, da bi spoznal svoj odnos z Bogom, cilja ne doseže, dobi priložnost, da se rodi v družini ljudi, ki so śuci ali śrīmat. Beseda śuci označuje duhovno naprednega brahmāṇo, śrīmat pa vaiśyo oziroma trgovca. Torej tisti, ki mu spodleti, da bi dosegel samospoznanje, dobi zaradi iskrenega prizadevanja v tem življenju boljšo možnost v naslednjem življenju. Če celo neuspešen iskalec dobi priložnost, da se rodi v spoštovani in plemeniti družini, si težko zamislimo, kakšen je šele položaj nekoga, ki mu je uspelo. Če samo poskušamo spoznati Boga, smo si zagotovili rojstvo v bogati ali ugledni družini. Tisti, ki pa tega niti ne poskusijo in hočejo ostati zaslepljeni ter so preveč materialistični in navezani na materialno uživanje, morajo po navedbah vse vedske književnosti v najtemnejše predele pekla. Taki materialistični asure se včasih pred drugimi bahajo z duhovnostjo, njihov pravi namen pa je gmotna blaginja. Bhagavad-gītā (16.17–18) obsoja take ljudi in jih imenuje ātma-sambhāvita oziroma tisti, ki so si ugled pridobili s prevaro, moč pa jim dajeta le bogastvo in podpora nevednih. Taki asure, ki so oropani samospoznanja in zavedanja īśāvāsye, Gospodovega vsestranskega lastništva, morajo zagotovo v najtemnejše predele vesolja.
Висновок сказаному такий: призначення людського життя полягає не лише в простому вирішуванні економічних проблем, нагромаджених на піску, а в тому, щоб розв’язати всі проблеми матеріального життя, в яке ми потрапили згідно з законами матеріальної природи.
Sklenemo lahko, da negotovo izboljševanje gmotnega položaja ni pravi smisel človeškega življenja. V resnici bi se morali rešiti vseh težav materialnega obstoja, v katerih smo se znašli po zakonih narave.