TEXT 22
TEXT 22
Текст
Texte
дух̣кга-йонайа ева те
а̄дй-антавантах̣ каунтейа
на тешу рамате будгах̣
duḥkha-yonaya eva te
ādy-antavantaḥ kaunteya
na teṣu ramate budhaḥ
Послівний переклад
Synonyms
йе—ті; хі—неодмінно; сам̇спарш́а-джа̄х̣—шляхом контакту з матеріальними чуттями; бгоґа̄х̣—насолода; дух̣кга—відчаю; йонайах̣— джерело; ева—неодмінно; те—вони; а̄ді—початок; анта—кінець; вантах̣—підвладний; каунтейа—син Кунтı̄; на—ніколи; тешу—в них; рамате—насолоджується; будгах̣—мудра людина.
ye: ceux; hi: certes; saṁsparśa-jāḥ: par le contact avec les sens matériels; bhogāḥ: les plaisirs; duḥkha: malheur; yonayaḥ: sources de; eva: certes; te: ils sont; ādi: un début; anta: une fin; vantaḥ: sujets à; kaunteya: ô fils de Kuntī; na: jamais; teṣu: dans ceux-là; ramate: ne prend plaisir; budhaḥ: l’homme intelligent.
Переклад
Translation
Інтеліґентна в духовному розумінні людина не припадає до джерела страждань, що постають від контакту з матеріальними чуттями. О сину Кунтı̄, такі насолоди мають початок і кінець, тому мудрі не захоплюються ними.
L’homme intelligent ne s’adonne jamais aux plaisirs que procure le contact des sens avec les objets des sens. Il ne s’y complaît point, ô fils de Kuntī, car s’ils ont un début, ils ont également une fin et sont porteurs de souffrance.
Коментар
Purport
Жива істота зазнає матеріальної чуттєвої втіхи внаслідок зв’язку з матеріальними чуттями, які мають тимчасову природу, бо тимчасовим є саме тіло. Звільнена душа байдужа до всього непостійного. Зазнавши в усій повноті духовного блаженства і сповнена трансцендентної радості, чи може чиста духовна душа схилятись до оманних втіх? В Падма Пура̄н̣і сказано:
Les plaisirs matériels sont les fruits du contact des sens avec la matière et, comme le corps, sont temporaires. Or, l’âme libérée ne porte aucun intérêt à ce qui est éphémère. Ayant expérimenté des plaisirs purement spirituels, comment pourrait-elle se réjouir de plaisirs factices ? On lit dans le Padma Purāṇa:
сатйа̄нанде чід-а̄тмані
іті ра̄ма-падена̄сау
парам̇ брахма̄бгідгı̄йате
satyānande cid-ātmani
iti rāma-padenāsau
paraṁ brahmābhidhīyate
«Містики черпають безмежне трансцендентне блаженство в Абсолютній Істині, й тому Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа, відомий як Ра̄ма».
« Dieu, la Personne Suprême, la Vérité Absolue, porte le nom de Rāma, car Il prodigue à tous les spiritualistes une joie transcendantale infinie. »
В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (5.5.1) сказано:
Et dans le Śrīmad-Bhāgavatam (5.5.1):
кашт̣а̄н ка̄ма̄н архате від̣-бгуджа̄м̇ йе
тапо дівйам̇ путрака̄ йена саттвам̇
ш́уддгйед йасма̄д брахма-саукгйам̇ тв анантам
kaṣṭān kāmān arhate viḍ-bhujāṁ ye
tapo divyaṁ putrakā yena sattvaṁ
śuddhyed yasmād brahma-saukhyaṁ tv anantam
«Мої дорогі сини, перебуваючи в цій людській формі життя, нема рації важко трудитися задля почуттєвих втіх, бо вони доступні навіть пожирачам покидьків — свиням. Людині краще провадити аскетичний спосіб життя і накладати на себе покути, завдяки чому її існування очиститься і врешті-решт вона зможе насолоджуватися безмежним трансцендентним щастям».
« Mes chers fils, dans cette forme humaine, il n’est nul besoin de peiner pour le plaisir des sens que partagent même les porcs, ces mangeurs d’excréments. Combien préférable, en cette vie, de faire pénitence pour se purifier et goûter en retour une félicité transcendantale illimitée. »
Отже, справжніх йоґів та вчених-трансценденталістів не приваблюють почуттєві втіхи, які є причиною невпинного матеріального існування. Чим сильнішою є прив’язаність до матеріальних насолод, тим більше людина заплутується в матеріальних злигоднях.
Les vrais yogīs, les spiritualistes accomplis, n’éprouvent aucun attrait pour les plaisirs des sens – cause de l’existence perpétuelle de l’être dans la matière. Car plus on s’attache aux joies matérielles, plus on s’enchaîne aux souffrances de ce monde.