Бґ. 5.22
Devanagari
ये हि संस्पर्शजा भोगा दु:खयोनय एव ते ।
आद्यन्तवन्त: कौन्तेय न तेषु रमते बुध: ॥ २२ ॥
आद्यन्तवन्त: कौन्तेय न तेषु रमते बुध: ॥ २२ ॥
Verse text
йе хі сам̇спарш́а-джа̄ бгоґа̄
дух̣кга-йонайа ева те
а̄дй-антавантах̣ каунтейа
на тешу рамате будгах̣
дух̣кга-йонайа ева те
а̄дй-антавантах̣ каунтейа
на тешу рамате будгах̣
Synonyms
йе — ті; хі — неодмінно; сам̇спарш́а-джа̄х̣ — шляхом контакту з матеріальними чуттями; бгоґа̄х̣ — насолода; дух̣кга — відчаю; йонайах̣ — джерело; ева — неодмінно; те — вони; а̄ді — початок; анта — кінець; вантах̣ — підвладний; каунтейа — син Кунтı̄; на — ніколи; тешу — в них; рамате — насолоджується; будгах̣ — мудра людина.
Translation
Інтеліґентна в духовному розумінні людина не припадає до джерела страждань, що постають від контакту з матеріальними чуттями. О сину Кунтı̄, такі насолоди мають початок і кінець, тому мудрі не захоплюються ними.
Purport
Жива істота зазнає матеріальної чуттєвої втіхи внаслідок зв’язку з матеріальними чуттями, які мають тимчасову природу, бо тимчасовим є саме тіло. Звільнена душа байдужа до всього непостійного. Зазнавши в усій повноті духовного блаженства і сповнена трансцендентної радості, чи може чиста духовна душа схилятись до оманних втіх? В Падма Пура̄н̣і сказано:
раманте йоґіно ’нанте
сатйа̄нанде чід-а̄тмані
іті ра̄ма-падена̄сау
парам̇ брахма̄бгідгı̄йате
сатйа̄нанде чід-а̄тмані
іті ра̄ма-падена̄сау
парам̇ брахма̄бгідгı̄йате
«Містики черпають безмежне трансцендентне блаженство в Абсолютній Істині, й тому Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа, відомий як Ра̄ма».
В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (5.5.1) сказано:
на̄йам̇ дехо деха-бга̄джа̄м̇ нр̣-локе
кашт̣а̄н ка̄ма̄н архате від̣-бгуджа̄м̇ йе
тапо дівйам̇ путрака̄ йена саттвам̇
ш́уддгйед йасма̄д брахма-саукгйам̇ тв анантам
кашт̣а̄н ка̄ма̄н архате від̣-бгуджа̄м̇ йе
тапо дівйам̇ путрака̄ йена саттвам̇
ш́уддгйед йасма̄д брахма-саукгйам̇ тв анантам
«Мої дорогі сини, перебуваючи в цій людській формі життя, нема рації важко трудитися задля почуттєвих втіх, бо вони доступні навіть пожирачам покидьків — свиням. Людині краще провадити аскетичний спосіб життя і накладати на себе покути, завдяки чому її існування очиститься і врешті-решт вона зможе насолоджуватися безмежним трансцендентним щастям».
Отже, справжніх йоґів та вчених-трансценденталістів не приваблюють почуттєві втіхи, які є причиною невпинного матеріального існування. Чим сильнішою є прив’язаність до матеріальних насолод, тим більше людина заплутується в матеріальних злигоднях.