TEXT 35
STIH 35
Текст
Tekst
евам̇ йа̄сйасі па̄н̣д̣ава
йена бгӯта̄нй аш́еша̄н̣і
дракшйасй а̄тманй атго майі
evaṁ yāsyasi pāṇḍava
yena bhūtāny aśeṣāṇi
drakṣyasy ātmany atho mayi
Послівний переклад
Synonyms
йат — котре; джн̃а̄тва̄ — знаючи; на — ніколи; пунах̣ — знов; мохам—ілюзію; евам—як це; йа̄сйасі—ти потрапиш; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у; йена—котрим; бгӯта̄ні—живі істоти; аш́еша̄н̣і—усі; дракшйасі—ти побачиш; а̄тмані—у Верховній Душі; атга у—іншими словами; майі—в Мені.
yat – koje; jñātvā – znajući; na – nikada; punaḥ – ponovno; moham – u iluziju; evam – takvu; yāsyasi – otići ćeš; pāṇḍava – o Pāṇḍuov sine; yena – kojim; bhūtāni – živa bića; aśeṣāṇi – sva; drakṣyasi – vidjet ćeš; ātmani – u Vrhovnoj Duši; atha u – ili drugim riječima; mayi – u Meni.
Переклад
Translation
Отримавши істинне знання від душі, яка усвідомила себе, ти ніколи не звергнешся знову в цю ілюзію, бо в світлі знання ти побачиш, що всі живі істоти — не що інше, як частки Всевишнього, або, іншими словами, вони — Мої.
Kada stekneš pravo znanje od samospoznate duše, nikada više nećeš pasti u takvu iluziju, jer ćeš zahvaljujući tom znanju vidjeti da su sva živa bića samo dio Svevišnjega ili, drugim riječima, da su Moja.
Коментар
Purport
Сприймаючи знання від душі, яка усвідомила себе, тобто бачить справжній стан речей, можна зрозуміти, що всі живі істоти є невід’ємні частки Верховного Бога-Особи, Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Відчуття самостійного існування, незалежного від Кр̣шн̣и, називають ма̄йею (ма̄ — не, йа̄ — це). Дехто думає, що у нас немає нічого спільного з Кр̣шн̣ою, що Він — лише видатна історична особистість, і що Абсолют — це безособистісний Брахман. Насправді ж, як стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті, безособистісний Брахман є сяючим випромінюванням Самого Кр̣шн̣и. Кр̣шн̣а, як Верховний Бог-Особа, є причина всього. В Брахма-сам̇гіті ясно визначено, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, причина всіх причин. Навіть незчисленні втілення — це лише різні Його експансії. Так само і живі істоти є експансіями Кр̣шн̣и. Філософи-ма̄йа̄ва̄ді помилково вважають, що, поширюючись у Своїх численних експансіях, Кр̣шн̣а втрачає Своє власне особистісне існування. Така думка матеріалістична за своєю природою. В матеріальному світі ми бачимо, що коли річ розібрано на окремі частини, вона втрачає свою первинну ідентичність. Але філософи-ма̄йа̄ва̄ді не можуть збагнути, що в абсолютному розумінні один плюс один дорівнює одному, і що один мінус один теж дорівнює одиниці. Таким є стан справ в абсолютному світі.
SMISAO: Rezultat primanja znanja od samospoznate duše ili onoga tko zna pravu prirodu stvari je spoznaja da su sva živa bića sastavni djelići Svevišnje Božanske Osobe, Gospodina Śrī Kṛṣṇe. Osjećaj da postojimo odvojeno od Kṛṣṇe naziva se māyā (mā – nije, yā – to). Neki misle da nemamo nikakve veze s Kṛṣṇom, da je Kṛṣṇa samo velika povijesna osoba i da je Apsolut neosobni Brahman. Ustvari, kao što je rečeno u Bhagavad-gīti, neosobni je Brahman Kṛṣṇin osobni sjaj. Kṛṣṇa je, kao Svevišnja Božanska Osoba, uzrok svega. U Brahma-saṁhiti jasno je rečeno da je Kṛṣṇa Svevišnja Božanska Osoba, uzrok svih uzroka. Čak su i milijuni inkarnacija samo Njegove različite ekspanzije. Slično tome, živa su bića također Kṛṣṇine ekspanzije. Māyāvādīji pogrešno misle da Kṛṣṇa gubi odvojenu osobnost kada se ekspandira u brojne oblike. Ta je misao po svojoj prirodi materijalna. U materijalnom svijetu iskustvo nam pokazuje da stvar koja se razlomi ili rastavi gubi svoju izvornu osobitost, ali māyāvādīji ne shvaćaju da apsolutno znači da je jedan plus jedan jedan, a jedan minus jedan također jedan. To je priroda apsolutnog svijeta.
Через брак знань в науці про Абсолют нас зараз покриває ілюзія, і тому ми вважаємо себе незалежними від Кр̣шн̣и. Хоча ми є відокремленими частками Кр̣шн̣и, проте ми не відрізняємось від Нього. Тілесні відмінності живих істот — це ма̄йа̄, тобто нереальність. Наше призначення полягає в тому, щоб вдовольняти Кр̣шн̣у. Лише внаслідок впливу ма̄йі Арджуна вважав, що його тимчасові тілесні стосунки з родичами важливіші за вічний духовний зв’язок з Кр̣шн̣ою. Усе вчення Ґı̄ти націлене саме на те, що жива істота, як вічна слуга Кр̣шн̣и, не може відокремитись від Кр̣шн̣и і що її почуття індивідуальної незалежності від Кр̣шн̣и називають ма̄йею. Живі істоти, як самостійні невід’ємні частки Всевишнього, мають певне призначення. З давніх-давен, забувши за це призначення, вони знаходять собі місце в різноманітних тілах: людей, тварин, напівбогів тощо. Такі тілесні відмінності виникають внаслідок забуття трансцендентного служіння Господу. Але як тільки жива істота вдається до трансцендентного служіння в свідомості Кр̣шн̣и, вона одразу ж звільнюється від цієї ілюзії. Таке чисте знання можна отримати лише від істинного духовного вчителя і таким чином уникнути помилкової думки, що жива істота рівна Кр̣шн̣і. Досконале знання полягає в тому, що Верховна Душа, Кр̣шн̣а, є вище пристання всіх живих істот, і що, відмовившись од цього пристановища, живі істоти під впливом матеріальної енерґії потрапили в оману і уявляють себе самостійними незалежними особами. Таким чином, так чи інакше ототожнюючи себе з матерією, вони забувають Кр̣шн̣у. Однак, коли такі живі істоти, що заблукали, знаходять своє місце в свідомості Кр̣шн̣и, це означає, що вони вийшли на шлях звільнення, як про те сказано в Бга̄ґаватам (2.10.6): муктір хітва̄нйатга̄- рӯпам̇ сварӯпен̣а вйавастгітіх̣. Звільнення означає поновити своє одвічне становище вічного слуги Кр̣шн̣и (свідомість Кр̣шн̣и).
Zbog nedovoljna poznavanja apsolutnog nauka, sada smo prekriveni iluzijom i zato mislimo da smo odvojeni od Kṛṣṇe. Iako smo Kṛṣṇini odvojeni djelići, ne razlikujemo se od Njega. Tjelesna razlika između živih bića jest māyā, tj. ono što nije zbiljsko. Svi smo mi stvoreni za pružanje zadovoljstva Kṛṣṇi. Samo zbog māye Arjuna je mislio da je njegov privremeni tjelesni odnos s rođacima važniji od njegova vječnog duhovnog odnosa s Kṛṣṇom. Čitavo učenje Gīte vodi zaključku da živo biće, kao Kṛṣṇin vječni sluga, ne može biti odvojeno od Kṛṣṇe i da se njegov osjećaj identiteta odvojenog od Kṛṣṇe naziva māyā. Kao odvojeni sastavni djelići Svevišnjega, živa bića imaju određenu svrhu. Budući da su od pradavnih vremena zaboravila tu svrhu, nalaze se u različitim tijelima, tijelima ljudi, životinja, polubogova itd. Takve tjelesne razlike nastaju zbog zaboravljanja transcendentalnog služenja Gospodina. Ali kada osoba transcendentalno služi u svjesnosti Kṛṣṇe, odmah se oslobađa te iluzije. Takvo čisto znanje može se primiti samo od vjerodostojna duhovnog učitelja. Na taj način živo biće može izbjeći iluziju da je jednako Kṛṣṇi. Vrhovna Duša, Kṛṣṇa, vrhovno je utočište svih živih bića. To je savršeno znanje. Napustivši to utočište, živa bića obmanuta materijalnom energijom zamišljaju da imaju odvojeni identitet. Tako, poistovjećujući se s različitim materijalnim identitetima, zaboravljaju Kṛṣṇu. Međutim, kada se utemelje u svjesnosti Kṛṣṇe, smatra se da se nalaze na putu oslobođenja. To je potvrđeno u Bhāgavatamu (2.10.6): muktir hitvānyathā-rūpaṁ svarūpeṇa vyavasthitiḥ. Dostići oslobođenje znači biti utemeljen u svom prirodnom položaju Kṛṣṇina vječnog sluge (u svjesnosti Kṛṣṇe).