TEXT 57
57. VERS
Текст
Szöveg
тат тат пра̄пйа ш́убга̄ш́убгам
на̄бгінандаті на двешт̣і
тасйа праджн̃а̄ пратішт̣гіта̄
tat tat prāpya śubhāśubham
nābhinandati na dveṣṭi
tasya prajñā pratiṣṭhitā
Послівний переклад
Szó szerinti jelentés
йах̣—той, хто; сарватра—скрізь; анабгіснехах̣—без прив’язаності; тат—те; тат—те; пра̄пйа—досягаючи; ш́убга—добро; аш́убгам—зло; на—ніколи; абгінандаті—радіє; на—ніколи; двешт̣і— ненавидить; тасйа—його; праджн̃а̄—досконале знання; пратішт̣гіта̄—той, хто укріпився.
yaḥ – aki; sarvatra – mindenhol; anabhisnehaḥ – ragaszkodás nélküli; tat – az; tat – azt; prāpya – elérve; śubha – jót; aśubham – rosszat; na – sohasem; abhinandati – dicsér; na – sohasem; dveṣṭi – irigykedik; tasya – az ő; prajñā – tökéletes tudása; pratiṣṭhitā – szilárd.
Переклад
Fordítás
В матеріальному світі той, хто зберігає спокій за всіх обставин, як добрих, так і поганих, хто нічого не вихваляє й не ганить, — той міцно укріпився в досконалому знанні.
Akit nem ingat meg semmi, érje bár jó vagy rossz, s nem ujjong és nem panaszkodik miattuk, az szilárdan gyökerezik a tökéletes tudásban.
Коментар
Magyarázat
В матеріальному світі завжди відбуваються ті чи інші бурхливі події, які можуть бути корисними або ж шкідливими, приємними, чи неприємними. Той, кого не бентежать такі події і хто непідвладний впливові добра і зла, — той, треба розуміти, утвердився в свідомості Кр̣шн̣и. Доки ми перебуваємо в матеріальному світі, ми стикаємось з проявленнями добра і зла, тому що цей світ сповнений двоїстих явищ. Однак той, хто укріпився в свідомості Кр̣шн̣и, вже не підвладний впливам добра і зла, тому що всі його думки зосереджені на Кр̣шн̣і, який є абсолютне благо. Коли свідомість людини до такої міри заполонив Кр̣шн̣а, це означає, що вона досягла досконалого трансцендентного стану, що має спеціальну назву — сама̄дгі.
Az anyagi világban mindig számíthatunk valamilyen jó vagy rossz fordulatra. Akit az ilyen váratlan anyagi események nem zavarnak meg, s akire a jó vagy a balsors nincs hatással, arról tudhatjuk, hogy rendíthetetlen Kṛṣṇa-tudatban él. A jóval és a rosszal számolnunk kell mindaddig, míg az anyagi világban vagyunk, mert ez a világ kettősségekkel teli. A Kṛṣṇa-tudatban szilárdan gyökerező embert azonban nem befolyásolja a jó és a rossz, mert kizárólag Kṛṣṇa érdekli, aki az abszolút jó. Ez a Kṛṣṇában elmerülő tudat az embert tökéletes transzcendentális állapotba emeli, melyet szaknyelven samādhinak neveznek.