TEXT 1
TEXT 1
Текст
Text
мад-ануґраха̄йа парамам̇
ґухйам адгйа̄тма-сам̇джн̃ітам
йат твайоктам̇ вачас тена
мохо ’йам̇ віґато мама
mad-anugrahāya paramaṁ
guhyam adhyātma-saṁjñitam
yat tvayoktaṁ vacas tena
moho ’yaṁ vigato mama
Послівний переклад
Synonyms
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; мат-ануґраха̄йа—просто, щоб виявити до мене Свою прихильність; парамам—верховне; ґухйам— таємницю; адгйа̄тма—духовний; сам̇джн̃ітам—стосовно; йат— що; твайа̄—Тобою; уктам—сказані; вачах̣—слово; тена—завдяки цьому; мохах̣—ілюзія; айам—цей; віґатах̣—усунутий; мама— мій.
arjunaḥ uvāca — Arjuna said; mat-anugrahāya — just to show me favor; paramam — supreme; guhyam — confidential subject; adhyātma — spiritual; saṁjñitam — in the matter of; yat — what; tvayā — by You; uktam — said; vacaḥ — words; tena — by that; mohaḥ — illusion; ayam — this; vigataḥ — is removed; mama — my.
Переклад
Translation
Арджуна сказав: Я вислухав, з Твоєї ласки, настанови про ці найпотаємніші духовні речі, і мої ілюзії розвіялись.
Arjuna said: By my hearing the instructions You have kindly given me about these most confidential spiritual subjects, my illusion has now been dispelled.
Коментар
Purport
Ця глава розкриває сутність Кр̣шн̣и як причини всіх причин. Більше того, Він є причина Маха̄-Вішн̣у, з якого виходять матеріальні всесвіти. Кр̣шн̣а — не авата̄ра, а джерело всіх авата̄р. Це остаточно з’ясовано в попередній главі.
This chapter reveals Kṛṣṇa as the cause of all causes. He is even the cause of the Mahā-viṣṇu, from whom the material universes emanate. Kṛṣṇa is not an incarnation; He is the source of all incarnations. That has been completely explained in the last chapter.
Щодо Арджуни, то він сам каже, що його ілюзія розвіялась. Тобто Арджуна більше не дивиться на Кр̣шн̣у як на звичайну людину, свого друга, а як на джерело всього сущого. На Арджуну зійшло осяяння, і він щасливий, що має такого великого друга, Кр̣шн̣у. Але, хоча він сам визнає Кр̣шн̣у джерелом усього, що існує, його хвилює думка про людей, які не знають цього. В цій главі описано, як Арджуна просить Кр̣шн̣у явити Свою всесвітню форму, щоб божественна природа Кр̣шн̣и стала очевидною для всіх. Звичайно, коли людина бачить всесвітню форму Кр̣шн̣и, це її бентежить так само, як і Арджуну, але Кр̣шн̣а настільки милостивий, що потім знову прибирає Свого первинного вигляду. Арджуна визнає те, що Кр̣шн̣а не раз уже нагадував: Господь розмовляє з ним для його ж користі. Отже, Арджуна погоджується, що все це відбувається з ним з ласки Кр̣шн̣и. Тепер він переконався, що Кр̣шн̣а — причина всіх причин і що Він перебуває в серці кожного у вигляді Наддуші.
Now, as far as Arjuna is concerned, he says that his illusion is over. This means that Arjuna no longer thinks of Kṛṣṇa as a mere human being, as a friend of his, but as the source of everything. Arjuna is very enlightened and is glad that he has such a great friend as Kṛṣṇa, but now he is thinking that although he may accept Kṛṣṇa as the source of everything, others may not. So in order to establish Kṛṣṇa’s divinity for all, he is requesting Kṛṣṇa in this chapter to show His universal form. Actually when one sees the universal form of Kṛṣṇa one becomes frightened, like Arjuna, but Kṛṣṇa is so kind that after showing it He converts Himself again into His original form. Arjuna agrees to what Kṛṣṇa has several times said: Kṛṣṇa is speaking to him just for his benefit. So Arjuna acknowledges that all this is happening to him by Kṛṣṇa’s grace. He is now convinced that Kṛṣṇa is the cause of all causes and is present in everyone’s heart as the Supersoul.